Ухвала суду № 45148401, 16.06.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 456/822/15-к Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.

Провадження № 11-кп/783/480/15 Доповідач: Галапац І. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах

апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Галапаца І.І.,

суддів Галина В.П., Романюка М.Ф.,

при секретарі Мельниченко І.С.,

з участю прокурора Никеруя А.С.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові

справу за апеляційною скаргою прокурора Верхоляка Р.Є. на вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 березня 2015 року відносно ОСОБА_4,

встановила:

цим вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою освітою, військовозобов'язаного, неодруженого, працюючого системним адміністратором в ГО "Інформаційно-освітній центр "Імпульс", раніше не судимого,

засуджено за ч.1 ст. 289 КК України на три роки позбавлення волі; за ч.2 ст. 289 КК України на пять років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначено ОСОБА_4 покарання пять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язано ОСОБА_4 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишений попередній заставу.

Вирішено питання з речовими доказами.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ ГУМВС України у Львівській області 1 тис. 916 грн. 70 коп. судових витрат.

Згідно вироку суду, ОСОБА_4 09 січня 2015 року близько 20 год. 30 хв., на території автостоянки будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр" по вул. Ольжича, 18 в м. Стрию, Львівської області, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом обману та зловживаючи довірою потерпілого ОСОБА_5, повідомивши останнього про намір придбати транспортний засіб, незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого марки "Нісан Террано", р/н АНК 326, 1992 р.в., вартістю 15 896,35 грн., а саме без дозволу власника сів за кермо вказаного автомобіля і з місця події скрився, чим заподіяв потерпілому шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_4 13 січня 2015 року близько 20 год. 10 хв., на території автостоянки будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр" по вул. Ольжича, 18 в м. Стрию, Львівської області, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом обману та зловживаючи довірою власника ОСОБА_1 та користувача ОСОБА_6, повідомивши останнього про намір придбати транспортний засіб, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого марки "Мерседес Бенц Е-290", р/н НОМЕР_1, 1997 р.в., вартістю 24 621,65 грн., а саме без дозволу власника сів за кермо вказаного автомобіля і з місця події скрився, чим заподіяв потерпілому шкоду на вказану суму.

Крім цього, ОСОБА_4 17 січня 2015 року близько 20 год. 30 хв., на території автостоянки будівельно-господарського гіпермаркету "Епіцентр" по вул. Ольжича, 18 в м. Стрию, Львівської області, реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, шляхом обману та зловживаючи довірою ОСОБА_8, повідомивши потерпілого про намір придбати транспортний засіб, повторно, незаконно заволодів транспортним засобом потерпілого марки "Мерседес Бенц Е-300", р/н НОМЕР_2, 2000 р.в., вартістю 36 301,41 грн., а саме без дозволу власника сів за кермо вказаного автомобіля і з місця події скрився, чим заподіяв потерпілому шкоду на вказану суму.

В апеляційній скарзі прокурор Верхоляк Р.Є., не оспорюючи доведеність вини, кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4, зазначає, що при призначенні покарання засудженому суд не врахував тяжкість кримінальних правопорушень, оскільки два з трьох незаконних заволодінь транспортними засобами відносяться до тяжких злочинів та вчинені ОСОБА_4 з різницею 2-3 дні, що свідчить про цілеспрямованість обвинуваченого на вчинення правопорушення з метою отримання коштів, що в свою чергу вказує на можливість вчинення злочинів у майбутньому у разі застосування більш м'якого покарання, ніж позбавлення волі.

Вважає, що наведене свідчить про підвищену суспільну небезпеку підсудної особи та тяжкість вчинених ОСОБА_4 злочинів, у зв'язку з чим йому слід призначити більш суворе покарання, пов'язане з реальним відбуванням покарання.

Крім цього наголошує, що зі змісту ч.2 ст.124 КПК України вбачається, що у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Однак, в порушення даної норми, суд своїм вироком зобов'язав обвинуваченого ОСОБА_4 сплатити на користь НДЕКЦ 1916 грн. 70 коп. за проведення судових автотоварознавчої, дактилоскопічної, трасологічної експертиз.

Просить вирок в частині призначення міри покарання та стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат скасувати у зв'язку із істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а також у зв'язку з невідповідністю покарання, призначеного судом, ступеню тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, внаслідок м'якості та ухвалити новий вирок в цій частині, яким ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч.2 ст. 289 КК України і призначити йому покарання: за ч.1 ст.289 КК України три роки позбавлення волі, за ч.2 ст. 289 КК України пять років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді 5 років позбавлення волі та стягнути з останнього на користь держави документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 1916 грн. 70 коп.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора про підтримання апеляційної скарги, пояснення потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2 та обвинуваченого ОСОБА_4, які заперечили апеляційну скаргу прокурора та просять вирок суду залишити без зміни, виступ захисника ОСОБА_3 про часткове підтримання апеляційної скарги прокурора в частині стягнення процесуальних витрат на користь держави, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні зазначених у вироку суду кримінальних правопорушень, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.

Наведеним у вироку доказам місцевий суд дав належну правову оцінку та вірно кваліфікував дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 289, ч.2 ст. 289 КК України.

Оскільки фактичні обставини кримінального провадження ніким не оспорюються, суд не проводить детальний їх аналіз і відповідно до ст. 404 КПК України перевіряє вирок місцевого суду лише в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з апеляційної скарги, прокурор Верхоляк Р.Є. не оспорює доведеність вини та кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_4, а не згідний з призначенням покарання з застосуванням положень ст. 75 КК України та невірним стягненням процесуальних витрат.

Згідно ч.2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

З вироку міськрайонного суду видно, що призначаючи ОСОБА_4 остаточне покарання з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, фактичні обставини справи, тяжкість заподіяних кримінальними правопорушеннями наслідків, спосіб вчинення кримінальних правопорушень і їх мотиви, а також те, що обвинувачений є особою молодого віку, визнав себе винним у вчиненні злочинів, розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, на досудовому слідстві сприяв розкриттю злочинів, а також обставини, що пом'якшують покарання щире каяття, сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, повне відшкодування шкоди потерпілим, відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Крім цього, судом враховано і думку потерпілих, яким обвинувачений повністю відшкодував заподіяну шкоду і у звязку із цим вони просили не позбавляти його волі та застосувати ст. 75 КК України.

Також, колегія суддів враховує, що з довідки, поданої захистом в суді апеляційної інстанції, вбачається, що ОСОБА_4 працевлаштувався.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 призначено у відповідності до вимог ст. 65 КК України, є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, і не вбачає підстав для скасування вироку суду першої інстанції в цій частині.

Разом з тим, відповідно до положень ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вирок в цій частині слід змінити, стягнувши з ОСОБА_4 процесуальні витрати за проведення судових експертиз на користь держави.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу прокурора Верхоляка Р.Є. задоволити частково.

Вирок Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 березня 2015 року відносно ОСОБА_4 в частині стягнення процесуальних витрат змінити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 1 тис. 916 грн. 70 коп. процесуальних витрат за проведення судових експертиз.

В решті вирок суду першої інстанції залишити без зміни.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді:

Галапац І.І. Галин В.П. Романюк М.Ф.