Ухвала суду № 45120168, 13.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 366/266/14-к Головуючий у І інстанції Гончарук Провадження № 11-сс/780/54/14 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 13.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

13 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Свінціцької О.П.

суддів Дриги А.М., Габрієля В.О.

при секретарі Іщенко С.В.

за участю:

прокурора Гетьман В.О.

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваної адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 31 січня 2014 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_3, 14.09.1977 року

народження, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_1

району Хмельницької області, українки, громадянки

України, не працюючої, не одруженої, проживаючої за

адресою: Київська область, смт. Іванків, вулиця Орєхово-

Зуївська, буд.85, раніше неодноразово судимої: 02.02.2004

вироком Іванківського районного суду Київської області

за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді позбавлення

волі строком на 1 (один) рік, на підставі ст.75 КК

України звільнено від призначеного покарання з

випробуванням строком на 1 (один) рік; 07.06.2005

вироком Іванківського районного суду Київської області

за ч.1 ст.185, ч.2 ст.307, ст.ст.70, 96 КК України до пока-

рання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 3 (три) роки; 30.11.2005 вироком Іванківського районного суду Київської області за ч.2 ст.309, ч.2 ст. 307, 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років 3 (три) місяці з конфіскацією 1/2 частини майна в дохід держави; 05.12.2005 вироком Іванківського районного суду Київської області за ч.2 ст.309, ст.70 ч.4 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (пять) років 6 (шість) місяців з конфіскацією ? частини належного їй майна,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні СВ Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУМВС України в Київській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12013100180001314 від 28.11.2013 року, в ході якого встановлено, що 20.12.2013 року ОСОБА_3, близько 10 години 30 хвилин, перебуваючи в автомобілі «Suzuki» чорного кольору д.н.з. АВ 5751ВС, що належить ОСОБА_4 та знаходився на автостоянці поруч з торгівельним центром «Кооператор» по вул. І. Проскури -14 в смт. Іванків Київської області, за попередньою домовленістю з ОСОБА_5, маючи умисел на збут особливо небезпечного наркотичного засобу, незаконно збула ОСОБА_6 за 160 грн. опій ацетильований масою, в перерахунку на суху речовину 0,2226г.

Старший слідчий СВ Іванківського МВ ГУ МВС України в Київській області звернувся до Іванківського районного суду Київської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під варту відносно ОСОБА_3, оскільки та підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може спробувати переховуватись від органів досудового слідства та вчиняти нові правопорушення, має непогашену судимість за вчинення злочину, пов»язаного з незаконним обігом наркотичних засобів. Крім того, в неї відсутні стійкі соціальні зв»язки, вона позбавлена батьківських прав стосовно трьох неповнолітніх дітей, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 31 січня 2014 року клопотання старшого слідчого задоволено, застосовано до підозрюваної ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання її під вартою до 20 годин 00 хвилин 28 березня 2014 року. Одночасно визначено запобіжний захід у виді застави у розмірі 20 мінімальних заробітних плат, а саме, у розмірі 24360 грн. та, в разі внесення застави, покладено на неї відповідні обов»язки.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, вважаючи її незаконною, безпідставною та такою, що не відповідає вимогам діючого законодавства в частині застосування засобів запобіжного характеру та матеріалам конкретного кримінального правопорушення відносно ОСОБА_3 та обрати відносно підозрюваної міру запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою. Як вважає апелянт, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 не врахував наступне: що ОСОБА_3 офіційно працює в ТОВ «Чіпси ЛЮКС» в с. Старі Петрівці Вишгородського району Київської області, що вона фактично доглядає, утримує та виховує своїх неповнолітніх дітей , що ОСОБА_3 повністю співпрацює з органами слідства, дає правдиві покази, по справі проведені майже всі необхідні слідчі дії по закріпленню доказів і тому ОСОБА_3, навіть якби цього бажала, ніяким чином вже не може вплинути на наявність доказової бази по справі. На думку апелянта, немає абсолютно ніяких доказів того, що підозрювана сама або хтось з її близьких осіб чинили який-небудь тиск на свідків по справі чи іншим шляхом чинили перепони слідству по справі, що ніяких даних про її зловживання спиртними напоями немає, а тому вказані обставини дозволяють з упевненістю стверджувати, що до ОСОБА_3 можливо застосувати більш м»які запобіжні заходи. Також вважає, що слідчий суддя, при розгляді клопотання про застосування відносно ОСОБА_3 міри запобіжного заходу проявив упередженість та необєктивність в оцінці наявних в справі матеріалів та обставин, що характеризують особу самої підозрюваної, у звязку з чим прийняв помилкове рішення про задоволення вищевказаного клопотання органів досудового слідства.

Заслухавши доповідь судді, думку сторін кримінального провадження: прокурора, який вважав ухвалу суду законною та обґрунтованою, а апеляцію такою, що не підлягає задоволенню, захисника ОСОБА_2, який підтримав подану апеляцію та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч.1 ст.178 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

На думку колегії суддів, зазначені вимоги закону були дотримані слідчим суддею.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, в провадженні СВ Іванківського РВ (з обслуговування Іванківського та Поліського районів) ГУ МВС України в Київській області знаходиться кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120131001180001314 від 28.11.2013.

28 січня 2014 ОСОБА_3 затримано на підставі ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні даного кримінального правопорушення.

29 січня 2014 ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

З ухвали слідчого судді вбачається, що при прийнятті рішення про застосування підозрюваній ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував положення вищенаведених норм процесуального закону та зазначив, що в наданих до суду матеріалах кримінального провадження є наявні вагомі докази про вчинення підозрюваною ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України і вказаний факт не заперечувала в судовому засіданні сама ОСОБА_3, яка визнала свою причетність до кримінального правопорушення, в якому вона підозрюється та враховуючи дані про особу підозрюваної, яка раніше неодноразово притягувалась до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів, пов»язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, у тому числі і за збут наркотичних засобів, підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не має стійких соціальних зв»язків, а також враховуючи тяжкість покарання, що загрожує в разі визнання її винуватою, слідчий суддя обґрунтовано вважав, що саме запобіжний захід у виді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної, виконання нею процесуальних обов'язків.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання про застосування виняткового запобіжного заходу у виді тримання ОСОБА_3 під вартою.

З огляду на наведене, посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді є безпідставним.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 407, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Іванківського районного суду Київської області від 31 січня 2014 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

___ ___ ___

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8