Ухвала суду № 45114041, 17.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Головуючий у 1 інстанції Кучма К.С.

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"17" червня 2015 р.справа № 804/2648/15 Приміщення суду за адресою: 49083, м. Дніпропетровськ, пр.імені Газети «Правда», 29

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білак С.В., суддів: Олефіренко Н.А. Шальєвої В.А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2015 р. у справі № 804/2648/15 за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

12.02.2015 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції, в якому просив:

- визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області ОСОБА_3 від 28.01.2015 року №18909359 про відмову в державній реєстрації права власності форма власності: приватна, спільна часткова на домоволодіння, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Грінченка, буд.№459-а за субєктом: ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1;

- зобовязати Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції (Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Комсомольська, 56) зареєструвати право власності на 1/2 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Грінченка, буд. №459-а, та складається з: житлового будинку А-1 на першому поверсі приміщення 1-3 площею 8,3 кв.м., частини приміщення 1-4 площею 20,9 кв.м., частини приміщення 1-6 площею 2,5 кв.м., загальною площею 31,7 кв.м, в сінях а-1 частини приміщення 1-2 площею 11,3 кв.м., в цокольному поверсі під А-1 приміщення 1-4 площею 3,5 кв.м., приміщення 1-5 площею 11,4 кв.м., частини приміщення 1-1 площею 12 кв.м., загальною площею 26,9 кв.м.; 1/2 частини відкритої веранди під а-1, вбиральні В, душу Г, за субєктом: ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1 на підставі рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2009 року по справі № 2-5207/09.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2015 року адміністративний позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасувано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 від 28.01.2015 року №18909359.

Зобовязано Реєстраційну службу Дніпропетровського міського управління юстиції повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про державну реєстрацію права власності на домоволодіння, що розташоване в м.Дніпропетровську, по вул.Грінченка, будинок 459-а та прийняти по ній відповідне рішення, згідно до норм чинного законодавства України.

У задоволенні решти позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо будинку №459-а по вул.Грінкевича за ОСОБА_2 було встановлено, що на все майно відчужувача ОСОБА_4 (актуальний власник) накладено арешт, згідно рішення про розподіл в натурі зазначеного домоволодіння, опис Ѕ частини домоволодіння, яка належала відчужувачу ОСОБА_4 співпадає з описом майна, на яку визнається право за рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду за заявником ОСОБА_2

Технічний опис обєктів домоволодіння наведений у рішеннях суду не співпадає з матеріалами технічної інвентаризації відповідно до технічного паспорту виготовленого Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 05.12.1988 року.

За наведених обставин Реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції вважає, що державний реєстратор прийняв рішення про відмову у державній реєстрації права власності за №1890359 у відповідності до норм діючого законодавства.

Окрім того внесення записів про скасування рішень державного реєстратора про відмову в проведенні державної реєстрації прав Порядком №1141 не передбачено, а тому повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на домоволодіння №459-а по вул.Грінкевича та прийняти по ній відповідне рішення, згідно норм чинного законодавства не можливо ні технічно, ні на законодавчому рівні.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 12.01.2015 року ОСОБА_5 від імені ОСОБА_2 звернувся до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції із заявою № 9747287 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо будинку № 459-а по вул.Грінченка в м.Дніпропетровську.

Відповідно до картки прийому заяви №18571280 (а.с.77) разом з заявою було подано: технічний паспорт б/н, виданий 05.12.1988 року ДМБТІ; ксерокопія технічного паспорту б/н, виданий 05.12.1988 року ДМБТІ; копія рішення суду по справі №2-5207/09, серія та номер: 33, виданий 12.01.2015 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, копія рішення суду по справі 32-5207/09, серія та номер: 32, виданий 12.01.2015 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6; копія свідоцтва про право власності, серія та номер: 27, виданий 12.01.2015 року Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6; адвокатський запит, серія та номер: 10-04/12, виданий 10.04.2012 року адвокатом ОСОБА_7, копія адвокатського запису, серія та номер: 15-03/12, виданий 15.03.2012 року адвокатом ОСОБА_7 С.С.4 відповідь на запит, серія та номер: 5373, виданий 23.04.2012 року КП ДМБТІ; лист, серія та номер: 6371, виданий 11.05.2012 року КП ДМБТІ; рішення суду по справі №2-663/87 б/н, видане 27.08.1987 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська; рішення суду по справі №2-663/87 б/н, видане 27.08.1987 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська; рішення суду по справі №22-ц/490/3865/12 б/н, видане 26.03.2012 року Апеляційним судом Дніпропетровської області.

28.01.2015 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_3 прийняла рішення № 18909359, яким позивачу відмовила в державній реєстрації права власності на вищезазначений обєкт нерухомості.

Приймаючи оскаржуване рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень державний реєстратор керувався відомостями, які містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна, відповідно до яких на все майно відчужувача ОСОБА_4 (інн.2203924107) накладено арешт, підстави обтяження: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 675/3, 18.05.2010 року; обтяжувач: АНД ВДВС Дніпропетровського МУЮ; та постанова про арешт майна боржника, ВП 33452329, 30.08.2012 року; обтяжувач; АНД ВДВС Дніпропетровського МУЮ.

Рішення від 28.01.2015 року № 18909359 обґрунтоване тим, що розподіл в натурі домоволодіння №459-а по вул.Грінченка між його співвласниками було затверджено рішенням Амур-Нижньодніпровського районного народного суду м.Дніпропетровська від 17.11.1988 р. Опис 1/2 частини домоволодіння, яка належала відчужувачу ОСОБА_4 відповідно до вищезазначеного рішення співпадає з описом майна 1/2 частки, на яку визнається право за рішенням АНД районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2009 р. за заявником ОСОБА_2 Але, технічний опис обєктів, домоволодіння наведений у рішеннях суду не співпадає з матеріалами технічної інвентаризації відповідно до технічного паспорту, виготовленого Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 05.12.1988 р.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

Згідно із п.1 ч.1 ст.8 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації.

Пунктом 2 частини 2 статті 9 даного Закону, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

В силу ст.15 Закону, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобовязані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації обєкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Згідно із ч.3 ст.17 Закону, документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1, 2 ст.26 Закону, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Пунктом 4 ч.1 ст.24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно із п.16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Враховуючи положення п.26 Порядку, для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно - необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Статтею 19 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі свідоцтва про право власності на житловий будинок від 18.09.1986 року (а.с.16) позивачу належало право власності на домоволодіння № 459-а по вул.Грінченко в м.Дніпропетровську в цілому.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного народного суду м.Дніпропетровська від 27.08.1987 року (а.с.17-19) за ОСОБА_4 визнано право власності на Ѕ частини будинку по вул.Грінченко №459-а в м.Дніпропетровську.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного народного суду м.Дніпропетровська від від 17.11.1988 р. (а.с.20-24) був здійснений розподіл в натурі домоволодіння №459-а по вул.Грінченко в м.Дніпропетровську між його співвласниками - ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

05.06.1990 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу Ѕ частини домоволодіння №459-а по вул.Грінченко у м.Дніпропетровську.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 30.09.2009 р. (а.с.14) визнано договір купівлі-продажу Ѕ частини домоволодіння №459-а по вул.Грінченко у м.Дніпропетровську укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 дійсним, визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частини домоволодіння №459-а по вул.Грінченко у м.Дніпропетровську, яка складається з: в житловому будинку А-1 на першому поверсі приміщення 1-3 площею 8,3 кв.м., частини приміщення 1-4 площею 20,9 кв.м., частини приміщення 1-6 площею 2,5 кв.м., загальною площею 31,7 кв.м, в сінях а-1 частини приміщення 1-2 площею 11,3 кв.м., в цокольному поверсі під А-1 приміщення 1-4 площею 3,5 кв.м., приміщення 1-5 площею 11,4 кв.м., частини приміщення 1-1 площею 12 кв.м., загальною площею 26,9 кв.м.; 1/2 частини відкритої веранди під а-1, вбиральні В, душу Г.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 26.03.2012 року (а.с.25-27) було виключено з акту опису державного виконавця Амур-Нижньодніпровського ВДВС Дніпропетровського МУЮ від 20.08.2010 року серія АА № 420013 1/2 частину домоволодіння по вул.Грінченка № 459-а в м.Дніпропетровську та звільнено її з-під арешту. Апеляційного суд Дніпропетровської області в наведеному рішенні встановив, що станом на час опису майна та накладення на нього арешту - 1/2 частина домоволодіння по вул.Грінченка № 459-а в м.Дніпропетровську була власністю ОСОБА_2

Постановою Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 12.03.2013 року ВП № 36967095 (а.с.28) було звільнено з-під арешту майно, що належало боржнику ОСОБА_4 за адресою: вул.Грінченко, 459-а в м.Дніпропетровську.

Постановою Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 25.03.2013 року (а.с.29) було закінчено виконавче провадження з примусового виконання ухвали № 2/199/3/13 від 15.02.2013 р. про скасування заходу забезпечення позову, знято арешт з 1/2 частини домоволодіння по вул.Грінченко, 459-а; припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

В матеріалах справи містяться витяги з Державного реєстру речових прав за нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 07.08.2013 року за № 7648705, № 7646646, № 658442 та від 25.12.2014 року за № 31611692, згідно з якими обтяження у вигляді арешту на нерухоме майно (домоволодіння № 459-а по вул.Грінченко в м.Дніпропетровську) були припинені.

З огляду на встановлені обставини справи та наявні у справі докази колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень керувався відомостями, які на момент звернення позивача з завою не відповідали дійсності та були застарілими, а тому посилання на них у оскаржуваному рішенні Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції є необґрунтованим та безпідставним.

Серед іншого, судами першої та апеляційної інстанцій також було встановлено, що з часу набуття права власності, позивач взагалі не здійснював жодних прибудов та перепланувань у домоволодінні №459-а, які б стали підставою для зміни розміру площ та приміщень, свідоцтво про право власності та рішення судів щодо розподілу часток та про визнання права власності щодо домоволодіння №459-а по вул.Грінченко в м.Дніпропетровську співпадають з розмірами площ, приміщеннями та їх номерами.

За наведених обставин спростовуються посилання відповідача на те, що технічний опис обєктів домоволодіння наведений у рішеннях суду не співпадає з матеріалами технічної інвентаризації відповідно до технічного паспорту, виготовленого Дніпропетровським міжміським бюро технічної інвентаризації станом на 05.12.1988 року.

Підставою для проведення державної реєстрації прав є документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав, нотаріусу як спеціальному субєкту, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, разом із заявою.

Позивач разом з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо будинку № 459-а по вул.Грінченка в м.Дніпропетровську надав належні документи, які в повному обсязі підтверджують виникнення у нього права власності на 1/2 частину домоволодіння №459-а по вул.Грінченко у м.Дніпропетровську, яка складається з: в житловому будинку А-1 на першому поверсі приміщення 1-3 площею 8,3 кв.м., частини приміщення 1-4 площею 20,9 кв.м., частини приміщення 1-6 площею 2,5 кв.м., загальною площею 31,7 кв.м, в сінях а-1 частини приміщення 1-2 площею 11,3 кв.м., в цокольному поверсі під А-1 приміщення 1-4 площею 3,5 кв.м., приміщення 1-5 площею 11,4 кв.м., частини приміщення 1-1 площею 12 кв.м., загальною площею 26,9 кв.м.; 1/2 частини відкритої веранди під а-1, вбиральні В, душу Г, а тому підстави для відмови в реєстрації права власності позивача у Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції були відсутні.

За огляду на вищевикладені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ ОСОБА_3 від 28.01.2015 року №18909359.

Що стосується позовної вимоги щодо зобовязання відповідача зареєструвати право власності на 1/2 частини домоволодіння, що розташоване за адресою: Дніпропетровська область, м.Дніпропетровськ, вул.Грінченка, буд. №459-а, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції та вважає за можливе лише зобовязати Реєстраційну службу Дніпропетровського МУЮ повторно розглянути заяву позивача про державну реєстрацію права власності на домоволодіння, що розташоване в м.Дніпропетровську, по вул.Грінченка, будинок 459-а та прийняти по ній відповідне рішення, згідно з нормами чинного законодавства України, оскільки реєстрація права власності на нерухоме майно є виключною компетенцією органів реєстраційної служби, в які суд не має права втручатись.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2015 р. у справі № 804/2648/15 за позовом ОСОБА_2 до Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя С.В. Білак

Судді Н.А. Олефіренко

ОСОБА_8