Рішення № 45166806, 10.06.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3397/15

Головуючий у першій інстанції Тюмін О. Г.

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.06.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Артеменка І.А.,

суддів Суворова В.О.,

Сватаненка В.І.,

при секретарі Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Кілійського районного суду Одеської області від 18 липня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню дитину на період навчання,-

встановила:

У квітні 2014 року позивачка ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом та просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, 1995 року народження, у розмірі 1500 грн. щомісячно до закінчення дитиною навчання.

Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 18 липня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, 1995 року народження, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн., щомісячно, починаючи з 28 квітня 2014 року до закінчення навчання, 30 червня 2017 року.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_3 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст рішення, яке оскаржене, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4 та стягуючи на її користь аліменти у розмірі 1500 грн., щомісячно, на навчання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що сторони по справі мають повнолітню дочку ОСОБА_5, яка навчається на денному відділенні в Одеському державному університеті внутрішніх справ, та потребує матеріальної допомоги, тому відповідно до ст. 199 СК України батьки зобовязані утримувати її до досягнення двадцяти трьох років.

Але колегія суддів повністю не може погодитись з рішенням суду першої інстанції, оскільки висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 2 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 18 липня 2014 року зазначеним вимогам не відповідає.

Відповідно до ч. 4 ст. 309 ЦПК України підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є порушення судом норм матеріального або процесуального права.

Апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, та не спростовується сторонами, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 12.11.1994 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_3 (а.с.4).

08.07.1998 року шлюб між сторонами був розірваний відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу (а.с.3).

Від шлюбу подружжя має доньку ОСОБА_5, 1995 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 (а.с.6).

Відповідно до довідки про склад сім'ї від 28.04.2014 року за № 196, що надана КП «Жилсервіс» ОСОБА_5 проживає разом з матірю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5). Також в зазначеній довідці є відмітка, що ОСОБА_5 виписана на навчання у м. Одесу.

З довідки Одеського державного університету внутрішніх справ від 25.04.2014 року за № 142 вбачається, що ОСОБА_5 навчається у зазначеному університеті на денному відділенні факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної поліції, перебуває на частковому державному забезпеченні, орієнтовний термін закінчення навчання - червень 2017 року (а.с.7).

Згідно ст. 180 СК України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст.ст. 199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.

Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Згідно з нормами ч.1 ст.184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до вимог ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Законодавець дозволяє стягувати на користь повнолітнього сина, доньки аліменти у твердій грошевій сумі на час навчання у разі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Також судова колегія звертає увагу на правову позицію, яка викладена в Постанові Верховного Суду України від 24.12.2014 року, справа № 6-186ц14, відповідно до якої при визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від обов'язку сплати аліментів, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як батько дитини, яка продовжує навчання повинен допомагати їй, але колегія суддів вважає, що аліменти у розмірі 1500 грн. є дещо завищені, тому виходячи з засад розумності та справедливості колегія суддів вважає за необхідне зменшити розмір аліментів до 600 грн..

Посилання апелянта на те, що він не працює, не займається підприємницькою діяльністю, не отримує від держави допомогу по безробіттю, а тому це є підставою для відмови у задоволенні позову, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки Закон покладає обовязок утримувати дітей на обох батьків.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що він ніде не працює, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази неможливості працевлаштування відповідача.

Вищезазначене не може бути підставою для звільнення відповідача від обовязку утримувати свою дитину, але, враховуючи його матеріальне становище, колегія суддів дійшла висновку, що аліменти, які були визначені судом у розмірі 1500 грн. є завищеними, та відповідно до матеріалів справи у ОСОБА_3 відсутня можливість сплачувати таку суму, а тому, як вже зазначалося вище, вважає можливим зменшити розмір аліментів до 600 грн..

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України суд при визначенні розміру аліментів враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того, судова колегія бере до уваги, що розмір прожиткового мінімуму на працездатну (повнолітню) особу в Україні на 2014 рік встановлений у 1218 грн..

Згідно ст.ст. 10, 27, 60 ЦПК України сторони, які приймають участь у справі, користуються рівними правами відносно надання доказів, їх дослідження та доведення до суду їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на усі зазначені обставини уваги не звернув, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення, яке підлягає зміні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 88, 303, 307 ч. 1 п. 3, ст. 309 ч. 1 п. 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 18 липня 2014 року змінити.

Викласти резолютивну частину рішення наступним чином: «Стягнути з ОСОБА_3, ІНН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_4, ІНН НОМЕР_2, на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_5, 1995 року народження, аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 28 квітня 2014 року до закінчення навчання, 30 червня 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 243.60 грн..»

Рішення колегії судів набирає законної сили з моменту проголошення.

Рішення колегії суддів може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

І.А. Артеменко

В.І. Сватаненко

В.О. Суворов