Ухвала суду № 4518025, 01.07.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                                                                                                                             К/С  № К-531/07

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                                                        УХВАЛА

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ            

01.07.2009 р.                                                                                               м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді  Пилипчук Н.Г.

суддів                        Ланченко Л.В.

                                   Бившевої Л.І.

   Сергейчука О.А.

                                 Степашка О.І.

при секретарі          Кризі В.О.

за участю представника

відповідача Щерби О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області 

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 р.

у справі № 6/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод»

до Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2006 р. позовні вимоги задоволені частково. Резолютивну частину постанови викладено таким чином: «Скасувати податкове повідомлення-рішення № 000012310/0 від 19.01.2006 р. Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в частині ознаки типу відшкодування 20, необхідно «1», зазначеної в графі 4, в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод» суми завищення бюджетного відшкодування, зазначеної в графі 5 у розмірі 400 грн., в частині суми відшкодованої на момент перевірки, зазначеної в графі 7 в розмірі 400,00 грн., в частині суми штрафних (фінансових) санкцій, зазначеної в графі 8 в розмірі 200,00 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Шкірзавод» витрати зі сплати судового збору у сумі 1,70 грн.».

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 р. постанову Господарського суду Кіровоградської області від 03.04.2006 р.  скасовано. Позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Маловисківської МДПІ № 000012310/0 від 19.01.2006 р. на суму 128667,00 грн. та № 000022310/0 від 19.01.2006 р. на суму 316739,73 грн.

Маловисківська МДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, зазначаючи, що за змістом п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням п.п. 7.7.5 цього ж Закону, право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з факту існування зобов’язання зі сплати такого податку в ціні товару.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення судів попередніх  інстанцій, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлені такі обставини.

Актом планової документальної перевірки № 1-2310-1710-00307885 від 10.01.2006 р. за період з 01.09.2004 р. по 30.09.2005 р. зафіксовані порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що зумовило заниження податкового зобов’язання з податку на додану вартість у березні 2005 року на суму 211159,82 грн. за операцією з придбання у ПП «Дрім» на підставі договору купівлі-продажу шкір сирих ВРХ.

Такого висновку податкова інспекція дійшла виходячи з того, що результатами зустрічної перевірки (по ланцюгу «до виробника») встановлено, що один з постачальників товару (сирих шкір ВРХ) – КП «Альянс Трейд» суму податку на додану вартість у березні 2005 року у податковій декларації не задекларував та до бюджету не сплатив.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з позицією податкової інспекції та з позицією суду апеляційної інстанції стосовно того, що факт несплати постачальником товару у ланцюгу постачання податку на додану вартість до держбюджету позбавляє покупця права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

За виникненням від’ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п.7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів п.п. 7.4.5. п. 7.4., 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту,   за наявності факту виконання платником податку вимог закону щодо подання до податкового органу податкової декларації, як то передбачено п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 цього Закону, позивач має право на відшкодування податку на додану вартість.

Позиція про залежність права платника податку на формування податкового кредиту та, відповідно, права на відшкодування податку на додану вартість, від дотримання одним з постачальників у ланцюгу постачання товару вимог податкового законодавства щодо декларування та сплати податкових зобов’язань, зокрема декларування та сплати сум податку на додану вартість до Державного бюджету, суд касаційної інстанції визнає такою, що суперечить вимогам законодавства, зокрема п. 7.4, п. 7.5 та 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначається порядок та умови формування податкового кредиту платником податку у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), виникнення від’ємного значення з податку на додану вартість та порядок відшкодування від’ємного значення з податку.

Утім, враховуючи, що суд апеляційної інстанції визнав правомірним формування позивачем податкового кредиту з операціями з придбання у ПП «Дрім» товару, яка належним чином відображена у бухгалтерському та податковому обліку продавцем та покупцем, та відповідно, і право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за спірний період, суд касаційної інстанції вважає за правильне залишити без змін постанову суду апеляційної інстанції, а касаційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                         УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Маловисківської міжрайонної державної податкової інспекції в Кіровоградській області  залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.11.2006 р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя                              Н.Г. Пилипчук

        Судді                                                            Л.В. Ланченко

                                                                             Л.І. Бившева

О.А. Сергейчук

                                                                             О.І. Степашко