Рішення № 45109430, 03.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2015Справа №910/24761/14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт»до S&B International s.r.oпро стягнення 108 994,05 Євро та 156 500,00 дол. СШАСуддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача від відповідача- Гайдар С.А. дов. №б/н від 07.05.2015р. - не з'явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт» звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до S&B International s.r.o про стягнення з останнього заборгованості за Контрактом на поставку товару №14/07 від 14.07.2014 у розмірі 108 994,05 Євро та 156 500,00 дол. США, крім того просив судові витрати у розмірі 73 080,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.07.2014 між сторонами укладено Контракт на поставку товару №14/07, відповідно до якого позивач перерахував у якості попередньої оплати вартість товару у розмірі 191 700,00 Євро і 170 000,00 дол. США, проте в результаті неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань стосовно передачі обумовленого сторонами товару в останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 108 994,05 Євро та 156 500,00 дол. США.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2014 порушено провадження у справі №910/24761/14 та призначено розгляд справи на 10.12.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 з урахуванням ухвали від 18.05.2015 розгляд справи №910/24761/14 відкладено до 03.06.2015, провадження у справі зупинено до 03.06.2015.

12.05.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання №22 від 05.05.2015, відповідно до якого визнали наявність заборгованості у розмірі 191 700,00 Євро і 170 000,00 дол. США та просили суд розглядати справу без участі представника.

Представник позивача в судове засідання 03.06.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання 03.06.2015 не з'явився, проте в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/24761/14.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 03.06.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.07.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт» (далі - Позивач, Покупець) та S&B International s.r.o (далі - Відповідач, Постачальник) укладено Контракт на поставку товару №14/07 (далі - Контракт).

Відповідно до п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується продати Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити на умовах СРТ Київ партії товарів, відповідно до Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього Контракту.

Згідно з п. 3.1. Контракту Постачальник здійснює поставку на умовах поставки СРТ Київ у відповідності з «Incoterms-2010»,

Сторони погодили, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту прийняття товару Покупцем (п. 3.3. Контракту).

Пунктом 4.1. Контракту передбачено, що Постачальник здійснює відвантаження товару партіями протягом 60 календарних днів з дня отримання передоплати.

Приписами п. 5.4. Контракту встановлено, що Покупець вправі, повідомивши Постачальник, відмовитися від прийняття товарів, поставка яких прострочена більше чим на 10 днів і вимагати повернення сплачених сум.

Відповідно до п.п. 6.1.-6.2. Контракту вартість товару визначається у відповідності зі специфікаціями (додатки до даного Контракту) и інвойсами, наданих Постачальником. Загальна сума Контракту становить 700 000,00 Євро і 400 000,00 дол. США.

Згідно з п. п. 6.4. Контракту Покупець здійснює 100% передоплату за товар, не пізніше дати поставки товару.

Сторони погодили, що всі спори і розбіжності, які можуть виникнути при виконання цього Контракту, будуть по можливості вирішуватися сторонами шляхом дружніх переговорів. У випадку неможливості вирішення спорів, які виникають у зв'язку з цим Контрактом та з нього, шляхом переговорів, вони підлягають розгляду Господарським судом міста Києва (п. 12.1. Контракту).

Право, яке регулює даний Контракт, є матеріальне право України, у відповідності з яким виноситься рішення арбітражного суду (п. 12.2. Контракту).

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку Позивача, виконанням Відповідачем зобов'язання з поставки товару згідно умов укладеного Контракту, у зв'язку з чим Позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 108 994,05 Євро та 156 500,00 дол. США.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які регулюються Главою 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1. ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджується, що Позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме: здійснив попередню оплату товару у повному обсязі.

Так, Позивачем здійснено перерахування коштів на загальну суму 191 700,00 Євро і 170 000,00 дол. США відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті:

- №1044 від 22.07.2014 на суму 54 000,00 Євро;

- №1056 від 25.07.2014 на суму 75 000,00 Євро;

- №10 від 29.07.2014 на суму 12 500,00 Євро;

- №13 від 11.08.2014 на суму 50 200,00 Євро;

- №1057 від 25.07.2014 на суму 22 000,00 доларів США;

- №7 від 25.07.2014 на суму 78 000,00 доларів США;

- №2 від 07.08.2014 на суму 43 700,00 доларів США;

- №12 від 11.08.2014 на суму 26 300,00 доларів США.

Як вказує у своїх письмових поясненнях Позивач, зобов'язання з поставки оплаченого товару Відповідачем були виконані частково на суму 57 220,85 Євро та 13 500,00 доларів США, крім того був здійснений залік зустрічних вимог на суму 25 485,10 Євро, у зв'язку з чим у Відповідача утворилася заборгованість за Договором у розмірі 108 994,05 Євро та 156 500,00 дол. США.

З метою досудового врегулювання спору Позивачем направлено претензію №23/10-1 від 23.10.2014 на адресу Відповідача з вимогою повернути суму передоплати у розмірі 108 994,05 Євро та 156 500,00 дол. США за недопоставлений товар.

Відповідач у відповіді на вищезазначену претензію зазначив, що: «Затримка з поверненням передоплати виникла внаслідок незалежних від компанія обставин, а саме з тимчасовою відсутністю вільних оборотних засобів».

Частиною 2 статті 693 ЦК України визначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України, п. 5.4. Контракту Покупець вправі, повідомивши Постачальник, відмовитися від прийняття товарів, поставка яких прострочена більше чим на 10 днів і вимагати повернення сплачених сум.

Таким чином, після спливу указаного п. 4.1. Контракту строку поставки товару Постачальник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у Відповідача грошового зобов'язання по поставці товару, який був повною мірою попередньо оплачений Позивачем, на користь Позивача на підставі Контракту, у результаті чого утворилася заборгованість у розмірі 108 994,05 Євро та 156 500,00 дол. США.

Відповідачем указана заборгованість не спростована, доказів її погашення суду не надано.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Факт невиконання Відповідачем зобов'язання за Контрактом належним чином доведений, документально обґрунтований, Відповідачем підтверджений.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача заборгованості за Контрактом на поставку товару №14/07 від 14.07.2014 у розмірі 108 994,05 Євро та 156 500,00 дол. США є законними, обґрунтованими та такими, що задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, у якому позовні вимоги задоволеному у повному обсязі, покладаються на Відповідача.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з S&B International s.r.o (Brezova 2337, Pelhrimov, 39301, CZ; IC 01706691) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укроборонекспорт» (02002, м. Київ, вул. М. Раскової, буд. 19, кімн. 1128; код ЄДРПОУ 33345054) заборгованість за Контрактом на поставку товару №14/07 від 14.07.2014 у розмірі 108 994,05 Євро та 156 500,00 дол. США та витрати по сплаті судового збору у розмірі 73 080,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

5. Дата складання повного тексту рішення 15.06.2015.

Cуддя А.В.Яковенко