Ухвала суду № 45185819, 08.06.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2015 року м. КиївК/800/66592/13

Вищий адміністративний суд України у складі суддів:

головуючого Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач), Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року

у справі № 820/8014/13-а

за позовом Приватного підприємства «АЛК ПАРИТЕТ»

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення рішення,

встановив:

Приватне підприємство «АЛК ПАРИТЕТ» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року, позов задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 24.07.2013 року №00002182201.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами виїзної планової документальної перевірки ПП «АЛК ПАРИТЕТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 05.09.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 05.09.2011 року по 31.12.2012 року, відповідачем складено акт від 24.05.2013 року №1802/22.1-107/37761831, яким встановлено порушення, зокрема, п. 138.2, пп. 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 з урахуванням пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 253 176, 00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2013 року № 00002182201, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток підприємств у загальному розмірі 307 387, 30 грн., з яких за основним платежем 253 176, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 54 211, 30 грн.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок податкового органу щодо наявності порушень при заповненні трудових договорів, укладених позивачем з фізичними особами, а саме відсутність у них ідентифікаційного податкового номеру фізичної особи, що, як наслідок, не дає змоги ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з відсутності порушень вимог податкового законодавства позивачем, оскільки надані документи, а саме відповідні трудові договори, містять всі необхідні дані, в тому числі, ідентифікаційні податкові номери фізичних осіб, з якими вони укладені.

Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.

Згідно із п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 138.10.2 п. 138. 10 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено види адміністративних витрат, що спрямовані на обслуговування та управління підприємством, які включаються до складу інших витрат.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що всі трудові договори, посилання на які здійснено в акті перевірки Приватного підприємства «АЛК ПАРИТЕТ», містять всі необхідні відомості про фізичну особу, з якою вони укладались, а саме: прізвище, ім'я та по батькові, адресу проживання, паспортні дані, ідентифікаційний податковий номер та особистий підпис.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо неправомірного визначення позивачу суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та встановлених обставин справи.

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судами першої та апеляційної інстанцій ухвалено законні і обґрунтовані рішення, які постановлені з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для їх скасування не вбачається.

Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2013 року у справі № 820/8014/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Ю.І.Цвіркун

Судді Л.В.Ланченко

Н.Г.Пилипчук