Ухвала суду № 45144691, 10.06.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/445/15-ц Номер провадження 22-ц/786/1771/15Головуючий у 1-й інстанції Любицький В. О. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Бутенко С.Б.

Суддів: Обідіної О.І., Прядкіної О.В.

при секретарі: Кальник А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2015 року

по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В квітні 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу).

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, аліменти в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 квітня 2015 року щомісячно до закінчення навчання не пізніше досягнення дитиною двадцяти трьох років.

Вирішено питання судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Вказує, зокрема, що за своїм матеріальним становищем не може надавати утримання повнолітній дочці, оскільки одержує пенсію у розмірі 2247,47 грн., інших доходів не має, сплачує аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, та має пристарілих батьків пенсіонерів ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, які проживають разом з ним та потребують матеріальної допомоги, підтримки та догляду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, пояснення осіб, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що з 26.02.1995 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в шлюбі, який було розірвано 15.10.2009 р, про що відділом ДРАЦС Семенівського РУЮ Полтавської області 07.06.2010 р. складено відповідний актовий запис за № 39.

Від вказаного шлюбу сторони мають двох дітей: дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, які проживають разом з матірю та перебувають на її утриманні.

На підставі виконавчого листа № 2-533, виданого Семенівським районним судом Полтавської області 27.10.2009 р., постановою державного виконавця ВДВС Семенівського районного управління юстиції від 21.03.2015 р. звернуто стягнення на пенсію боржника ОСОБА_2 в розмірі 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, повноліття.

Повнолітня дочка сторін ОСОБА_4 навчається за денною формою навчання в Національному університеті біоресурсів і природокористування України з терміном навчання з 01.09.2012 р. по 30.06.2017 р., одержує стипендію в розмірі 830 грн.

Відповідач ОСОБА_2 з 27.02.2015 року перебуває на пенсії за вислугою років як працівник Міністерства внутрішніх справ і йому призначено пенсійне забезпечення в розмірі 2247 грн. 48 коп.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_3 та присуджуючи до стягнення з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що повнолітня дочка сторін ОСОБА_4 продовжує навчання, у звязку з чим потребує допомоги з боку батьків, оскільки розмір стипендії, яку вона отримує, є значно нижчим від прожиткового мінімуму, інших доходів вона не має, а відповідач може та зобовязаний надавати утримання дочці.

Розмір аліментів визначено місцевим судом з урахуванням можливості надання утримання повнолітній дочці позивачкою по справі, наявності у відповідача непрацездатних батьків та неповнолітнього сина, на утримання якого він зобовязаний сплачувати аліменти, та розміру отримуваних сторонами доходів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 199, 200 Сімейного кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Згідно ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Із п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вбачається, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Умовою стягнення аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання, є недостатність забезпечення коштами як для навчання, так і для інших необхідних потреб (маються на увазі побутові потреби харчування, одяг, користування транспортом, придбання навчальної літератури, посібників).

Суд першої інстанції, встановивши вищевказані фактичні обставини справи, належним чином дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, та вірно визначивши норми закону, які регулюють правовідносини сторін, враховуючи наявність усіх необхідних для цього юридичних фактів, дійшов законних та обґрунтованих висновків про стягнення з відповідача аліментів на утримання його повнолітньої доньки, яка продовжує навчання.

Доводи апелянта про неспроможність надавати матеріальну допомогу дочці не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не дають підстав для висновку, що при розгляді справи місцевим судом допущено неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідач ОСОБА_2 є особою працездатною, його потреба за станом здоровя в лікуванні та реабілітації належними та допустимими доказами по справі не доведена, а розмір пенсійного забезпечення, проживання разом з батьками похилого віку та обовязок утримувати неповнолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, враховано судом першої інстанції при визначенні розміру аліментів, що з урахуванням прожиткового мінімуму на працездатну особу є посильним для відповідача.

За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав до скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції, яке постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Разом з тим, посилання в резолютивній частині рішення на стягнення аліментів у розмірі не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку колегія суддів вважає зайвим, оскільки ОСОБА_4 є повнолітньою особою і відповідні норми на неї не поширюються.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 06 травня 2015 року залишити без змін.

Виключити з абзацу другого резолютивної частини рішення речення: «але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку».

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: /підписи/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1