Рішення № 45108234, 09.06.2015, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2303/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09 червня 2015 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська в складі головуючої-судді ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання Куріної О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного підприємства «Дніпропетровський експериментальний виноробний завод», треті особи Первинна профспілкова організація Державного підприємства «Дніпропетровський експериментальний виноробний завод», заступник директора з питань роботи з судами та правоохоронними органами Державного підприємства «Дніпропетровський експериментальний виноробний завод» ОСОБА_3, про стягнення заборгованості по заробітній платі, відшкодування моральної шкоди, встановлення факту здійснення господарської діяльності, -

В С Т А Н О В И В:

Звернувшись до суду з даним позовом, позивач зазначає, що працював на посаді голови первинної профспілкової організації ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод з 1 лютого 2013 року по 1 березня 2015 року. За вказаний період відповідачем йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата, виходячи з щомісячного окладу в розмірі 3690 грн. Сума заборгованості складає 92250 грн. Враховуючи, що курс долара США порівняно до гривні на сьогодні збільшився, позивач вважає, що відповідач має сплатити йому заборгованість в сумі 290587 грн. 50 коп. Крім того, невиплатою заробітної плати йому завдана моральна шкода, яку оцінює в 1000000 грн., оскільки був вимушений займати кошти в знайомих, відчував приниження, депресію, нервові розлади. Посилаючись на те, що відповідач відмовляється сплатити заборгованість, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість із заробітної плати в розмірі 290 587 грн. 50 коп. та моральну шкоду в розмірі 1000000 грн. Також позивач просить встановити факт здійснення директором ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 фінансової та господарської діяльності на ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позов підтримав, при цьому пояснивши, що запис про роботу на ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод в його трудовій книжці відсутній, на роботу він не виходить, так як його не допускають на територію підприємства.

Представник відповідача ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав, зазначивши, що позивач на підприємстві не працює, заборгованість по заробітній платі перед ним відсутня.

Представник Первинної профспілкової організації ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод, визначеної в позові в якості третьої особи, - ОСОБА_8 у судовому засіданні позов підтримав.

Суд, з'ясувавши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягаю за наступних підстав:

Судом встановлено, що позивач є головою первинної профспілкової організації ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 08.06.2015 року.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

17 липня 2014 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області припинено провадження у справі про банкрутство ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод.

За змістом статей ст. ст. 115, 116 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні в строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, який не перевищує 16 календарних днів, а при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Частиною 2 статті 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Статтями10, 60 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57-60 ЦПК України; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір і що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Проте позивач не надав суду належних та допустимих доказів щодо наявності в ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод заборгованості по виплаті йому заробітної плати.

Відповідно до довідки ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод від 08.06.2015 року заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_2 відсутня.

Доводи позивача про те, що розмір заборгованості по заробітній платі може бути підтверджений показаннями свідків суд до уваги не бере, оскільки згідно з частиною 2 статті 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Тому суд вважає, що такі докази не є допустимими.

Враховуючи, що в судовому засіданні не доведено наявність у ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод заборгованості по заробітній платі перед ОСОБА_2, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по заробітній платі слід відмовити.

Згіднозі статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Виходячи з того, що судом не встановлено порушення відповідачем прав позивача на оплату праці, позовні вимоги в частині відшкодування відповідачем моральної шкоди задоволенню також не підлягають.

Щодо позовних вимог про встановлення факту здійснення директором ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 фінансової та господарської діяльності на ДП Дніпропетровський експериментальний виноробний завод, то в їх задоволенні теж слід відмовити, оскільки встановлення таких фактів не передбачено законодавством. За змістом статті 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені лише ті факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Проте факт, який просить встановити позивач не впливає на обсяг його особистих чи майнових прав. Суд вважає, що позивачем у даному випадку обрано неналежний спосіб захисту.

Отже в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Керуючись ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з для проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Н.Ю. Марченко