Постанова № 45113615, 11.06.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2015 р. Справа № 922/934/13-г

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Пилипко А.О. дов. б/н від 10.05.2013 року

ОСОБА_15 директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ Актінія, м. Люботин Харківська область

(вх. №2154 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.15 у справі № 922/934/13-г

за позовом ОСОБА_4, м. Люботин Харківська область

ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

до ТОВ "Актінія", м. Люботин Харківська область

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.03.1205 у справі № 922/934/13-г (суддя Лавренюк Т.А.) позов задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ Актінія на користь ОСОБА_5 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 49 525,81 грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 16,08грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 990,84грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2 035,00грн.

Стягнуто з ТОВ Актінія на користь ОСОБА_6 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 104 595,55грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 33,96грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 2 092,60грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2 035,00 грн.

Стягнуто з ТОВ Актінія на користь ОСОБА_7 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 41 949,10грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 13,62грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 839,25грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2 035,00грн.

Стягнуто з ТОВ Актінія на користь ОСОБА_9 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 35 608,07грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 11,58грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 712,39грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2 035,00грн.

Стягнуто з ТОВ Актінія на користь ОСОБА_8 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 41 949,10грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 13,62грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 839,25грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2 035,00 грн.

Стягнуто з ТОВ Актінія на користь ОСОБА_10 вартість частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в розмірі 41 949,10грн., частину прибутку, одержаного товариством в 2012 році в розмірі 13,62грн., судовий збір (за подання позовної заяви) у розмірі 839,25 грн. та витрати за проведення судової експертизи у розмірі 2 035,00 грн.

Відповідач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Харківської області від 03.03.15 у справі № 922/934/13-г, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування викладених вимог відповідач зазначає про те, що суд першої інстанції змінив безпідставно предмет позову та задовольнив вимоги, які відповідачу відомі не були. Апелянт стверджує, що суд першої інстанції незаконно розрахував частку учасників, які вийшли із складу товариства, на підставі висновку судової експертизи, яка, на його думку, не має вирішального значення поряд із іншими доказами, яка містить вірогідну думку судового експерта стосовно ринкової вартості, що стало підставою для прийняття неправильного рішення та є підставою для його скасування. Також, на думку відповідача, суд не правильно визначив вартість загального майна, так як не вирахував із загальної вартості майна вартість зобов'язань підприємства та проводив розрахунки без врахування балансової вартості майна, посилаючись при цьому на відсутність підстав переоцінки балансової вартості.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 23.04.2015 розгляд справи відкладено на 12.05.2015.

Відповідач надав доповнення до апеляційної скарги, в яких зазначає про відсутність підстав у учасників, що виявили бажання отримати внески в натуральній формі, вимагати стягнення їх вартості, доки питання про повернення вкладу не буде розглянуте спільно з товариством. Відповідач також стверджує, що ОСОБА_15, який на даний час приймає рішення від імені товариства (або як власник 97% статутного капіталу, або як директор), не був засновником товариства, а став його учасником лише у 2003 році, та не має відомостей щодо розміру сплачених позивачем внесків.

Крім того, відповідач вважає, що висновок експертів не може бути допустимими доказом у справі, оскільки експерти не відповіли на поставлені судом питання, а суд у своєму рішенні з власної ініціативи вказав про дійсну вартість основних засобів ТОВ «Актінія».

Представник позивачів надав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує наведені відповідачем доводи, вважає рішення законним та обґрунтованим, прийнятим з урахуванням позиції Вищого господарського суду України та Верховного Суду України, а також зазначає, що суд першої інстанції при розрахунках часток учасників, посилаючись на частки позивачів у статутному капіталі товариства, затверджені додатковою угодою до Установчого договору, та на дані експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса № 7385/7430 від 28.11.2014р., діяв у межах та згідно закону, а тому підстав вважати прийняте рішення неправильним не має, як і відсутні підстави його скасовувати.

В судовому засіданні 12.05.2015 оголошено перерву до 21.05.2015.

Представник відповідача надав пояснення по справі, в яких посилається на те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, зобов'язаний був вирішити спір на підставі законодавчих актів України та УРСР, які визначають, що вартість майна товариства, яка належить до сплати учаснику, що вибув, розраховується, як сумарна вартість активів товариства за вирахуванням його зобов'язань, при цьому вартість активів визначається виходячи із даних фінансового звіту товариства, на дату виходу учасників з товариства. Як зазначає представник відповідача, місцевий господарський суд в порушення норм чинного законодавства, без застосування відповідних спеціальних знань, на власний розсуд провів переоцінку майна підприємства з порушення порядку ведення бухгалтерського обліку, протиправно зобовязав ТОВ «Актінія» виплатити вказану в рішенні суму, врахувавши до неї вартість активів, які не належать товариству, а належать гр. ОСОБА_15 та гр. ОСОБА_12

Представник позивачів надав додатковий відзив на апеляційну скаргу, в якому повідомив про те, що 16.08.2012, 22.08.2012 та 28.08.2012 позивачами було подано заяви про вихід із складу учасників товариства, а також ставилося перед товариством питання про повернення ним належної їм частки в статутному капіталі в натурі та проведення виплати належних їм часток у прибутку товариства. Проте, дану пропозицію відповідачем проігноровано, що свідчить про відсутність домовленостей між учасниками та товариством. Крім того, представник позивачів надав свої пояснення з приводу внесення позивачами вкладів до статного капіталу товариства.

Відповідач на підтвердження викладених в апеляційній скарзі вимог надав до суду копію протоколу № 3 зборів засновників ТОВ «Актінія».

Представник позивачів виклав свою правову позицію щодо протоколу № 3 зборів засновників ТОВ «Актінія», пославшись на відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції на підставі наданого відповідачем доказу.

Крім того, відповідач звернувся до суду з клопотанням про призначення економічної експертизи з метою визначення документальної обґрунтованості розрахунків частки майна учасників (позивачів) при їх виході зі складу засновників (учасників) ТОВ «Актінія».

В судових засіданнях 21.05.2015 та 28.05.2015 було оголошено перерву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступного.

Згідно додаткової угоди до Установчого договору про створення та діяльність ТОВ Актінія (відповідач), посвідченого державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району 03.09.2003р. та зареєстрованому в реєстрі за № 1-865, позивачі були учасниками ТОВ Актінія, частки у статутному капіталі товариства розподілені наступним чином: ОСОБА_5 5,36%, ОСОБА_6 11,32%, ОСОБА_7 4,54%, ОСОБА_9 3,86%, ОСОБА_8 4,54%, ОСОБА_10 4,54% (том І, а.с.16-17).

Учасниками ТОВ Актінія - позивачами були складені нотаріально засвідчені заяви про вихід зі складу учасників товариства, повернення належної їм частки майна в статутному капіталі та проведення виплати належної їм частки у прибутку товариства на момент прийняття рішення по факту їх виходу зі складу учасників. Так, ОСОБА_5 складено зазначену заяву 16.08.2012р., ОСОБА_6 22.08.2012р., ОСОБА_7 22.08.2012р., ОСОБА_9 28.08.2012р., ОСОБА_8 22.08.2012р., ОСОБА_10 16.08.2012р. (том І, а.с.26-30, 32).

08.11.2012 позивачі подали до товариства нотаріально посвідчені заяви про вихід зі складу учасників Товариства, повернення належної їм частки майна в статутному капіталі та проведення виплати належної їм частки в прибутку товариства.

Як вбачається з протоколу № 2 (том І а.с.33)., 05.12.2012 відбулися збори засновників ТОВ Актінія. Відповідно до пункту 3 порядку денного Прийняття рішення про вихід зі складу засновників членів, що подали заяви вирішили вивести зі складу засновників ТОВ Актінія членів: ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Після розгляду питання щодо прийняття рішення про вихід зі складу учасників (позивачів), надійшла пропозиція підготувати баланс підприємства для ознайомлення зборів засновників з метою підрахунку цін часток статутного фонду та прибутку підприємства, по якій прийнято рішення на 13.12.2012 підготувати баланс підприємства для ознайомлення зборів засновників з метою підрахунку цін часток статутного фонду, прибутку підприємства та уточнення дати виплати.

Проте, виплата вартості частини майна ТОВ Актінія учасникам, що вийшли, пропорційно їх часткам у статутному капіталі та виплата належної їм частки у прибутку товариства, не була здійснена, суми та дати здійснення таких виплат визначено також не було.

Вищенаведені обставини стали підставою для звернення ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 за захистом своїх прав до суду з вимогами про стягнення з ТОВ Актінія вартості нежитлового приміщення пропорційно частці вибулих учасників у статутному капіталі ТОВ "Актінія" та частки прибутку товариства за результатами роботи в 2012 році пропорційно частці вибулих учасників у статутному капіталі ТОВ "Актінія".

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що позивачі (учасники товариства) подали нотаріально посвідчені заяви про вихід зі складу учасників товариства 08.11.2012р., що не заперечується відповідачем. Таким чином, датою виходу учасників з ТОВ Актінія слід вважати 08.11.2012. Враховуючи положення ч. 2 ст. 54 Закону України Про господарські товариства, пункт 8.1.2 Статуту товариства, пункт 10.5 Установчого договору, суд дійшов висновку, що позивачі мають право на одержання частки (дивідендів) прибутку товариства, отриманого ТОВ Актінія до моменту їх виходу, тобто до 08.11.2012.

При цьому, при визначенні вартості частини майна ТОВ Актінія, яка належна до сплати позивачам, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивачів щодо проведення з ними розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ Актінія та необґрунтованість заперечень відповідача в цій частині.

Враховуючи викладене, висновок комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса № 7385/7430 від 28.11.2014, який прийнято судом як належний доказ у справі на підтвердження ринкової вартості нерухомого майна в розмірі 996 789,00 грн., балансової вартості оборотних активів (6 000,00 грн.) та суми майнового зобовязання товариства (2 600,00 грн.), які відображені в фінансовому звіті товариства станом на 08.11.2012, суд дійшов висновку, що вартість майна ТОВ Актінія, яка повинна враховуватись при розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учасникам, що виходять, складала 1 000 189,00 грн.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог в частині стягнення з ТОВ Актінія вартості частини майна на користь: ОСОБА_5 - 49 525,81грн., ОСОБА_6 104 595,55грн., ОСОБА_13 - 41 949,10грн., ОСОБА_9 - 35 608,07грн., ОСОБА_8 41 949,10грн., ОСОБА_4 - 41 949,10грн.

Також, судом задоволені позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ Актінія частини прибутку товариства за результатами роботи в 2012 році пропорційно частці вибулих учасників в уставному фонді ТОВ "Актінія", зважаючи на те, що позивачі мають право на одержання частини прибутку товариства за результатами роботи в 2012 році пропорційно частці вибулих учасників в уставному фонді ТОВ "Актінія" станом на дату виходу позивачів з товариства, тобто станом на 08.11.2012, а також з врахуванням наявного в матеріалах справи звіту про фінансові результати ТОВ "Актінія" за 10 місяців 2012р., що є додатком до балансу товариства станом на 08.11.2012.

Що стосується клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду, суд дійшов висновку що воно не підлягає задоволенню, оскільки відповідачем не надано доказів наявності підстав (виняткових обставин) для надання розстрочки виконання рішення суду відповідно до приписів чинного законодавства.

З висновками суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог погоджується колегія суддів.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Предметом даного господарського спору є матеріально-правова вимога позивачів учасників ТОВ «Актінія» про стягнення з ТОВ «Актінія» виплат належної їм частини майна та частки прибутку в звязку з виходом учасників з товариства.

Правові наслідки виходу учасника з товариства передбачені частиною 2 статті 148 Цивільного кодексу України, згідно із приписом якої учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником і товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Якщо вклад до статутного капіталу був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до п.28 Постанови пленуму Верховного суду України № 13 від 24.10.2008р. Про практику розгляду судами корпоративних спорів, при вирішенні спорів, повязаних із виходом учасників з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу України та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід є незаконними.

Судом встановлено, що позивачі (учасники товариства) подали нотаріально посвідчені заяви про вихід зі складу учасників товариства 08.11.2012, що не заперечується відповідачем. Таким чином, датою виходу учасників з ТОВ Актінія слід вважати 08.11.2012.

Статутом ТОВ Актінія, а саме п.8.1.3, передбачено право учасника товариства вийти із товариства. Пункт 10.3 Установчого договору визначає, що при виході учасника із товариства йому виплачується вартість частини майна товариства пропорційно його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Зазначене положення Статуту кореспондується з нормою частини 1 статті 54 Закону України «Про господарські товариства».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачі мають право на одержання вартості частини майна товариства, пропорційній їх частці у статутному капіталі ТОВ Актінія.

Як вбачається із протоколу № 2 від 05.12.2012 зборів засновників товариства, наявного в матеріалах справи, після розгляду питання щодо прийняття рішення про вихід зі складу учасників (позивачів), надійшла пропозиція підготувати баланс товариства для ознайомлення зборів засновників з метою підрахунку цін часток статутного фонду та прибутку товариства, по якій було прийнято рішення на 13.12.2012 підготувати баланс товариства для ознайомлення зборів засновників з метою підрахунку цін часток статутного фонду, прибутку товариства та уточнення дати виплати.

Вирішуючи питання про вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті позивачам, колегія суддів виходить за наступного.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Майно товариства обліковується на його балансі, де відображається вартість активів підприємства та джерел їх формування. Тому в основу розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з нього, за загальним правилом, повинна братись балансова вартість майна товариства. Активи (майно і в тому числі майнові вимоги) товариства відображаються у статтях активу балансу за кодами 010, 020, 030, 035, 040, 045, 050, 060, 100, 110, 120, 130, 140, 150, 160, 170, 180, 190, 200, 210, 230, 240, 250. Зобов'язання товариства та забезпечення майбутніх витрат і платежів товариства визначаються у статтях пасиву балансу за кодами 400, 410, 420, 440, 450, 460, 470, 500, 510, 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 590, 600, 610.

Будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства.

Враховуючи наведене, господарським судом може бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (був виключений) з товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості основних засобів, нематеріальних активів для обчислення вартості частини майна, належної до сплати такому учаснику.

Що стосується визначення дати, на яку розраховується вартість майна товариства для визначення вартості частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить з товариства, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті визначається на підставі балансу, складеного на дату виходу. Розрахунок належної учаснику частини прибутку здійснюється на дату виходу з товариства.

Саме такий правовий висновок зроблений у Постанові Верховного суду України від 18.11.2014р. у справі № 910/10168/13, прийнятій за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зазначений правовий висновок є обовязковим для суду, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 111 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України.

Також, наведені висновки повністю узгоджуються з вказівками Вищого господарського суду, викладеними у Постанові від 14.05.2014р. у даній справі

Із наданого відповідачем фінансового звіту ТОВ Актінія баланс станом на 08.11.2012 (том VІІ а.с. 38), що є датою виходу учасників із товариства, вбачається, що вартість необоротних активів товариства складається із залишкової вартості основних засобів товариства у розмірі 68,6 тис. грн.

Відповідно до висновку комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса № 7385/7430 від 28.11.2014р. (том VІ а.с.26-47) ринкова вартість нерухомого майна, що належить ТОВ Актінія, а саме: приміщень нежитлової будівлі з напівпідвалом загальною площею 549,70кв.м., ганку, вбиральні, зливної та оглядової ями, естокади за адресою: м. Люботин, вул. Шевченко, 98, станом на 08.11.2012 складала 996 789,00 грн.

За таких обставин, визначена в експертному висновку ринкова вартість нерухомого майна в розмірі 996 789,00 грн., що належить ТОВ Актінія, приймається судом апеляційної інстанції при розрахунку вартості частини майна товариства, належної до сплати учасникам, що виходять.

Також, як вбачається зі звіту товариства станом на 08.11.2012 балансова вартість оборотних активів складала 6 000,00 грн. (готова продукція у сумі 5,5 тис.грн. код рядка 130 на кінець звітного періоду та грошові кошти в національній валюті у сумі 0,5 тис.грн. код рядка 230 на кінець звітного періоду).

Крім того, з фінансового звіту вбачається, що станом на 08.11.2012 суми майнового зобовязання товариства складали 2 600,00 грн. (кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги у сумі 0,1 тис.грн. код рядка 530 на кінець звітного періоду, поточні зобовязання з оплати праці у сумі 0,7 тис.грн. код рядка 580 на кінець звітного періоду, інші поточні зобовязання у сумі 1,8 тис.грн. код рядка 230 на кінець звітного періоду).

Таким чином, вартість частки майна товариства, належної до сплати учасникам (позивачам), що виходять з товариства станом на 08.11.2012, складає 1 000 189,00 грн.

Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції невірно визначена вартість майна товариства, яка належить до сплати учаснику, що вибув, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки при визначенні розрахунку вартості частки майна товариства, належної до сплати позивачам, судом врахована вартість усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, з вирахуванням майнових зобов'язань товариства, що відповідає позиції Вищого господарського суду України, викладеній в постанові від 14.05.2014 по даній справі.

Так, матеріали справи свідчать про те, що судом досліджено фінансовий звіт та звіт про фінансові результати та на підставі звіту про фінансові результати суд визначив чистий прибуток товариства станом на 08.11.2012. А отже, суд правомірно врахував сумарну вартість активів товариства за вирахуванням його зобов'язань за звітний рік. Також, у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням пункту 8.1.2 Статуту товариства та пункту 10.5 Установчого договору, судом здійснювався розрахунок частини прибутку на дату виходу з товариства.

Також, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції забезпечено вимоги закону щодо встановлення дійсної (ринкової) вартості майна товариства шляхом призначення у справі судової будівельно-технічної та економічної експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса.

Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає безпідставними наведені відповідачем доводи про те, що висновок експертів не може бути допустимими доказом у справі, а суд у своєму рішенні з власної ініціативи вказав про дійсну вартість основних засобів ТОВ «Актінія».

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.

Згідно зч. 1 ст. 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань.

Частиною 2 пункту 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" передбачено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Вище вже зазначено, що позивачі мають право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства, яку, виходячи з матеріалів справи, можна було визначити лише за допомогою експертизи.

Отже, суд першої інстанції при розрахунках часток учасників, посилаючись на частки позивачів у статутному капіталі товариства, затверджені додатковою угодою до Установчого договору, та на дані експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса № 7385/7430 від 28.11.2014р., діяв у межах та згідно закону, а тому підстав вважати прийняте рішення неправильним не має, як і відсутні підстави для його скасування.

Суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача стосовно невірності висновку комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз імені засл. проф. М.С.Бокаріуса № 7385/7430 від 28.11.2014р., оскільки обставини, на які посилається відповідач, обґрунтовуючи свої заперечення, не підтверджуються матеріалами справи, доказів порушення норм, які регламентують порядок призначення і проведення судової експертизи, відповідачем надано не було, підсумковий висновок експертизи узгоджується з дослідницькою частиною.

Всі заперечення відповідача щодо проведеної експертизи та взагалі позовних вимог зводяться до його непогодження з врахуванням саме ринкової вартості об'єкта нерухомості при визначенні вартості частини майна товариства, що підлягає виплаті позивачам, яка, на думку відповідача, повинна бути балансовою.

З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку передбачено можливість переоцінки балансової вартості для таких категорій активів товариства як основні засоби, нематеріальні активи, довгострокові і поточні біологічні активи.

Із матеріалів справи судом вбачається та це було підтверджено самим відповідачем у його письмових поясненнях (том VI а.с. 192), що ТОВ Актінія не проводило переоцінку основних засобів з моменту купівлі спірного приміщення.

Таким чином, станом на момент виходу позивачів із товариства балансова вартість основних засобів ТОВ Актінія не відповідала дійсній вартості цього майна.

За наведених обставин, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про призначення економічної експертизи з метою визначення документальної обґрунтованості розрахунків частки майна учасників (позивачів) при їх виході зі складу засновників (учасників) ТОВ «Актінія», оскільки експертний висновок у даній справі є обґрунтованим та всі заперечення відповідача ґрунтуються лише на його припущеннях. Відповідачем не було надано жодних доказів, які б викликали у суду сумнів у правильності проведеної судової експертизи.

Як вже було зазначено судом, відповідно до абз.4 п.3.7 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007р. № 04-5/14 Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин зазначено, що будь-який учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна товариства. Крім того, саме такий висновок був зроблений і у постанові Вищого господарського суду України від 14.05.2014 по даній справі.

Відповідно до ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правомірність вимог позивачів щодо проведення з ними розрахунків, виходячи з дійсної (ринкової) вартості майна ТОВ Актінія та необґрунтованість заперечень відповідача в цій частині.

Виходячи з викладеного, вартість частини майна ТОВ Актінія, належна до сплати:

ОСОБА_5 (5,36% частки в статутному капіталі) складає 53 610,13грн.;

ОСОБА_6 (11,32% частки в статутному капіталі) складає - 113 221,39грн.;

ОСОБА_7 ( 4,54% частки в статутному капіталі) складає 45 408,58грн.;

ОСОБА_9 ( 3,86% частки в статутному капіталі) складає 38 607,29грн.;

ОСОБА_8 ( 4,54% частки в статутному капіталі) складає - 45 408,58грн.;

ОСОБА_10 ( 4,54% частки в статутному капіталі) складає - 45 408,58грн.

Судом вбачається, що відповідачем, в процесі розгляду справи було проведено часткову сплату позивачам вартості частини майна товариства, а саме: ОСОБА_5 3 902,08грн.; ОСОБА_6 8 240,96грн..; ОСОБА_7 3 305,12грн.; ОСОБА_9 2 867,98грн.; ОСОБА_8 3 305,12грн.; ОСОБА_10 3 305,12грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вартість частини майна ТОВ Актінія, належна до сплати станом на момент винесення рішення (з врахуванням часткових оплат): ОСОБА_5 складає 49 708,05грн.; ОСОБА_6 складає - 104 980,43грн.; ОСОБА_7 складає 42 103,46грн.; ОСОБА_9 складає 35 739,31грн.; ОСОБА_8 42 103,46грн.грн.; ОСОБА_10 42 103,46грн.

Позивачами заявлена до стягнення вартість частини майна ТОВ Актінія, належна до сплати: ОСОБА_5 - 49 525,81грн., ОСОБА_6 104 595,55грн., ОСОБА_13 - 41 949,10грн., ОСОБА_9 - 35 608,07грн., ОСОБА_8 41 949,10грн., ОСОБА_4 - 41 949,10грн.

Оскільки суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з ТОВ Актінія вартості частини майна на користь: ОСОБА_5 - 49 525,81 грн., ОСОБА_6 104 595,55грн., ОСОБА_13 - 41 949,10грн., ОСОБА_9 - 35 608,07 грн., ОСОБА_8 41 949,10 грн., ОСОБА_4 - 41 949,10 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з ТОВ Актінія частини прибутку товариства за результатами роботи в 2012 році пропорційно частці вибулих учасників в уставному фонді ТОВ "Актінія" суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Як вже було встановлено судом, позивачі мають право на одержання частини прибутку товариства за результатами роботи в 2012 році пропорційно частці вибулих учасників в уставному фонді ТОВ "Актінія" та розрахунок належної учаснику частини прибутку повинен здійснюватись станом на дату виходу позивачів з товариства, тобто станом на 08.11.2012р.

Відповідно до звіту про фінансові результати ТОВ "Актінія" за 10 місяців 2012р., що є додатком до балансу товариства станом на 08.11.2012р. (том VІІ а.с. 39), чистий прибуток товариства за результатами роботи в 2012 році станом на дату виходу позивачів з товариства, складав 400,00грн. (код рядка 150).

Таким чином, суд дійшов висновку, що розмір частини прибутку товариства за результатами роботи в 2012 році пропорційно частці вибулих учасників в уставному фонді ТОВ "Актінія", на користь: ОСОБА_5 (5,36% частки в статутному капіталі) складає - 21,44грн.; ОСОБА_6 (11,32% частки в статутному капіталі) складає - 45,28грн.; ОСОБА_7 ( 4,54% частки в статутному капіталі) складає 18,16грн.; ОСОБА_8 (4,54% частки в статутному капіталі) складає 18,16грн.; ОСОБА_4 (4,54% частки в статутному капіталі) складає 18,16грн.; ОСОБА_9 (3,86% частки в статутному капіталі) складає 15,44грн.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ Актінія частини прибутку товариства за результатами роботи в 2012 році пропорційно частці вибулих учасників у статутному капіталі ТОВ "Актінія", на користь: ОСОБА_5- 16,08 грн., ОСОБА_6 - 33,96 грн., ОСОБА_7 - 13,62 грн., ОСОБА_8 - 13,62 грн., ОСОБА_4 - 13,62 грн., ОСОБА_9 - 11,58 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на відсутність підстав у учасників, що виявили бажання отримати внески в натуральній формі, вимагати стягнення до вирішення питання про повернення вкладу спільно з товариством, колегія суддів вважає в даному випадку недоречним, оскільки матеріали справи свідчать про те, що 16.08.2012, 22.08.2012 та 28.08.2012 позивачами було подано заяви про вихід із складу учасників товариства, а також ставилося перед товариством питання про повернення ним належної їм частки в статутному капіталі в натурі та проведення виплати належних їм часток у прибутку товариства. Проте, дану пропозицію відповідачем проігноровано, що свідчить про відсутність домовленостей між учасниками та товариством.

Посилання відповідача на обставини щодо ОСОБА_15 не спростовують обґрунтованих висновків суду про наявність у позивачів права на одержання вартості частини майна товариства, пропорційній їх частці у статутному капіталі ТОВ Актінія, згідно додаткової угоди до Установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Актінія», в звязку з виходом з товариства.

При цьому, відповідачем не спростовано жодним чином факту того, що позивачами своєчасно та у повному обсязі було внесено свій вклад до статутного фонду товариства. Матеріали справи не містять доказів прийняття товариством рішень про виключення будь-кого із позивачів із складу товариства тих учасників, як таких, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади; визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі та/або питання про ліквідацію товариства.

Крім того, 03.09.2003 року було укладено додаткову угоду до Установчого договору про створення та діяльність ТОВ «Актінія», якою вирішено питання про перерозподіл часток. В даній Додатковій угоді також фігурують частки позивачів, що зайвий раз підтверджує відсутність у ТОВ «Актінія» на протязі 9 років з моменту створення товариства будь-яких претензій щодо невнесення або не повного внесення позивачами своїх вкладів.

Також, не змінюють обґрунтованих висновків суду першої інстанції посилання відповідача на обставини, які відображені в протоколі № 3 від 25.02.2013 зборів засновників ТОВ Актінія».

Так, згідно протоколу на повістку дня виносилося три питання:

1. Прийняття рішення про виплату частини прибутку при виході згідно балансу підприємства за 2012 рік.

2. Встановлення розміру долі в грошовому виразі на підставі балансу засновникам ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_9

3. Про визнання майнової частки при виході.

На засіданні були присутні ОСОБА_15 та ОСОБА_12, відсоток голосів яких становив відповідно 58,93% та 3%. Разом 61,93%.

За результатами загальних зборів було вирішено перші два питання, третє питання залишено без розгляду у зв'язку з відсутністю учасників, які вийшли з товариства.

Проте, відповідачем не надано доказів додержання вимог ч. 5 ст. 61 Закону України «Про господарські товариства» щодо повідомлення учасників товариства про загальні збори. Крім того, відсутність учасників, які вийшли з товариства, на загальних зборах 25.02.2013 року жодним чином не перешкоджала прийняттю правомочних рішень, оскільки за протоколом сукупність голосів учасників, що були присутні на зборах, становить 61,93%.

Крім того, твердження відповідача про те, що суд першої інстанції змінив безпідставно предмет позову та задовольнив вимоги, які відповідачу відомі не були, спростовуються матеріалами справи та до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки в матеріалах справи міститься заява позивачів про зменшення позовних вимог від 25.02.2015 разом з доказами про її відправлення відповідачу та заява про зменшення позовних вимог від 03.03.2015, яка була подана під час судового засідання, на якому був присутній представник відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015 у справі № 922/934/13-г прийняте у відповідності до матеріалів справи, фактичних обставин та чинного законодавства і підлягає залишенню без змін, а наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження та є такими, що спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32-34, ст. 99, п.1 ч.1 ст.101, ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Актінія", м. Люботин Харківська область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 03.03.2015 у справі № 922/934/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 16 червня 2015

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Гребенюк Н. В.