Рішення № 45110312, 11.06.2015, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015 р. Справа №917/772/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протон", пр. Металургів, 6-4, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, 51940

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс", вул. Білоусько, 52б, с. Абазівка, Полтавський район, Полтавська область, 38715, фактична адреса: вул. Центральна, 34, с. Лозуватка, Кіровоградська область, 28432

про стягнення суми заборгованості, пені, штрафу та річних процентів

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача заборгованості по договору поставки № 1403/12-1П від 14.03.2012 р. у розмірі 832 170,58 грн, з яких: основний борг – 73 550,00 грн; пеня - 39 398,28 грн; 1% річних - 773 164,30 грн; штраф- 19 608,00 грн.

15 червня 2015 року позивач надіслав на адресу суду клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс" заборгованості за отриманий товар за договором № 1403/12-1П від 14.03.2012 р. в сумі 73 500,00 грн, 20 000,00 грн пені та повідомив про сплату товариством 4 000,00 грн судових витрат.

На підтвердження даних обставин позивач надав суду для долучення до матеріалів справи копії платіжних доручень (в матеріалах справи).

Враховуючи часткову сплату відповідачем заборгованості позивач просить суд задовольнити позов в частині стягнення з відповідача 19 398,28 грн пені, 773 164,30 грн - 3% річних, 19 608,00 грн штрафу та 12 643,41 грн судових витрат.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення про відкладення розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованими листами за адресою, зазначеною у позовній заяві, повернулися до суду з відміткою поштового відділення: "адресата не існує", "адресата немає".

Як роз'яснив Пленум у Постанові Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (п. 3.9.1.), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

14 березня 2012 року між ТОВ “ПРОТОН” та ТОВ “ГЕОРЕСУРС” укладено Договір поставки № 1403/12-111, відповідно до п. 1.1. якого, ТОВ “ПРОТОН” (Постачальник) зобов'язувався поставити та продати, а ТОВ “ГЕОРЕСУРС” (Покупець) - прийняти та оплатити продукцію відповідно до умов договору та специфікацій до нього.

На виконання умов Договору поставки № 1403/12-1П від 14.03.2012 р. у період з 13.03.2012 р. до 18.06.2012 р. ТОВ “ПРОТОН” поставило ТОВ “ГЕОРЕСУРС” продукції на загальну суму 196 080,00 грн, що підтверджується видатковими накладними: РН 1903/4 від 19.03.2012 р. на суму 73 530,00 грн, РН 1005/6 від 10.05.2012 р. на суму 73 530,00 грн, РН 1806/004 від 18.06.2012р. на суму 49 020,00 грн (а.с. 47, 49, 51).

Відповідно до п. 2. Договору поставки №1403/12-1П від 14.03.2012 р. Покупець зобов'язується здійснити оплату продукції в наступному порядку: 100% вартості продукції сплачуються не пізніше 20 календарних днів з дати постачання продукції.

При цьому, відповідно до п. 3.2. Договору датою поставки продукції вважається дата підписання Покупцем відповідної видаткової накладної.

Однак, в порушення умов Договору поставки № 1403/12-1П від 14.03.2012 р., ТОВ “ГЕОРЕСУРС” за отриману продукцію здійснило платіжними дорученнями №1612 від 20.03.2012р., №1760 від 11.05.2012 р., №81 від 13.06.2012 р., №82 від 13.06.2012 р. частково в сумі 122 530,00 грн.

Таким чином, залишився частково неоплаченим товар, поставлений за видатковою накладною РН 1005/6 від 10.05.2012 р. на суму 24 530,00 грн. та за видатковою накладною РН 1806/4 від 18.06.2012 р. на суму 49 020,00 грн.

Виходячи з вищенаведеного, станом на момент подання позову, сума основного боргу ТОВ “ГЕОРЕСУРС” перед ТОВ “ПРОТОН” за поставлену продукцію, становила 73 550,00 грн.

Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Після порушення провадження у справі відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 73 550, 00 грн та 20 000,00грн пені.

Провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 статті 80 ГПК України.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку несплати або неповної оплати Покупцем вартості продукції Постачальника, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення. Нарахування пені проводиться за весь період прострочення виконання незалежно від його тривалості, без урахування обмежень, встановлених ст. 232 ГК України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

У п. 5.5 договору сторони дійшли згоди, що у випадку несплати або у неповної оплати Покупцем вартості продукції Постачальника, Покупець сплачує Постачальнику інфляційні втрати і процент річних у розмірі 1% на день від суми, простроченої до сплати, в порядку ст. 625 ЦК України.

Крім того, у випадку несплати або неповної оплати Покупцем вартості продукції Постачальника, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10 від загальної вартості продукції, яка поставлена згідно договору (п. 5.4).

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 19 398,28 грн пені за період з 09.04.2012 р. по 31.03.2015 р., 773 164,30 грн - 3% річних за період з 09.04.2012 р. по 31.03.2015 р. та 19 608,00 грн штрафу.

У зв’язку зі сплатою відповідачем частини боргу суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Оскільки, відповідач сплатив частину судового збору в розмірі 4 000,00 грн до стягнення з відповідача підлягає 12 643,41 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 32 - 33, 43 - 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Георесурс", вул. Білоусько, 52б, с. Абазівка, Полтавський район, Полтавська область, 38715, фактична адреса: вул. Центральна, 34, с. Лозуватка, Кіровоградська область, 28432 (код ЄДРПОУ 32717725, р/р 260085364 в ПАТ "Полтава-Банк", м. Полтава) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Протон", пр. Металургів, 6-4, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область, 51940 (р/р 26006962503796 у банку ПАТ "ПУМБ", м. Київ, МФО 334851) 19398,28 грн пені, 773164,30 грн – річні відсотки, 19608,00 грн штрафу та 12643,41 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Припинити провадження у справі в частині вимог щодо стягнення 73550,00 грн основного боргу та 20000,00 грн пені.

Суддя Сірош Д.М.