Постанова № 45115898, 02.06.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 р. Справа № 818/384/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.

Суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015р. по справі № 818/384/15

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Управління Пенсійного фонду України в Липоводолинському районі Сумської області (в подальшому УПФУ в Липоводолинському районі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СК-Агро» (в подальшому ТОВ «СК-Агро»), в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість з відшкодування пенсій, призначених на пільгових умовах за лютий 2015 року в розмірі 880 гривень 63 копійки.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 16березня2015 р. зазначений позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність рішення суду першої інстанції, в звязку з ненаданням належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 р. та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скаргиапелянт посилаються на не повне дослідження наявних в матеріалах справи доказів та невірне застосування норм Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Сторони в судове засіданні не зявилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, у звязку з чим відповідно до ст. 197 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, щоТОВ «СК-Агро» зареєстровано як юридична особа (код ЄДРПОУ 33976979), що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 18) та відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та підпункту 2.1.1. пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663 (в подальшому Інструкції № 21-1), є страхувальником і платником збору на обовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загально обовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до підпунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 9), надісланого на адресу відповідача супровідним листом від 15 січня 2015 р. № 12202-20 (а.с. 8), встановлено, що витрати позивача на виплату та доставку зазначених пенсій у січні 2015 року склали в загальному розмірі 880 грн. 63 коп.

З картки особового рахунку (а.с. 10) встановлено, що відповідачем були порушені строки сплати сум відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за січень 2015 року, у звязку з чим утворилася заборгованість в розмірі 880 грн. 63 коп.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що на підприємство покладається обовязок відшкодувати УПФУ в Липоводолинському районі фактичні витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної працівникам відповідно до пункту «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та відсутні підстави для звільнення відповідача від відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до підпунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку передбаченого статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Колегія суддів не погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 195 КАС України,суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», одним з обєктів оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції № 21-1, згідно пункту 6.1 якого, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно пунктом 6.4 Інструкції № 21-1 розмірсум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до пункту 6.7 Інструкції № 21-1 відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, щомісяця до 25-го числа. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Частиною 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Також зазначеною нормою передбачено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів«в» - «е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 01 січня 2005 р. за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 01 січня 2005 р. - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом щодо відшкодування фактичних витрат на доставку пільгових пенсій особам, які працювали в ТОВ «СК-Агро» трактористами-машиністами та доярками.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що трактористи-машиністи мають право на пільгову пенсію за віком відповідно до пункту «в» цієї статті, а доярки відповідно до пункту «д».

Таким чином, із врахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги УПФУ в Липоводолинському районі необґрунтовані та в їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки виплата пенсій, призначених відповідно до п.п. «в»-«д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, діючим законодавством не передбачено відшкодування до державного бюджету витрат на виплату і доставку цих пенсій, а Інструкцією № 21-1 визначена лише процедура відшкодування підприємствами витрат саме Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Одночасно колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції помилково у даній справі послався на правову позицію Верховного Суду України, викладену в Постановах Верховного Суду України від 19 березня 2013 р. у справах №№ 21-59а13, 21-60а13, так як зазначені постанови Верховного Суду України прийняті щодо інших правовідносин, оскільки в них висловлена правова позиція про наявність обовязку підприємства відшкодувати Пенсійному фонду витрати на виплату і доставку пенсії, призначеної відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплата якої здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду, а не щодо пенсій, які призначені відповідно до п. п. «в»-«д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплата яких здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4 ст. 202 КАС України, підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у звязку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро" задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.03.2015р. по справі № 818/384/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "СК-Агро".

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_1Судді ОСОБА_2 ОСОБА_3