Ухвала суду № 45152089, 16.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/1287/15 Справа: № 642/10439/14-ц Категорія: інші справи Головуючий 1 інстанції: Бондаренко В.В. Доповідач: Малінська С.М.

У Х В А Л А

про відкриття апеляційного провадження

16 січня 2015 року м. Харків

Суддя судової колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. ОСОБА_3 про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2014 року вищевказану позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу.

Не погодившись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою на неї, в якій міститься клопотання про звільнення її від сплати судового збору у звязку із поганим майновим станом та враховуючи, що на утриманні є неповнолітня дитина.

Судові витрати - передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.

Згідно із главою 8 розділу I ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до п.п.14 п.1 ч.2 Закону України Про судовий збір при подачі апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

Як розяснено у п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах (далі Постанова) Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI), а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

За правилами ч.1 ст.82 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

У разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд повинен зазначити в ухвалі (про відкриття провадження чи в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. У разі перенесення цієї дати (у зв'язку з відкладенням розгляду справи або з інших причин) при наявності такого клопотання може бути продовжено й строк (строки), на який відстрочено або розстрочено сплату судового збору, про що судом зазначається у відповідній ухвалі (пункт 30 Постанови).

Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню, а сплату судового збору належить відстрочити до ухвалення судового рішення у справі апеляційним судом.

Оскільки апеляційна скарга ОСОБА_2 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2014 року оформлена відповідно до вимог ст. 295 ЦПК України, подана в установлений законом строк на апеляційне оскарження,підстав для залишення її без руху не вбачається.

У звязку з цим, вважаю за можливе відкрити апеляційне провадження у справі.

Керуючись ст.ст. 82, 297, 295 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_2 задовольнити частково.

Відстрочити ОСОБА_2 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі апеляційним судом.

Відкрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 червня 2014 року по справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю ОТП Факторинг Україна на дії державного виконавця Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції ОСОБА_4, заінтересована особа: приватне підприємство Спеціалізоване підприємство Юстиція.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя