Ухвала суду № 45144246, 17.04.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2/1612/223/2012

Номер провадження 22-ц/786/1169/2013

Головуючий у 1-й інстанції Таранкова І.М.

Доповідач Винниченко Ю. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Винниченка Ю.М.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Абрамова П.С.,

при секретарі: Цилюрик М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 листопада 2012 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А :

06 вересня 2011 року до Комсомольського міського суду Полтавської області звернулося ПАТ КБ ПриватБанк з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 29.07.2008 року між банком та ОСОБА_1 був укладений договір № PLKLAN36721712 про надання кредиту в сумі 79666 грн. 36 коп. на термін до 28.07.2015 року, а ОСОБА_1 зобовязувалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленими договором. Відповідно договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач повинен надати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

В порушення умов договору, боржник не виконує належним чином зобовязання щодо погашення заборгованості за договором та сплаті відсотків за користування кредитом.

ПАТ КБ ПриватБанк просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитно-заставним договором в сумі 57 297,63 грн та судові витрати: судовий збір в сумі 572,98 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 листопада 2012 року позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк ПриватБанк до ОСОБА_1 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 290 92829003111 в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО 305299 заборгованість за кредитним договором в сумі 57297 грн. 63 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку ПриватБанк, м. Дніпропетровськ, вул.. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 290 92829003111 в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО 305299 судовий збір в розмірі 572 грн. 98 коп. та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 листопада 2012 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Посилається на те, що при ухваленні рішення судом неправильно застосовано норми права та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що скарга не підлягає до задоволення, за наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності з ч.3 ст.10, ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учать у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно зясованих обставин. Суд оцінює нележність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на піставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обовязки.

Так, судом першої інстанції вірно встановлено, та підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, що 29.07.2008 року між ПАТ КБ ПриватБанк та ОСОБА_1 був укладений кредитно-заставний договір № PLKLAN36721712. Відповідно до умов договору ПАТ КБ Приватбанк надав ОСОБА_1 кредит в сумі 79666 грн., 36 коп. на термін до 28.07.2015 року. ОСОБА_1 в свою чергу зобовязувалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановленому договором.

В забезпечення договору позичальник надає в заставу банка автомобіль НОМЕР_2. Відповідно до п.7.1. договору застава забезпечує вимоги банку.

В порушення умов договору, боржник не виконав належним чином зобовязання щодо погашення заборгованості за кредитно-заставним договором та сплаті відсотків за користування кредитом. Внаслідок цього, заборгованість за договором станом на 12.08.2011 року становить 57 297,63 грн.

22.12.2009 року ОСОБА_1 передала згідно акту прийому-передачі від 22.12.2009 року (а.с. 36) представнику банку ОСОБА_3 заставний автомобіль і доручила банку передати його на реалізацію по риночній ціні і направити виручені кошти на погашення заборгованості.

04.08.2010 року автомобіль, переданий в заставу банку, був реалізований, Вартість реалізації становила 37 880 грн. Отримані кошти від реалізації автомобіля були розподілені за рахунками відповідно до п.п. 4.7 договору.

Відповідно до п.п.13.7 договору у разі, якщо грошової суми, отриманої від реалізації автомобіля, недостатньо для повної сплати всіх забезпечених вимог, непогашена частина зазначених вимог становить заборгованість позичальника перед банком, яка негайно належить до сплати банку.

Враховуючи, що на момент реалізації автомобіля станом на 04.08.2010 року заборгованість за кредитом становила 77 509,67 грн., а предмет застави автомобіль, був реалізований за 37 880,00 гривень, залишок заборгованості позичальника перед банком становив 39 629 грн. Таким чином, коштів виручених від реалізації автомобіля переданого в заставу банку, не вистачило, щоб покрити всю заборгованість.

Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Відповідно до п.п.14.11. укладеного сторонами договору вони встановили строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю 5 років.

Сторони письмово підтвердилисвою згоду на збільшення пововної давності , що зазначено в п.п.14.11. договору.

Суд першої інстанції вірно дійшов висновку стосовно того, що доводи відповідача про відсутність боргу за кредитним договором, в звязку з передачею заставного автомобіля банку, є хибними і не можуть бути прийняті до уваги.

Колегія суддів вважає, що висновок місцевого суду зроблений на підставі повного, всебічного та обєктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка. Розгляд справи проведений з дотриманням принципу змагальності та диспозитивності.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом було вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 15 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : ___ Ю.М. Винниченко

Судді: ______ Г.Л.ОСОБА_4Абрамов