Постанова № 4509815, 31.07.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2009 року справа № 2а-3871/09/2370

09 год. 55 хв.    м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кульчицького С.О.,

при секретарі - Руденко Ю.В.,

за участю:

прокурора - Максимової В.В.,

представника позивача - Гриценка О.М. (за довіреністю),

відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом прокурора Катеринопільського району в інтересах держави в особі Катеринопільського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про повернення незаконно отриманих коштів у вигляді допомоги по безробіттю в сумі 2 387 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Катеринопільського району звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах Катеринопільського районного центру зайнятості до ОСОБА_1   про повернення незаконно отриманих коштів у вигляді допомоги по безробіттю в сумі 2 387   грн.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали повністю, просили суд задовольнити його в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь Катеринопільського районного центру зайнятості кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 2 387 грн., з мотивів порушення відповідачем вимог ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533, зазначивши при цьому, що ОСОБА_1 як застрахована особа, зареєстрована в установленому законом порядку як безробітна, зобов'язана своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг, а саме ті, що на день надання статусу безробітної не вказала, що вона була зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

За цей період їй було виплачена допомога по безробіттю в сумі 2 387 грн. А тому, вказані обставини є підставою для стягнення суми виплаченого забезпечення з відповідача внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання, з моменту виникнення таких обставин.

Відповідач проти задоволення позову заперечував з підстав зазначених у запереченнях, пояснивши, що в березні 2005 року подав всі передбачені чинним законодавством документи для ліквідації підприємницької діяльності державному реєстратору Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області Палієнку В.В., який запевнив відповідача, що його підприємницьку діяльність скасовано.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали адміністративного позову, заслухавши прокурора, представника позивача, відповідача та свідка, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 звернулась до Катеринопільського районного центру зайнятості і за її заявою від ІНФОРМАЦІЯ_1 року їй було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення», ст.ст. 22, 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» як застрахованій особі.

В своїй заяві від ІНФОРМАЦІЯ_1 року про надання статусу безробітного відповідач вказав, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльності не займається, пенсію не отримує і не має права на її призначення.

Наказом Катеринопільського районного центру зайнятості від ІНФОРМАЦІЯ_2 року НОМЕР_1 було припинено виплату допомоги по безробіттю відповідачу у зв'язку із закінченням строку виплати відповідно до пп.12 п.1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року відповідача на підставі наказу Катеринопільського районного центру зайнятості НОМЕР_2 було знято з обліку в зв'язку з працевлаштуванням відповідача відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ.

Перевіркою достовірності даних безробітних, які є підставою для надання особам статусу безробітного та призначення їм матеріального забезпечення на випадок безробіття відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» згідно листа від 08.01.2009 року № 1 державного реєстратора Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської області позивачем було встановлено, що відповідач під час реєстрації в Катеринопільському районному центрі зайнятості приховав, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Судом встановлено, що відповідно до копії повідомлення державного реєстратора Катеринопільської районної державної адміністрації управлінню Пенсійного фонду України в Катеринопільському районі 18.03.2005 року відповідач подав до органу реєстрації нотаріально посвідчену заяву та квитанцію видану банком за внесення плати за публікацію повідомлення про припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.08.2009 року Серія АГ НОМЕР_3 на підставі зазначеної заяви 22.03.2005 року державним реєстратором Катеринопільської районної державної адміністрації Палієнком В.В. було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про рішення фізичної особи про припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до частини 9 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

• заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;

• свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;

• довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

• довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

• довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

Згідно копії опису документів, що надаються фізичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням», наданої в судовому засіданні, вбачається, що відповідач здав документи згідно вищевказаного переліку ІНФОРМАЦІЯ_5 року, на підставі чого ІНФОРМАЦІЯ_5 року державним реєстратором Катеринопільської районної державної адміністрації відповідно до вимог ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до абзацу 2 частини 15 ст. 47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Таким чином, судом встановлено, що в період перебування на обліку в Катеринопільському районному центрі зайнятості відповідач був зареєстрований як фізична особа - підприємець, що підтверджується наданою представником позивача копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 13.08.2009 року Серія АГ НОМЕР_3 та показань свідка - державного реєстратора Катеринопільської районної державної адміністрації Палієнка В.В.

Отже, посилання відповідача про виконання всіх дій щодо припинення підприємницької діяльності в березні 2005 року спростовуються наданими в судовому засіданні доказами, а тому не можуть бути взяті до уваги.

За період з ІНФОРМАЦІЯ_1 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року відповідачу була виплачена допомога по безробіттю в сумі 2 387 грн.

Згідно наказу Катеринопільського районного центру зайнятості «Про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю ОСОБА_1» від ІНФОРМАЦІЯ_6 року НОМЕР_4 відповідача зобов'язано повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 2 387 грн., про що 25.02.2009 року було повідомлено відповідача, що підтверджується підписом відповідача на копії вказаного наказу.

Суд зазначає, що при вирішені даного спору необхідно керуватися Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР та Законами України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 року № 1533-III, та «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. № 803, Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженим Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 № 307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за № 915/5136, Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 р. № 60/62, постановою правління Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 р. № 7-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 р. за N 232/16248.

Стаття 4 Основ, як вид загальнообов'язкового державного соціального страхування, залежно від страхового випадку, встановлює страхування на випадок безробіття.

Зокрема ст.6 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) передбачено, що застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Статтею 11 Основ встановлено визначення страхового випадку, як події, з настанням якої виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг, передбачених законами України з окремих видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Стаття 25 Основ встановлює види соціальних послуг та матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням до яких, зокрема, відноситься допомога по безробіттю та матеріальна допомога безробітному та членам його сім'ї.

Стаття 30 Основ передбачає, що сума вартості матеріального забезпечення та соціальних послуг, наданих застрахованій особі внаслідок зловживання або невиконання нею своїх обов'язків, стягується з цієї особи в судовому порядку.

Відповідно до вимог статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 року № 803 (далі - Закон), зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. В Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах: громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно статті 2 Закону безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якою встановлюються права, обов'язки та відповідальність застрахованих осіб, зазначається, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Інших доказів сторони суду не назвали та не надали.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ст.ст. 158-159, 161-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_5) на користь Катеринопільського районного центру зайнятості (20500, Черкаська область, Катеринопільський район, смт. Катеринопіль, вул. Леніна, 55а, розрахунковий рахунок № 37172002000552 в УДК у Черкаській області, МФО 854018, код ЄДРПОУ 21368419) отримані державні кошти як допомогу по безробіттю в сумі 2 387 (дві тисячі триста вісімдесят сім) грн.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 1 вересня 2009 року.

Головуючий С.О. Кульчицький