Ухвала суду № 45185996, 10.06.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 744/437/15-ц Провадження № 22-ц/795/1160/2015 Головуючий у I інстанції Гнип О. І. Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Євстафіїва О.К., Тагієва С.Р.

при секретарі Зіньковець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Семенівського районного суду Чернігівської області від 14 травня 2015 року у справі за поданням відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Семенівського районного суду від 14.05.2015 року подання ВДВС Семенівського РУЮ про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, та постановити нову, якою відмови в задоволенні подання державного виконавця ВДВС Семенівського РУЮ.

Доводи скарги зводяться до того, що ухвала Семенівського районного суду від 14.05.2015 року є незаконною, необґрунтованою, судом не дотримано норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що постановами від 11.08.2014 року (а.с. 5, 6, 7) старшого державного виконавця відділу ДВС ОСОБА_2, відкрито виконавчі провадження на підставі виконавчих листів № 744/1203/13-ц виданих 01.08.2014 року Семенівським районним судом Чернігівської області, за якими боржником є ОСОБА_1

Згідно довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи від 24.03.2015 року за відомостями адресно-довідкового підрозділу Семенівського РС УДМС: ОСОБА_1 знято з реєстрації з 11.03.2015 року м. Семенівка, вул. Центральна, 9/10 (а.с. 11)

З пояснювальної ОСОБА_1 адресованої В.О. начальника ВДВС Семенівського РУЮ від 13.02.2015 року (а.с. 9) вбачається, що боржник в м. Семенівка по вул. Центральна, 9/10 не проживає, а проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Та просила подальші дії щодо перевірки майнового стану проводити за даною адресою її місця проживання.

Постановляючи ухвалу про задоволення подання ВДВС Семенівського РУЮ про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 за адресою: вул. Центральна, 9/10 в м. Семенівка, не проживає, її місцезнаходження невідоме, а тому є підстави для оголошення її в розшук.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може, оскільки він не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

За вимогами статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний з'ясувати питання, зокрема, щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Вказаних вимог судом не дотримано.

Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 р. №606-XIV.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 375 ЦПК України розшук боржника або дитини оголошується за місцем виконання рішення суду або за останнім відомим місцем проживання (перебування) боржника або дитини чи місцем знаходження його майна, або за місцем проживання (перебування) стягувача.

У відповідності до ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування або місцезнаходження боржника - фізичної особи, а також дитини за виконавчими документами про відібрання дитини державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника або дитини.

Ч. 2 даної статті встановлено, що розшук оголошується відповідно за місцем виконання рішення або за останнім відомим місцем проживання, перебування, місцезнаходження боржника чи місцезнаходженням його майна, або за місцем проживання (місцезнаходженням) стягувача.

Відповідно п.3.12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802 перед зверненням до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника - фізичної особи або дитини, який здійснюється відповідно до статті 40 Закону, державний виконавець вживає заходів, спрямованих на встановлення фактичного місцезнаходження боржника - фізичної особи або дитини щодо: а) отримання відповіді на запит від відповідних територіальних органів МВС України щодо місця реєстрації особи; б) отримання інформації від учасників виконавчого провадження та інших осіб, у тому числі усно (в такому випадку отримана інформація відображається в акті державного виконавця), про можливі місця перебування боржника; в) перевірки наявності боржника за можливими місцями його перебування, встановленими під час проведення виконавчих дій; г) отримання інформації щодо місця роботи боржника: ґ) отримання інформації про боржника з інших джерел.

Організацію розшуку боржника - юридичної особи та майна боржника чи інформації про місце отримання боржником доходів державний виконавець здійснює шляхом направлення запитів до органів державної податкової служби. Державної реєстраційної служби України, банків, Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, Державної казначейської служби України, Державного агентства земельних ресурсів, бюро технічної інвентаризації, нотаріату, органів статистики тощо або перевірки інформації за даними електронних баз даних та реєстрів, що містять інформацію про майно чи доходи боржника, а також за даними інших джерел інформації як офіційних, так і неофіційних (засобів масової інформації, мережі Інтернет тощо). Крім того, державний виконавець здійснює вихід за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника.

З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем ВДВС Семенівського РУЮ виконавчі дії щодо повідомлення ОСОБА_1 здійснювалися за однією адресою, разом з тим, державному виконавцю була відома і інша адреса проживання боржника, будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що державним виконавцем направлялася кореспонденція за двома адресами боржника відсутні, як відсутні і дані про вручення вчасно ОСОБА_1 розпорядження від 19.02.2015 року № 3-16/270 (а.с. 32).

В матеріалах справи наявний лише акт державного виконавця від 25.02.2015 року (а.с. 8), який не містить вихідних даних щодо точної адреси складання зазначеного акту, часу, даних про особи, яка його підписала, не зазначена адреса її проживання та складений за відсутності понятих.

Разом з тим, відповідно до пояснень ОСОБА_1 (а.с. 9) від 13.02.2015 року, та довідки Семенівського РЦЗ від 23.02.2015 року № 021193 (а.с. 34) вбачається, що остання перебуває на обліку в центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю.

Крім того, з ухвали від 13.03.2015 року по справі яка розглядалась в Семенівському районному суді за скаргою ОСОБА_1 на постанову старшого державного виконавця ВДВС Семенівського РУЮ ОСОБА_2 про арешт коштів боржника від 23.02.2015 року вбачається, що як суд, так і державний виконавець Міц Р.Ю., який приймав участь у справі, були обізнані щодо наявності представників ОСОБА_1, які приймали участь у справі та мають відповідні повноваження, в тому числі і щодо представництва у відповідному відділі державної виконавчої служби з питань пов»язаних із виконанням судових та інших рішень, вирішення питань щодо одержання правових документів, рішень, дозволів, довідок, інших документів, узгоджувати всі питання, які довірителя стосуватимуться.

Постановляючи ухвалу місцевий суд вказаних обставин справи та норм закону не врахував, не повно з'ясував всі обставини справи та прийшов до необґрунтованого висновку про наявність правових підстав про задоволення подання державного виконавця ВДВС Семенівського РУЮ про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1

Оцінивши в сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову в задоволенні даного подання.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст. 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Семенівського районного суду від 14 травня 2015 року скасувати, в задоволенні подання відділу державної виконавчої служби Семенівського районного управління юстиції про оголошення розшуку боржника ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: