ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
04 червня 2015 рокусправа № 804/8925/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,
суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,
за участю секретаря судового засідання:Сколишева О.О.,
за участю представників:
позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19 липня 2012 року),
відповідача: не зявився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року
у справі № 804/8925/14
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій,
ВСТАНОВИВ:
У липні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій щодо відображення в акті від 14 травня 2014 року № 1068/173-2421902459 висновків щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин із постачальниками, покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, відсутності обєктів оподаткування та неможливості реального здійснення платником податків операції по ланцюгу придбання.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року позовні вимоги задоволено.
При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що при складанні постанови судом першої інстанції допущено очевидну технічну описку в зазначенні дати, а саме замість « 31 липня 2014 року» зазначено « 31 липня 2013 року».
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заперечує проти вимог апеляційної скарги, з підстав викладених у письмових запереченнях.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідно до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, позапланову невиїзну документальну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 щодо документального не підтвердження реальності господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Вікові Традиції» та повноти відображення в податковому обліку з податку на додану вартість за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт від 14 травня 2014 року № 1068/173-2421902459.
Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із постачальниками, покупцями, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме, встановлено відсутність обєктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 по ланцюгу придбання та реалізації з контрагентами за листопад, грудень 2011 року, січень-березень 2012 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу не підтвердження реальності господарських операцій позивача з контрагентами є необґрунтованими, оскільки суперечать обставинам справи та положенням чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.
Згідно з Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 , акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт перевірки, за своїм змістом не є ні рішенням субєкта владних повноважень, ні нормативно-правовим чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не створює і не припиняє права чи обовязки особи, а лише фіксує встановлені під час перевірки службовими особами певні обставини та висновки даних осіб про наявність порушень податкового законодавства.
Акт може бути лише підставою для прийняття податковим органом рішення про визначення грошових зобовязань з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржувані дії податкового органу щодо оформлення результатів документальної позапланової невиїзної перевірки, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обовязків у платника податків, а отже, не породжують для позивача ніяких правових наслідків, які можуть бути предметом спору.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення при неповному зясуванні обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 196, 198, 202, 205, 207, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 липня 2014 року скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:І.Ю. Богданенко
Суддя:С.А. Уханенко
Суддя:Ю.М. Дадим
Судове рішення № 45114352, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 04.06.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/8925/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: