Рішення № 4514808, 20.07.2009, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 2-1151/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Ковель 20 липня 2009 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Шаруновича В.В.,

за участю секретаря Спасюк К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ковелі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів – ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в :

Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції ( далі – Банк ) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов обґрунтовано тим, що 29.05.2008 року між Банком та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 014/1129/82/42469, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 80000,00 доларів США зі сплатою 14,00 % річних за користування кредитом, з кінцевим терміном повернення 29.05.2018 року. Однак, в порушення умов зазначеного кредитного договору ОСОБА_3 в строки передбачені графіком погашення кредиту, кредит не погашає, а тому, станом на 09.06.2009 року має заборгованість перед Банком в розмірі 86713, 06 доларів США, що по курсу Національного банку України становить 660051, 14 грн.

Враховуючи викладене, Банк просить в рахунок погашення заборгованості у розмірі 660051,14 грн. за кредитним договором № 014/1129/82/42469 від 29.05.2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки – цегляний житловий будинок ( в цілому ) А-1, загальною площею 79,5 кв. м., житловою площею 36,7 кв. м., з господарськими будівлями зблокованими В-1, гаражем Г-1, який знаходиться на земельній ділянці площею 590 кв.м., за адресою м. Ковель, АДРЕСА_1 , які належать на праві приватної власності відповідачам у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , шляхом продажу з прилюдних торгів, та стягнути з відповідачів на користь Банку судові витрати у справі.

Представник позивача ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, однак, в попередньому судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, суд вважає необхідним ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказах.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Згідно вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Статтею 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до укладеного 29.05.2008 року між Банком та ОСОБА_3 кредитного договору № 014/1129/82/42469, ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 80000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,00 % з кінцевим терміном повернення 29.05.2018 року.

Як вбачається з розрахунку заборгованості ОСОБА_3 по кредитному договору № 014/1129/82/42469 станом на 09.06.2009 року, заборгованість ОСОБА_3 перед позивачем становить 86713, 06 доларів США, що по курсу Національного банку України становить 660051, 14 грн. На даний час ОСОБА_3 борг по кредитному договору не сплачений, а зворотнього відповідачі не довели, а тому суд визнає зобов'язання по цьому договору не виконаними. Причини невиконання таких зобов'язань правового значення для справи не мають.

Як вбачається з договору іпотеки від 29.05.2008 року, укладеного між Банком та відповідачами, з метою забезпечення виконання зобов'язання ОСОБА_3 за кредитним договором № 014/1129/82/42469 від 29.05.2008 року, відповідачі ( іпотекодавці ) передали в іпотеку, а Банк ( іпотекодержатель ) прийняв в іпотеку Предмет іпотеки - цегляний житловий будинок ( в цілому ) А-1, загальною площею 79,5 кв. м., житловою площею 36,7 кв. м., з господарськими будівлями зблокованими В-1, гаражем Г-1, який знаходиться на земельній ділянці площею 590 кв.м., за адресою м. Ковель, АДРЕСА_1 .

Згідно претензії № 1897 від 08.04.2009 року, ОСОБА_3 попереджався Банком про необхідність повернути Банку кредитний борг.

Як вбачається з наданих суду попереджень, ОСОБА_3 та відповідачі попереджалися Банком, що у разі неповернення ОСОБА_3 у місячний термін кредитного боргу, Банк буде змушений звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.п.6.2,6.3 вказаного вище договору іпотеки, іпотекодержатель набуває права звернення на предмет іпотеки та задовольнити всю суму зобов’язання на момент звернення стягнення, у тому числі суму заборгованості за кредитом та відсотками, штрафними санкціями, комісійною винагородою незалежно від настання строку виконання боргового зобов’язання, який зазначено у Кредитному договорі, якщо у момент настання строку виконання зобов’язань за кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: при повному або частковому невиконанні у встановлений кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлений кредитним договором строки сум процентів, комісійної винагороди, сум неустойки (пені, штрафних санкцій). Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов’язання за кредитним договором, забезпеченого цією іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет іпотеки, а згідно п.п. 6.4, 6.5.3 договору іпотеки звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду; реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, може проводитись, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до вимог ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом. У разі часткового виконання боржником зобов’язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет застави, в рішенні суду зазначається і спосіб реалізації предмета застави шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених ст. 26 цього Закону, яка передбачає продаж предмета застави шляхом укладення договору купівлі – продажу з іншою особою – покупцем.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» pan >у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до вимог ст. 38 Закону України «Про іпотеку» pan >якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

З огляду на викладені вище обставини та вимоги чинного законодавства, вимога Банку щодо звернення стягнення заборгованості відповідача на предмет іпотеки є повністю підставною.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Як вбачається з платіжних доручень від 11.06.2009 року, позивачем сплачено 1700,00 грн. судового збору та 250,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд, в силу вимог ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідачів в рівних частинах на користь позивача 1950,00 грн., понесених і документально підтверджених останнім судових витрат.

На підставі ст.ст. 526, 527, 575, 589, 590, 1054 ЦК України, ст.ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст. ст. 38, 39 Закону України «Про іпотеку» , pan >керуючись ст. ст. 10, 60, 79, 88, 212, 213, 214, 215, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

В рахунок погашення заборгованості у розмірі 660051 (шістсот шістдесят тисяч п’ятдесят одна) грн.14 коп. за кредитним договором № 014/1129/82/42469 від 29.05.2008 року укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль" (01011, м. Київ, вул. Лєскова,9) в особі Ковельського відділення «Райффайзен Банк Аваль" (45000, м. Ковель, бульвар Л.Українки, 3) та ОСОБА_3 (45000, АДРЕСА_1 , м. Ковель, ІПН НОМЕР_1 ), звернути стягнення на предмет іпотеки – цегляний житловий будинок ( в цілому ) А-1, загальною площею 79,5 кв. м., житловою площею 36,7 кв. м., з господарськими будівлями зблокованими В-1, гаражем Г-1, який знаходиться на земельній ділянці площею 590 кв.м., за адресою м. Ковель, АДРЕСА_1 , що належать на праві приватної власності (в рівних частках) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , шляхом продажу Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль" на прилюдних торгах.

Стягнути з ОСОБА_1 ( 45000, м. Ковель, АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (45000, м. Ковель, АДРЕСА_2 , ІПН НОМЕР_3 ), в рівних частинах, в користь Відкритого акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції (43025, м. Луцьк, вул. Л.Українки, 52, р/р 2909811 у Волинській ОД «Райффайзен Банк Аваль", МФО 303569, ЄДРПОУ 20128765) судові витрати по справі в сумі 1950 (одна тисяча дев’ятсот п’ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня його проголошення та поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або шляхом подачі апеляційної скарги без попереднього подання заяви – протягом строку, встановленого для подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.В. ШАРУНОВИЧ