Рішення № 45109816, 26.05.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26______________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" травня 2015 р. Справа № 911/1237/15

за позовом Київського обласного центру зайнятості, м. Київ,

до відповідача приватного підприємства «Інженерно Будівельна торгівля», смт. Володарка

про розірвання договору та стягнення 43418,19 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: Приймак Е.М., уповноважена, довіреність від 12.01.2015р. № 54/09/12-15;

Крикливець І.І., уповноважений, довіреність від 12.01.2015р. № 61/09/12-15

від відповідача: Власюк О.М., уповноважений, довіреність від 20.11.2014р. № 871;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - Київський обласний центр зайнятості, м. Київ звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 23.03.2015р. № 902/09/12-15 до відповідача приватного підприємства «Інженерно Будівельна Торгівля», смт. Володарка Київської області, в якому просив суд розірвати укладений між позивачем та відповідачем договір на виконання підрядних робіт від 26.09.2014р. № 82 та стягнути з відповідача на користь позивача авансовий платіж в сумі 36212,00 грн., пеню за порушення строків виконання робіт, нараховану із ставки 0,1% в день в сумі 4671,35 грн. та додатково штраф 7% в сумі 2534,84 грн. за прострочення виконання робіт більше ніж на тридцять днів.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем (замовником) та відповідачем (підрядником) було укладено Договір №82 на виконання підрядних робіт від 20.09.2014р., за умовами якого підрядник зобов'язався виконати аварійні роботи з перенесення ділянки сталевого газопроводу низького тиску в обхід плями забудови адмінбудинку Володарського районного центру зайнятості. В оплату підрядних робіт позивач здійснив авансовий платіж 30% від ціни договору в сумі 36212,00 грн. За умовами договору підрядник зобов'язався приступити до виконання робіт протягом 2х днів з моменту отримання авансу та завершити роботи в термін 30 календарних днів з моменту отримання авансу. Позивач твердить, що передбачені договором роботи відповідачем не виконано, що зокрема підтверджується складеним актом огляду виконаних робіт від 12.01.2015р. Акт приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідку про вартість виконаних робіт КБ-3 не підписано. За таких обставин позивач просить суд розірвати укладений між сторонами договір на виконання підрядних робіт та стягнути з відповідача суму авансового платежу та передбачені договором санкції за прострочення виконання робіт (пеню та штраф).

Ухвалою від 26.03.2015р. порушено провадження у справі №911/1237/14 та призначено справу до розгляду. В судовому засіданні 21.04.2015р. розпочато з'ясування суті спірних відносин сторін та оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи на 05.05.2015р.

В судове засідання 05.05.2015р. представники сторін не з'явились. Ухвалою від 05.05.2015р. розгляд справи повторно відкладено на 26.05.2015р.

Відповідач письмового відзиву на позов та витребуваних судом документів не подав. Представник відповідача в усних поясненнях проти позову заперечив. Заперечення мотивовані тим, що під час укладання спірного договору відповідачем було попереджено позивача про те, що роботи мають бути розпочаті та завершені до початку опалювального сезону, оскільки під час опалювального сезону проводити роботи на газопроводі є неможливим. Представник відповідача твердить, що у зв'язку із затримкою сплати позивачем авансу (платіж за платіжним дорученням від 13.10.2014р. було фактично проведено управлінням Державної казначейської служби лише 31.10.2014р.) роботи вчасно розпочаті не були, у зв'язку з чим завершити їх до початку опалювального сезону було об'єктивно неможливо, відповідно не були підписані і Акти КБ-2в. Разом із тим, обумовлені договором роботи фактично виконані більше ніж на 90 відсотків, у зв'язку з чим відповідач заперечує твердження позивача про невиконання відповідачем умов договору. Також відповідач наголошує на тому, що вартість фактично виконаних робіт значно перевищує розмір сплаченого авансу, у зв'язку з чим вважає вимоги позивача необґрунтованими та пропонує завершити розпочаті згідно договору роботи. Крім того, відповідач заперечує достовірність складеного Акту огляду виконаних робіт, оскільки твердить, що з'являвся на виклик позивача для здійснення огляду, однак у призначений для огляду час комісія з представників замовника та Володарського центру зайнятості на будівельному майданчику не з'являлась. Документальних доказів на підтвердження своїх заперечень відповідачем не подано.

08.05.2015р. позивач звернувся до суду із заявою від 07.05.2015р. № 1434/09/12-15 про зміну предмету позову, в якій просить суд стягнути з відповідача авансовий платіж в сумі 36212,00 грн., а також пеню в розмірі 0,1% в день (з 01.01.2015р. по 05.05.2015р.) від вартості прострочених робіт (120708,00 грн.) а також штраф в розмірі 7% від вартості прострочених робіт за прострочення більше ніж на тридцять днів.

Зазначена заява про зміну предмету позову не підлягає розгляду господарським судом. Так, згідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії (оплата судовим збором у встановлених законом випадках, направлення заяв про збільшення або зменшення позовних вимог, зміну предмету або підстав позову відповідачу в порядку ст. 56 ГПК України), а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК України.

Зазначена позиція викладена в пункті 3.11 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарсько-процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Суд, приймаючи рішення, розглядає спір у справі в межах предмету позову на підставах, які визначає позивач на власний розсуд згідно частини 1 ст. 12, ст. 20 ЦК України. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

За таких обставин, суд погоджується з тим, що викладена у заяві від 07.05.2015р. № 1434/09/12-15 вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 0,1% в день (з 01.01.2015р. по 05.05.2015р.) від вартості прострочених робіт (120708,00 грн.) а також штрафу в розмірі 7% від вартості прострочених робіт за прострочення виконання більше ніж на тридцять днів за правовим змістом є зміною предмету позову, що за змістом ст. 22 ГПК України може бути реалізовано позивачем лише до початку розгляду справи по суті.

Разом із тим, судом розпочато розгляд спору по суті в судовому засіданні 21.04.2015р., про що було зазначено в протоколі судового засідання. Крім того, позивачем не дотримано загальних вимог до такої процесуальної дії, зокрема, не здійснено направлення заяви про зміну предмету позову відповідачу. Так з поданого опису вкладення в лист від 07.05.2015р. вбачається, що відповідачу листом з описом було направлено копію розрахунку пені та штрафу та копію платіжного доручення від 13.10.2014р. № 215, однак відсутні докази направлення власне самої заяви про зміну предмету позову від 07.05.2015р. № 1434/09/12-15.

За таких обставин, суд не приймає до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову від 07.05.2015р. № 1434/09/12-15, відповідно справа розглядається в первісній редакції позовних вимог.

Розглянувши позов Київського обласного центру зайнятості, м. Київ до приватного підприємства «Інженерно будівельна торгівля», смт. Володарка Київської області (далі по тексту - ПП «Інжбудторг»), вислухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ЦК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 26.09.2014р. між ПП «Інжбудторг» (підрядник) та Київським обласним центром зайнятості (замовник) договір № 82 на виконання підрядних робіт (далі по тексту - Договір), згідно якого замовник доручає а підрядник бере на себе зобов'язання виконати аварійні роботи з перенесення ділянки сталевого газопроводу низького тиску ДУ 219 мм в обхід плями забудови адміністративного будинку Володарського районного центру зайнятості. Згідно умов Договору:

- ціна договору становить 120708,00 грн. Замовник надає підряднику аванс в розмірі 30% від договірної ціни на придбання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій. Розрахунки здійснюються в 30-денний термін після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт згідно форми КБ-2в, КБ-3. підписаних представниками сторін. Підрядник до 25 числа звітного місяця передає замовнику акти в двох примірниках (розділ 2 Договору);

- підрядник зобов'язується розпочати виконання роботи протягом 2 робочих днів з моменту отримання авансу. Термін виконання робіт: 30 календарних днів з моменту отримання авансу на розрахунковий рахунок підрядника. (пункти 3.1, 3.2 Договору);

- термін дії договору до 31.12.2014р. включно. (пункт 3.3 Договору);

- підрядник завчасно і в письмовій формі інформує замовника про можливе затримання чи призупинення виконаних робіт по незалежним від нього обставинам ( пункт 4.3 Договору);

- за невиконання умов договору, затримку надання актів виконаних робіт, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості (пункт 5.2 Договору);

- роботи вважаються виконаними після підписання підрядником і замовником акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в КБ-3 та передачі замовнику виконавчої документації (пункт 7.1 Договору).

Відповідно до частини 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно частин 1, 2 ст. 875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до частини 1 ст. 321 ГК України, частини 1 ст. 843 та частин 1, 2 ст. 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Кошторис може бути приблизним або твердим. До Договору сторонами було підписано Договірну ціну на будівництво (форма №9) та локальний кошторис, вартість робіт за якими становить 120708.00 грн.

На виконання пункту 2.1 Договору позивач сплатив відповідачу аванс в розмірі 36212,00 грн. платіжним дорученням від 13.10.2014р. № 2157. Фактично платіж казначейською установою був проведений лише 31.10.2014р. Відповідно до частини 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або окремих її етапів встановлюються у договорі підряду. Пунктом 3.2 Договору сторони передбачили термін виконання робіт 30 календарних днів з моменту отримання авансу на розрахунковий рахунок підрядника, за таких обставин, роботи згідно договору мали бути виконані до 30.11.2014р.

Позивач твердить, що обумовлені договором роботи відповідачем не виконано, замовнику не передано.

Згідно до частин 1, 2, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, або етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї з сторін від підписання акта, про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Виходячи із змісту зазначеної норми, навіть непідписаний замовником акт є належною підставою для оплати, за умови, якщо цей акт підряднику замовником вручено або надіслано належним чином, і замовником не надано обґрунтованих претензій або обґрунтованої відмови від його підписання.

Пунктами 2.4, 7.1 Договору сторони передбачили, що підрядник до 25 числа звітного місяця передає замовнику Акти приймання виконаних будівельних робіт по формі КБ-2в та довідки по формі КБ-3 в двох примірниках. Роботи вважаються виконаними після підписання підрядником і замовником акту приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в КБ-3 та передачі замовнику виконавчої документації.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суд ухвалами від 26.03.2015р. від 21.04.2015р., від 05.05.2015р. неодноразово зобов'язував відповідача подати докази фактичного виконання підрядних робіт за договором та докази обсягу фактично виконаних робіт. Зазначені документи суду подані не були. Відповідач в усних поясненнях твердить, що роботи фактично виконані на 90% та не могли бути завершені через початок опалювального сезону, однак жодних об'єктивних, в тому числі документальних доказів переліку, обсягу та вартості фактично виконаних робіт відповідачем не подано. Також відповідачем не подано доказів направлення або вручення замовнику в установленому законом та Договором порядку Актів КБ-2в та довідок КБ-3 на виконану частину робіт.

Відповідно до частини 1 т. 883 ЦК України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та інші порушення договору, якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Відповідач в усних поясненнях твердить, що попереджав замовника про те, що в разі затримки оплати та відповідно затримки початку виконання робіт до початку опалювального сезону виконання обумовлених договором робіт стане неможливим.

Так, відповідно до пункту 3) частини 1 ст. 847 ЦК України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про наявність обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності роботи. Пунктом 4.3 Договору сторони передбачили обов'язок підрядника завчасно і в письмовій формі інформувати замовника про можливе затримання чи призупинення виконаних робіт по незалежним від нього обставинам.

Доказів того, що відповідач письмово завчасно попереджав позивача про неможливість проведення робіт після початку опалювального сезону суду не подано. Усні домовленості, на які посилається відповідач, у відповідній документації по договору від 26.09.2014р. №82 не відображені, їх існування належними та допустимими доказами відповідач не підтвердив.

З огляду на вимогу пункту 1 частини 1 ст. 208 ЦК України вчиняти правочини між юридичними особами у письмовій формі, заперечення відповідача, які не підтверджені жодними доказами, судом відхиляються.

За таких обставин судом встановлено факт прострочення виконання обумовлених договором робіт. Станом на день розгляду справи роботи ні повністю ні частково підрядником не передано, а замовником не прийнято, жодного Акту КБ-2в сторонами не підписано.

Відповідно до частини 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її в строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Позивач твердить, що у відповідності до свого права, передбаченого зазначено нормою закону, листом від 28.11.2014р. № 3193-1/17/12-14 відмовився від договору підряду та вимагав у відповідача повернення авансу. Однак, доказів направлення або вручення зазначеного листа суду не подано. Суду подано докази вручення відповідачу лише листа від 31.12.2014р. № 3557/17/12-14, яким відповідач запрошувався на 12.01.2015р. на огляд об'єкту та складення відповідного акту.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що термін дії спірного договору сторонами встановлено до 31.12.2014р. (пункт 3.3), та договір не містить можливості продовження його строку та механізму такого продовження. На зазначений факт сам позивач посилався у претензії від 22.01.2015р. № 188/09/12-15, яку відповідачу було направлено рекомендованим листом з повідомленням 23.01.2015р. та яку було отримано відповідачем 29.01.2015р., про що свідчить залучена до матеріалів справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0210004577374. У вказаній претензії позивач стверджує про закінчення строку договору та вимагає повернути сплачений аванс в сумі 36212.00 грн.

За таких обставин, станом на момент звернення позивача з позовом до суду та на день розгляду справи Договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Відповідно вимога позивача про розірвання даного договору в судовому порядку не підлягає задоволенню.

Разом із тим, згідно частини 4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Пунктом 5.2 Договору сторони передбачили за невиконання умов договору, затримку надання актів виконаних робіт, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 4671,35 грн. та штраф в розмірі 2534,84 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин закон зобов'язує позивача при зверненні до господарського суду довести наявність свого права і факт його порушення або оспорення з боку зобов'язаної особи - відповідача належними та допустимими доказами. В загальному порядку позивач має довести обґрунтованість розрахунків ціни позову, в тому числі штрафних санкцій. Позивачем не наведено обґрунтованого розрахунку заявлених до стягнення пені та штрафу, не зазначено, з якої саме вартості прострочених робіт позивач розраховує пеню та штраф, не вказано, за який саме період прострочення позивачем нарахована пеня. З усних пояснень представників судом з'ясовано, що пеня та штраф позивачем розраховувались не з вартості прострочених робіт, а з розміру сплаченого авансу, що не відповідає умовам Договору, і невідомо за який період.

Відповідно до пункту 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Разом із тим, суд позбавлений можливості перевірити розрахунок пені та штрафу, оскільки позивачем даний розрахунок суду не подано. Також суд позбавлений можливості самостійно здійснити розрахунок пені та штрафу, оскільки для здійснення даного розрахунку позивачем не подано достатньо вихідних даних.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені та штрафу не підлягають задоволенню як такі, що позивачем не обгрунтовані та не доведені.

Відповідно до частин 1, 2, пункту 3 частини 3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Зазначене положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення даної статті застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін в зобов'язанні.

Судом встановлено факт припинення зобов'язань сторін у звязку із закінченням строку Договору, в рахунок виконання робіт за яким позивачем була сплачена відповідачу спірна сума коштів 36212,00 грн. як аванс. Відповідач не подав суду жодних доказів обсягу та вартості фактично виконаних за Договором робіт; в тому числі такі докази ним не було подано на неодноразові вимоги суду, викладені в ухвалах, що набрали законної сили. За таких обставин, підстави набуття та збереження спірних грошових коштів в сумі 36212,00 грн. у відповідача відпали, а отже відповідач повинен повернути позивачу безпідставно збережене майно - грошові кошти, відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Згідно положення про Київський обласний центр зайнятості позивач є органом державної служби зайнятості. На який покладаються функції робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття у Київській області. Відповідно до пункту 18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття від сплати судового збору звільняються; за таких обставин, суд покладає на відповідача сплату судового збору до державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Київського обласного центру зайнятості задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Інженерно Будівельна торгівля» (09300, Київська обл., Володарський район, смт. Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 42, ідентифікаційний код 36760989) на користь Київського обласного центру зайнятості (02100, м. Київ, Дніпровський район, провулок Будівельників, буд. 5-А, ідентифікаційний код 03491085)

36212,00 грн. (тридцять шість тисяч двісті дванадцять гривень нуль копійок) передоплати.

3. Стягнути з приватного підприємства «Інженерно Будівельна торгівля» (09300, Київська обл., Володарський район, смт. Володарка, вул. Коцюбинського, буд. 42, ідентифікаційний код 36760989) на користь державного бюджету України (отримувач: ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ: 37955989, банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській області, рахунок: 31214206783001, МФО: 821018)

1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору.

4. В частині вимог про розірвання договору №82 на виконання підрядних робіт від 26.09.2014р. та стягнення 4671,35 грн. пені та 2534,84 грн. штрафу в позові відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення підписано 17.06.2015р.

Суддя О.В. Конюх