Постанова № 45100591, 21.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 р. справа № 804/1374/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Квасові В.П.

за участю сторін:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 22.12.2014 р. № НОМЕР_1, -

ВСТАНОВИВ :

17 січня 2015 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський трубний завод» (далі ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», позивач), в якому позивач просить суд:

- визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, відповідач) від 22.12.2014 року № НОМЕР_1 про збільшення орендної плати за земельні ділянки на 4500471,41 грн., та застосування штрафних санкцій у сумі 2259158,73 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що не погоджується з рішенням податкового органу про донарахування суми орендної плати за період листопад 2013 року вересень 2014 року за земельні ділянки, надані в оренду ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» на підставі договорів оренди земельних ділянок від 12.04.2005 року, укладених з Дніпропетровською міською радою. Вважає, що податковий орган не мав права донараховувати розмір орендної плати, оскільки під час перевірки не було враховано положення Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання України», яким пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, а саме: розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але не може бути меншою 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Також вказує, що відносно земельних ділянок, які були предметом перевірки, на протязі 2014 року були винесені судові рішення, якими внесені зміни до договорів оренди земельних ділянок. Орендна плата за орендовані земельні ділянки сплачується ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» у підвищеному розмірі, вказаному у рішеннях суду. Також зазначає про те, що договори оренди оренди земельних ділянок є чинними, зміни, що внесені рішеннями суду до договору оренди землі, не можуть впливати на суми орендної плати, які були нараховані та сплачені до винесення відповідного рішення суду. (а.с. 3-9).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2015 року відкрито провадження у справі, та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 2).

У судове засідання 21.05.2015 року прибули представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просили задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві, скасувавши податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 року № НОМЕР_1.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував у зв'язку із його необґрунтованістю з підстав, викладених у запереченнях, в яких він зазначає, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було проведено перевірку ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» щодо повноти та правильності обчислення податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.11.2013 року по 30.09.2014 року, якою встановлено що податкове зобовязання з орендної плати за перевіряємий період визначено позивачем у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в той час як, у звязку зі вступом в дію Податкового кодексу України, що має вищу юридичну силу відносно Закону України «Про оренду землі», статті 632 Цивільного кодексу України, встановлено розмір орендної плати, у розмірі не менше трикратного розміру земельного податку. Отже у відповідності до норм Податкового кодексу України позивачу правомірно було нарахованого грошове зобовязання з орендної плати з юридичних осіб. (а.с. 128-129).

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Матеріалами справи підтверджено, що на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 16.02.2005 року № 130/25 «Про передачу земельних ділянок за адресами: вул. Маяковського, 31, 37, 45, вул. Киринаківська, 30 в оренду ВАТ «Дніпропетровський трубний завод» по фактичному розміщенню ділянок заводу №№ 1, 2, 3, 4, центральної проходної, цеху водопостачання, АТС, поліклініки і ЦБТ-2» між Дніпропетровською міською радою, як орендодавцем, з одного боку, та ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», як орендарем, з іншого боку, були укладені договори оренди землі від 12.04.2005 року на наступні земельні ділянки:

площею 15,3466 га по вул. Маяковського, 31 у м. Дніпропетровську, договір оренди якої зареєстровано в Управлінні земельних ресурсів від 07.07.2005 року за № 040510400546 (а.с.52-55);

площею 1,8506 га по вул. Маяковського, 37 у м. Дніпропетровську, договір оренди якої зареєстровано в Управлінні земельних ресурсів від 06.07.2005 р. за № 040510400538 (а.с. 64-67);

площею 15,8247 га по вул. Киринаківській, 30 у м. Дніпропетровську, договір оренди якої зареєстровано в Управлінні земельних ресурсів від 07.07.2005 р. за № 040510400544 (а.с.78-81);

площею 15,0598 га по вул. Маяковського, 31 у м. Дніпропетровську, договір оренди якої зареєстровано в Управлінні земельних ресурсів від 07.07.2005 р. за № 040510400548 (а.с.91-94).

Відповідно до умов вищезазначених договорів, вказані земельні ділянки передано в оренду ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» строком на 15 років.

Відповідно до пунктів 4.1 наведених договорів оренди землі річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки землі та дорівнює розміру земельного податку.

Пунктом 4.2 всіх вищезазначених договорів передбачено, що зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цих договорів у порядку та у випадках, передбачених законодавством.

Пунктом 4.7 всіх вищезазначених договорів передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно, або, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, та у інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до укладених договорів оренди землі та Закону України «Про оренду землі» укладено ОСОБА_2 приймання-передачі земельних ділянок, якими засвідчено передачу обумовлених умовами договорів земельних ділянок.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 07.12.2014 року по 20.11.2014 року на підставі наказу № 679 від 05.11.2014 року ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська, згідно з п.п.20.1.1 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п. 78.1.14 п.78.4 ст.78 та п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» з питань повноти нарахування та сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з листопада 2013 року по вересень 2014 року, за результатом якої складено акт №1585/22-01/05393122 від 27.11.2014 року (а.с.13-23).

Перевіркою встановлено порушення п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.11.2013 року по 30.09.2014 року у сумі 4518317,41 грн., у тому числі по періодах:

листопад 2013 року 665076,43 грн.; грудень 2013 року 664060,08 грн.; січень 2014 року 665076,42 грн.; лютий 2014 року 663721,14 грн.; березень 2013 року 658300,06 грн.; квітень 2014 року 431403,25 грн.; травень 2014 року 428628,94 грн.; червень 2014 року 243965,92 грн.; липень 2014 року 98085,21 грн. та до завищення суми орендної плати на загальну суму 17846,04 грн., а саме: серпень 2014 року 8924,52 грн.; вересень 2014 року 8921,52 грн.

ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», не погодившись з висновками зазначеного акту, подало 10.12.2014 року письмові заперечення до акту (а.с. 24-27), за результатами розгляду яких ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська надано відповідь за № 23065/10/22-011 від 17.12.2014 року, якою викладено висновки акту перевірки № 1585/22-01/05393122 від 27.11.2014 року в новій редакції: встановлено порушення п.п.288.5.1 п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкові зобовязання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період з 01.11.2013 року по 30.09.2014 року у сумі 4500471,41 грн., у тому числі по періодах:

листопад 2013 року 665076,43 грн.; грудень 2013 року 664060,08 грн.; січень 2014 року 665076,42 грн.; лютий 2014 року 663721,14 грн.; березень 2013 року 658300,06 грн.; квітень 2014 року 431403,25 грн.; травень 2014 року 428628,94 грн.; червень 2014 року 243965,92 грн.; липень 2014 року 98085,21 грн. та до завищення суми орендної плати на загальну суму 17846,04 грн., а саме: серпень 2014 року 8924,52 грн.; вересень 2014 року 8921,52 грн. (а.с. 28-31).

На підставі акту перевірки № 1585/22-01/05393122 від 27.11.2014 року ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська винесено податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 року № НОМЕР_1, яким ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» збільшено суму грошового зобовязання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 6759630,14 грн., у тому числі: 4500471,41 грн. за основним платежем, 2259158,73 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Досліджуючи правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог чинного законодавства України земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю з 01 січня 2011 року - Податковим Кодексом України. При цьому статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до підпунктів 14.1.72, 14.1.73, 14.147 пункту 14.1 статті 14, підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, плата за землю це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Земельний податок це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Справляння плати за землю, в тому числі розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, здійснюється відповідно до положень Податкового кодексу України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ «Плата за землю».

Так, згідно статей 269, 270 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі (яким в даному випадку виступає позивач). Об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Законом України «Про оренду землі» статтею 1 визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статтей 13, 48, 15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Однією із істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, як визначено у пункті 288.1 статті 288 Податкового кодексу України, є договір оренди такої земельної ділянки.

За приписами пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Тобто, з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Статтею 289 Податкового кодексу України вказано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Згідно статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є:

нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно пункту 286.1. статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Дані державного земельного кадастру це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Так, згідно акту перевірки, за період листопад 2013 року липень 2014 року ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» самостійно задекларувало зобовязання з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності виходячи з розміру 1% від нормативної грошової оцінки землі.

Згідно Витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.09.2012 року, наданих Управлінням Держкомзему у м. Дніпропетровську, нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 15,3466 га по вул. Маяковського, 31 у м. Дніпропетровську складає 129573758,99 грн.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1,8506 га по вул. Маяковського, 37 у м. Дніпропетровську складає 14923518,21 грн.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 15,8247 га по вул. Киринаківській, 30 у м. Дніпропетровську складає 131852400,52 грн.; нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 15,0598 га по вул. Маяковського, 31 у м. Дніпропетровську складає 125479205,38 грн.

Таким чином, враховуючи зміни нормативних грошових оцінок земельних ділянок, сума орендної плати за земельну ділянку має бути встановлена виходячи із розміру нормативної грошової оцінки землі, станом на час декларування орендної плати.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2012 року у справі № 13/262-10 за позовом Дніпропетровського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради до ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого 07.07.2005 р. за № 040510400544, було викладено п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 12.04.2005 року у наступній редакції: «Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України «Про оренду землі» та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 року № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про оренду землі». Вказане рішення 04.06.2014 року набрало законної сили.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 28.05.2014 року у справі № 904/2369/14 внесено зміни серед іншого до п.4.1 договору оренди земельної ділянки від 12.04.2005 року, зареєстрованого 06.07.2005 р. за № 040510400538, а саме: річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі у розмірі 447705,55 грн., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом. Вказане рішення 10.07.2014 року набрало законної сили.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2014 року у справі № 5005/2869/2011(32/220-10) змінено п.4.1. договору оренди земельної ділянки від 12.04.2005 року, зареєстрованого 07.07.2005 р. за № 040510400548, викладено у наступній редакції: «Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України «Про оренду землі» та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» та відповідно до рішення Дніпропетровської міської ради від 06.08.2008 року № 39/35 у розмірі мінімальної ставки орендної плати, встановленої Законом України «Про оренду землі.».

Постановою Дніпропетровського апеляційного Господарського суду від 01.04.2014 року у справі № 33/5005/7726/2011 внесено зміни серед іншого до п. 4.1 договору оренди земельної ділянки від 12.04.2005 року, зареєстрованого 07.07.2005 р. за № 040510400544, викладено у наступній редакції: річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі у розмірі 3887212,77 грн., не є сталою та може змінюватись у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки та обчислюється відповідно до Податкового кодексу України у мінімальному розмірі орендної плати, що встановлюється цим кодексом.

Отже, з врахуванням вимог щодо мінімального розміру орендної плати, встановленого пунктом 288.5. статті 288 Податкового кодексу України у трикратному розмірі земельного податку для земель інших категорій, ніж землі сільськогосподарського призначення, сума орендної плати за земельні ділянки позивача за вказані періоди має складати 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України Про оренду землі, відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності з частиною 1 статті 15 Закону України Про оренду землі, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору.

Суд зауважує, що пунктами 4.7 вищенаведених договорів оренди землі від 12.04.2005 року, укладених між позивачем та Дніпропетровською міською радою, передбачено, що розмір орендної плати, визначеної договором, переглядається, зокрема, в інших випадках, передбачених законом.

Також, у відповідності до статті 67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, визначених законом.

Як вже зазначалось судом, з 01 січня 2011 року мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Крім того, при вирішення спору по суті судом враховано позицію Верховного суду України, викладено у постанову від 02.12.2014 року у справі 21-274а14, згідно якої справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII ПК.

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що з набранням чинності ПК річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб'єкт владних повноважень довів суду правомірність своїх дій та рішень.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 22.12.2014 року № НОМЕР_1, яким ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» збільшено суму грошового зобовязання за платежем «орендна плата з юридичних осіб» у розмірі 6759630,14 грн., у тому числі: 4500471,41 грн. за основним платежем, 2259158,73 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, відповідає вимогам чинного законодавства, є обґрунтованим, прийняте з дотриманням вимог статті 19 Конституції України, Податкового кодексу України, отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 21 травня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 26 травня 2015 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 11, 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпропетровський трубний завод" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 22.12.2014 р. № НОМЕР_1 - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 26 травня 2015 року.

Суддя ОСОБА_3