Рішення № 45109662, 08.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа №910/9940/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»доТовариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант»простягнення 6506 грн. 51 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Карась В.В. - представник за довіреністю № 28/18 від 12.01.2015;

від відповідача: Ханін О.В. - представник за довіреністю № 02/304-569 від 02.12.2014.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

17.04.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» з вимогами до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» про стягнення 6506 грн. 51 коп.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності неповністю виконав зобов'язання щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР, водієм транспортного засобу Ауді, державний номер ВМ5711АІ, цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована у Товаристві з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/3662060 та право вимоги за якою перейшло до позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 порушено провадження у справі № 910/9940/15, справу призначено до розгляду на 22.05.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 08.06.2015.

04.06.2015 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову з огляду на те, що відповідно до Калькуляції № 6190 про вартість фізичного зносу транспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР, від 27.01.2014 коефіцієнт фізичного зносу деталей вказаного автомобіля становить 32,8%, а тому вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР, повинна визначатися з урахування даного коефіцієнту фізичного зносу. Крім того, відповідач зазначив, що Договором страхування № 0349а/12-к-03 від 07.06.2012 передбачена франшиза у розмірі 620 грн. 00 коп., а Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/3662060 - у розмірі 1000 грн. 00 коп. Таким чином, за твердженням відповідача, розмір страхового відшкодування становить 6129 грн. 59 коп., яке було сплачено відповідачем на користь позивача 18.02.2014.

У судовому засіданні 08.06.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.06.2015 надав усні пояснення по суті спору; проти задоволення позову заперечив.

У судовому засіданні 08.06.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Відомостей про дорожньо-транспортну пригоду № 9200700, сформованих АІПС ДТП станом на 19.08.2013, та постанови Дарницького районного суду міста Києва від 17.06.2013 у справі № 753/8647/13-п (провадження № 3/753/3837/13) встановлено, що 16.05.2013 Степаненко М.О., керуючи автомобілем Ауді, державний номер ВМ5711АІ, порушив п. 16.12. Правил дорожнього руху України, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Сузукі, державний номер АА0891ІР, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Відповідно до вказаної постанови Степаненка М.О. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

07.06.2012 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» (страховик), Городинською Д.М. (страхувальник) та Публічним акціонерним товариством «Креді Агріколь Банк» (вигодонабувач) укладено Договір № 0349а/12к-03 добровільного страхування наземного транспорту «Все включено», яким передбачено страхування майнових інтересів, пов'язаних з володінням, користуванням та розпорядженням вигодонабувачем транспортним засобом Сузукі, державний номер АА0891ІР.

Відповідно до п.п. 14.1 та 14.2 Договору, датою початку його дії є 10.06.2012, датою закінчення дії є 09.06.2013.

Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Відповідно до долучених позивачем до матеріалів позовної заяви рахунку № ІВР0001185 від 22.05.2013, виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон», та акту виконаних робіт № ІВР0001057 від 20.06.2013, складеного Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон», фактична вартість ремонту транспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР, становить 13256 грн. 10 коп.

Разом з тим, заперечуючи на позовні вимоги, відповідачем була подана через відділ діловодства суду належним чином засвідчена копія Консультації № 6190 про вартість фізичного зносу транспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР від 27.01.2014, складена суб'єктом оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертум-АВЕ» Стрілцем А.В. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 13875/12 від 02.10.2012, свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 7794 від 06.10.2009), у якій експертом-оцінювачем зазначено, що коефіцієнт фізичного зносу деталей транспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР, складає 32,8%.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика), Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.

При цьому суд зазначає, що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

Однак, з огляду на те, що в наданій відповідачем Консультації № 6190 про вартість фізичного зносу транспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР від 27.01.2014, встановлено наявність коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Сузукі, державний номер АА0891ІР, суд дійшов висновку, що врахування вказаної Консультації для визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Сузукі, державний номер АА0891ІР, є обов'язковим.

Позивачем не спростовано суду належними та допустимими доказами тверджень відповідача щодо наявності у автомобіля Сузукі, державний номер АА0891ІР, коефіцієнту фізичного зносу у розмірі 32,8%, з огляду на що суд приймає до уваги надані відповідачем докази (Консультацію № 6190 про вартість фізичного зносу транспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР від 27.01.2014) у підтвердження факту наявності у вказаного транспортного засобу коефіцієнта фізичного зносу на рівні 32,8%.

При цьому, як вбачається з калькуляції дефектів (ремонт) № 5872/2014 від 21.01.2014, на підставі якої була складена Консультація № 6190 про вартість фізичного зносу транспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР від 27.01.2014, вартість ремонту транспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР, становить 9547 грн. 57 коп. (разом з ПДВ).

Судом встановлено, що роботи, наведені в калькуляції дефектів (ремонт) № 5872/2014 від 21.01.2014, знаходяться у причинно-наслідковому зв'язку з тими пошкодженнями автомобіля Сузукі, державний номер АА0891ІР, які зазначені у первинній довідці ВДАІ Бориспільського МВ (з обслуговування міста Борисполя та Бориспільського району) ГУМВС України в Київській області.

При цьому, оскільки суд дійшов висновку про необхідність визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля Сузукі, державний номер АА0891ІР, з урахування коефіцієнту фізичного зносу Ез = 32,8%, суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Сузукі, державний номер АА0891ІР, становить 7749 грн. 59 коп. (3069,72 грн. (вартість запчастин з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу Ез = 32,8%) + 2359,12 грн. (вся вартість робіт) + 1029,15 грн. (загальна сума фарбування) + 20% ПДВ, відповідно до розрахунку, викладеному в калькуляції дефектів (ремонт) № 5872/2014 від 21.01.2014).

Судом встановлено, що згідно зі страховим актом № 1.001.13.06113/VESKO19863 від 04.06.2013, складеним позивачем, загальний розмір страхового відшкодування за Договором № 0349а/12к-03 добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 07.06.2012 становить 12636 грн. 10 коп., на підставі якого позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 12636 грн. 10 коп. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерциклон», що підтверджується платіжним дорученням № 36161 від 05.06.2013, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Як встановлено судом, на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ауді, державний номер ВМ5711АІ, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/3662060 із встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 50000 грн 00 коп., франшизи - 1000 грн. 00 коп. (належним чином засвідчена копія полісу АВ/3662060 знаходиться в матеріалах справи).

При цьому, суд у якості належного та допустимого доказу щодо розміру франшизи приймає саме інформацію, яка зазначена у Полісі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/3662060 (франшиза становить 1000 грн. 00 коп.), а не ту, яка вказана у витязі з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (відповідно до якого франшиза становить 510 грн. 00 коп.), оскільки інформація, зазначена у централізованій базі даних МТСБУ, є похідно, вторинною, та вноситься страховиками на підставі укладених Полісів.

Судом встановлено, що 11.12.2013 позивач звернувся до відповідача із регресною вимогою № 543/2 від 02.12.2013 про відшкодування шкоди на суму 12636 грн. 10 коп., яка була отримана відповідачем 16.12.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0408020658567, належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Втім, листом № 12/215 від 11.01.2014 відповідач частково погодився із заявленими вимогами позивача та 18.02.2014 сплатив грошові кошти у розмірі 6129 грн. 59 коп., що підтверджується належним чином засвідченою копією банківської виписки за 18.02.2014, долученою відповідачем до матеріалів справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право вимоги до особи відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Ауді, державний номер ВМ5711АІ, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю Страховою компанією «Альфа-Гарант» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/3662060, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП водієм транспортного засобу Ауді, державний номер ВМ5711АІ, власнику автотранспортного засобу Сузукі, державний номер АА0891ІР, покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи).

Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/3662060 у межах фактично здійснених ним витрат (12636,10 грн.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля (7749,59 грн.), з урахуванням франшизи у розмірі 1000 грн. 00 коп., та беручи до уваги часткову сплату відповідачем суми страхового відшкодування у розмірі 6129 грн. 59 коп., суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» підлягають частковому задоволенню у розмірі 620 грн. 00 коп.

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, поданому до відділу діловодства суду 04.06.2015 та листі № 12/215 від 11.01.2014, адресованому позивачу, що розмір страхового відшкодування, який повинен сплатити відповідач, має бути зменшений на суму франшизи за Договором № 0349а/12к-03 добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 07.06.2012, що становить 620 грн. 00 коп., з огляду на те, що правовідносини, які виникають між страховиком та страхувальником за договором добровільного страхування транспортних засобів не є предметом дослідження у даній справі, натомість, суд досліджує правовідносини між страховиками, які виникли на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (який є за своєю правовою природою договором на користь третьої особи) та Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з настанням страхового випадку та відшкодуванням шкоди позивачем, замість особи, яка її завдала (особи, яка застрахувала цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди).

При цьому, суд зазначає, що при здійсненні розрахунку страхового відшкодування за Договором № 0349а/12к-03 добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» від 07.06.2012 позивачем вже було враховано франшизу у розмірі 620 грн. 00 коп., що відображено у вказаному розрахунку (належним чином засвідчена копія якого знаходиться в матеріалах справи).

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Страхової компанії «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26; ідентифікаційний код: 32382598) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код: 20474912) грошові кошти у розмірі 620 (шістсот двадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 174 (сто сімдесят чотири) грн. 09 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання протягом 10 днів з дня складання повного рішення апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 15.06.2015

Суддя І.М. Отрош