Вирок № 45146114, 10.06.2015, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4371/15-к

пр.№ 1-кп/464/234/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.06.2015 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарі Калітовській А.Б.

з участю прокурора Шаравари І.В.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Львові обвинувальний акт у кримінальному у провадженні № 12014140070000933 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Пасіки-Зубрицькі Пустомитівського району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, який працює вантажником ПП «Львівметалпласт», є інвалідом ІІІ групи, одружений, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорта за наступних обставин:

31.12.2014 року приблизно о 15 годині 00 хвилин, керуючи автомобілем марки «Peugeot 405» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2, рухаючись по вулиці Зеленій в м. Львові в напрямку мікрорайону «Сихів», в порушення вимог п. 1.5, 2.3 (б) та 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно яких: п. 1.5 дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3 (б) водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.3 у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди; водій ОСОБА_2 не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, при виникненні небезпеки для руху, яку він об`єктивно був спроможний виявити пішохода ОСОБА_1, який переходив проїздну частину дороги зліва направо відносно напрямку руху транспортного засобу, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, допустивши наїзд на пішохода ОСОБА_1, заподіявши йому закритий перелам внутрішнього виростку лівої великогомілкової кістки, садна на голові та правій кисті, які відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Таким чином, своїми навмисними протиправними діями ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України: порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла угода між потерпілим та підозрюваним про примирення, що укладена на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України під час проведення досудового розслідування. За цією угодою сторони погоджуються на призначення покарання підозрюваному за ч. 1 ст. 286 КК України у вигляді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мімінумів доходів громадян, а також підозрюваний взяв на себе організацію правового супроводу щодо отримання потерпілим страхового відшкодування від ПрАТ «Європейський Страховий Союз», а також взяв на себе інші видатки, що підтверджуються розписками.

Вислухавши прокурора, потерпілого, обвинуваченого, вивчивши матеріали кримінального провадження № 12014140070000933, проаналізувавши надану угоду, суд врахував наступне.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення. Відповідно до ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є правопорушенням невеликої тяжкості.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до обвинуваченого в разі затвердження угоди судом.

Судом також з`ясовано, що обвинувачений та потерпілий розуміють, що наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є: для обвинуваченого обмеження права на оскарження вироку, для потерпілого обмеження права оскарження вироку та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Підстави оскарження в апеляційному порядку обвинувального вироку, яким затверджено цю угоду, роз`яснені і є зрозумілими. У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Обвинувачений розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також суд перевірив, що угода відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства. При цьому, судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам законодавства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Укладення угоди було добровільним, сторони примирилися. Відсутні підстави вважати, що виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань є неможливим.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди між потерпілим та обвинуваченим про примирення і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

За вимогами ч. 3 ст. 475 та п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України в резолютивній частині вироку на підставі угоди, у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат. Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта.

Під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014140070000933 було проведено три експертних дослідження. Всі дослідження проведені за рахунок державного бюджету. Тому вартість проведених експертиз підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 286 КК України, ст.ст. 124, 374, 468, 469, 473, 475, 476 КПК України, суд -

П Р И С У Д И В:

Затвердити угоду від 27 травня 2015 року між потерпілим ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 про примирення.

Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді штрафу в розмірі 3400 (трьох тисяч чотирьохсот) гривень без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1) на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 859 (восьмисот п`ятдесяти дев`яти) гривень 32 копійок, одержувач УДКСУ у Залізничному районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31111115700003, МФО 825014.

Стягнути із ОСОБА_2 ( ІПН НОМЕР_1) на користь держави процесуальні витрати, пов`язані з проведенням експертизи, в розмірі 1382 (однієї тисячи трьохсот вісімдесяти двох) гривень 40 копійок, одержувач УДКСУ у Шевченківському районі м. Львова, код ЄДРПОУ 38007662, МФО 825014.

До вступу вироку у законну силу запобіжний захід у відношенні засудженого ОСОБА_2 не обирати.

Роз`яснити, що у разі невиконання угоди про примирення, потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку лише з наступних підстав:

для засудженого в разі призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджено сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз`яснення наслідків укладення угоди;

для потерпілого в разі призначення судом покарання, менш суворого ніж узгоджено сторонами угоди; ухвалення вироку без її згоди на призначення покарання; нероз`яснення наслідків укладення угоди;

для прокурора в разі, якщо угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буте скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: