Постанова № 45097221, 26.05.2015, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/834/15-п

Провадження № 3/675/244/2015

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року м. Ізяслав

Суддя Ізяславського районного суду Хмельницької області Демчук П.В., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли від прокуратури Ізяславського району Хмельницької області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого начальником відділення СПС Замкової ВК № 58 Хмельницької області, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1,

за ст. 172-5 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в :

Згідно протоколу про вчинення адміністративного корупційного правопорушення від 26.05.2015 р. прокуратурою Ізяславського району при проведенні спільних з оперативним відділом Замкової ВК № 58 заходів, спрямованих на виявлення корупційних діянь серед працівників виправної установи, встановлено факт порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунку, а саме, встановлено, що ОСОБА_1, працюючи на посаді начальника відділення соціально психологічної служби відділу соціально виховної та психологічної роботи Замкової виправної колонії № 58, маючи спеціальне звання майора внутрішньої служби, використовуючи свої службові повноваження та повязані з цим можливості, вступив в позаслужбові відносини з засудженим ОСОБА_2, що виразилися в придбанні забороненного предмету сім-карти до мобільного телефону ПрАТ «МТС» та передачі її в подальшому засудженому. З метою подяки за купівлю та подальшу передачу заборонених предметів на територію охороняємої зони, засуджений ОСОБА_2 25.05.2015 надав, а ОСОБА_1 одержав у подарунок грошові кошти в сумі 250 гривень та пачку цигарок «Прима срібна». Своїми діями ОСОБА_1 допустив правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 172-5 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав, розкаявся.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 достовірно знав, що сім-карта до мобільного телефону є забороненими предметом, який засуджені не мають права при собі зберігати, а також що останній був обізнаним в забороні позаслужбових відносин з засудженими, оскільки працював на посаді начальника відділення СПС та проходив інструктажі з приводу заборони вступу у позаслужбові відносини з засудженими.

Крім визнання своєї вини винуватість ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного корупційного правопорушення підтверджується матеріалами справи: протоколом від 26.05.2015 р., поясненнями ОСОБА_1, актом вилучення речей, рапортами та іншими матеріалами.

Заслухавши ОСОБА_1, зясувавши думку прокурора, дослідивши матеріали справи, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ст. 172-5 ч. 1 КУпАП.

Відповідно до п.1 Розділу ІV Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2186/5 від 29.12.2014, встановлено, що взаємовідносини персоналу установ виконання покарань із засудженими ґрунтуються на суворому дотриманні законності. У своїй роботі персонал мусить дотримуватися високих професійних та особистих стандартів. Персонал мусить своєю поведінкою і виконанням своїх обовязків позитивно впливати на засуджених та викликати в них повагу.

Пунктом 2. Розділу ІV Правил, визначено, що персонал установ виконання покарань категорично забороняється встановлювати із засудженими та їхніми родичами будь-які стосунки, що не регламентовані кримінально-виконавчим законодавством та цими Правилами.

Згідно п.п. «д» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту є суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у звязку із здійсненням такими особами діяльності, повязаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, вважаю, що ОСОБА_1 потрібно піддати адміністративному стягненню у виді штрафу.

У відповідності з вимогами п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 172-5 ч. 1, 221, 283-287, 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 3, 23 Закону України «Про запобігання корупції», п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-5 ч. 1 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) грн.

Речові докази:

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 36 грн. 54 коп. (Державна судова адміністрація України, 050, ККД 22030001, номер рахунка 31215206700204, одержувач УК в Ізяславському районі /Ізяславський район/ 22030001, ЄДРПОУ 37327772, МФО 815013).

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя П.В.Демчук