Ухвала суду № 45115301, 15.06.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 р. Справа № 876/8492/14

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника позивача: Цитульського В.І.

та представника відповідача: Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 1» про стягнення коштів з банківських рахунків платника податків для погашення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

06.06.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення грошових коштів у розмірі 157559,76 грн., що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих відповідача, в рахунок погашення податкового боргу на користь Державного бюджету України..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує податкові зобов'язання з орендної плати за землю.

Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.07.2014 року позивач збільшив розмір позовних вимог до 177928,76 грн. В подальшому, у звязку з поданням відповідачем уточнюючих декларацій, позовні вимоги були зменшені до 23725,34 грн., згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.08.2014 року № 12162/9/13-05-10-00-14.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з банківських рахунків публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 1» (79021, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 01267024) відкритих у банківських установах, які обслуговують такого платника податку на користь Державного бюджету України кошти для погашення податкової заборгованості в сумі 9 449,77 грн. (девять тисяч чотириста сорок девять грн. 77 коп. ) В задоволенні решти вимог відмовлено.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов повністю.

В апеляційній скарзі покликається на те, що підприємство має заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 23 725, 34 грн. Дана заборгованість виникла внаслідок несплати самостійно задекларованих сум, згідно податкової декларації з плати за землю №9008441636 від 19.02.2014 року, якою визначено суму податку, яка підлягає щомісячній сплаті до бюджету в розмірі 31 571, 84 грн. Враховуючи уточнюючі декларації, податі підприємством протягом серпня 2014 року, податковий борг відповідач склав 23 725, 34 грн.

У ході апеляційного розгляду представник апелянта Чабан О.С. надав пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Представник позивача Цитульський В.І. у ході апеляційного розгляду надав пояснення та просить відхилити апеляційну скаргу.

Ухвалою суду про процесуальне правонаступництво замінено відповідача Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на його правонаступника Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги позивача. суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено суду наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 23725,34 грн., натомість матеріалами справи, зокрема документами, що свідчать про вилучення земельних ділянок у відповідача, платіжними документами про сплату орендних зобов'язань, даними уточнених податкових декларації підтверджується наявність податкового боргу у відповідача, проте у розмірі 9449,77 гривень.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Львівський завод залізобетонних виробів № 1», в якому просить стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 157559,76 грн., що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, обслуговуючих відповідача, в рахунок погашення податкового боргу на користь Державного бюджету України.

Адміністративний позов мотивований тим, що відповідач не сплачує податкові зобов'язання з орендної плати за землю. Зокрема, у встановлений строк, відповідач не сплатив орендну плату за період грудень 2013 року - квітень 2014 року. Через це, податковою інспекцією направлено боржнику податкову вимогу від 05.02.2014 року № 45-25. Незважаючи не це, відповідач не сплатив узгоджені зобов'язання з орендної плати, що зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 16.07.2014 року позивач збільшив розмір позовних вимог до 177928,76 грн. В подальшому, у зв'язку з поданням відповідачем уточнюючих декларацій, позовні вимоги були зменшені до 23725,34 грн., згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог від 11.08.2014 року № 12162/9/13-05-10-00-14.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

05.11.2004 року між Львівською міською радою та ПАТ Львівський завод залізобетонних виробів було укладено договір оренди земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 9,7764 га, в т.ч. 6,7464 га для виробничих потреб та 3,0300 га для технічної інфраструктури.

Згідно п. 9 даного договору, орендна плата становить 297092,94 грн. за 1 рік користування земельною ділянкою. Орендна плата по даному договору обрахована з урахуванням нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, яка підлягала індексації у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 року № 783 «Про проведення індексації грошової оцінки земель», а в подальшому у відповідності до ст. 289 ПК України.

Згідно оприлюднених даних Державного агентства земельних ресурсів коефіцієнт індексації становив: за 2005 рік - 1,035, за 2007 рік - 1,028, за 2008 рік - 1,152, за 2009 рік - 1,059, за 2010 рік -1,0, за 2011 рік - 1,0, за 2012 рік - 1,0, за 2013 рік - 1,0.

З 01.01.2006 року, орендна плата з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка орендувалася відповідачем становила 307491,11 гривень за 1 рік користування земельною ділянкою або 25624,26 грн. за 1 місяць.

Відповідно до п. 1 договору купівлі - продажу адміністративного будинку від 22.03.2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Тертичною Н.І., зареєстрованого в реєстрі за № 1552, ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 1» продало, а ТОВ «ІнтерПЕТ» купило адміністративний будинок, позначений на плані літерами «А-1», «А-2», «А-3» загальною площею 1 185,8 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п. 1 ухвали сесії Львівської міської ради № 3269 від 09.02.2006 року «Про погодження ТОВ «СервісПЕТ» місця розташування та надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1» міська рада ухвалила вилучити за згодою ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів» земельну ділянку площею 0,157 га та зарахувати її до земель міста.

З цього часу, розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1, якою користувався відповідач зменшився до 9,6194 га, що призвело до зменшення розміру орендної плати за користування даною земельною ділянкою до 25160,13 грн. за 1 місяць.

З 01.01.2008 року, орендна плата з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка орендувалася відповідачем становила 310375,40 гривень за 1 рік користування земельною ділянкою або 25864,62 грн. за 1 місяць.

З 01.01.2009 року, орендна плата з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка орендувалася відповідачем становила 357552,46 гривень за 1 рік користування земельною ділянкою або 29726,04 грн. за 1 місяць.

З 01.01.2010 року, орендна плата з урахуванням індексації нормативно грошової оцінки земельної ділянки по АДРЕСА_1, яка орендувалася відповідачем становила 378648,05 гривень за 1 рік користування земельною ділянкою або 31554,00 грн. за 1 місяць.

Відповідно до п. 1 договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 24.09.2007 року, посвідченого приватним Львівського міського нотаріального округу Юрковою О.А., зареєстрованим в реєстрі за № 2017, ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 1» продав, а ПП «Будкомплект-плюс» купив нежитлові приміщення будівлі складу під літерою Б-2 (10-22), загальною площею 457,5 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 1 договору купівлі - продажу об'єкта незавершеного будівництва від 01.04.2010 року, посвідченого приватним Львівського міського нотаріального округу Юрково О.А., зареєстрованого в реєстрі за № 274, ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 1» продав, а ПП «Будкомплект-плюс» купив об'єкт незавершеного будівництва: компресорну літ. «В-1», готовністю - 36% та літ. «В' 1», готовністю 14%, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно п.п 1,2 ухвали сесії Львівської міської ради № 923 від 10.11.2011 року «Про користування ПП «Будкомплект - плюс» земельними ділянками на АДРЕСА_1» міська рада ухвалила вилучити за згодою ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 1» земельну ділянку площею 0,76 га на АДРЕСА_1 та передати її ПП «Будкомплект-плюс».

З цього часу, розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1, якою користувався відповідач зменшився до 8,8594 га, що призвело до зменшення розміру орендної плати за користування даною земельною ділянкою до 28736,32 грн. за один місяць.

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі - продажу будівлі від 16.09.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 4337, ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 1» продало, а ТОВ «Торгово-виробнича компанія «РАДО» купило будівлю: автогараж, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1. Відповідно до п. 1.2. даного договору, будівля, яка є предметом цього договору , позначена на плані в технічному паспорті за літ. «Д-1». Загальна площа будівлі становить 518,7 кв.м.

Згідно п.п. 1,2 1 ухвали сесії львівської міської ради № 1692 від 26.02.2012 року «Про користування ДП «Український центр радіочастот», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Радо» та гр.ОСОБА_6 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 рада ухвалила вилучити за згодою з користування ПАТ Львівський завод залізобетонних виробів земельну ділянку площею 0,0882 га на АДРЕСА_1 та передати її ДП «Український центр радіочастот», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Радо» та гр. ОСОБА_6

З цього часу, розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1, якою користувався відповідач зменшився до 8,7712 га, що призвело до зменшення розміру орендної плати за користування даною земельною ділянкою до 28409,33 грн. за один місяць.

Відповідно до п. 1.1. договору купівлі-продажу гаражів від 14.12.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Антоновою В.І., зареєстрованого в реєстрі за № 5046, ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів № 1» продало, а ПП «Метал» купило гаражі літ. «К-1», площею 204,7 кв.м. з крановою естакадою залізобетонного цеху літ. «К», площею 2775,0 кв.м., які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно заяви від 27.09.2012 року ПАТ «Львівський завод залізобетонних виробі № 1» повідомило Львівську міську раду та Львівський міський центр ДЗК про добровільну відмову від права користування земельною площею 1,11 га по АДРЕСА_1 на користь ТОВ «Метінвест-СМЦ».

З цього часу, розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1, якою користувався відповідач зменшився до 7,6712 га, що призвело до зменшення розміру нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і в свою чергу зумовило зменшення розміру орендної плати за користування даною земельною ділянкою до 24331,1 грн. за один місяць.

Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Відповідно до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом, е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Суд зазначає, що матеріали справи містять докази укладення ТОВ «СервісПЕТ», ПП «Будкомплект-плюс», ДП «Український центр радіочастот», ТОВ «Торгово-виробнича компанія «Радо» та гр. ОСОБА_7, ТОВ «Метінвест-СМЦ» договорів оренди, щодо земельних ділянок, які були вилучені у відповідача. В матеріалах справи також наявні платіжні доручення, з яких вбачається, що ПП «Будкомплект - Плюс», ТОВ «Метінвест-СМЦ» сплачують відповідну орендну плату та/або земельний податок за користування земельними ділянками, що передані їм в користування. Згідно акту № 2186-20 від 02.12.2013 року, підписаного між ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області та ТОВ «Метінвест-СМЦ», про проведення звіряння розрахунків платника з бюджетом ТОВ «Метінвест-СМЦ» по платежу земельний податок з юридичних осіб сума сплачених податкових зобов'язань ТОВ «Метінвест-СМЦ» по вказаному податку становить 41867,46 грн.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Відповідно до п. 288.3 ст. 288 ПК України об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 287.1. ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Таким чином, об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у фактичному користуванні суб'єкта плати за землю, а обов'язок із сплати орендної плати за земельну ділянку на суб'єкті плати за землю лежить з дня виникнення права користування земельною ділянкою до дня припинення права користування такою земельною ділянкою.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що внаслідок укладення вищевказаних правочинів спрямованих на перехід права власності на нерухоме майно, прийняття Львівською міською радою рішень про вилучення вищевказаних земельних ділянок у відповідача, добровільної відмови відповідача від права користування земельною ділянкою, землекористування останнього частково припинилось у розмірах, які зазначені судом вище. Тому у відповідача, з моменту переходу права користування до третіх осіб, припинився обов'язок декларувати та сплачувати орендну плату за земельні ділянки, право користування якими, в нього припинилось.

Судом встановлено, що подаючи декларації зі сплати за землю № 9008062649 від 19.02.2013 р. та № 9008441636 від 19.02.2014 р., відповідач помилково визначив суму орендної плати (суми податку за землю) в розмірі 31571,84 грн., оскільки не здійснив її коригування у зв'язку з частковим припинення речових прав на орендовану земельну ділянку.

Відповідно до п. 50.1. ст. 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач починаючи з 17.07.2014 р. неодноразово уточнював показники податкових зобов'язань з орендної плати за землю.

За даними поданої останньої уточнюючої декларації з плати за землю 01.08.2014 р. за 2011 р. № 9017304193 сума нарахованих зобов'язань відносно поданої декларації 28.01.2011 р. за 2011 р. зменшилась на 5742,34 грн.

За даними поданої останньої уточнюючої декларації з плати за землю 01.08.2014 р. № 9087797660 за 2012 р.за сума задекларованих зобов'язань відносно поданої декларації 17.02.2012 р. за 2012 р. зменшилась на 35661,13 грн.

За даними поданої останньої уточнюючої декларації з плати за землю 01.08.2014 р. № 9091430316 за 2013 р. сума задекларованих зобов'язань відносно поданої декларації 19.02.2013 р. за 2013 р. зменшилась на 86 888,82 грн.

За даними поданої останньої уточнюючої декларації з плати за землю 01.08.2014 р. № 90444439342 за 2014 р. сума задекларованих зобов'язань відносно поданої декларації 19.02.2014 р. за 2014 р. зменшилась на 33634,56 грн.

Таким чином, сума задекларованих зобов'язань відносно раніше поданих податкових декларацій з плати за землю зменшилась на 161926,85 гривень.

З наявних в матеріалах справи платіжних документів, які представлені суду відповідачем, вбачається, що відповідачем сплачено податкових зобов'язань з орендної плати за землю за період з серпня місяця 2011 року по червень місяць 2014 року - 922434,9 гривень, замість задекларованих до сплати по уточнюючих деклараціях 931884,7 гривень, що свідчить про наявність у відповідача податкового боргу за зобов'язаннями з орендної плати за землю у сумі 9449,77 гривень.

Відносно покликання позивача по справі про те, що податковий борг відповідача становить 23725,34 грн., то такі посилання спростовані відповідними первинними документами, які подані до справи відповідачем.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що на підтвердження узгоджених зобов'язань відповідача по сплаті орендної плати за землю відповідач представив суду картку обліку особового рахунку податкових зобов'язань відповідача та довідку про суму заборгованості, яка ґрунтується на даних зазначеної картки.

Відповідно до п. 1 розділу 2 Наказу Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 року №765 «Про затвердження Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 лютого 2014 року за № 217/24994 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску територіальними органами Міндоходів відкриваються інтегровані картки платників за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися платниками, а для обліку сум передоплати - за кожним платником.

Таким чином, облік платежів у картках особового рахунку за своєю юридичною природою не є тими діями суб'єкта владних повноважень, які породжують для підприємства будь-які правові наслідки, в тому числі і свідчать про виникнення податкової заборгованості. Саме по собі відображення у картці особового рахунку відповідних даних не породжує для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права і обов'язки.

Таким чином, дії податкового органу по обліку платежів у картці особового рахунку неможливо вважати його рішенням, дією чи бездіяльністю, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки відповідача. Тому наведені в картці дані, самі по собі, не є доказом існування заборгованості у заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року у справі №813/4096/14 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний