Вирок № 45108046, 09.06.2015, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/615/15-к

Номер провадження 1-кп/213/139/15

В И Р О К

Іменем України

09 червня 2015 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого -судді Соловйової Л.Я.,

за участю секретарів Тарановської Н.О., Толстікової А.В.,

за участю:

прокурора Зусько Г.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу кримінальне провадження № 12015040740000069 від 21.01.2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, освіта: професійно-технічна, не одруженого, працюючого: ТОВ «Промспецбуд», СМУ №1- монтажником по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій, зареєстрований та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого:

-01.08.2011 року Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу за ст.213 ч.1 КК України до 120 годин громадських робіт;

-20.12.2011 року Інгулецьким районним судом м.Кривого Рогу за ст.ст.389 ч.2, 71, 72 КК України до 1 року 4 днів обмеження волі, звільнився 26.12.2012 року умовно- достроково на невідбутий термін 3 місяці 12 днів;

- 20.12.2013 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч.1, 75 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з випробувальним терміном на 1 рік 6 місяців;

- 21.02.2014 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч..2, 190 ч. 2, 71, 75 КК України до 2 років 10 місяців позбавлення волі з випробувальним терміном на 2 роки;

- 03.06.2014 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4, 75 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі з випробувальним терміном на 3 роки. Ухвалою від 13.03.2015 року скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням, затриманий 25.05.2015 року, судимості не погашені;

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.ст.15 ч.3,185 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово засудженим, зокрема: останній раз 03.06.2014 року Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу за ст.ст. 185 ч. 2, 70 ч. 4, 75 КК України до 3 років 10 місяців позбавлення волі з випробувальним терміном на 3 роки, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і в період випробувального терміну знову, тобто повторно вчинив умисний корисливий злочин.

Так, ОСОБА_1, працюючи на підприємстві товариства з обмеженою відповідальністю «Промспецбуд», код ЄДРПОУ №32098010 (далі - ТОВ «Промспецбуд») згідно наказу директора ТОВ «Промспецбуд» від 21.08.2014 №154 на посаді монтажника з монтажу сталевих та залізобетонних конструкцій, який виконував роботи в робочу зміну з 07.00 години 19 січня 2015 року до 07.00 години 20 січня 2015 року на території публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (далі - ПАТ «Інгулецький ГЗК») вчинив умисний злочин з корисливих мотивів за наступних обставин.

ОСОБА_1, повторно, 19 січня 2015 року приблизно о 19 годині 30 хв., перебуваючи на території ПАТ «Інгулецький ГЗК», розташованого по вул. Рудна, 47 в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу та знаходячись на робочому місці, а саме на вісі №186 ділянки подрібнення рудозбагачувальної фабрики №2 (далі - РЗФ-2) ПАТ «Інгулецький ГЗК», де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення майна комбінату, реалізуючи який він, користуючись тим, що за його діями ніхто не слідкує, шляхом вільного доступу, із корисливих мотивів, з вісі №186 ділянки подрібнення РЗФ-2 умисно, таємно, повторно, викрав брухт баббіту вагою 11,5 кг. ціною 10 гривень за 1 кг. загальною вартістю 115 гривень, який виник в результаті розшарування корінних підшипників млинів ММС і МГР та один підшипник 22218 (3518) за ціною 420 гривень, що належать ПАТ «Інгулецький ГЗК», які склав у тканинний мішок та переніс викрадене майно і маючи умисел на продовжуючий злочин -залишив його біля металевого гаражу, що розташований неподалік від входу до вісі №186 РЗФ-2 ПАТ «Інгулецький ГЗК». ОСОБА_1, продовжуючи свої злочинні дії, після закінчення робочої зміни, 20 січня 2015 року приблизно о 07.00 годині, з метою забезпечення таємності при вчиненні даного злочину, переховав викрадене майно до бетонних плит, що розташовані біля залізничного посту поруч з контрольно-пропускним пунктом №3 ПАТ «Інгулецький ГЗК».

Після чого, ОСОБА_1, продовжуючи втілювати свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна та обернення його на свою користь, 20 січня 2015 року приблизно о 18.00 годині, перебуваючи на території ПАТ «Інгулецький ГЗК», підійшов до бетонних плит, розташованих біля залізничного посту поруч з контрольно-пропускним пунктом №3 ПАТ «Інгулецький ГЗК», де раніше сховав викрадене ним майно, яке знаходилося у в тканинному мішку, і користуючись тим, що за його діями ніхто не слідкує, утримуючи викрадене ним майно при собі, з метою його винесення за межі території ПАТ «Інгулецький ГЗК» направився у напрямку залізничного посту, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки біля контрольно- пропускного пункту №3 ПАТ «Інгулецький ГЗК» був викритий у скоєнні вказаного злочину і затриманий працівниками охорони комбінату товариства з обмеженою відповідальністю «COKOJI-KP».

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 спричинив ПАТ «Інгулецький ГЗК» матеріальний збиток на загальну суму 667 гривень 93 коп. ( ТЗР 1,285265330 %, що становить 5 гривень 40 копійок, всього- 540 гривень 40 копійок, індекс інфляції 103,0% - 556,61 гривень та НДС 20% 111,32 гривень).

Вищезазначені встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, що отримані судом з досліджених у судовому засіданні таких процесуальних джерел доказів як показання та документи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.2 ст. 185 Кримінального кодексу України, визнає повністю, щиро розкаявся у скоєному. Також пояснив, що в повному обсязі підтверджує викладені в обвинувальному акті обставини і їх не оспорює. Злочин скоїв з корисливих мотивів. Просив суворо не карати.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується поясненнями потерпілої, свідків, матеріалами кримінального провадження, однак за згодою учасників судового провадження, в силу ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Зібрані у справі докази, свідчать про те, що органи досудового розслідування дії обвинуваченого, вірно кваліфікували за ст.15 ч.3, 185 ч.2 КК України.

Вказані докази у своєму взаємозв'язку дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 винуватий у вчиненні вищезазначеного кримінально караного діяння, передбаченого ст.ст.15 ч.3, 185 ч.2 КК України за ознаками незакінченого замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), якщо особа з причин, що не залежали від її волі, не вчинила усіх дій, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, вчиненого повторно.

Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, особу винного, який вину визнав повністю, щиро розкаявся, не одружений, працював, за місцем роботи характеризується позитивно, за місцем проживання посередньо, у лікарів нарколога і психіатра на обліку не перебуває, раніше судимий, судимості не погашені, має рецидив злочину. Скоїв злочин в період відбування покарання з випробувальним строком. Матеріальна шкода відшкодована за рахунок вилученого майна. Цивільний позов не заявлено.

Суд ураховує також наявність у обвинуваченого відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України пом'якшуючих покарання обставин, зокрема, визнання вини, щире каяття. До обставин, які обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України необхідно віднести рецидив злочину.

Розгляд провадження відносно обвинуваченого провадився в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Відповідно до ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. За таких обставин суд вважає, що покарання обвинуваченому слід обрати у вигляді позбавлення волі.

Одночасно, суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом, а також не має підстав для застосування ст. 75 КК України.

Оскільки ОСОБА_1 вчинив нове кримінальне правопорушення в період відбування покарання з випробувальним строком, на підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, необхідно приєднати до покарання призначеного за даним вироком у вигляді позбавлення волі частково не відбуте покарання за вироком Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 03.06.2014 року у вигляді позбавлення волі і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 обрати у вигляді тримання під вартою, взявши під варту в залі суду та залишити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили. При цьому зарахувати в строк відбування покарання по даному вироку, відбуте з 25.05.2015 року по 08.06.2015 року включно покарання по вироку від 03.06.2014 року, яким було засуджено за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України.

Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.15 ч.3, ст. 185 ч.2 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків, приєднати до покарання призначеного за даним вироком у вигляді позбавлення волі частково не відбуте покарання за вироком Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу від 03.06.2014 року і остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 обрати у вигляді тримання під вартою, взявши під варту в залі суду та залишити міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили.

Строк покарання рахувати з 09 червня 2015 року.

Зарахувати в строк відбування покарання по даному вироку, відбуте з 25.05.2015 року по 08.06.2015 року включно покарання по вироку від 03.06.2014 року, яким було засуджено за ст.ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України.

Речові докази: лом баббіту загальною вагою 11,5 кг. та металевий підшипник 22218 (3518), які знаходяться на зберіганні у механіка виробничої дільниці №1, РЗФ-2 ПАТ «ІнГЗК» ОСОБА_2 - передати Публічному акціонерному товариству «ІнГЗК».

Матеріали кримінального провадження № 12015040740000069 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №213/615/15-к, пр.1-кп/213/139/15.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Суддя: Л.Я.Соловйова