Рішення № 45113638, 16.06.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2015 р. справа № 926/799/15

За позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до фізичної особи-підприємця Озарчук Руслана Леонідовича

про стягнення заборгованості - 228846,18 грн.

Суддя Гурин М.О.

Представники:

від позивача - Українець О.П., представник за довіреністю № 4364-О від 21.10.2013р.;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулось з позовом до фізичної особи-підприємця Озарчук Руслана Леонідовича про стягнення заборгованості в сумі 228846,18 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 13.01.2014р. відповідачем було підписано заяву про відкриття поточного рахунку. Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", тарифів банку, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору. Відповідно до договору відповідачу було відкрито в ПАТ КБ "Приватбанк" поточний рахунок №26001060353189 в електронному вигляді через засоби електронного зв'язку між банком і клієнтом. Розділом 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж", яка надається для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ "Приватбанк". Згідно з п.3.2.2.1 Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди. Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, шляхом своєчасного проведенням Гарантованих платежів ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача. Відповідач користувався послугою "Гарантований платіж", проте допустив прострочення чергового платежу, внаслідок чого у відповідача перед позивачем станом на 23.04.2015р. виникла заборгованість у сумі 228846,18 грн., з яких 116746,84 грн. заборгованість за кредитом, 70962,18 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом та 41137,16 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Чернівецької області від 19.05.2015 р., справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 02.06.2015 р.

На призначений день розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, вимоги ухвал від 19.05.2015 р. та 02.06.2015 р. без поважних причин не виконав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

13.01.2014 року між позивачем та відповідачем була підписана заява про відкриття поточного рахунку (далі - Заява). Згідно даної Заяви фізична особа-підприємець Озарчук Руслан Леонідович приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 13.01.2014 р. (далі - Договір).

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки).

Згідно ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Розділами 3.1.1. та 3.2.2 зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж».

Послугу «Гарантований платіж» Позивач надає за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і Позивачем (далі по тексту - послуга). Послуга надається у вигляді виконання Позивачем заявок на договірне списання коштів (далі по тексту - «гарантований платіж» або «заявка»), згідно якої клієнт-платник доручає Позивачу зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Позивачем як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов).

Після отримання Позивачем за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Ваnking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), Позивач розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).

Відповідач почав користуватись кредитом за послугою «Гарантований платіж», який надавався ПАТ КБ «Приватбанк» для виконання грошового зобов'язання за договором.

На виконання умов укладеного між сторонами Договору позивач своєчасно проводив Гарантовані платежі ініційовані клієнтом, що підтверджується копією виписки по рахунках.

Однак, 14.04.2014 р. на рахунку відповідача внаслідок не внесення чергового платежу з'явилась прострочена заборгованість, яка в подальшому не була погашена.

14.04.2015 р. позивачем було направлено відповідачу претензію № 40113СVНМS1QL з вимогою погасити заборгованості за Договором, яка була залишена останнім без задоволення.

Відповідно до п. 3.2.2.2. Умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання щодо повернення грошових коштів у повному обсязі відповідачем виконано неналежним чином.

Доказів погашення заборгованості по простроченому кредиту в сумі 116746,84 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, в зв'язку з чим вимоги позивача щодо стягнення зазначеної вище суми основного боргу слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Згідно наданому розрахунку позивача, прострочена заборгованість зі сплати процентів складає 70962,18 грн., яка і підлягає до примусового стягнення.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п.3.2.2.10.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п.п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 цього Договору, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.2.6.5,3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 , клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.2.2 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

За приписами п.3.2.2.10.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1-3.2.2.10.3 цього Договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною четвертою статті 231 та частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі, передбаченому сторонами у договорі, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно наданому розрахунку, позивачем нарахована пеня за період з 01.08.2014 по 23.04.2015 в сумі 41137,16 грн. Заперечень проти правильності нарахування пені відповідач суду не надав. Розрахунок пені зроблено вірно.

Таким чином, задовольняючи обґрунтований позов, судові витрати слід покласти на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведений до розгляду в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 530, 610, 612 Цивільного кодексу України ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Озарчук Руслана Леонідовича (м. Чернівці, вул. Узбецька, буд. 3 код 3106208135) на користь Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (вул. Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ код 14360570) - заборгованість по поверненню суми кредиту в розмірі 116746,84 грн., заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 70962,18 грн., пеню за несвоєчасне погашення кредиту в розмірі 41137,16 грн. та судовий збір в розмірі 4576,92 грн.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.О. Гурин