Ухвала суду № 45167398, 15.06.2015, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 6/759/242/15

ун. № 759/13174/13-ц

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Лопатюк Н.Г.,

при секретарі Фещук Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Кромбет Н.В. про примусове проникнення до житла ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И В:

Головний державний виконавець ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Кромбет Н.В. звернувся до суду з поданням, в якому просить постановити вмотивонане рішення про примусове проникнення в квартиру боржника, ОСОБА_2, яка проживає в АДРЕСА_1

В судове засідання представник ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві не зявився, про день, час та місце розгляду подання повідомлений належним чином, просив розглянути подання у його відсутність.

Частиною другою статті 376 ЦПК України передбачено, що суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та співставленні, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення даного подання, зважаючи на наступне.

В ході розгляду подання встановлено, що на виконанні ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві перебуває виконавче провадження по виконанню виконавчого листа №2/759/324/14, виданого Святошинським районним судом м. Києва 22 травня 2014 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 41952 грн. 90 коп. (а.с.58 копія виконавчого листа).

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року, відмовлено в задоволенні подання державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві про примусове входження до квартири боржника ОСОБА_2, для опису її майна (а.с.54-55 ухвала суду).

Відмовляючи в задоволенні подання, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом, а також зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про розшук боржника фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання.

Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Отже, в матеріалах справи містяться копії двох актів державного виконавця від 15 січня та 10 лютого 2015 року, у яких зазначено, що доступу до квартири боржника надано не було, двері ніхто не відчинив.

Однак як вбачається з витягу про державну рестрацію права власності від 03.05.2015 року, ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить лише ? частина квартири АДРЕСА_1, щодо інших співвласників квартири державним виконавцем відомостей не надано, а тому, в даному конкретному випадку, копії актів, які містяться в матеріалах справи, з яких вбачається, що доступу до квартири не надано та двері ніхто не відчинив, не є тими належними доказами, які б підтверджували, що двері в квартирі ніхто не відчинив; за проміжок часу з дати постановлення ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 02 вересня 2014 року про відмову в задоволенні подання про примусове проникнення до дати звернення до суду з даним поданням, державним виконавцем не надано доказів щодо виклику боржника будь-яким способом та повідомлено останню щодо наявної заборгованості, а тому суд дійшов до висновку, що державним виконавцем не надано суду жодних належних доказів, на підставі яких дане подання про примусове проникнення до житла підлягало б задоволенню.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.11 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 208-210, 292, 294 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві Кромбет Н.В. про примусове проникнення до житла ОСОБА_2 відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Лопатюк Н.Г.