Ухвала суду № 45111521, 15.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5884/15 Справа № 191/5598/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 55

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Тамакулової В.О., Болтунової Л.М.,

при секретарі: Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємтва водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпрозахідний Донбас" на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпрозахідний Донбас" про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року позивачка звернулася до суду з таким позовом, посилаючись на те, що оскільки при звільнення її з роботи з посади юрисконсульта 1 категорії ДМП ВКГ «Дніпр-Західний Донбас» з нею не проведено кінцевий розрахунок рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 вересня 2014 року було стягнуто з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 3650 грн. 04 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 24 січня 2014 року по 07 серпня 2014 року в розмірі 26101 грн. 68 коп., на підставі якого був виданий 22.09.2014 року виконавчий лист №191/1791/14-ц і відкрито виконавче провадження, після чого рішення суду було виконано лише 12 грудня 2014 року, тому позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 08.08.2014 року по 18.12.2014 року у сумі 18587,56 грн. на підставі ст. 117 КзПП України.

Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2015 року стягнуто з відповідача на користь позивачки середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 17796 грн. 60 коп. та на користь держави - судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп., а в іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Державне міжрайонне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпрозахідний Донбас" просить скасувати рішення суду і відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення та скасування рішення суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка з 27.11.2006 року по 24.01.2014 року працювала на посаді юрисконсульта ДМП ВКГ Дніпро-Західний Донбас з посадовим окладом з 01.09.2013 року в розмірі 3614 грн. та 21 січня 2014 року була звільнена з роботи на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, а рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2014 року було стягнуто з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі в розмірі 3650 грн. 04 коп., середній заробіток за весь час затримки з виплати заробітної плати в розмірі 26101 грн. 68 коп., на підставі якого 22 вересня 2014 року було видано виконавчий лист №191/1791/14-ц та 31.10.2014 року на рахунок ОСОБА_2 перераховано 6858 грн., а 12.12.2014 року на рахунок ОСОБА_2 перераховано 22744, 96 грн. і рішення суду було виконано в повному обсязі, що визнано сторонами і не оспорюється.

Статтею 116 КЗпП України встановлено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Згідно зі ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановлено, що при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов правильного висновку про зобовязання відповідача сплатити позивачці середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 08 серпня 2014 року по 12 грудня 2014 року, керуючись названими нормами закону.

Доводи Державного міжрайонного підприємтва водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпрозахідний Донбас" у скарзі про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час затримки розрахунку за вказаний період не ґрунтуються на вищенаведених нормах закону та фактично зводяться до одностороннього тлумачення регулюючого спірні правовідносини законодавства лише на свою користь, а саме по собі звернення до виконання рішення суду від 04.09.2014 року не звільняє роботодавця від відповідальності згідно ст. 117 КЗпП України, про що відповідне роз'яснення надав Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року № 4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 КЗпП України і такого самого по суті висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 29 січня2014 року (№ 6-144ц13).

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного міжрайонного підприємтва водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпрозахідний Донбас" відхилити.

Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді: