Ухвала суду № 45114409, 17.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/7702/15 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва до приватного акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод» про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до приватного акціонерного товариства «ПІСІБІ-Радіозавод» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 110 637,44 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю ухвалою від 06 травня 2015 року адміністративний позов в частині вимог про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року на загальну суму 44 728,10 грн. - залишив без розгляду.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року та постановити нову про направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. На думку апелянта, зазначену ухвалу суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду - скасуванню.

Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 3, 204 ч. 1 п. 4 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції дійшов висновку про пропущення позивачем процесуального строку звернення до адміністративного суду, оскільки, на думку Окружного адміністративного суду міста Києва, заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та недоїмка зі сплати страхових внесків не є тотожними, а відтак положення Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» застосуванню не підлягають.

З таким висновком суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитися з огляду на наступне.

Приписи ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) визначають, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до положень статті 1 вказаного Закону пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сімї у випадках, визначених цим Законом.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обовязкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що відповідно до частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Однак, на думку колегії суддів, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов до помилкового висновку, що недоїмка та заборгованість є різними поняттями з огляду на наступне.

Законодавче визначення поняття «недоїмка» міститься в п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», де вказано, що недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

З наведеного випливає, що до складу недоїмки, у розумінні наведених положень Закону, включається як своєчасно не нарахована та несплачена сума, так і нарахована, однак не сплачена сума, тобто заборгованість.

Таким чином, у разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату розміру фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення», строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 КАС України, не застосовуються.

Така правова позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 18.11.2014 року у справі № 21-496а14, а також в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 03.03.2015 року у справі № К/800/30938/13.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення без розгляду позовних вимог в частині стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з липня 2014 року по жовтень 2014 року у загальному розмірі 44 728, 10 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним зясуванням обставин, що мають значення для справи, у звязку з чим підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 160, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва задовольнити в повному обсязі.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 травня 2015 року про залишення позовної заяви без розгляду скасувати та справу на правити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Старова Н.Е.

Файдюк В.В.