Вирок № 45095199, 08.06.2015, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1105/13-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2015 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Дашутіна І.В., за участю секретарях Макошенець С.І., Рудавіна Є.В., прокурора Слинько І.В., захисника ОСОБА_1, потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, представників потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки смт. Краснопілля, Краснопільського району Сумської області, громадянки України, українки, заміжньої, з вищою освітою, працюючої лікарем ендоскопістом КУ СМКЛ № 5, мешканки: АДРЕСА_1, раніше не судимої,

за ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 керуючи автомобілем порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Цей злочин був скоєний за таких обставин.

22 вересня 2012 року близько 17.00 ОСОБА_7 керуючи автомобілем НОМЕР_1 на автодорозі «Суми-Полтава-Олександрія» рухалася в напрямку м. Суми. Недалеко до повороту на село Бездрик Сумського району ОСОБА_7 розпочала маневр обгону автомобіля НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_8 та невстановленого автомобіля ІЖ.

В цей час водій ОСОБА_8 не переконавшись в безпеці свого маневру в порушення вимог пунктів 10.1 та 14.3 Правил дорожнього руху України почав виконувати обгін невстановленого автомобіля ІЖ. В цій ситуації ОСОБА_7 в порушення вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, не прийняла негайних заходів для зменшення швидкості аж до повної зупинки і продовжила виконання маневру обгону, що призвело до зіткнення автомобіля «АLFА Romeo» та «МІТSUBISHI Outlender». Не відчувши цього зіткнення ОСОБА_7 продовжила рух автомобілем. В свою чергу внаслідок попутного зіткнення автомобіль «АLFА Romeo» виїхав в правий кювет і перекинувся. В результаті чого водій автомобіля «АLFА Romeo» ОСОБА_8 отримав тілесні пошкодження від яких настала його смерть, а пасажирам вказаного автомобіля ОСОБА_4, ОСОБА_9 і ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.

Факт скоєння ОСОБА_7 злочину за вказаних вище обставин підтверджується наступними доказами.

Так, допитана в судовому засіданні ОСОБА_7 винною в скоєному визнала себе повністю та пояснила, що дійсно 22 вересня 2012 року близько 17 години рухаючись своїм автомобілем по автошляху "Суми-Полтава" в бік міста Суми, недалеко від повороту на село Бездрик Сумського району, побачила, що попереду неї на невеликій швидкості рухався автомобіль червоного кольору, а спереду нього іще один автомобіль. Так як дорожня обстановка дозволяла їй робити обгін вона і стала робити цей маневр, збільшивши швидкість. Проте, в цей час, автомобіль червоного кольору став робити обгін автомобіля, що рухався попереду нього. Не зоріентувавшись в даній екстремальній ситуації продовжила маневр, виїхала на зустрічну полосу, практично на узбіччя дороги і завершивши маневр, продовжила їхати в м. Суми. При цьому вона ніяким чином не відчула, що червоний автомобіль контактував з її автомобілем.

Приїхавши в м. Суми, вона побачила пошкодження з правого боку свого автомобіля, а тому одразу приїхала на місто обгону для з'ясування того, що сталося.

Крім повного визнання обвинуваченою вини у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, її винність у вчиненні злочину підтверджується наступними доказами.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 22 вересня 2012 року він з іншими потерпілими їхали в автомобілі «АLFА Romeo», він сидів попереду, його син ОСОБА_8 включив сигнал лівого повороту та здійснив обгін, коли вони завершили обгін з лівої сторони їх вдарив автомобіль «МІТSUBISI Outlender». В той момент їх автомобіль трьома колесами знаходився на своїй полосі, а одне заднє колесо було на зустрічній полосі. Коли ОСОБА_7 їх обганяла вона сигналила, хоча зустрічного автотранспорту не було. Після удару машини вони вилетіли в кювет.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що вона сиділа позаду водійського сидіння, бачила, як ОСОБА_8 включав сигнал повороту. Здійснивши обгін, вони ще не встигли з'їхати на свою смугу руху, коли автомобіль ОСОБА_7 вдарив їхній автомобіль. Після цього їх автомобіль з*їхав у кювет.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що він сидів позаду збоку від свого брата ОСОБА_8, який керував автомобілем і після того, як вони завершували обгін, їх догнав автомобіль ОСОБА_7, посигналив, вдарив у переднє ліве крило і поїхав далі. Після удару їх автомобіль наклонило вправо і вони з*їхали в кювет.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що у вересня 2012 року він був на городі, а потім повертався на своєму автомобілі додому. Бачив, як автомобіль ОСОБА_12 рухався зі швидкістю близько 70 км/год, а Мітсубісі до 90 км/год, і коли автомобіль ОСОБА_12 майже завершив обгін і знаходився більшою частиною на смузі по яків рухався він, його вдарив автомобіль Мітсубісі, його занесло і прискорившись той продовжив рух. В результаті вказаних подій піднявся пил, він добре бачив всі події, так як знаходився близько 10 метрів до місця зіткнення.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що 22 вересня 2012 року вона їхала як пасажир в автомобілі, за кермом якого була ОСОБА_7 Вона сиділа позаду з 4-х річним ОСОБА_14. Вони почали обгін червоного автомобіля, інших автомобілів попереду не було. Потім червоний автомобіль почав рух в їхню сторону, а їх винесло на обочину, але зіткнення не було.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що вона сиділа попереду з боку від ОСОБА_7, яка керувала автомобілем. Вона сиділа з закритими очима і дрімала, тому не бачила що відбулося, почула тільки, як ОСОБА_7 крикнула «що він робить», їхній автомобіль занесло і вона вдарилася головою, а діти, що сиділи позаду почали кричати. Вони зупинилися, заспокоїли дітей і поїхали далі.

Свідок ОСОБА_16 пояснив, що 22 вересня 2012 року ОСОБА_7 разом з його дочкою їздили в село. Йому зателефонувала його дочка і сказала, що ОСОБА_7 обганяла червоний автомобіль і відбулося зіткнення. Він поїхав їм назустріч в напрямку с. В. Сироватка, оскільки дочка була налякана. Зустрівшись з ОСОБА_7 він забрав свою дочку та поговорив з ОСОБА_7 Потім він поїхав на місце ДТП де побачив 2-х чоловіків та машину в кюветі.

Свідок ОСОБА_17 пояснив, що 22 вересня 2012 року близько 17 години йому зателефонував батько і сказав, що на дорозі щось сталося з матір'ю. Він на своєму автомобілі поїхав в напрямку с. Бездрик, коли приїхав, його батьки були вже там. На місці він побачив автомобіль в кюветі, також автомобіль ОСОБА_7 та автомобіль ОСОБА_16 Він забрав свого сина, який йому пояснив, що матір пішла на обгін, боковим зором побачила, що на неї їде червоний автомобіль, вона не зрозуміла, що був удар, говорила, що не чула удару.

Свідок ОСОБА_14 пояснив, що коли його бабусю висадили дома з автомобіля, вони з ОСОБА_7 поїхали на місце пригоди, щоб викликати страховиків, оскільки було пошкоджено двері. По дорозі перед с. Торопилівка вони побачили автомобіль у кюветі, розвернулися біля переїзду та повернулися туди, а до них під'їхав їх родич ОСОБА_16, в автомобілі якого сиділа його дочка і щось йому розповідала.

Експерт ОСОБА_18 пояснив, що він підтримує свій висновок, і вказав на те, що потерпілий повинен був впевнитись у відсутності інших транспортних засобів. Якби водій автомобіля «Альфа Ромео» подивився в дзеркало заднього виду то зіткнення не відбулося б.

Експерт ОСОБА_19 пояснив, що він давав експертний висновок по даній справі і він його підтримує.

Також вина обвинуваченої у вчиненні злочину підтверджується і рядом проведених експертиз, а саме:

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи № 237 від 28.12.2012, керуючи автомобілем НОМЕР_3, ОСОБА_7, порушила вимоги Правил дорожнього руху України (затверджених постановою КМ України від 10.10.01р. №1306, введених в дію з 1.01.02р.), передбачених пунктом:

12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Допущені ОСОБА_7, порушення пункту 12.3 ПДР України знаходяться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП і наслідками, що настали (а.с. 228-234 кр. провадження № 12012200260000065).

Згідно висновку транспортно-трасологічної експертизи № 158 від 14.11.2012 р. в момент первинного контакту кут взаємного розташування між повздовжніми вісями транспортних засобів складав близько 15-35 град., розгорнутий ліворуч відносно напрямку руху автомобіля НОМЕР_3. Місце зіткнення транспортних засобів розташоване на середині проїзної частини в районі початку слідів автомобіля НОМЕР_4 (а.с. 202-216 кр. провадження № 12012200260000065).

Згідно висновку комплексної додаткової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 43/44 від 19.02.2015 р. на момент дорожньо-транспортної пригоди від 22.09.2012, мало місце попутне, дотичне зіткнення транспортних засобів, як зазначено у висновках транспортно-трасологічної експертизи № 158 від 14.11.2012 р. (а.с. 70-77 т. 2 провадження № 1-кп/587/3/15).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 844 від 28.10.2012 року водій автомобіля «АLFА Romeo» ОСОБА_8 внаслідок ДТП отримав тілесні ушкодження у вигляді «множинних розривів печінки», від яких він помер в приміщенні КУ СОКЛ 22.09.2012року, які знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням його смерті (а.с. 196 кр. провадження № 12012200260000065).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1546 від 26.10.2012 року внаслідок ДТП пасажир автомобіля «АLFА Romeo» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді «садна лівої гомілки в нижній третині», які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (а.с. 187 кр. провадження № 12012200260000065).

Згідно висновку судово-медичної експертизи №1548 від 26.10.2012 року внаслідок ДТП пасажир автомобіля «АLFА Romeo» ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді «крововилив в області лівої лопатки та крововилив в області правого та лівого колінних суглобів по внутрішній поверхні», які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (а.с. 189 кр. провадження № 12012200260000065).

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи № 1810 від 15.12.2012 року внаслідок ДТП пасажир автомобіля «АLFА Romeo» ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді «забою лівого плечового та колінного суглобу та садну лівого колінного суглобу», які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження (а.с. 193 кр. Провадження № 12012200260000065).

Згідно висновку комплексної судово-автотехнічної експертизи та експертизи технічного стану транспортного засобу №360/361 від 25.03.2013 аварійна ситуація була створена самим потерпілим ОСОБА_8, а ОСОБА_7 повинна була реагувати на ці дії у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України (а.с. 194-205 т. 1 провадження № 1-кп/587/3/15).

Висновок експертів за результатами проведення комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи за №5946/14-35/5947/14-52 від 31.10.2014 року суд не може прийняти за основу при доведеності вини ОСОБА_7, оскільки його зміст містить в собі припущення та ствердження вини кожного учасника ДТП за наявності певних умов, які суд не може встановити у судовому засіданні.

Органами досудового розслідування ОСОБА_7 звинувачується в тому, що після зіткнення автомобіля під її керуванням з автомобілем «АLFА Romeo» залишила без допомоги ОСОБА_8, який перебував у небезпечному для життя стані і був позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану. На думку органів досудового розслідування такі дії ОСОБА_7 слід кваліфікувати за ч.1 ст.135 КК України, тобто як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебувала в небезпечному для житті стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, коли вона поставила потерпілого в небезпечний для життя стан.

Дослідивши зібрані по справі докази суд вважає, що за цим звинуваченням ОСОБА_7 слід виправдати.

За змістом ч. 1 ст.135 КК України цей злочин може бути скоєний тільки з прямим умислом.

Проте будь-яких доказів того, що ОСОБА_7 умисно залишила без допомоги потерпілого по справі не добуто.

Так, сама ОСОБА_7 пояснила, що внаслідок порушення Правил дорожнього руху, вона діяла в Екстремальній ситуації і завершивши маневр обгону не відчула, що автомобілі контактували один з одним і на швидкості близько 90 км за годину продовжила рух. Того, що після обгону автомобіль «АLFА Romeo» з'їхав в кювет вона не бачила.

Вказані пояснення ОСОБА_7 є логічними та послідовними і сторона звинувачення не подала будь яких доказів на їх спростування.

З іншого боку зазначені вище пояснення ОСОБА_7 об'єктивно стверджуються її фактичними діями.

Так, приїхавши в місто Суми і побачивши пошкодження на своєму автомобілі з правого заднього боку, (вона одразу ж про це сповістила в органи міліції) і сама приїхала на місце дорожньо-транспортної пригоди.

За таких обставин суд вважає, що за ч.1 ст.135 КК України ОСОБА_7 необхідно виправдати за відсутністю в її діях складу цього злочину.

Аналізуючи в сукупності вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина обвинуваченої в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні передбаченою ч.2 ст.286 КК України доведена повністю.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України, які виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху, особою, яка керує транспортним засобом, кваліфікуючою ознакою якого є «спричинення смерті потерпілого».

При призначенні ОСОБА_7 покарання суд враховує характер скоєного злочину та його суспільну небезпечність, наслідки злочинних дій та те, що раніше судима вона не була, характеризується виключно позитивно, повністю визнала себе винною в скоєному.

Обставин, що обтяжували б покарання обвинуваченої судом не встановлено.

Те, що ОСОБА_7 здійснила заходи по відшкодуванню заподіяних збитків у розмірі 16000 тис. грн. на поховання та 60000 тис грн. в рахунок моральної шкоди, суд визнає як обставину, що пом'якшує покарання.

Враховуючи вище зазначене та те, що скоєнню ОСОБА_7 злочину передувала неправомірна поведінка потерпілого ОСОБА_8 і з моменту скоєного пройшло близько трьох років, суд вважає, що виправлення та перевиховання її можливе без ізоляції від суспільства.

Отже, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_7 вимоги ст.75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Крім цього, суд вважає за необхідне позбавити ОСОБА_7 права керувати транспортними засобами на два роки.

У справі заявлений цивільний позов представником потерпілих, в якому він просить стягнути з ОСОБА_7 на користь потерпілих матеріальну шкоду у розмірі 13121,31 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн., моральну шкоду у розмірі 300000 грн.

Також у своєму позові представник просить стягнути з ПАТ "ХДІ страхування" на користь потерпілих страхову виплату у розмірі 9923,00 грн.

Виходячи з висновку №360/361 від 25.03.2013 року є підстави вважати, що вину потерпілого ОСОБА_8 слід встановити в 70%, а обвинуваченої ОСОБА_7 - 30%.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

На підстави вище викладеного враховуючи добровільну сплату в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди у розмірі 60000 грн. та вини обвинуваченої - 30%, слід вважати, що ОСОБА_7 в повному обсязі відшкодувала моральну шкоду потерпілим при 100% відсотковому розмірі в 200000 грн.

Стосовно матеріальних збитків, що були спричинені автомобілю «АLFА Romeo», то ці збитки були визначені висновком експерта НДЕКЦ УМВС України в Сумській області №140 від 29 січня 2013 року, згідно якого вартість автомобіля на момент аварії складала 13121,31 грн., а вартість відновлюваного ремонту майже в два рази перевищує вартість автомобіля після аварії, то розмір завданого матеріального збитку дорівнює вартості автомобіля на момент аварії і складає 13121,31 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже виходячи з того, що суд встановлює ступінь вини потерпілого ОСОБА_8 - 70%, а обвинуваченої ОСОБА_7 30 %, необхідно з обвинуваченої стягнути на користь потерпілих 30 % вказаної вище суми матеріальних збитків, а саме 3936,4 грн. ( при 100% відсотковому розмірі 13121,31), тобто по 1312,14 грн. кожному ( 3936,4 : 3 = 1312,14).

Відповідно до ст.1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати.

Під час судового засідання встановлено, що потерпілими було здійснено витрати щодо виготовлення пам'ятнику для ОСОБА_8 вартістю 7223,00 грн. та огорожі на могилу, вартістю 2700 грн. Дані витрати підтверджуються договором підряду №67/2 від 10.0672014 року та квитанціями про оплату цього договору, а також договір про надання послуг від 01.09.2014 року.

На думку суду ці витрати повинна відшкодувати страхова компанія ПАТ "ХДІ страхування", оскільки під час дії Договору 22 вересня 2012 року стався вище вказаних страховий випадок, який передбачений договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/1002239.

В частині відшкодування витрат на надання правової допомоги на думку суду необхідно відмовити, оскільки представниками потерпілої сторони не надано жодних доказів, про те що потерпілими сплачувались кошти за надання такої допомоги.

Долю витрат на проведення експертиз необхідно вирішити у відповідності з вимогами кримінального процесуального закону.

Речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 виправдати за ч. 1 ст. 135 КК України в зв'язку з відсутністю в її діях складу цього злочину.

ОСОБА_7 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити їй покарання у вигляді трьох років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки. Додаткове покарання у виді позбавленням права керувати транспортними засобами виконувати самостійно.

Запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, обраний відносно ОСОБА_7 - залишити до вступу вироку в законну силу.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 матеріальні збитки в розмірі 3936 (три тисячі дев'ятсот тридцять шість) грн. 40 коп. по 1312 (одній тисячі триста дванадцять) грн. 14 коп. кожному.

Стягнути з ПАТ "ХДІ страхування" на користь ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 витрати на виготовлення пам'ятника для ОСОБА_8 та огорожі на могилу на загальну суму 9923 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять три) грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави (рахунок: 31114115700355, код бюджетної класифікації: 24060300, одержувач: УК у Сумському р/Сумський р/24060300, банк: ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО: 837013, код банку: 37970621, назва податку: інші надходження) - 5216 (три тисячі триста сімдесят одну) грн. 50 копійок за проведення транспортно-трасологічної експертизи № 158 від 14.11.2012 р., судово-автотехнічної експертизи № 237 від 28.12.2012 р., комплексної додаткової транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 43/44 від 19.02.2015 р.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави - 10360 (десять тисяч триста шістдесят) грн. за проведення комплексної фототехнічної та автотехнічної експертизи №5946/14-35/5947/14-52 від 31.10.2014 року (експертизу проводив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз, м. Київ, вул. Смоленська, 6).

Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Сумської області через Сумський районний суд Сумської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Дашутін