Ухвала суду № 45114019, 02.06.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2015 рокусправа № 808/8206/14

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:Лукманової О.М.

суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.

при секретарі: Губар Т.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області, м. Запоріжжя на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі № 808/8206/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строймаркет» до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя, Начальника відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_1, Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_2, Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_3 про визнання протиправними дії, -

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2014 року ТОВ «Строймаркет» (далі по тексту позивач) звернулось до суду з позовом до ГУ Міндоходів у Запорізькій області, м. Запоріжжя, правонаступником якого є ГУ ДФС у Запорізькій області (далі по тексту відповідач-1), Начальника відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач-2), Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач-3), Головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного управління Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_3 (далі по тексту відповідач-4), в якому просило суд визнати протиправними дії субєктів владних повноважень по складанню акту документальної виїзної перевірки дотримання ТОВ «Строймаркет» вимог законодавства України з питань державної митної справи від 29.09.2014 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправними дії Начальника відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_1, головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту Головного ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_2, головного державного ревізора-інспектора відділу проведення митного аудиту управління податкового та митного аудиту ГУ Міндоходів у Запорізькій області ОСОБА_3 по складанню акту документальної виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на ТОВ «Строймаркет» (код ЄДРПОУ 25222180) за період його діяльності з 21.12.2012 року по 18.06.2014 року (за переліком митних декларацій) від 29.09.2014 року №013/14/08-01/НОМЕР_1 в частині зазначення у вказаному акті типу перевірки «виїзна».

З постановою суду першої інстанції не погодилось ГУ ДФС у Запорізькій області, та подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовувало тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказував, що прийняття податковим органом наказу про призначення перевірки дотримання вимог митного законодавства відбулось на підставі постанови слідчого у межах кримінальної справи. Обовязком податкового органу, який отримує постанову слідчого є призначити та провести перевірку даних, які вимагає встановити слідчий. Перевірка призначалась як виїзна, відповідний наказ був отриманий директором позивача, тому у ГУ Міндоходів у Запорізькій області були всі підстави проводити перевірку саме як виїзну. Апелянт вказував, що всі дії у момент проведення перевірки, надсилання запитів, проводились як у виїзній документальній перевірці. Апелянт вказував, що відповідачами неодноразово робились спроби повідомити позивача про продовження терміну проведення перевірки, однак відповідний наказ не було вручено, фактично перевірка була проведена у приміщені контролюючого органу. Апелянт вказав, що наказ, яким визначено нову дату закінчення проведення перевірки було направлено на адресу товариства поштою, що є належним повідомленням про зміну терміну проведення самої перевірки.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що податкові органи можуть призначати та проводити перевірки субєктів господарювання у тому числі як за підставою постановою слідчого у межах певної кримінальної справи. Суд першої інстанції зазначав, що поряд з правом проводити податкові перевірки податковий орган повинен дотриматись ряд обовязкових вимог щодо повідомлення субєкта господарювання про дату та час проведення перевірки, її статус та предмет перевірки. Суд першої інстанції вказував, що відповідачами була проведена невиїзна перевірка, документи, які мають відношення до товариства досліджувались у приміщені контролюючого органу, у той час як у акті, яким описано перевірку та сформовано її висновки, вказано, що перевірка була виїзною. Суд першої інстанції вказував, що за нормами ПК України виїзні та невиїзні перевірки є різним видом податкових перевірок з різною формою повідомлення товариства про її проведення.

Матеріалами справи встановлено, що старшим слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Запорізькій області винесено постанову від 08.08.2014 про призначення по кримінальному провадженню документальну виїзну перевірку ТОВ «Строймаркет» з питань своєчасності, правильності, повноти нарахування та сплати митних платежів за окремими митними деклараціями, проведення якої доручено ГУ Міндоходів у Запорізькій області.11.08.2014 року ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнятий наказ №525 «Про проведення документальної виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на ТОВ «Строймаркет», термін проведення перевірки визначено як з 14.08.2014 року по 05.09.2014 року. Наказ про призначення перевірки отримано директором ТОВ «Строймаркет» 14.08.2014 року ОСОБА_4, про що у відповідній розписці зроблено відмітку.

Встановлено, що посадовими особами ГУ Міндоходів у Запорізькій області вручено директору ТОВ «Строймаркет» повідомлення про проведення виїзної документальної перевірки № 006 від 11.08.2014 року, що підтверджується відміткою на такому повідомленні.

Встановлено, що 14.08.2014 року ГУ Міндоходів у Запорізькій області направлено на адресу товариства запит №2940/10/08-01-22-10-13 про надання позивачем документів, необхідних для проведення перевірки. 14.08.2014 року ТОВ «Строймаркет» листом № 80 надано відповідь на запит податкового органу, у якому вказано, що бухгалтер та працівники товариства знаходяться у відпустці до 10.09.2014 року, директор у відрядженні з 15.08.2014 року до 26.08.2014 року, ТОВ «Строймаркет» просило надати час для надання запитуваних документів.

Матеріалами справи встановлено, що 05.09.2014 року ГУ Міндоходів у Запорізькій області прийнятий наказ №612 «Про внесення змін до наказу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 11.08.2014 №525», яким змінено термін проведення документальної виїзної перевірки, до 26.09.2014 року.

10.09.2014 посадовими особами ГУ Міндоходів у Запорізькій області складений акт про неможливість вручення наказу про продовження перевірки, вказано, що за юридичною адресою посадові особи ТОВ «Строймаркет» відсутні. 16.09.2014 року посадовими особами ГУ Міндоходів у Запорізькій області складено акт про неможливість отримання бухгалтерських документів, оскільки посадові особи ТОВ «Строймаркет» відсутні за юридичною адресою.

Наказ від 05.09.2014 року №612 «Про внесення змін до наказу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 11.08.2014 №525» отримано ТОВ «Строймаркет» 12.09.2014 року за допомогою засобів поштового звязку, що підтверджується написом на повідомленні про вручення поштового відправлення.

29.09.2014 року ГУ Міндоходів у Запорізькій області складено акт № 013/14/08-01/НОМЕР_1 документальної виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи на ТОВ «Строймаркет» за період його діяльності з 21.12.2012 року по 18.06.2014 року (за переліком митних декларацій). Висновком акту встановлено порушення позивачем ч. 12 ст. 286, п. 2 ч. 5 ст. 297 МК України, п. 206.16 ст. 206 ПК України.

ТОВ «Строймаркет» скористалось своїм правом на адміністративне оскарження висновків акту перевірки від 29.09.2014 року № 013/14/08-01/НОМЕР_1, однак рішенням від 14.10.2014 року за № 73/10/08-01-22-10-09 ГУ Міндоходів у Запорізькій області, заперечення позивача на акт залишені без задоволення та вказано, що висновки акту відповідають вимогам чинного законодавства.

ГУ Міндоходів у Запорізькій області не заперечувалось, що перевірка ТОВ «Строймаркет» з питань своєчасності, правильності, повноти нарахування та сплати митних платежів за окремими митними деклараціями проводилась у приміщені контролюючого органу без виїзду до місця розташування платника податків, первинні документи не перевірялись оскільки такі не були надані товариством.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.11 п.78.1, п. 78.4, п. 78.5 ст.78 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, коли отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п. 81.1, п. 81.3 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Посадовими особами ГУ Міндоходів у Запорізькій області було вручено директору ТОВ «Строймаркет» копію наказу про призначення перевірки, було вручено повідомлення про проведення перевірки та посвідчення на право проведення виїзної документальної перевірки, тобто посадовими особами дотримано порядок початку проведення виїзної перевірки. Наказом від 05.09.2014 року №612 «Про внесення змін до наказу Головного управління Міндоходів у Запорізькій області від 11.08.2014 №525» зміни щодо форми перевірки не ухвалювались.

Колегія суддів вказує, що не дивлячись на те, що перевірка була розпочата як виїзна, вона проводилась не за місцем розташування ТОВ «Строймаркет», без дослідження документів, які мають відношення до предмету перевірки і які наявні тільки у ТОВ «Строймаркет».

Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Колегія суддів вказує, що фактично ГУ Міндоходів у Запорізькій області було проведено документальну невиїну перевірку, оскільки така проводилась в приміщенні контролюючого органу без залучення посадових осіб позивача. У акті перевірки вказується той вид перевірки, яка була проведена.

Аналізуючи вищевказані норми, колегією суддів встановлено, що підставою для проведення документальної перевірки є надходження до податкового органу постанови слідчого у межах кримінальної справи, що було підставою для призначення та проведення перевірки, у цій частині дії податкового органу є правильними. Колегія суддів зазначає, що акт перевірки відповідно до норм Податкового кодексу України є виключно носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, митного законодавства, платниками податків, є обовязковим документом, яким оформлюється перевірка. Викладені у акті перевірки данні та висновки не можна розглядати як рішення субєкта владних повноважень, що створює для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші правові відносини. Податкові органи не позбавлені права викладати в акті перевірки власні висновки щодо визначених обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобовязань, можуть обґрунтовувати власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Висновки, що викладені у акті перевірки підлягають оцінці при прийнятті подальших рішень та вчинення наступних дій, які не є предметом спору в цій справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі № 808/8206/14 залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.М. Лукманова

Суддя:Л.А. Божко

Суддя:Т.С. Прокопчук