Рішення № 45110048, 11.06.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2015 р. Справа№ 914/1462/15

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармат ЛТД", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Декада-2000", м. Львів

про стягнення 73 659 грн. 59 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Дзедзінській Ю.К.

Представники сторін:

від позивача: Дерчук С.А. - представник

від відповідача: Муха Р.В. - представник

Судом роз'яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармат ЛТД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Декада-2000" про стягнення 73 659 грн. 59 коп. (з яких: 61 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 310 грн. 85 коп. - 3% річних, 6 588 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 5 760 грн. 74 коп. - пені).

Ухвалою суду від 08.05.2015 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 02.06.2015 р. Ухвалою суду від 02.06.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача, неподанням витребуваних доказів, та за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 11.06.2015 р.

Представник позивача в судовому засіданні 11.06.2015 р. позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та з посиланням на матеріали справи, просить позов задоволити повністю.

В обгрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що між ТзОВ «Фармат ЛТД» (новим кредитором) та ПАТ «Альба Україна» (первинним кредитором) 30.01.2015 р. було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до умов якого первинний кредитор відступив новому кредитору право вимагати у відповідача оплатити заборгованість у сумі 61 000,00 грн., яка виникла у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №І/223-01/11 від 01.01.2011 р. укладеного між ПАТ «Альба Україна» та ТзОВ «Декада-2000», що підтверджується видатковою накладною №41327642 від 16.07.2014 р. Відповідач наявність заборгованості перед первинним кредитором визнав, що підтверджується наявними у справі листами, проте оплату боргу на вимогу позивача №19 від 06.02.2015 р. в розмірі 61 000,00 грн. не провів, відтак позивач просить вказану суму стягнути. Також позивач просить стягнути з відповідача у відповідності до ст. 625 ЦК України 3% річних в розмірі 310,85 грн., інфляційні втрати в розмірі 6 588,00 грн., та відповідно до п. 7.2 договору пеню в розмірі 5 760,74 грн.

Відповідач у поданому суду 11.06.2015 р. письмовому поясненні по суті позовних вимог, підтриманому його представником в судовому засіданні, пояснив що визнає борг та готовий був його оплатити, проте лише після встановлення дійсного розміру заборгованості з первісним кредитором. Щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій та судового збору, то такі вимоги відповідач вважає необґрунтованими, і просить в цій частині в позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Між Приватним акціонерним товариством «Альба України» (первинним кредитором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармат ЛТД» (новим кредитором) 30.01.2015 р. було укладено договір відступлення права вимоги, відповідно до п. 1 якого первинний кредитор відступає новому кредитору (позивачу), а новий кредитор набуває право вимоги, належне первинному кредитору, і стає кредитором за договором купівлі-продажу №І/223-01-11 від 01.01.2011 р. між первинним кредитором та ТзОВ «Декада-2000»(п.1 договору відступлення права вимоги).

Пунктом 2 вказаного договору встановлено, що новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання грошового зобов'язання по погашенню боргу що витікає із умов по договору вказаному в п. 1 цього договору; до нового кредитора переходить зазначене право вимоги первинного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього договору, а саме передається право вимоги на суму 61 000,00 грн. (п.п. 2.1 договору відступлення права вимоги).

У відповідності до п. 3 договору відступлення права вимоги, право вимоги що відступається новому кредитору, засвідчується договором купівлі-продажу №І/223-01-11 від 01.01.2011 р., та накладною зазначеною в таблиці - №41327642 від 16.07.2014 р. на суму 154 404,66 грн., за якою сума заборгованості складає 61 000,00 грн.

Про укладення договору відступлення права вимоги та про оплату новому кредитору заборгованості, яка виникла за невиконання боржником договору купівлі-продажу №І/223-01-11 від 01.01.2011 р. в розмірі 61 000,00 грн., позивачем було скеровано відповідачу лист №19 від 06.02.2015 р. разом з повідомленням про відступлення права вимоги первісного кредитора №50 від 30.01.2015 р. Одночасно у листі №19 від 06.02.2015 р. позивач просить погасити заборгованість у строк протягом 7 календарних днів з моменту одержання листа.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2011 року між Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» (продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Декада-2000» (покупцем) укладено договір купівлі-продажу №І/223-01-11 (та додаткові угоди до нього), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язався передавати (поставляти) вироби медичного призначення (надалі-Товар) у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов договору.

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що товар передається по найменуваннях та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що ціна за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін продавця та згідно з узгодженим сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних.

Пунктом 5.2 договору сторони погодили, що оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі на умовах, що вказуються в видатковій накладній на поставку товарної партії.

На виконання умов договору купівлі-продажу №І/223-01-11 від 01.01.2011 р. ПрАТ «Альба Україна» поставило ТзОВ «Декада-2000» товар на загальну суму 154 404,66 грн., що підтверджується підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною №41327642 від 16.07.2014 р. та довіреністю №153 від 16.07.2014 р., виписаною представнику відповідача на отримання товару. Одночасно у видатковій накладній встановлено строк своєчасної оплати товару до 13.08.2014 р. Відповідач за отриманий товар розрахувався з ПрАТ «Альба Україна» частково, в результаті чого в нього виникла заборгованість на суму 61 000,00 грн., право вимоги по якій і було відступлено позивачу. Докази погашення вказаної суми в матеріалах справи відсутні.

Окрім цього, як зазначено у листі відповідача №82 від 11.03.2015 р. (надісланий позивачу у відповідь на його лист №19 від 06.02.2015 р.) вказана у листі позивача №19 сума заборгованості за договором купівлі-продажу №І/223-01-11 від 01.01.2011 р. відрізняється з даними бухгалтерського обліку ТзОВ «Декада-2000», та згідно доданого до листа №82 акту звірки станом на 10.03.2015 р. (який відповідач просить підписати у ПрАТ «Альба Україна») заборгованість ТзОВ «Декада-2000» перед ПрАТ «Альба Україна» складає 61 538,35 грн. Наведене підтверджує, що відповідач визнає наявність заборгованості за договором купівлі-продажу, при цьому у більшому розмірі ніж заявлено у позові.

Отже, причиною виникнення спору є те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором по своєчасній і повній оплаті за товар, відтак позивач, як новий кредитор згідно договору відступлення права вимоги, звернувся до господарського суду Львівської області із вимогою стягнути з відповідача заборгованість в сумі 61 000 грн. 00 коп. - основного боргу, а також 310 грн. 85 коп. - 3% річних, 6 588 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 5 760 грн. 74 коп. - пені.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положенням ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 6 договору відступлення права вимоги від 30.01.2015 р. сторони погодили, що до нового кредитора переходять усі права, які забезпечують виконання обов'язків боржника.

Таким чином заборгованість, яка виникла у ТзОВ «Декада-2000» перед ПрАТ «Альба Україна» за невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №І/223-01-11 від 01.01.2011 р., підлягає стягненню на користь нового кредитора - ТзОВ «Фармат ЛТД», на підставі договору відступлення права вимоги від 30.01.2015 р., в сумі 61 000,00 грн.

Станом на дату судового засідання 11.06.2015 р. заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача, складає 61 000,00 грн, доказів її погашення відповідач суду не представив, а відтак вказана заборгованість підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В частині позовних вимог про стягнення 3% річних, які відповідно до здійсненого позивачем у позовній заяві розрахунку за період з 19.02.2015 р. по 21.04.2015 р., складають 310,85 грн., та стягнення інфляційних втрат, які відповідно до здійсненого позивачем розрахунку (з врахуванням поданого позивачем на вимогу суду детального розрахунку інфляційного збільшення заборгованості) за березень 2015 р. складають 6 588,00 грн., то дані суми розраховані відповідно до ст.625 ЦК України, і позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

Що стосується позовної вимог в частині стягнення пені в сумі 5 760, 74 грн., нарахованої позивачем на підставі п. 7.2 договору купівлі-продажу №І/223-01-11 від 01.01.2011 р. за період з 19.02.2015 р. по 21.04.2015 р., то дана вимога задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до видаткової накладної №41327642 від 16.07.2014 р. оплата за отриманий товар мала бути проведена до 13.08.2014 р. Відтак з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГК України, пеня могла бути нарахована лише за період з 14.08.2014 р. по 13.02.2015 р. (протягом 6 місяців). Позивач просить стягнути пеню за період з 19.02.2015 р. по 21.04.2015 р. (згідно здійсненого у позовній заяві розрахунку), тобто поза межами встановленого законом періоду для нарахування пені.

При цьому суд звертає увагу на те, що сам по собі договір відступлення права вимоги від 30.01.2015 р. не є підставою виникнення зобов'язання по оплаті за товар, за ним лише відступлено новому кредитору право вимоги вже існуючого боргу за договором купівлі-продажу №І/223-01-11 від 01.01.2011 р. та накладною в сумі 61 000,00 грн., який виник з 14.08.2014 р.

Заперечення відповідача проти позову в частині стягнення з відповідача сум штрафних санкцій та судового збору судом відхиляються, оскільки посилання відповідача на міркування економічної безпеки, уникнення можливих непорозумінь, необхідність сприяння позивача у підписанні акту звірки з первісним кредитором тощо (наведені у поданому суду 11.06.2015 р. письмовому поясненні по суті позовних вимог) не звільняють відповідача від обов'язку своєчасної оплати заборгованості, та не знімають з нього вини за виникнення даного спору(в частині позовних вимог, що підлягають задоволенню).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 61 000,00 грн., а також трьох відсотків річних в сумі 310,85 грн. та інфляційних втрат в сумі 6 588,00 грн., підлягають задоволенню. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 5 760,74 грн. суд відмовляє.

Судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 193,232 ГК України, ст.ст. 512, 514, 526, 610-612, 625,629 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Декада-2000» (79020, м. Львів, вул. П.Панча, 10/54, ідентифікаційний код 30478073) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармат ЛТД» (02121, м. Київ, Харківське шосе, 201/203, ідентифікаційний код 38419214) 61 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 310 грн. 85 коп. - 3% річних, 6 588 грн. 00 коп. - інфляційних втрат та 1 684 грн.11 коп. - судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 5 760 грн. 74 коп. відмовити.

4. Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.06.2015 року.

Суддя Морозюк А.Я.