Рішення № 45135022, 08.08.2012, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу: 08.08.2012

Справа № 2-1587/11

Номер провадження 2/818/420/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Макарова В.О., при секретарі Якимовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 13про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок заливання квартири та ненаданням послуг з утримання будинку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 13про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок заливання квартири та ненаданням послуг з утримання будинку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 07 березня 2002 року він проживає та є власником квартири в будинку, який обслуговується відповідачем. У вересні 2004 року він зробив капітальний ремонт своєї квартири. На відповідача, КП „ВРЕЖО № 13, покладені обов'язки забезпечити виконання всього комплексу робіт з утримання будинку та прибудинкової території. Однак, відповідач свої обов'язки виконує неналежним чином, у звязку з чим його квартира АДРЕСА_1, перетворюється у нежитлове приміщення, при будь-якому дощі або таненні снігу тече зі стелі.

Неодноразові звернення позивача щодо усунення затікання, залишились установами без задоволення.

Для підтримки свого будинку в нормальному стані, придатному до експлуатації, позивач був вимушений за свій рахунок своєю працею боротися з заливанням на горище, очищати покрівлю від снігу, підставляти під місця протікання відра, бочки та зливати воду в каналізацію, після чого займатися перепискою з КП ВРЕЖО № 13 і підготовкою позову, у звязку з чим позивачем були понесені витрати повязані з перепискою.

Також ці події відобразились на стану здоровя позивача, загострилися хронічні хвороби, у звязку з чим він вимушений був пройти курс стаціонарного лікування, у звязку з чим позивачем були понесені витрати повязані з лікуванням.

Бездіяльністю КП ВРЕЖО № 13 заподіяно позивачу моральну шкоду, що виразилась в душевних стражданнях, були порушені його життєві плани, звичайний ритм життя, порушений естетичний вигляд його квартири.

Крім цього як зазначає позивач, відповідач навмисно ухиляється від підготовки та укладення письмового договору на надання житлово-комунальних послуг, приховує інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни - на кожну із цих послуг, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо. Відповідач не забезпечує вчасно та відповідної якості надання житлово-комунальних послуг по всьому переліку.

Під час розгляду справи позивач здійснив уточнення позовних вимог, відповідно до яких просить суд визнати факт ненадання КП ВРЕЖО № 13 житлово-комунальних послуг з утримання будинку по пр. Леніна, буд. 190, за період з 01.11.2006 року по теперішній час, визнати недійсною і зобовязати КП ВРЕЖО № 13 списати з його особового рахунку необґрунтовано нараховану суму заборгованості за утримання будинку за період з 01.11.2006 року по теперішній час через відсутність надання послуг, зобовязати КП ВРЕЖО № 13 розробити і укласти з ним як зі споживачем договір про надання послуг з утримання будинку і при будинкової території відповідно до вимог Закону України „Про житлово-комунальні послуги, стягнути з КП ВРЕЖО № 13 на його користь відшкодування матеріального збитку на загальну суму 23260 грн. 68 коп., стягнути з КП ВРЕЖО № 13 на його користь компенсацію моральної шкоди у сумі 10000 грн., стягнути з КП ВРЕЖО № 13 компенсацію /пеню за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відбудовних робіт у розмірі 3 200 грн. 15 коп., стягнути судові витрати у розмірі 125 грн., зобовязати КП ВРЕЖО № 13 вчасно за свій рахунок провести роботи з усунення виявлених недоліків, повязаних з одержанням житлово-комунальних послуг, що виникли з його провини.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 від вимог п.9, 10 позовної заяви про забезпечення доказів відмовився, інші позовні вимоги підтримав у повному обсязі , просить суд їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача КП ВРЕЖО № 13 заперечує проти позовних вимог у повному обсязі.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення учасників процесу, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 такими, що підлягають частковому задоволенню, у звязку з наступним.

Відповідно до ст.124 ч.2 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

Згідно ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб , поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено що ОСОБА_1 є власником квартири розташованої за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 190.

06 березня 2002 року між ОСОБА_1 та КП ВРЕЖО № 12 був укладений безстроковий договір про участь у витратах на утримання будинку та при будинкової території, який підписаний сторонами (а.с.8).

Згідно п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як вбачається з акту від 25 грудня 2009 року (а.с.23), затвердженого головним інженером КП ВРЕЖО № 13 після візуального обстеження квартири АДРЕСА_2 після її залиття встановлено, що залиття квартири трапилось під час таненні снігу з криши будинку, у звязку з чим в кімнатам зявились тріщини, частково відклеїлись шпалери.

Крім цього 11.02.2010 року, 17.02.2010 року мешканцями будинку № 190 по пр. Леніна в м. Запоріжжя також складені акти, відповідно до яких мешканці вказаного будинку вимагають відшкодувати збитки які нанесені бездіяльністю працівників ВРЕЖО № 13 (а.с30, 35).

Відповідно до акту обстеження технічного стану жилого будинку № 190 по пр. Леніна в м. Запоріжжя від 18.02.2010 року узгодженого головним інженером КП ВРЕЖО № 13 (а.с.37), при проведенні візуального обстеження технічного стану жилого АДРЕСА_3 встановлено, що ремонт проводився у 2004 році, у трьох кімнатах наглядається залиття, у двох кімнатах наглядається тріщини по шиферу, часткове відсутність конька, порушення пелени та желобов.

Відповідно до акту від 21 липня 2007 року (а.с.46), затвердженого головним інженером КП ВРЕЖО № 13 після обстеження квартири АДРЕСА_2 після її залиття встановлено, що залиття квартири виникає під час випадання опадів, необхідно провести демонтаж димоходу.

Залиття квартири АДРЕСА_2 також підтверджується в судовому засіданні фотокартками.

Відповідно до договірної ціни на будівництва ремонту квартири № 114 по вул. Сталеварів в м. Запоріжжя, виконаної ВАТ „Нора-2004 вартість ремонту квартири складає у розмірі 21309 грн. 07 коп.

У відповідності до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (зі змінами та доповненнями) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ст.57, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З досліджених матеріалів цивільної справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до різних установ з метою повідомлення щодо бездіяльності працівників КП ВРЕЖО № 13 стосовно не виконання ними службових повноважень, зокрема 15.01.2010 року до мера м. Запоріжжя, 20.01.2010 року, 19.07.2010 року до начальника КП ВРЕЖО № 13, 10.02.2010 року до начальника міського управління УЖК, 12.07.2010 року до начальника міського управління по справам захисту прав споживачів, 12.07.2010 року до начальника ЖК інспекції в Запорізькій області.

Відповідно до відповіді Комунального підприємства ВРЕЖО № 13 від 01.02.2010 року (а.с.25), причиною залиття квартири позивача ОСОБА_1 стали несприятливі погодні умови, а також часткове пошкодження покрівлі, ремонт якої включено до плану робіт на 2010 рік.

Відповідно до відповіді Управління житлового господарства Запорізької міської ради від 17.02.2010 року, при обстеженні покрівлі житлового будинку № 190 по пр. Леніна в м. Запоріжжя виявлено над квартирою тріщини на шифері, частковий ремонт покрівлі заплановано на квітень 2010 року (а.с.28).

В судовому засіданні представнику відповідача надавалась можливість довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

За клопотанням представника відповідача КП ВРЕЖО № 13, Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя 16 травня 2011 року була призначена комплексна судово будівельна-технічна експертиза, проте відповідачем не були сплачені кошти за проведення експертизи, в наслідок чого справа повернута до суду без виконання.Таким чином, відповідачем не доведені обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

Відповідно до рахунку-фактури № СФ-0000036 від 27 серпня 2010 року позивачем були понесені витрати за складання дефектного акту та кошторисної документації у розмірі 320 грн., ці обставини також підтверджуються квитанцією № 85827057/89625748/243863953/779 від 27 серпня 2010 року (а.с.71).

Відповідно до квитанцій наданих позивачем, позивачем були понесені витрати повязані з перепискою у розмірі 371 грн. 75 коп., та витрати повязані з лікуванням у розмірі 1249 грн. 86 коп. які підлягають стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 (а.с.76-80).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 13на користь позивача коштів в сумі 23250,68 грн., що складається з 21309,07 грн. вартості матеріальної шкоди, спричиненої квартирі АДРЕСА_4; 320 грн. за складання дефектного акту та кошторисної документації; 371,75 грн. витрат на переписку; та 1249,86 грн. вартості витрат на лікування, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Пункт 5 ч.10 ЗаконуУкраїниПро захист прав споживачів передбачає,що в разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Відмовляючи у позові в частині стягнення компенсації за перевищення нормативних строків проведення аварійно-відбудовних робіт, суд виходить з того, що договір від 06 березня 2002 року про участь у витратах на утримання будинку та при будинкової території укладений між позивачем та КП ВРЕЖО № 12 не передбачає сплату за кожен день прострочення позивачу як споживачеві компенсації (пені) за перевищення строків проведення аварійно-відбудовних робіт у розмірі 3 % вартості послуг.

Відмовляючи у позові в частині визнання факту ненадання КП ВРЕЖО № 13 житлово-комунальних послуг з утримання будинку по пр. Леніна, буд. 190 за період з 01.11.2006 року по теперішній час, визнання недійсним та зобовязання КП ВРЕЖО № 13 списати з його особового рахунку необґрунтовано нараховану суму заборгованості за утримання будинку за період з 01.11.2006 року по теперішній час через відсутність надання послуг, зобовязання КП ВРЕЖО № 13 розробити і укласти з ним як зі споживачем договір про надання послуг з утримання будинку і при будинкової території відповідно до вимог Закону України „Про житлово-комунальні послуги, суд виходить з того, що позивачем не доведені ці обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ст. 16 ч. 2 п. 9 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 23 ч. 2 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її спричинила.

Вирішуючи питання щодо наявності спричинення позивачам моральної шкоди та визначення розміру шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача, суд враховує розяснення пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, згідно з приписами п. 6.4 Методичних рекомендацій(лист Міністерства юстиції від 13.05.2004 року № 35-13/797), враховуються вимоги розумності і справедливості, оскільки моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді.

Розглядаючи справу в рамках обґрунтування моральної шкоди, виходячи з того, що позивач зазнав душевних страждань внаслідок зіпсування свого житла, застосовуючи принцип розумності та справедливості, суд визнає, що заявлена до стягнення сума моральної шкоди є завищеною і визначає розмір відшкодування моральної шкоди, в сумі 5 000 гривень, яка на думку суду буде достатньою для відшкодування моральної шкоди, яку позивач отримав внаслідок залиття квартири.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Згідно квитанції № 157/216 від 30.08.2010 року, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду були понесені судові витрати, а саме витрати повязані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду цивільної справи у розмірі 120 грн.

Тому, з відповідача КП ВРЕЖО № 13 на користь позивача ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати повязані зі сплатою судового збору розмірі 120 грн. 00 коп.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Суд приходить до висновку, що заходи забезпечення позову, а саме арешт, який був накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2011 року, на грошові кошти в сумі 36585 грн. 83 коп. Комунального підприємства „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 13 (р/р 26008045520001 в АКБ Індустріалбанк, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121479) - підлягає скасуванню.

На підставі ст. 124 Конституції України, ст.ст. 16, 22, 23, 1166, 1167 ЦК України та керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 61, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ЗакономУкраїниПро захист прав споживачів, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року №6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 13про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок заливання квартири та ненаданням послуг з утримання будинку задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 13(69032, м. Запоріжжя, пр. Металургів, 11) на користь ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_5) кошти в сумі 23250,68 грн., що складається з 21309,07 грн. вартості матеріальної шкоди, спричиненої квартирі АДРЕСА_4; 320 грн. за складання дефектного акту та кошторисної документації; 371,75 грн. витрат на переписку; та 1249,86 грн. вартості витрат на лікування.

Стягнути з Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 13на користь ОСОБА_1 5 000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 13на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справі у розмірі 120 гривен.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Скасувати арешт який був накладений ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 20 травня 2011 року, на грошові кошти в сумі 36585 грн. 83 коп. Комунального підприємства „Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове обєднання № 13 (р/р 26008045520001 в АКБ Індустріалбанк, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121479).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі у 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Орджонікідзевського

районного суду м. Запоріжжя: ОСОБА_2