Ухвала суду № 45186005, 08.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" червня 2015 р. м. Київ К/800/61500/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., при секретарі судового засідання Міщенко Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Київської Міжрегіональної митниці ДФС,

особа, яка приєдналася до касаційної скарги - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві,

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року

у справі № 826/4747/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фогт Медікал Логістик»

до Київської Міжрегіональної митниці ДФС,

про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фогт Медікал Логістик» звернулось до суду із позовом до Київської Міжрегіональної митниці Міндоходів про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.06.2013 року скасовано, постановлено нове рішення, яким вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» Київської регіональної митниці від 30.01.2013 року №29.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача касаційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник позивача проти касаційної скарги заперечував та просив у її задоволенні відмовити.

Представник особи, яка приєдналася до касаційної скарги, в судове засідання не зявився, про дату, час та місце проведення судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами невиїзної документальної перевірки дотримання ТОВ «Фогт Меді кал Логістик» вимог законодавства України з питань державної митної справи при декларуванні товару «Шприци» походженням з Королівства Іспанія за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року, відповідачем складено акт від 28.12.2012 року №н/84/12/100000000/31988139, яким встановлено порушення ст. 13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» та п. 2.4 Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року №АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччини і Китайської Народної Республіки» за 87 вантажними митними деклараціями, перелік яких наведений у додатку №1 до акта перевірки, внаслідок чого позивачем не здійснено нарахування та не сплачено антидемпінгове мито, що призвело до заниження суми податкового зобов'язання по сплаті антидемпінгового мита в розмірі 14 717 619, 03 грн.

На підставі акта перевірки 30.01.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення форми «Р» № 29, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем «антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання» у розмірі 14 632 493, 66 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що зупинення дії нормативно-правового акта як один із способів забезпечення позову не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов'язку після скасування таких заходів.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що прийняте податкове повідомлення-рішення є протиправним у звязку з відсутністю порушення позивачем вимог митного законодавства України.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, вважає рішення судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на таке.

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» цей Закон визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.

Антидемпінгові заходи, як зазначено у статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», - це попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» попереднє або остаточне антидемпінгове мито справляється за ставкою і на умовах, встановлених у відповідному рішенні Комісії про застосування антидемпінгових заходів. Зазначене мито сплачується незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються при ввезенні на митну територію країни імпорту певних товарів.

Відповідно до п. 2.4 рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 (далі рішення Комісії) розмір ставки остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну товару становить: для шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних, зокрема, об'ємом 5 мл походженням з Королівства Іспанія 10, 54 %, об'ємом 10 мл походженням з Королівства Іспанія 196, 38 %.

У рішенні Комісії йдеться про те, що за результатами антидемпінгового розслідування встановлено факт демпінгового імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів, у зв'язку з чим національні інтереси України потребують застосування остаточних антидемпінгових заходів.

Згідно з пунктами 2.7 та 5 рішення Комісії остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються під час імпорту в Україну товарів. Це рішення набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про нього в газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлення було опубліковане у зазначеному виданні 6 жовтня 2009 року.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.

Правові засади застосування ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України, визначаються Законом України «Про митний тариф України», приписами якого встановлено, що митний тариф України це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі УКТЗЕД) перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Класифікація товарів за УКТЗЕД це віднесення товарів до певного класу із цифровим позначенням (кодом), від якого залежить оподаткування товару, а також надання необхідних пільг, преференцій, якщо вони передбачені законодавством.

За змістом ст. 13 Закону України «Про Єдиний митний тариф» антидемпінгове мито підлягає застосуванню, зокрема, відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику.

Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом.

Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.

Відповідно до статті 10 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 01.01.2010 по 31.12.2011 позивач імпортував товари «Шприци ін'єкційні одноразового застосування «BD DISCARDIT™ ІІ» з голками та без голок (об'ємом 2мл, 5мл, 10 мл, 20 мл)», виробник «Becton Dickinson S.А.», країна виробництва Іспанія, за кодом згідно УКТ ЗЕД 9018 31 10 00 (ставка ввізного мита 0%).

Позивач при ввезенні на територію України відповідного товару не обчислював та не сплачував антидемпінгове мито у звязку із зупиненням дії Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року № АД-216/2009/4402-37 на підставі ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.03.2010 року у справі № 2а-3851/10/2670 у період з 12.03.2010 року по 15.09.2010 року та на підставі ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2010 року у справі № 2а-3851/10/2670 у період з 01.11.2010 року по 25.11.2010 року. А 25.11.2010 року рішення Комісії було визнано протиправним та скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-3851/10/2670.

Встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року у справі №2а-3851/10/2670 та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.09.2010 року, якою у задоволенні позову ТОВ «Фогт Медікал Логістік», ТОВ «Медік-О-Планет», ТОВ «Альянс Фарм» про визнання протиправним та скасування Рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 року відмовлено повністю.

Верховний Суд України у постанові від 09.12.2014 року у справі №21-421а14 дійшов до такого правового висновку: ухвала суду про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якою відповідно до статті 117 КАС зупинено дію нормативно-правового акта, не скасовує його чинність, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише тимчасово забороняє застосування передбачених цим актом заходів до вирішення спору по суті.

Натомість, якщо суд за наслідками розгляду справи визнав нормативно-правовий акт незаконним і це судове рішення набрало законної сили, положення зазначеного нормативно-правового акта не підлягають застосуванню.

Таким чином, у даному випадку судам необхідно було зясувати правомірність нарахування митним органом антидемпінгового мита після скасування судом заходів забезпечення адміністративного позову за період, коли дію зазначеного рішення було зупинено, відповідно до вантажно-митних декларацій.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду в письмовому провадженні - через пять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обовязковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, з набранням чинності постанови апеляційного суду від 25.11.2010 року рішення Комісії втратило чинність, а тому його положення, починаючи з цієї дати, не могли бути застосовані при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщувались через митний кордон України, до 16.13.2011 року (скасована Вищим адміністративним судом України).

Аналізуючи зазначені норми права, колегія суддів зазначає, що у позивача не могло виникнути обовязків щодо сплати антидемпінгового мита за вантажно-митними деклараціями, за якими товар був ввезений на митну територію України в той час, коли постанова апеляційного суду про визнання протиправним і скасування рішення Комісії була чинною.

Враховуючи те, що у спірному податковому повідомленні-рішення не визначено конкретних сум сплати податкового зобовязання по кожній конкретній вантажно-митній декларації, та те, що ці питання не були предметом дослідження в судах, що позбавляє суд касаційної інстанції ухвалити остаточне рішення по справі, оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі з метою обєктивності, всебічності та повноти розгляду справи підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду та вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 210, 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Київської Міжрегіональної митниці ДФС задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2013 року та постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.06.2013 року у справі № 826/4747/13-а скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук