ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"04" червня 2015 р. м. КиївК/800/19285/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),суддівЛіпського Д.В., Черпака Ю.К.,
секретар судового засідання Малина Л.В.,
за участю сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до першого заступника Голови Служби зовнішньої розвідки України, Служби зовнішньої розвідки України (далі СЗР України) про визнання протиправним та скасування наказу від 18 травня 2013 року №311-ОС,
в с т а н о в и л а:
У листопаді 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування наказу В обґрунтування позовних вимог зазначав, що з 25 грудня 1995 року по 22 серпня 2013 року проходив військову службу на різних посадах в Службі безпеки України - Службі зовнішньої розвідки України та згідно з наказом Голови СЗР України від 20 серпня 2012 року № 577-ОС отримував щомісячні додаткові види грошового забезпечення у таких розмірах: 100% надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби; 70% надбавку за виконання спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки; 50% надбавку за проведення оперативно-розшукової, розвідувальної діяльності та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність; 20% доплату за співробітництво з особами, залученими до участі в розвідувальній та оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі та премію у розмірі 60%. Вказані надбавки, доплата та премія передбачені Інструкцією про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України, затвердженою наказом Голови СЗР України від 28 лютого 2008 року №45 (далі - Інструкція). Посилаючись на те, що згідно з наказом першого заступника Голови СЗР України від 18 травня 2013 року №311-ОС, з 01 квітня 2013 року вказані розмірі додаткових видів грошового забезпечення відповідачем безпідставно зменшено, просив суд, визнати протиправним і скасувати наказ від 18 травня 2013 року №311-ОС, зобовязати відповідача здійснити перерахунок і виплату грошового забезпечення з 01 квітня по 22 серпня 2013 року відповідно до наказу Голови СЗР України від 20 серпня 2012 року 577-ОС та перерахувати розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ від 18 травня 2013 року №311-ОС «По особовому складу» в частині, що стосується установлення підполковнику ОСОБА_4 надбавок за підпунктом 4.2.1, підпунктом 4.6.1, підпунктом 4.7.1. Інструкції, доплати за підпунктом 4.15.1 Інструкції та премії за підпунктом 4.16 Інструкції. Зобовязано Службу зовнішньої розвідки України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 додаткових видів грошового забезпечення, передбачених підпунктами 4.2.1, 4.6.1, 4.7.1, 4.15.1 1 Інструкції та премії у розмірах встановлених наказом Голови СЗР України від 20 серпня 2012 року №57-ОС, починаючи з 01 квітня по 22 серпня 2013 року та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого наказом Голови СЗР України від 20 серпня 2012 року №57-ОС. У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в позові.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, зокрема, положення Інструкції. Вказує, що апеляційний суд не дав належної правової оцінки обставинам справи та доводам позивача про те, що оскаржуваний наказ від 18 травня 2013 року №311-ОС є необґрунтованим, оскільки не містить інформацію щодо причин зменшення розмірів, встановлених ОСОБА_4 надбавок та доплат.
Служба зовнішньої розвідки України у запереченнях на касаційну скаргу посилається на те, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом правильно встановлені факти, досліджені докази та наведені обґрунтовані висновки. Зазначає, що позивач неправильно розуміє порядок встановлення та зміни розмірів надбавок та доплат, передбачених Інструкцією. Просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що з 1995 року ОСОБА_4 проходив військову службу на різних посадах в Службі безпеки України - Службі зовнішньої розвідки України, з якої звільнився в запас за підпунктом «є» пункту 66 (за станом здоровя) Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України з 22 серпня 2013 року, згідно з наказом Голови СЗР України від 22 серпня 2013 №569-ОС.
Наказом Голови СЗР України від 20 серпня 2012 року №577-ОС з 06 липня 2012 року позивачу встановлено : доплату у за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років (підпункт 4.2.1 Інструкції); надбавку за виконання спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки у розмірі 70% посадового окладу (підпункт 4.6.1 Інструкції); доплату за проведення оперативно-розшукової, розвідувальної діяльності та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність у розмірі 50% посадового окладу (підпункт 4.7.1 Інструкції); доплату за співробітництво з особами, залученими до участі в розвідувальній та оперативно-розшуковій діяльності на конфіденційній основі у розмірі 20 % посадового окладу (підпункт 4.15.1 Інструкції) та премію у розмірі 60% посадового окладу (підпункт 4.16.1 Інструкції).
Проте з 01 квітня 2013 року вказані надбавки та доплати позивачу виплачувались в розмірах, встановлених наказом першого заступника голови СЗР України №311-ОС від 18 травня 2013 року № 311-ОС, а саме: за підпунктом 4.2.1 Інструкції - у розмірі 45 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років; за підпунктом 4.6.1 Інструкції - у розмірі 30% посадового окладу; за підпунктом 4.7.1. Інструкції - у розмірі 28 % посадового окладу; за підпунктом 4.15.1 Інструкції - у розмірі 1 % посадового окладу та премію у розмірі 10 % посадового окладу (підпункт 4.16.1 Інструкції).
Вирішуючи спір та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі не довели правомірність оскаржуваного наказу та обґрунтованість підстав для зменшення розмірів додаткових видів грошового забезпечення, встановлених позивачу наказом Голови СЗР України від 20 серпня 2012 року №577-ОС.
Скасовуючи це рішення суду та відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що оскаржуваний наказ видано на підставі рапорту директора 6 департаменту СЗР України полковника Слоненка В.А. про неналежне виконання позивачем своїх службових обовязків, що є підставою для зменшення розмірів встановлених ОСОБА_4 надбавок та премії.
Проте з таким висновком погодитись неможливо.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі постанова КМ № 1294) виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
При цьому, керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання надано право установлювати надбавку за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, а тим, що безпосередньо розробляють, проводять експертизу проектів нормативно-правових актів, які передбачено положеннями про відповідні структурні підрозділи, військовослужбовцям органів (підрозділів) Державної прикордонної служби, Морської охорони, що безпосередньо забезпечують охорону ділянок кордону, здійснюють прикордонний контроль і пропуск через кордон, військовослужбовцям Служби безпеки, які безпосередньо здійснюють заходи, пов'язані з виконанням завдань державної безпеки, військовослужбовцям розвідувальних органів, які безпосередньо виконують функції з добування інформації, забезпечують та беруть участь у спеціальних заходах, спрямованих на підтримку національних інтересів, військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу за виконання спеціальних завдань, пов'язаних з антитерористичною діяльністю, особам начальницького складу слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, військовослужбовцям Служби безпеки за службу на посадах слідчих, особам рядового і начальницького складу підрозділів міліції громадської безпеки за службу на посадах старших дільничних, дільничних і помічників дільничних інспекторів міліції та підрозділів з керівництва дільничними інспекторами міліції, особам рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, які безпосередньо забезпечують функціонування та безпеку державної системи урядового зв'язку, Національної системи конфіденційного зв'язку, державний контроль за станом криптографічного та технічного захисту інформації - у розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років (абзац 2 підпункту 1 пункту 5 постанови КМ №1294).
Порядок та умови виплати такої надбавки визначаються залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань. У разі несвоєчасного або низькоякісного виконання завдань надбавка скасовується або розмір її зменшується.
Отже, виплата вказаних надбавок здійснюється в порядку, що затверджується керівником розвідувального органу, а їх розмір залежить від якості роботи працівника.
Відповідно до постанови КМ №1294, наказом Голови СЗР України від 28 лютого 2008 року №45 затверджено Інструкцію, якою визначено порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України.
Порядок виплати та розміри надбавки за виконання особливо важливих завдань під час проходження служби визначені пунктом 4.2 цієї Інструкції.
За умовами підпункту 4.2.2. персональний розмір цієї надбавки під час проходження служби встановлюється (змінюється) або виплата її припиняється наказами Голови СЗР України або його першого заступника (у розмірі понад 50 відсотків), заступників Голови СЗР України згідно із розподілом функціональних обов'язків та керівників, яким Головою СЗР України надано відповідні права (у розмірі до 50 відсотків).
Порушення питання перед особами, зазначеними в абзаці першому цього підпункту, щодо встановлення (збільшення розміру) або припинення (зменшення розміру) надбавки за виконання особливо важливих завдань здійснюється на підставі поданих за командою рапортів керівників відповідних підрозділів, в яких обґрунтовується необхідність та доцільність прийняття відповідного рішення. Рапорти готуються з урахуванням установлених щороку наказами Голови СЗР України максимальних розмірів надбавки для відповідних категорій військовослужбовців, її граничних розмірів та інших вимог щодо виплати, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, які попередньо опрацьовуються фінансовими підрозділами.
У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення військової дисципліни, порушення умов несення служби, зниження (відсутність) показників діяльності та зміни умов служби встановлена надбавка за виконання особливо важливих завдань припиняється або її розмір зменшується з обов'язковим зазначенням конкретних обставин, які є причиною для прийняття такого рішення.
Згідно з підпунктом 4.6.2 Інструкції, надбавка за виконання спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки встановлюється (змінюється її розмір) або виплата її припиняється наказами Голови СЗР України або його першого заступника. Порушення питання перед особами, зазначеними в абзаці першому цього підпункту, щодо встановлення (збільшення розміру) або припинення (зменшення розміру) надбавки за виконання спеціальних завдань із забезпечення державної безпеки здійснюється на підставі поданих за командою рапортів керівників структурних підрозділів, в яких обґрунтовуються необхідність та доцільність прийняття відповідного рішення.
Надбавка військовослужбовцям, які провадять оперативно-розшукову, розвідувальну діяльність чи здійснюють контррозвідувальні заходи та інформаційно-аналітичне забезпечення органів державної влади і оперативно-службову діяльність передбачена пунктом 4.7 Інструкції і, відповідно до підпункту 4.7.2, установлюється (змінюється її розмір) або виплата її припиняється наказами Голови СЗР України, його заступників згідно із розподілом функціональних обовязків або керівників, яким Головою СЗР України надано відповідні права.
Також, підпунктом 4.15.2 Інструкції визначено, що персональний розмір доплати, передбаченої пунктом 4.15. цієї Інструкції, встановлюється (змінюється) або виплата її припиняється наказами Голови СЗР України або його першого заступника.
У разі невиконання планових заходів, порушення виконавської дисципліни, вимог військових статутів і внутрішнього розпорядку за рішенням Голови СЗР України, його заступників згідно із розподілом функціональних обов'язків або керівників, яким Головою СЗР України надано відповідні права, за мотивованим рапортом керівника відповідного підрозділу військовослужбовець може бути позбавлений премії або розмір її може бути зменшено (підпункт . 4.16.4 Інструкції).
Із змісту наведених норм видно, що у разі несвоєчасного виконання завдань, відсутності особистої участі та конкретних результатів у їх виконанні, а також зменшення обсягу та оперативної складності у виконанні цих завдань, керівник СЗР України може прийняти рішення про припинення виплати вказаних надбавок або зменшення їх розміру, однак таке рішення має бути мотивоване, з обовязковим зазначенням конкретних обставин, які стали причиною прийняття такого рішення.
Відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі рапорту директора 6 департаменту Служби зовнішньої розвідки України від 03 квітня 2013 року, складеного за результатами перевірки службової діяльності позивача за 2 півріччя 2012 року та 1 квартал 2013 року. В цьому рапорті вказується на неналежний рівень виконання ОСОБА_4 своїх службових обовязків, що виразилось у погіршенні якості оперативно-службової діяльності функціонального підрозділу, зниження її ефективності, невиконання планових заходів, неналежному виконанні вказівок керівництва департаменту та ігноруванні зауважень і попереджень, наданих на службових нарадах, послабленні контролю за оперативно-службовою діяльністю підлеглих.
Проте, ні в рапорті, ні в оскаржуваному наказі не вказано конкретних обставин, що стали підставою для зменшення розміру встановлених позивачу надбавок, не наведено конкретних фактів вчинених ним порушень та не зазначено, в чому полягає неналежне виконання ним службових обовязків.
Отже, наказ першого заступника Голови СЗР України від 18 травня 2013 року №311-ОС «По особовому складу» в частині, що стосується установлення підполковнику ОСОБА_4 надбавок за підпунктом 4.2.1, підпунктом 4.6.1, підпунктом 4.7.1. Інструкції, доплати за підпунктом 4.15.1 Інструкції та премії за підпунктом 4.16 Інструкції є немотивованим.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність оскаржуваного наказу та правильно задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції має скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Враховуючи наведене, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції залишенню в силі.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 грудня 2013 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук Судді Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак
Судове рішення № 45185689, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 04.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 826/18692/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: