Ухвала суду № 45115063, 16.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2350/15 Головуючий у 1-й інстанції: Санін Б.В. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

16 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.,

розглянувши в судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Укрнафта» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування рішення та інкасових доручень, -

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати з дати його прийняття рішення Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області №1 від 04.02.2015 року щодо стягнення коштів.

- визнати протиправними та скасувати з дати їх оформлення інкасові доручення (розпорядження) відповідача: №32, №33, №34, №35, №36, №37, №40, №41, №42, №43, №46, №47 від 04.02.2015 року, оформлені на підставі рішення Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області №1 від 04.02.2015 року щодо стягнення коштів.

- стягнути на користь ПАТ «Укрнафта» суму сплаченого судового збору.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків №1 від 04.02.2015 року відповідно до п.32 підроз.10 р.ХХ ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів ПАТ «Укрнафта».

На підставі вказаного Рішення №1 відповідачем оформлено та направлено обслуговуючому банку позивача інкасові доручення №32, №33, №34, №35, №36, №37, №40, №41, №42, №43, №46, №47 від 04.02.2015 року на загальну суму 672 515 801,33 грн.

Вважаючи зазначені вище Рішення №1 та інкасові доручення відповідача такими, що порушують законні права та інтереси позивача, останній звернувся за їх захистом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не спростовано доводи позивача та не доведено відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Укрнафта» станом на день прийняття (оформлення) оскаржуваних Рішення №1 та інкасових доручень має податковий борг перед бюджетом, зокрема по Прилуцькому району на загальну суму 145 913 087,01 грн., з яких по платі за користування надрами для видобування природного газу 95 419 734,50 грн., платі за користування надрами для видобування нафти 43 937 071,2 грн., платі за користування надрами для видобування газового конденсату 6 556 281,31 грн.

ПАТ «Укрнафта» зверталося до відповідача із заявами про розстрочення податкового боргу №29-19/288 від 29.01.2015 року, відповіді на які відповідач не надав.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності з 01.01.2015 року, тимчасово, до 01.07.2015 року, встановлено особливості застосування деяких норм цього Кодексу та передбачено додатковий механізм погашення податкового боргу платників податків.

Так, відповідно до п.32 підроз.10 р.ХХ ПК України, тимчасово, до 01.07.2015 року, встановлено, що у випадках, коли податковий борг виник у результаті несплати грошового зобовязання, самостійно визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у встановлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та/або коштів з рахунків такого платника у банках, здійснюється за рішенням керівника контролюючого органу без звернення до суду за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та відсутні зобовязання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобовязань.

У таких випадках:

- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обовязковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, зазначена норма закону прямо встановлює право керівника контролюючого органу прийняти рішення про стягнення коштів платника податків лише у разі відсутності зобовязання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених грошових зобовязань.

Позивач надав до суду копії актів проведення звіряння розрахунків №20657-20-20 від 03.02.2015 року, №391-20 та №393-20 від 05.02.2015 року за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року інших податкових органів, згідно яких у позивача обліковується переплата по збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом.

Таким чином, колегією суддів встановлено, що у ПАТ «Укрнафта» станом на дату прийняття оскаржуваного Рішення №1 була наявна переплата по збору за провадження торговельної діяльності нафтопродуктами, скрапленим та стиснутим газом, тобто існувало зобовязання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобовязань, а тому у відповідача були відсутні підстави для застосування приписів п.32 підроз.10 р.ХХ ПК України з метою стягнення коштів.

Відповідачем не доведено відсутність зобовязань держави щодо повернення ПАТ «Укрнафта» помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобовязань, що є обовязковою умовою для застосування процедури погашення податкового боргу на підставі п.32 підроз.10 р.ХХ ПК України.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, Прилуцькою ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області до прийняття оскаржуваного Рішення №1 вже застосувала механізм примусового стягнення з ПАТ «Укрнафта» за спірний період податкового боргу в судовому порядку на підставі пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 та п.95.3 ст.95 ПК України.

Так, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва №826/19259/14 від 05.02.2015 року задоволено адміністративний позов Прилуцької ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області до ПАТ «Укрнафта», стягнуто з позивача податкову заборгованість в розмірі 110 705 364,23 грн., з якої з плати за користування надрами для видобування нафти в розмірі 32 501 732,32 грн., з плати за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 68 352 913,67 грн., з плати за користування надрами для видобування газового конденсату у розмірі 3 698 751,46 грн., з плати за користування надрами для видобування нафти в розмірі 5 781 475,12 грн., з плати за користування надрами для видобування природного газу в розмірі 370 491,66 грн.

З огляду на те, що відповідач звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом про стягнення з ПАТ «Укрнафта» податкового боргу за платежами та за періоди, по яким відкрито провадження в справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні підстави для застосування приписів п.32 підроз.10 р.ХХ ПК України з метою стягнення коштів, оскільки це фактично свідчить про повторне стягнення з ПАТ «Укрнафта» податкового боргу з того ж виду податку та за ті ж самі періоди.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними і скасування інкасових доручень слід зазначити, що в силу п.1.4. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України №22 від 21.01.2004 року, інкасовим дорученням (розпорядженням) визначається розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача (органу державної податкової служби) до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Відповідно до п.12.1, п.12.2, п.12.4 Інструкції органом стягнення (стягувачем) податкового боргу, простроченої заборгованості субєкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) відповідно до ст.41 ПК України та ст.17 Бюджетного кодексу України є органи державної податкової служби.

Стягувач ініціює стягнення коштів у випадках, визначених пунктом 12.1 цієї глави, з рахунків платників податків/субєктів господарювання на підставі рішення суду.

Стягувач для стягнення коштів оформляє не менше ніж у трьох примірниках інкасове доручення (розпорядження) за формою, наведеною в додатку 24 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції. У реквізиті «Призначення платежу» інкасового доручення (розпорядження) стягувач зазначає назву, дату видачі та номер (якщо він присвоєний) судового рішення. Судове рішення, на підставі якого оформлено інкасове доручення (розпорядження), банку не подається.

Судом першої інстанції вірно зауважено, що приписами Інструкції передбачено порядок оформлення органом стягнення інкасових доручень (розпоряджень) для списання коштів на підставі саме рішення суду та не визначено механізму списання обслуговуючим платника податку банку коштів з його рахунку на підставі інкасового доручення (розпорядження), яке оформлене на підставі рішення керівника контролюючого органу, що має місце за даних обставин спору.

Про відсутність в Інструкції механізму списання банком коштів за інкасовим дорученням (розпорядженням) на стягнення податкового боргу, яке оформлене контролюючим органом на підставі рішення керівника такого органу зазначається також в абзаці 4 листа Національного банку України «Розяснення щодо виконання інкасового доручення (розпорядження)» №25-110/4833 від 27.01.2015 року.

З огляду на викладене, судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що інкасові доручення №32, №33, №34, №35, №36, №37, №40, №41, №42, №43, №46, №47 від 04.02.2015 року оформлені відповідачем з порушенням встановлених вимог та на підставі протиправного рішення про стягнення коштів, а тому не вважаються платіжним інструментом, на підставі якого може бути проведена операція по рахунках ПАТ «Укрнафта».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 квітня 2015 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 17.06.2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.