Постанова № 45120260, 11.03.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 1003/12022/12 Головуючий у І інстанції Мезін В.Б.Провадження № 11/780/197/14 Доповідач у 2 інстанції СвінціцькаКатегорія 23 11.03.2014

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 березня 2014 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області О.П. Свінціцька, з участю прокурора Скрипки І.М., розглянувши при попередньому розгляді кримінальну справу за апеляціями прокурора, захисника ОСОБА_1, засудженої ОСОБА_2 та засудженої ОСОБА_3 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 30 липня 2013 року ОСОБА_3 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, 4 ст. 358, ч.2, ст. 366 КК України та на підставі ч.1,4 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов»язані з розпорядженням, обліком, зберіганням матеріальних цінностей строком на 3 роки, конфіскацією всього належного їй на праві власності майна зі штрафом в сумі 4250 грн.;

ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч.2 ст. 366 КК України та на підставі ч.1 ст. 70 КК України остаточно призначено покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов»язані з розпорядженням, обліком і зберіганням матеріальних цінностей строком на 3 роки та з конфіскацією майна зі штрафом в сумі 4250 грн.;

ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, пов»язані з розпорядженням, обліком і зберіганням матеріальних цінностей строком на 2 роки, без штрафу та на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки. За ч.3 ст. 28, ч.2 ст. 366 КК України виправдано.

Не погоджуючись з даним вироком суду, прокурором, захисником ОСОБА_1 та засудженими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подані апеляції.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши думку прокурора вважаю, що справа підлягає поверненню до суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п.11 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України кримінальні справи, які на день набрання чинності цим кодексом надійшли до суду від прокурорів з обвинувальним висновком розглядаються судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій і Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим кодексом.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 349 КПК України (1960 року) протягом строку, встановленого для подачі апеляції, суд першої інстанції за наявності відповідних клопотань сторін зобовязаний надати їм можливість ознайомитись з матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції дані вимоги закону в повній мірі виконанні не були та клопотання засудженої ОСОБА_2 про ознайомлення з матеріалами кримінальної справи залишилось частково не розглянутим (т.28 а.с.6,7, 78). Матеріали справи не містять даних про те, що засудженій ОСОБА_2 були надані для ознайомлення всі матеріали кримінальної справи та технічний запис судових засідань.

Згідно п.2 ч.2 ст. 359 КПК України (1960 року) справа повертається суду першої інстанції у випадку, якщо суд першої інстанції не надав передбачену ст. 349 КПК України (1960 року) можливість учасникам процесу ознайомитись з матеріалами справи для виконання вимог, передбачених ст. 349 КПК України (1960 року).

За цих обставин кримінальну справу необхідно повернути до суду першої інстанції для виконання вимог ч.4 ст. 349 КПК України (1960 року).

Керуючись ст. ст. 357, 359 КПК України (1960 року),

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3, 4 ст. 358, ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_2 за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367, ч.2 ст. 366 КК України та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 367 КК України повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для виконання вимог ч.4 ст. 349 КПК України (1960 року).

Суддя О.П. Свінціцька