Вирок № 45117661, 12.06.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №273/223/15-к Головуючий у 1-й інст. Михалюк О. П.

Категорія ст. 185 ч.3 КК України Доповідач Котік В. П.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2015 року м. Житомир

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Котіка В.П.

суддів: Романова О.В. Єфстафєвої Т.А.

з участю секретаря: Гончарука С.С.

Прокурора: Селюченко І.І.

засудженого: ОСОБА_1

потерпілих: ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Житомирської області матеріали кримінального провадження №12014060110000581 за апеляційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 24березня 2015 року.

в с т а н о в и л а :

Цим вироком: ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Понінка Полонського району Хмельницької області, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, раніше судимого 12.03.2011 р. Шепетівським міськрайонним судом Хмельницької області за ст.ст. 189 ч.2, 185 ч.3 КК України до 2 р. 6 місяців позбавлення волі;

засуджено за ч.3 ст.185 КК України і призначено покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з іспитовим строком 3 (три) роки, з покладенням на нього обов'язків.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався.

Стягнуто з засудженого на користь держави судові витрати за проведення судово дактилоскопічної експертизи в сумі 147 ( сто сорок сім) гривень 42 коп.

Речові докази у справі залишено власнику потерпілому ОСОБА_2

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1 засуджено за вчинення злочину при наступних обставинах.

Так, 25 грудня 2014 року близько 20 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, з метою вчинення крадіжки, шляхом зламу вхідних дверей, проник до будинку потерпілого ОСОБА_2, що розташований в с.Вишнівка Баранівського району Житомирської області, звідки, повторно, таємно викрав електропилку «Kraft» вартістю 800 грн., телевізор «JVC AV 2100 QE» вартістю 700 грн., тюнер «Evrosky ES-4100» вартістю 200 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 1700 грн.

В поданій апеляційній скарзі, не оспорюючи фактичних обставин справи та доведеності винуватості ОСОБА_1, просить вирок суду скасувати у зв'язку з м'якістю покарання та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги потерпілий, посилаючись на ст.65 КК України, зазначив, що суд першої інстанції не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який має непогашену і не зняту судимість та обставини, що обтяжують покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного спяніння. Також, судом не враховано, що шкода відшкодована не в повному обсязі.

Крім того, на думку потерпілого, суд безпідставно врахував помякшуючу обставину активне сприяння розкриттю злочину, оскільки вказана обставина не знайшла свого підтвердження в ході судового розгляду.

До того ж, судом безпідставно проведено скорочений розгляд справи, оскільки потерпілий вимагав дослідження всіх обставин справи.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про часткове підтримання апеляції в частині посилення покарання, потерпілого, який підтримав апеляційну скаргу та просив призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання, заперечення засудженого проти доводів апеляційної скарги, перевіривши вирок суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляційної скарги.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому кримінальногоправопорушення, при встановлених обставинах, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені доказами, дослідженими судом в порядку, передбаченому ч. 3ст. 349 КПК України. Як встановлено колегією суддів, при вирішенні питання про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд першої інстанції повністю дотримався вимог ч. 3ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють підсудний та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку. Жодних заперечень з цього приводу потерпілим не висловлювалось.

За таких обставин, відповідно до вимог ч. 2ст. 394 КПК України, враховуючи, що фактичні обставини справи ніким не оспорювалисяі докази щодо них, на підставі ч.3ст. 349 КПК України, не досліджувалися, висновки суду першої інстанції щодо цих фактичних обставин перевірці апеляційним судом не підлягають.

Щодо неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, а саме ст. 65 КК України, апеляційний суд приходить до наступного:

Відповідно дост. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, ступеню їх тяжкості та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують та обтяжують.

Мотивуючи призначене ОСОБА_1 покарання суд безпідставно врахував обставини, які помякшують покарання обвинуваченого - його щире каяття та визнання вини, а також відшкодування заподіяної шкоди.

Доводи потерпілого про те, що суд безпідставно врахував, як обставину, що помякшує покарання активне сприяння розкриттю злочину не заслуговують на увагу оскільки дана обставина у вироку суду врахована не була.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами потерпілого про те, що судом першої інстанції при призначенні покарання не враховано ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, який відноситься до категорії тяжких, а також обтяжуючу обставину вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Вищевказане неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступені тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого через м'якість, та є підставою для скасування вироку суду в частині призначеного покарання з постановлення в цій частині нового вироку.

При постановленні нового вироку колегія суддів враховує обставини вчинення злочину, який є тяжким, особу винного, який характеризується посередньо, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, має непогашену та не зняту судимість. Судом враховується, що усе викрадене майно потерпілому повернуто, але не добровільно засудженим, а органами досудового розслідування.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_1 колегія суддів не встановила.

Обставиною, що обтяжує покарання є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

За таких обставин, колегія суддів призначає ОСОБА_1 покарання в межах санкції за ч.3ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі.

Керуючись ст. ст.414, 420 КПК України,колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ,-

з а с у д и л а:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Вирок Баранівського районного суду Житомирської області від 24.03.2015 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення покарання скасувати і постановити в ційчастині новий вирок.

Призначити ОСОБА_1 за ч.3ст.185 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

Строк покарання відраховувати з моменту приведення вироку до виконання.

У решті вирок залишити без змін.

Вирок суду набирає законної сили з моменту його проголошення, проте на нього може бути подано касаційні скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту його проголошення.

Судді: