Ухвала суду № 45167149, 09.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2901/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Гайворонський С. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2015 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Гайворонського С.П.

суддів Кононенко Н.А.

ОСОБА_2

при секретарі Феленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_5 про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа з боку відповідача ОСОБА_4 сільська рада Комінтернівського району Одеської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 грудня 2014 року,

встановила:

03 квітня 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_5 про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку по вул. Молодіжній, 61 в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області недійсним.

При розгляді справи позивачем позов неодноразово уточнювався і згідно останніх уточнень, де в якості співвідповідача залучено ОСОБА_6, позивач просив визнати незаконним і скасувати рішення ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 28 квітня 2012 року №296-УІ про передачу ОСОБА_5 в приватну власність земельну ділянку, що розташована по вул. Молодіжній, 61 в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №762745, кадастровий номер земельної ділянки: 5122786400:02:002:2433, виданий ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0.25 га, розташовану по вул. Молодіжна, 61 в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області; визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ №0119561, кадастровий номер земельної ділянки: 5122786400:02:002:2458, виданий ОСОБА_5 на земельну ділянку площею 0.0576 га, розташовану по вул. Молодіжна, 61 «Г» в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області; визнати недійсним договір дарування від 25 липня 2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7, реєстр за №993, який укладено між ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відносно земельної ділянки площею 0.0576 га, кадастровий номер: 5122786400:02:002:2458, розташованої по вул. Молодіжна, 61 "Г" в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області; скасувати рішення про державну реєстрацію договору дарування земельної ділянки від 25 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_7, реєстр за №993.

12 вересня 2013 року ОСОБА_8 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа з боку відповідача ОСОБА_4 сільська рада Комінтернівського району Одеської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, в якому просив суд зобовязати відповідача за власний рахунок звільнити від будівельних матеріалів та будівельного вагончику належну йому на праві власності земельну ділянку, що розташована по вул. Молодіжна, 61 «Г» в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області.

Ухвалою Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 березня 2014 року обидві справи обєднані в одне провадження.

В судовому засіданні:

- представник позивача уточнений позов підтримав і просив його задовольнити. У задоволенні позову ОСОБА_6 просив відмовити;

- позивач ОСОБА_3 уточнений позов підтримав і просив його задовольнити, доповнивши, що через своєї юридичної необізнаності не знав, що він повинен був займатися державною реєстрацією договору оренди земельної ділянки, оскільки вважав, що це була повинна робити сільська рада, а також не знав про обовязковість нотаріального посвідчення договору оренди земельної ділянки та про це його ніхто не попереджав;

- представник відповідача - ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області, позов ОСОБА_3 вважав таким, що не ґрунтується на вимогах закону, у звязку з чим, просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі, проти задоволення позову ОСОБА_6, як представник третьої особи, не заперечував;

- відповідач ОСОБА_6 і його представник позов ОСОБА_3 не визнали, вважали його безпідставним та просили в його задоволенні відмовити, зазначивши, що ОСОБА_3 договір оренди земельної ділянки від 30 травня 2002 року не посвідчено нотаріально, що є обовязковою умовою для даного виду договору, державна реєстрація цього договору в установленому законом порядку не відбулася, у звязку з чим у позивача не виникло право на оренду земельної ділянки, що є предметом спору, просили позов ОСОБА_6 задовольнити;

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 грудня 2014 року відмовлено ОСОБА_3 в задоволенні уточненого позову в повному обсязі.

Позовну заяву ОСОБА_6 задоволено.

Суд першої інстанції:

- зобовязав ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, звільнити земельну ділянку, розташовану по вул. Молодіжна, 61 «Г» в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, від будівельних матеріалів та будівельного вагончика за власний рахунок;

- стягнув з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в розмірі 121.80 грн.;

- стягнув з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_6 понесені судові витрати в розмірі 114.70 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні,в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які буди досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

6) як розподілити між сторонами судові витрати;

7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

У п.п. 2, 3, 8 Постанови № 14 Пленуму Верховного України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» розяснено, що рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Як вбачається з положень ст.ст. 10, 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обовязково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини.

Рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 та задовольняючи позов ОСОБА_6 на підставах ст.ст. 93, 124, 125, 152 ЗК України, ст.ст. 15, 202, 203, 208, 210, 215, 316, 328, 391, 640 ЦК України, Закону України №3116-ІІІ від 07 березня 2002 року «Про внесення змін у ч. 3 ст.13 Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оренду землі» (в редакції 2002 року), Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25 грудня 1998 року (яка діяла до 20 липня 2011 року), суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

Рішенням ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області №2-ХХІУ від 20 квітня 2002 року, ОСОБА_3 для індивідуального дачного будівництва передана в оренду строком на 10 років земельна ділянка площею 0.011 га, розташована на території ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

На підставі даного рішення, 30 травня 2002 року між ОСОБА_4 сільською радою Комінтернівського району Одеської області, в особі сільського голови ОСОБА_9, та ОСОБА_3, укладено договір оренди земельної ділянки площею 0.011 га, що розташована на землях ОСОБА_4 сільської ради.

Юридична адреса орендованій земельній ділянці за заявою ОСОБА_3 була надана рішенням виконкому ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області №65 від 23 липня 2008 року, а саме: Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 57/914.

Як зазначено у п. 1.3 договору оренди - договір укладено строком на 10 років починаючи з дати його реєстрації в виконавчому комітеті ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області.

Згідно 4.1 договору, сторонам розяснені необхідність і порядок державної реєстрації цього договору оренди в виконавчому комітеті ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області та пунктом 4.2 чітко визначено, що цей договір набирає чинність з дня його державної реєстрації.

Договір оренди земельної ділянки, що укладається строком більше 5 років, посвідчується нотаріусом за її місцезнаходженням в обовязковому порядку.

Вищевказаний договір повинен вчинятися у письмовій формі, а у разі укладання строком більше чим на пять років, підлягає обовязковому нотаріальному посвідченню.

Договір оренди землі підлягає державній реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом, є укладеним та набуває чинність з моменту його державної реєстрації.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що земельна ділянка із розпорядження органу місцевого самоврядування не вибувала, а позивач, не оформивши своє право на тимчасове користування земельною ділянкою в установленому законом порядку, без законних підстав користувався цією земельною ділянкою.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Укладений між органом місцевого самоврядування і фізичною особою ОСОБА_3 30 травня 2002 року договір оренди земельної ділянки загальною площею 0.011 га, розташованої на території ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області в с. Фонтанка, вул. Молодіжна, 57/914, нотаріально посвідчений не був, тобто договір оренди земельної ділянки від 30 травня 2002 року є нікчемним правочином, який не створює юридичних наслідків для сторін такого правочину.

Посилання позивача на свою юридичну необізнаність не є поважною причиною для захисту судом прав і інтересів останнього стосовно викладеного вище.

Районний суд правильно не прийняв до уваги посилання позивача на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 20 лютого 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області, виконавчого комітету ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області, за участю третіх осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання незаконною бездіяльність ОСОБА_4 сільської ради, яка виявилася у наявному зволіканні з розгляду заяви ОСОБА_3 від 03 березня 2012 року щодо укладання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 30 травня 2002 року, оскільки предметом спору по вказаній справі була бездіяльність органу місцевого самоврядування по розгляду заяви ОСОБА_3 про поновлення договору оренди земельної ділянки на новий термін.

Законність користування ОСОБА_3 земельною ділянкою, відносно якої він бажав пролонгувати договір оренди, предметом судового розгляду не була.

Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги ОСОБА_6 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 придбав у власність 3/5 частини бази відпочинку «Солігорськ», розташованої на земельній ділянці загальною площею 4000 кв.м. по вул. Молодіжна, 57/621, в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області.

Рішенням виконкому ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області №139 від 23 грудня 2011 року встановлена нова юридична адреса нерухомого майна, придбаного ОСОБА_5 у власність за договором купівлі-продажу від 23 грудня 2011 року: вул. Молодіжна, 61, с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області.

ОСОБА_5 отримав дозвіл на приватизацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Молодіжна, 61 в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області площею 0.2500 га, до якої частково увійшла, за ствердженням ОСОБА_3 та згідно координату зовнішніх меж, земельна ділянка, яка знаходилася у користуванні ОСОБА_3, як встановлено при розгляді справи, без належного оформлення.

ОСОБА_5 за договором дарування від 25 липня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом, подарував ОСОБА_6 вищевказану земельну ділянку.

На підставі зазначеного вище договору дарування, ОСОБА_6 зареєстрував своє право власності на земельну ділянку, розташовану по вул. Молодіжна, 61 «Г» в с. Фонтанка, Комінтернівського району Одеської області в установленому законом порядку.

Враховуючи, що ОСОБА_3, без відповідних правових підстав користується частиною земельної ділянки по вул. Молодіжна, 61 «Г» в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області, що належить позивачу ОСОБА_6 на праві власності, районний суд правомірно дійшов до висновку про необхідність задоволення вищевказаного позову ОСОБА_6

Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог статей 57 - 60 ЦПК України.

На підставі зазначеного вище, судова колегія вважає, апелянт не довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень щодо вищевказаних позовів, що є обовязком сторін згідно з засадами змагальності процесу за ст. 10 ЦПК України.

На підстав вищевикладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до невірного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 18 грудня 2014 року по цивільній справі за позовною заявою позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_5 про визнання державного акта на право власності на земельну ділянку недійсним, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, третя особа з боку відповідача ОСОБА_4 сільська рада Комінтернівського району Одеської області про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді С.П. Гайворонський

ОСОБА_10

ОСОБА_2