Рішення № 45130236, 15.06.2015, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Стр. 1 із 3

Справа № 303/405/15-ц

2/303/1846/15

Номер рядка стат. звіту - 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі головуючого - судді Камінського С.Е.,

при секретарі Федорці В.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до Мукачівського міськрайонного суду із позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором кредиту № KF50450 від 27.06.2008 року в сумі 19836,84 доларів США, що за курсом 15,772208 грн. НБУ станом на 21.01.2015 р. складає 312870,77 грн. та судових витрат в розмірі 3250,50 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що 27 червня 2008 року між ПАТ ВіЕс Банк (правонаступник ВАТ Електрон Банк) та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №KF50450, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 30000,00 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 26.06.2023 року зі сплатою 13,5% річних. Позивачем умови кредитного договору виконано та надано кредит в сумі визначеній кредитним договором, що підтверджується заявою на видачу готівки № 1664_22 від 27.06.2008 р. Згідно п. 5.3.1. кредитного договору банк має право у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором списати з рахунків позичальника суму боргу на підставі наказу на примусову сплату боргового зобовязання, звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, вимагати виконання зобовязань за кредитним договором від поручителя (гаранта).

У звязку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору, станом на 21 січня 2015 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 19836,84 доларів США, що за курсом 15,772208 грн. НБУ станом на 21.01.2015 р. складає 312870,77 грн. з яких: 19210,85 доларів США, що дорівнює 302997,52 грн. заборгованість по кредиту; 606,54 доларів США, що дорівнює 9566,48 грн. заборгованість по відсотках; та 19,45 доларів США, що дорівнює 306,77 грн. пеня, що підтверджується розрахунком суми заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, з підстав і мотивів, вказаних в позовній заяві, просив суд їх задоволити.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, заперечив проти його задоволення, клопотав про допит його у якості свідка.

Допитаний з додержанням вимог ст.184 ЦПК України як свідок ОСОБА_2 показав, що факт отримання відповідачем кредиту визнає, однак необхідно зясувати

Стр. 2 із 3

правильність нарахування заборгованості за кредитом. Крім цього, він приблизно 8-10 листопада 2014 року намагався внести частину коштів у рахунок погашення кредиту ОСОБА_3, однак у касі відділення банку від нього гроші не прийняли, а прийняли лише 11 листопада 2014 року, коли курс долара США по відношенню до гривні зріс і був 17,77 грн. за 1 долар.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не зявилася повторно, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причину неявки суд не повідомила.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, які зявилися, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши всі докази у справі, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного.

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 27 червня 2008 року між ВАТ Електрон Банк, правонаступником якого є ПАТ ВіЕс Банк, та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №KF50450, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 30000,00 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 26.06.2023 року зі сплатою 13,5% річних. (а.с.6-8).

На підставі Заяви на видачу готівки №1664_22 від 27 червня 2008 року, відповідач ОСОБА_3, грошові кошти у розмірі 30000 доларів США отримала у повному обсязі (а.с.13).

Згідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №KF50450 від 27 червня 2008 року, станом на 21 січня 2015 року у відповідача ОСОБА_3 виникла заборгованість, у сумі 19836,84 доларів США, що за курсом 15,772208 грн. НБУ станом на 21.01.2015 р. складає 312870,77 грн. з яких: 19210,85 доларів США, що дорівнює 302997,52 грн. заборгованість по кредиту; 606,54 доларів США, що дорівнює 9566,48 грн. заборгованість по відсотках; та 19,45 доларів США, що дорівнює 306,77 грн. пеня (а.с.5).

Відповідно до Генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій, виданої Національним банком України, ВАТ Електрон Банк та його правонаступник ПАТ ВіЕс Банк, мають право на здійснення валютних операцій.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються відповідними нормами ЦК України.

Згідно статтей 526, 527 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. При цьому боржник зобовязаний виконати свій обовязок.

У відповідності до вимог ч.2, 3 ст.533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом ; використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

У відповідності до статтей 610, 611, 612 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова

Стр. 3 із 3

установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до вимог ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобовязання перед відповідачем, надавши їй кредит в сумі 30000 доларів США, а відповідач належним чином не виконала умови кредитного договору №KF50450 від 27 червня 2008 року, внаслідок цього станом на 21 січня 2015 року у відповідача ОСОБА_3 має місце заборгованість перед банком у сумі 19836,84 доларів США.

Суд не враховує як належний доказ показання допитаного в якості свідка представника відповідача ОСОБА_2 про те, що він намагався внести частину коштів у рахунок погашення кредиту ОСОБА_3, однак у касі відділення банку від нього гроші не прийняли, оскільки дані доводи нічим не підтверджені, факту наявності боргу не спростовують, а його сумнів щодо вірності нарахування банком суми заборгованості грунтується лише на припущеннях, тому не може бути прийнятим до уваги.

Тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обгрунтованими і підлягають до задоволення.

Згідно ст.88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 526, 625, 1049, 1054 ЦК України ст.ст.10, 60, 209-210, 212-218, 223 ЦПК України, суд

Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ВіЕс Банк - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь ПАТ ВіЕс Банк (79000, м.Львів, вул. Грабовського,11 рахунок №32002100500 в ЛТУ НБУ м. Львова, МФО 325213, код ЄДРПОУ 19358632) заборгованість за кредитним договором №KF50450 від 27 червня 2008 року в сумі 19836 (девятнадцять тисяч вісімсот тридцять шість) доларів США 84 центів та судові витрати (сплачений судовий збір) в розмірі 3250 (три тисячі двісті пятдесят) грн. 50 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий С.Е. Камінський