Вирок № 45092413 від 09.02.2011 , Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 1-13/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2011 року Братський районний суд Миколаївської області

в складі: головуючого-судді Марценюк С. А.

при секретарі: Любченко Л. В.

за участю прокурорівБагдасарян А.Ю., ОСОБА_1

та захисниківСаннікової Н.Г., ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Братське

кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого помічником дільничного інспектора міліції СДІМ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.127 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, працюючого дільничним інспектором міліції СДІМ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.127 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в незареєстрованому шлюбі, станом на 25.02.2010р. працюючого дільничним інспектором міліції СДІМ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області, в даний час не працюючого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_10, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.127 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_12, проживаючого в незареєстрованому шлюбі, працюючого помічником оперативного чергового чергової частини Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_13, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.127 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_15, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого міліціонером-конвоїром групи конвойною служби Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_16, раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.365, ч.2 ст.127 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Згідно наказу № 21 о/с начальника УМВС України в Миколаївській області від 02.03.2009р. ОСОБА_4 призначений на посаду помічника дільничного інспектора міліції СДІМ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області з 02.03.2009р. та відповідно до наказу № 21 о/с від 20.03.2009р. мав спеціальне звання молодшого сержанта міліції.

Згідно наказу № 153 о/с начальника УМВС України в Миколаївській області від 30.12.2007р. ОСОБА_5 призначений на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області з 30.12.2007р. та відповідно до наказу № 16 о/с від 01.02.2008р. мав спеціальне звання лейтенанта міліції.

Згідно наказу №9 о/с начальника УМВС України в Миколаївській області від 26.01.2009р. ОСОБА_6 призначений на посаду дільничного інспектора міліції СДІМ РВ УМВС України в Миколаївській області з 26.01.2009р. та відповідно до наказу № 132 о/с від 30.11.2007р. мав спеціальне звання лейтенанта міліції.

Згідно наказу №109 начальника УМВС України в Миколаївській області від 26.10.2009р. ОСОБА_7 призначений на посаду помічника чергового чергової частини Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області з 26.10.2009р. та відповідно до наказу № 72 о/с від 14.08.2006р. мав спеціальне звання молодшого сержанта міліції.

Згідно наказу №112 начальника УМВС України в Миколаївській області від 12.10.2009р. ОСОБА_8 призначений на посаду помічника чергового чергової частини Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області з 12.10.2009р. та відповідно до наказу № 113 о/с від 03.09.2008р. мав спеціальне звання молодшого сержанта міліції.

Відповідно до Закону України «Про міліцію» ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, як співробітники міліції, були зобовязані та мали право: забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їх права та свободи, законні інтереси; виявляти, попереджувати, припиняти та розкривати злочини, застосовувати для цього оперативно-розшукові заходи; проводити дізнання; викликати громадян по справах про злочини, а у випадках ухилення без поважних причин від явки за викликом застосовувати привід; затримувати осіб, підозрюваних у вчиненні злочину; проводити в порядку провадження дізнання та за дорученням слідчих органів за кримінальними справами обшуки, виїмки, допити та інші слідчі дії; а також інші права та обовязки.

Таким чином, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, були наділені правом, в межах своєї компетенції, висувати вимоги, а також приймати рішення, обовязкові для виконання фізичними та юридичними особами, незалежно від їх відомчої приналежності та підпорядкування, тобто виконували функції представника влади та являлися службовими особами правоохоронного органу.

Так, в кінці вересня 2009 року, більш точної дати в ході досудового слідства встановити не вдалося, ОСОБА_4 спільно з дільничним інспектором міліції Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_5, прибули до будинку за місцем проживання ОСОБА_9, розташованого за адресою вул. Коцюбинського, 12, смт. Арбузинка Миколаївської області, де на подвірї вказаного домоволодіння ОСОБА_4 та ОСОБА_5, перевищуючи владу, з метою примусити ОСОБА_9 до підпису протоколу про адміністративне правопорушення, умисно нанесли останньому: ОСОБА_4 - не менше 3-х ударів руками та 2 ударів ногою в область голови та обличчя, внаслідок чого спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження, що відносяться до легких тілесних ушкоджень, та ОСОБА_5 - не менше 5-х ударів руками та 3 ударів ногою в область голови та обличчя, в результаті чого спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді забою мяких тканин обличчя, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_4, за вказаних вище обставин, було надано ОСОБА_9 2 бланки протоколів про адміністративне правопорушення та наказано підписати вказані протоколи в зазначених місцях.

Після підпису ОСОБА_9 бланків протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_4 в протокол про адміністративне правопорушення МИ - № 001346 від 27.09.2009р, який є офіційним документом, зловживаючи службовим становищем, умисно вніс завідомо недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_9 27.09.2009р о 16.30 год. вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП. Крім того, до вказаного документу ОСОБА_4 також внесено завідомо недостовірну інформацію про те, що свідками зазначеного правопорушення були ОСОБА_10 та ОСОБА_11

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_4 в протокол про адміністративне правопорушення МИ - № 001347 від 28.09.2009, який є офіційним документом, зловживаючи службовим становищем, умисно вніс завідомо недостовірну інформацію про те, що ОСОБА_9 28.09.2009р об 11.00 год. вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1751 КУпАП. Крім того, до вказаного документу ОСОБА_4 також внесено завідомо недостовірну інформацію про те, що свідками зазначеного правопорушення були ОСОБА_12 та ОСОБА_13

За вказаних вище обставин помічник дільничного інспектора міліції Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_4, діючи умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, в особистих інтересах, всупереч інтересам служби, підробивши протоколи про адміністративне правопорушення МИ № 001346 від 27.09.2009р та МИ № 001347 від 28.09.2009р, використав їх з метою покращення показника роботи з притягнення осіб до адміністративної відповідальності, чим завдав істотної шкоди охоронюваним законом інтересам громадян та держави, грубо порушивши конституційні права ОСОБА_9 та підірвавши авторитет і престиж органів внутрішніх справ України.

25 лютого 2010р о 14 годині ОСОБА_4, діючи за попередньою змовою з дільничними інспекторами міліції Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області ОСОБА_5 та ОСОБА_6, міліціонером-конвоїром Арбузинського РВ УМВС України в області ОСОБА_8 та помічником оперативного чергового чергової частини Арбузинського РВ УМВС України в області ОСОБА_7, будучи службовими особами, що наділені функціями представників влади, в форменому одязі, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, на автомобілях ВАЗ 2107 синього кольору та ЗАЗ 1102 сірого кольору прибули до будинку за місцем проживання ОСОБА_9, розташованого за адресою вул. Коцюбинського, 14, смт. Арбузинка Миколаївської області, де явно перевищуючи владу, діючи в порушення ст.ст.12,13 Закону України «Про міліцію», якими передбачено право працівників міліції на застосування сили та прийомів рукопашного бою та визначено підстави їх застосування, ОСОБА_8, ОСОБА_7І, ОСОБА_6, та ОСОБА_5 почали наносити ОСОБА_9 удари руками в тулуб.

Після цього, реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, всупереч інтересам служби, перевищуючи владу та надані їм службові повноваження, не маючи законних підстав на обмеження волі ОСОБА_9, з застосуванням насилля посадили останнього до автомобілю ВАЗ 2107 синього кольору та вивезли на територію тваринного комплексу ЗАТ «Україна» в смт. Арбузинка, де вивівши з автомобіля, в порушення положень ст.14 Закону України «Про міліцію», без наявності опору з боку ОСОБА_9 та його дій, які можуть бути розцінені, як напад, як такі, що створюють загрозу їх життю та здоровю, продовжили наносити удари головою, руками, ногами та шматком гумового шлангу по тілу ОСОБА_9 При цьому ОСОБА_4 наніс 1 удар головою в область носа та не менше 3-х ударів шматком гумового шлангу в область сідниць та ніг, чим спричинив ОСОБА_9 тілесні ушкодження у вигляді ссадин та крововиливів в області обличчя, правої голені, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_8 наніс не менше 5 ударів руками та ногами по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_9, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини, спини, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нанесли ОСОБА_9 кожен не менше 3 ударів руками в область тулуба, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою грудної клітини, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

ОСОБА_14, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішили застосувати до ОСОБА_9 катування, змусивши його після отриманих вказаних вище тілесних ушкоджень пробігти по території тваринного комплексу ЗАТ «Україна» в с. Арбузинка за певний проміжок часу під загрозою подальшого нанесення ударів з боку вказаних вище співробітників міліції, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 є інвалідом ІІ групи за зором та знаходиться в безпорадному стані, усвідомлюючи при цьому, що принижують гідність ОСОБА_9, завдають йому сильного фізичного болю та спричиняють моральні страждання. Таким чином, в період з 14 години до 17 години ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 нанесли більше 15 ударів руками та ногами по різних частинах тіла потерпілого ОСОБА_9, спричинивши при цьому потерпілому тілесні ушкодження у вигляді крововиливів, синців в області обличчя, спини, правої голені, правої кисті, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Лише після катувань, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 посадили ОСОБА_9 до автомобілю ВАЗ 2107 синього кольору та близько 17 години 25 лютого 2010р. відвезли його за місцем проживання. Таким чином, ОСОБА_9 до близько 17 години 25 лютого 2010р., з моменту посадки до автомобіля ВАЗ 2107, в порушення ст. 29 Конституції України, був обмежений вільно пересуватися та був незаконно позбавлений волі.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні не визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив, що згідно наказу №21 начальника УМВС України в Миколаївській області від 2 березня 2009р призначений на посаду помічника дільничого інспектора міліції СДІМ Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській областиі і мав спеціальне звання молодшого сержанта міліції. В кінці вересня 2009р, приблизно 27 числа, будучи при виконанні службових обов'язків, їхав по вул.Коцюбинського смт.Арбузинка і побачив ОСОБА_9, який перебував в стані алкогольного спяніння, та якому він зробив зауваження, на що той грубо відповів. Він попередив ОСОБА_9, що складе на нього протокол, зателефонував знайомому ОСОБА_10, з яким була його дружина. Коли вони вдвох під'їхали, то ОСОБА_9 сидів п'яний, він запитав, чи вони бачуть, що громадянин п'яний. ОСОБА_10 з його дружиною відповіли, що бачуть, і він запропонував їм розписатись в протоколі. ОСОБА_9 сам розписався в протоколі в присутності понятих, сидячи на дорозі. Протокол був складений згідно закону. Він ОСОБА_9 не доставляв в міліцію і медичний огляд йому не проводив, а сів в автомобіль ВАЗ, який належить ОСОБА_10, де також сиділа ОСОБА_11 і поїхали на обід додому. Після обіду він пішов в райвідділ і протокол віддав ст.дільничому Демеденку, який виніс постанову. 28 вересня 2009р він знову йшов на обід і зайшов в магазин «Тамара» купити хліба, де побачив ОСОБА_9, що перебував в стані алкогольного сп'яніння, мав неохайний зовнішній вигляд, запах з рота. Господарка магазину ОСОБА_13 робила зауваження ОСОБА_9 з приводу того, що той палить сигарети в магазині і лізе за прилавок, щоб вона дала в борг водки, погрожуючи, що не вийде з магазину. Він запропонував ОСОБА_9 вийти і склав протокол про адміністративне правопорушення за паління в громадському місці. Свідком події був ОСОБА_12 і він запропонував останньому та господарці магазину розписатись, що ті й зробили. ОСОБА_9 також підписав протокол власноручно та пішов додому. Складений протокол він віддав дільничному інспектору Рибаку і він виніс постанову.В цей день я ОСОБА_9 більше не бачив. В цей день він був без ОСОБА_5 і ударів ОСОБА_9 ніяких не наносив. 25 лютого 2010р. о 8 годині він прибув на роботу, начальником відділу проводилося оперативне засідання та піднято питання про нерозкриті злочини по Арбузинському району. Від слідчого Арбуза було дано окреме доручення йому та ОСОБА_5 допитати якогось свідка по кримінальній справі. Після засідання вони вдвох з ОСОБА_5 поїхали на відпрацювання, зізвонились з ОСОБА_6 і ОСОБА_8, взяли ОСОБА_7 (в нього був автомобіль). Оскільки він добре знає жителів Арбузинки та знає, хто займається крадіжками, тому вирішив заїхати до ОСОБА_9, так як він спілкується з тими, хто схильний до крадіжок. Оскільки, за їхніми даними, ОСОБА_9 проживав в домоволодінні ОСОБА_15, тому вони підїхали до будинку останніх, він зайшов до подвір'я, покликав господиню і спитав про місцезнаходження ОСОБА_9. ОСОБА_15 відповіла, що ОСОБА_9 в бані, і тому він попросив останню покликати ОСОБА_9 та принести паспорт останнього. ОСОБА_9 вийшов на вулицю і ОСОБА_5 запропонував сісти в автомобіль, оскільки на дворі вже було холодно. За їхніми даними, ОСОБА_16 схильний до злочинів і вони хотіли, щоб ОСОБА_9 підтвердив це. Так як вони не хотіли, щоб ОСОБА_15 чула їхню розмову про свого чоловіка, то від'їхали на нижню вулицю. Автомобілем вони відїхали на вул.Учительську до будинку культури, ОСОБА_8 і ОСОБА_7 були в машині останнього, марки «Таврія», а вони сиділи в іншій машині, за кермом якої був ОСОБА_5, ОСОБА_6 сидів збоку на пасажирському сидіні, а він з ОСОБА_9 позаду. Розмовляли вони хвилин приблизно 30-40, однак бачили, що ОСОБА_9 в нетверезому стані, брудний і нічого не розповідає, тому близько о 13год.40хв. відвезли додому. Зайшовши з ОСОБА_9 на подвір'я, він вказав ОСОБА_17, що все в порядку, на що вона погодилася, тому близько 14 години вони розійшлись. В той день вони отримали заробітну плату, в ОСОБА_5 в машині була пляшка вина, тому вони рішили поїхати на ферму і відпочити. Біля одного з сараїв він, ОСОБА_8, та ОСОБА_6 на капоті випили по одному стакану вина. ОСОБА_7 і ОСОБА_5 не пили. Через 20хв. бачимо хтось кричить за 200 метрів, він впізнав ОСОБА_18 і вийшов йому назустріч, відійшовши метрів 100, та почав пояснювати, що отримали заробітну плату і виїхали відпочити. Однак ОСОБА_18, який орендує дану територію наказав їм покинути територію, тому він сказав хлопцям звертатися. Вони допили вино, викинули пачку і хлопці завезли його додому. ОСОБА_9 з ними на фермі не було і його ніхто не бив. В 15 годин він вже був дома пообідав, і почав справляти автомобіль.Підсудний ОСОБА_5 в судовому засіданні не визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив, що згідно наказу№153 о.с начальника УМВС України в Миколаївській області від 30.12.2007р призначений на посаду дільничого інспектора міліції СДІМ Арбузинського РВУМВС України в Миколаївській області з 30.12.2007р і згідно наказу мав спеціальне звання лейтенанта міліції. В той час він навчався в Одеському навчальному закладі, який 16.05.2008р закінчив і вступив до виконання своїх обов'язків. В той час він обслуговував 4 сільські ради, куди входило 7 сіл. В кінці вересня 2009р за його участю нічого не відбувалося, і йому нічого не відомо. На той час ОСОБА_14 тільки приступив до своїх службових обов'язків, він ОСОБА_14 не знав. ОСОБА_4 тоді був закріплений за старшим дільничим ОСОБА_19, а він почав працювати з ОСОБА_4 лише зимою, і нічого не може пояснити по цьому факту. 25 лютого 2010р о 8годині він здав зміну, а тому і здав зброю та чекав оперативної наради в начальника і начальника дільничої служби . На оперативній нараді було поставлено задачу попрацювати за дорученням слідчого Арбуза по факту скоєння крадіжок на територіїї Арбузинки з бару «Шпітер». Йому була поставлена задача допомогти ОСОБА_14 в отриманні інформації та забезпечити останнього транспортом, оскільки він мав машину, а ОСОБА_14 знає місцеве населення: хто схильний до крадіжок, до зловживання спиртних напоїв, наркотиків. Після наради о 9 год 30хв. він, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 на автомобілі ВАЗ 2107 синього кольору поїхали до банкомату, зняли гроші та обїздили декілька точок, де ОСОБА_14 спілкувався з населенням з приводу крадіжок в смт. Арбузинка. Пізніше до нього зателефонував ОСОБА_6, який був на посаді дільничого інспектора, і вони разом працювали, і попросив забрати його в автомобіль, оскільки він не може дібратися до села, де проживає , через погодні умови. Вони під'їхали автомобілем в обумовлене ними місце, ОСОБА_6 сів в автомобіль, позаду сидів ОСОБА_14, в іншому автомобілі марки «Таврія», яка належить ОСОБА_7, сидів ОСОБА_7 і ОСОБА_8. Після цього вони підїхали до домоволодіння, в якому жив ОСОБА_9. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 під'їхали і стали, ОСОБА_14 вийшов і став кликати господарів. Вийшла господиня, яка після бесіди з ОСОБА_4 покликала ОСОБА_9. Через деякий час вийшов ОСОБА_9 і ОСОБА_14 запропонував йому сісти в машину. ОСОБА_9 підійшов (останній був брудний, тому він не хотів, щоб той сідав в салон автомобіля, дістав з багажника одіяло і застелив заднє сидіння) і сів позаду нього. ОСОБА_4 говорив з господинею, яка через деякий час винесла паспорт. ОСОБА_4 закрив двері, дав йому паспорт. Оскільки господиня стояла біля автомобіля, вони вирішили від'їхати і стали біля зупинки Будинку культури. За ними їхали ОСОБА_8 і ОСОБА_7. В автомобілі вони почали спілкуватись з ОСОБА_9, у якого хотіли дізнатися будь-яку інформацію щодо крадіжок, оскільки, за їхніми даними, подружжя ОСОБА_17 також могли вчиняти злочини. ОСОБА_4 запитував у ОСОБА_9, хто вживає чи зберігає наркотики. Розмова була довгою, оскільки ОСОБА_9 нічого не хотів розповідати. Ніякого фізичного чи психологічного тиску з їхнього боку на ОСОБА_9 не здійснювалося. Після розмови ОСОБА_14 запропонував завезти ОСОБА_9 додому і передати господині, в якої він мешкав. ОСОБА_6 знайшов в його автомобілі пачку з вином і ОСОБА_14 запропонував поїхати на ферму і розпити вино. Приїхавши на ферму, вони дістали пляшку з вином, ОСОБА_14, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 розложили на капоті та розпили пляшку вина. Він з ОСОБА_7 не пив. Хтось помітив, як в їх напрямку крокував якийсь чоловік, ОСОБА_14 сказав, що знає його і пішов назустріч, однак після повернення ОСОБА_14 сказав, що треба з території ферми їхати. Вони допили вино поїхали. Після того, як вони завезли ОСОБА_14 додому, то поїхали на Кавунівський переїзд, висадили ОСОБА_6 і ОСОБА_8 і поїхали до дому. Він заїхав до товариша, потім приблизно о 15 год 30 хв. приїхав додому.

Підсудний ОСОБА_6 в судовому засіданні не визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив, що згідно наказу №9 о/с начальника УМВС України від 26.01.2009р призначений на посаду дільничого інспектора міліції СДІМ РВ УМВС України в Миколаївській області і мав спеціальне звання лейтенанта міліції. 25 лютого 2010р. о 8 годині він прибув на роботу в Арбузинський РВ УМВС, побув у начальника на нараді, а потім перейшов в кабінет дільничих. Він і ОСОБА_8 виїхали в с.Садове і добирались на Новогригорівку, проте довго не могли зупинити попутного транспорту. Через деякий час зателефонував ОСОБА_5 і сказав, що він в Арбузинці працює з ОСОБА_4. Вони домовилися зустрітись та о 12 годині в смт.Арбузинку біля магазину ОСОБА_5 на автомобілі їхзабрав. Вони під'їхали до домоволодіння ОСОБА_17, та ОСОБА_14 повідомив, що тут проживає антисуспільний соціум. До них вийшла ОСОБА_15, потім ОСОБА_9 ОСОБА_20 посадовив ОСОБА_9 в автомобіль на заднє сидіння, ОСОБА_15 винесла паспорт ОСОБА_9 та залишилася стояти біля машини. ОСОБА_20 пропозицію ОСОБА_20 ми відїхали двома автомобілями, та в салоні автомобіля намагалися випитати у ОСОБА_21 будь-яку інформацію, пропонували за інформацію гроші, запитували про ОСОБА_15, але від ОСОБА_9 нічого не дізналися, а тому відвезли його до будинку ОСОБА_15. Потім він знайшов в бардачку автомобіля пачку вино і запропонував її розпити, ОСОБА_14 запропонував поїхати на ферму, так як всі вони були в форменному одязі. Так, вони заїхали на територію ферми і почали пити вино, при цьому вели себе шумно. Через деякий час побачив, що невідомий чоловік йде в їхньому напрямку. ОСОБА_20 пішов з ним поговорив та, повернувшись, повідомив, що территорія охороняється, а тому треба завершувати їхню гулянку. Тому вони побули 5хв і покинули територію ферми. Після цього вони завезли ОСОБА_14 додому, його з ОСОБА_8 завезли до переїзду, що в Кавунах, де вони вийшли і стали добираться до дому до Первомайська. До ОСОБА_9 ніхто з них ніяких засобів фізичного чи психічного впливу не застосовував. Розмова між ними відбувалася в дружній обстановці та погроз ніхто не висловлював.

Підсудний ОСОБА_7 в судовому засіданні не визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив, що згідно наказу №109 начальника УМВС України в Миколаївській області від 26.10.2009р призначений на посаду помічника чергового чергової частини Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області з 26.10.2009р та відповідно до наказу №72 о/с від 14.08.2006р мав спеціальне звання молодшого сержанта міліції. 25 лютого 2010р о 9 годині він змінився з добового наряду, де перебував помічником наряду. О 9год.30хв вони з ОСОБА_5 відправились до банку, де отримали заробітну плату, він заплатив кредит і повернулися до райвідділу. ОСОБА_20 сказав, що має відпрацювати смт. Арбузинку і потребує допомоги, а тому сказав брати свою машину, та пообіцяв заправити автомобіль бензином. ОСОБА_14 повідомив, що скоро приїде ОСОБА_6 і ОСОБА_8. Так, він постійно їздив з Каравановим своїм автомобілем за автомобілем, де сиділи ОСОБА_14, ОСОБА_5 та ОСОБА_6. Куди вони їхали, туди і вони прямували своїм автомобілем. Потім о 13 годині вони під'їхали до якогось двору, з машини ОСОБА_5 вийшов ОСОБА_14 і пішов до двору, з будинку вийшла господиня, потім остання винесла якісь документи, вийшов ОСОБА_9 (на той час він ОСОБА_9 не знав). ОСОБА_9 сів в автомобіль, а господиня стояла біля машини, де сидів ОСОБА_14. Потім автомобіль ОСОБА_14 почав відїжджати, тому й вони поїхали за першим автомобілем на нижню вулицю, поговорили 30 хвилин, потім ОСОБА_9 завезли до дому, де вийшла господарка ОСОБА_17, забрала ОСОБА_9 і вони поїхали на ферму. ОСОБА_20, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 там пили, а він з ОСОБА_5 не пили. Він був у форменому одязі, а поверху одягнена цивільна куртка. Пізніше вони помітили якогось чоловіка, ОСОБА_14 сказав, що знає останнього і пішов з ним поговорить, після чого повернувся і сказав, що це охоронець. Вони допили вино і поїхали. ОСОБА_14 він пояснив, що не бачив, щоб ОСОБА_9 хтось наносив тілесні ушкодження. Після того, вони завезли ОСОБА_14 і поїхали до дому.

Підсудний ОСОБА_8 в судовому засіданні не визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів та пояснив, що згідно наказу начальника УМВС України в Миколаївській області від 12.10.2009р призначений на посаду помічника чергового чергової частини Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області з 12.10.2009р та відповідно до наказу №113 о/с від 3.09.2008р мав спеціальне звання молодшого сержанта миліції. 25 лютого 2010р ОСОБА_6 запропонував з ним поїхати на обслуговувану ним дільницю в с.Новокрасне. Після наради вони змогли дібратися тільки до с.Садове, тому зателефонували ОСОБА_5 і попросили, щоб він їх завіз в с. Новокрасне. Однак ОСОБА_5 сказав, що він не дома і запропонував повернутись в Арбузинку і попрацювати разом. Вони з ОСОБА_6 повернулись близько 12 години в Арбузинку і зустрілись біля магазину Юг-збит. ОСОБА_7 був в цивільній куртці, всі інші були у форменому одязі. Вони поїхали за ОСОБА_5, заїхали до кількох домоволодінь, але нікого не було. Потім підїхали за черговою адресою, ОСОБА_14 покликав та вийшла якась дівчина на імя ОСОБА_15, потім вийшов ОСОБА_9 і ОСОБА_14 запропонував останньому пройти до машини і сісти в салон. ОСОБА_20 попросив господиню винести паспорт ОСОБА_9, останній пройшов і сів в машину, а ОСОБА_15 стояла біля машини. ОСОБА_5 завів машину і відїхав, вони, в свою чергу, своїм автомобілем направилися за автомобілем ОСОБА_5. Спустились на одну вулицю нижче - до Будинку культури. ОСОБА_6 сказав сидіти в машині, тому вони чекали в своєму автомобілі поки в першому автомобілі йшла розмова. Через 30хв. вони завезли ОСОБА_9 до домоволодіння,де ОСОБА_14 з ОСОБА_9 вийшли в машини. Він також вийшов з машини і тому чув, як ОСОБА_14 запитав у господині, чи бачить вона, що ОСОБА_9 не ушкоджений та цілий, на що господиня відповіла згодою. ОСОБА_20 віддав їй паспорт, сів в машину і махнув їхати за ним. Приїхали вони на ферму,стали біля ангару, ОСОБА_6 вийшов з машини і держав пакет з вином, яке пив він з ОСОБА_6 і ОСОБА_20 , а ОСОБА_7 з ОСОБА_5 відмовились. Були вони там приблизно 30 хвилин, він побачив, що ОСОБА_14 відходе, та побачив, що назустріч ішов якийсь чоловік. ОСОБА_20 повернувся і сказав, що треба їхати, що в ангарі зерно, яке охороняється. Через 5 хв. вони поїхали завезли ОСОБА_14, а потім він з ОСОБА_6 добирались до Арбузинського перехрестя. По дорозі вони зустріли начальника дільничих ОСОБА_22, з ним порозмовляли і поїхали додому в Первомайськ.

Однак, вина підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм злочинів знайшла своє підтвердження всією сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів.

Так, потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що являється інвалідом 2 групи (за зором). До жовтня 2009 року проживав ІНФОРМАЦІЯ_17. В кінці вересня 2009 року до нього додому приїхали 3 співробітники міліції, вибили двері, і оскільки його вдома не було, поїхали шукати його по селищу Арбузинка та знайшли його в будинку ОСОБА_23, яка є жінкою похилого віку, за якою він доглядав. Ці ж співробітники міліції: ОСОБА_4, ОСОБА_5 (третього співробітника міліції він не памятає) вибили двері до будинку ОСОБА_23 і без дозволу господарки зайшли всередину, де почали в неї питати його місцезнаходження. ОСОБА_23 сказала їм, що його немає. Однак, співробітники міліції, виходячи з будинку, побачили його в сусідній кімнаті, зайшли і почали наносити удари: ОСОБА_5 наніс декілька ударів по голові. При цьому співробітники міліції погрожували завезти його до райвідділу міліції і посадити на 15 діб. Після цього вони витягли його на вулицю і почали бити: ОСОБА_5 наніс йому не менше 5-х ударів руками та 3 ударів ногою в область голови та обличчя, ОСОБА_4 наніс йому не менше 3-х ударів руками та 2 ударів ногою в область голови та обличчя, при цьому він сидів на землі біля входу до будинку. Третій, йому невідомий, не спричиняв йому тілесних ушкоджень. Після цього, ОСОБА_4 примусив його підписати чисті бланки. Він не бачив, які саме бланки, оскільки має поганий зір, але чув як ОСОБА_4 попросив співробітника дістати протоколи. За вказівкою ОСОБА_4 він підписав 2 бланки, на кожному з яких поставив чи 3 чи 4 підписи, в тих місцях, де показав ОСОБА_4 Все це супроводжувалося образами на його адресу та брутальною лайкою. ОСОБА_14, співробітники міліції наголошували про те, щоб він запамятав прізвище «Артюх Антон Сергійович», аби в подальшому поважно ставився до останнього, оскільки той його дільничний інспектор міліції.Так як у нього було дужо багато тілесних ушкоджень, він звернувся до Арбузинської ЦРЛ. В лікарні він нікому не казав, про те, що його побили співробітники міліції та пролежав на стаціонарі в лікарні приблизно 2 тижні. Після вказаного випадку, він продовжував жити у ОСОБА_23 і доглядати за нею. Але в кінці грудня вона померла. Так як в нього не було засобів для снування, він звернувся до сусідів (подружжя ОСОБА_15) і вони запропонували йому жити разом з ними. Поки були морози, він проживав разом з ними в їхньому будинку, а після того, як потеплішало, він перейшов жити в баню, яка знаходиться в дворі їхнього домоволодіння. Так, 25 лютого 2010р приблизно о 15 год до вказаного домоволодіння приїхало 5 співробітників міліції, які перебували у нетверезому стані (серед них був ОСОБА_4, один з них назвався ОСОБА_8, інших імен він не знав). Вказані особи не представившись, без дозволу господарів будинку, зайшли до двору та ОСОБА_4С наказав господині домоволодіння ОСОБА_15 покликати його, що вона й зробила. Він вийшов до двору, де вони трохи поговорили і співробіники міліції наказали йому пройти на вулицю до машин (вони були на двох машинах: ВАЗ 2107 синього кольору та ЗАЗ 1102 сірого кольору). Біля машин 4-ро співробітників міліції почали по черзі спричинювати удари руками в груди - кожен із 4-х співробітників міліції наніс йому не менше 3 ударів руками в область тулуба. ОСОБА_4 стояв біля воріт до будинку. В цей час вийшла ОСОБА_15 і почала на них кричати, але вони не звертали на неї уваги і продовжували його бити. Після чого його посадили до машини темно-синього кольору на заднє сидіння і відвезли на ферму. ОСОБА_4 їхав у автомобілі ЗАЗ 1102 сірого кольору ще з двома співробітниками міліції. А він - в автомобілі ВАЗ 2107 синього кольору з двома співробітниками міліції, які сиділи на передніх сидіннях. Його привезли на ферму № 1 ЗАТ «Україна». Один із співробітників міліції запитав у нього, в якому корпусі його краще кінчати, він зазначив, що йому все одно, і вони вивели його з машини і перед одним із складів почали бити. 4 співробітників міліції били його по-черзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, прізвища інших двох співробітників міліції він не знає, спричиняли йому тілесні ушкодження на зворотному шляху в автівці, наносячи удари по обличчю. Вказані перші чотири співробітники міліції заставляли його ставати на коліна і били по черзі по тілу шматками шлангу, а саме по сідницях. Так, як шматок гумового шлангу був довгий, то під час удару гумовий шматок шлангу вислизьнув і удар прийшовся по правій голені, в результаті чого в нього утворилась ссадина на правій голені. Шлангою йому спричинював тілесні ушкодження ОСОБА_4 ОСОБА_14, його били по нирках, ставали йому на груди та ставили ноги в області паху. ОСОБА_4 вдарив його головою 1 раз в ніс, в результаті чого з носа потекла кров. Його примусили прикласти сніг. При цьому, він чув як хтось із сторожів вказаної ферми підійшов до складу і казав ОСОБА_4, щоб це припинилося і що йому не потрібні неприємності. Співробітники міліції пішли до нього на зустріч, переговорили з ним і сторож пішов геть. Потім вони повернулись до нього і продовжували спричинювати йому тілесні ушкодження. Кожен із 4 вказаних вище співробітників міліції наніс йому не менше 4 ударів руками та ногами по тілу. Після цього йому дали пластмасовий стакан із якоюсь настойкою і примусили її випити двічі. Після чого ОСОБА_4 дав йому 5 грн. і сказав, щоб він купив собі щось похмелитись. Потім ОСОБА_4 заставив його пробігти від корпусу, під яким вони знаходились, до вагів. ОСОБА_14, ОСОБА_4 зазначив, що якщо він не вкладеться в 5 хвилин, вони будуть продовжувати знущатись над ним. Боячись нових побоїв, він пробіг і повернувся назад. При цьому, поки він бігав, ОСОБА_4, казав йому, щоб він швидше біг, він відповідав, що в нього обморожені ноги, але ОСОБА_4 все одно казав йому бігти швидше. Потім його примусили покласти руки за спину та йти до машини. Співробітники міліції хотіли, щоб він йшов додому пішки. Але ОСОБА_4 застеріг, що він втече і тому його повезли в машині. При цьому, ОСОБА_4 зазначав, що йому пощастило, що його будуть везти не в багажнику, а в салоні машини і що його привозили на ферму, а не на Ташлик. Так, його везли в автомобілі ВАЗ 2107 синього кольору при цьому один із співробітників міліції, який сидів на передньому сидінні обернувся до нього і всю дорогу наносив йому удари в обличчя, а водій ОСОБА_5 говорив, щоб він про все мовчав. Коли його привезли назад до двору, його не хотіли випускати з машини і примусили підписати чистий аркуш білого паперу, на якому він поставив один підпис і лише після цього, його випустили з машини. ОСОБА_14 він пояснив, що заповнені протоколи про адміністративні правопорушення він ніколи не бачив, але чисті бланки адмін. протоколів він бачив, так як їх примушував підписати співробітник міліції ОСОБА_4 Підпис у даному протоколі схожий на його підпис. Особи зазначені у графі «свідки правопорушення» під прізвищами ОСОБА_10 та ОСОБА_11 йому не відомі. Вказаний протокол в присутності нього ніхто не підписував. ОСОБА_4 на вул. Коцюбинського його не зупиняв і адмін протокол не складав.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_18, разом зі своїм чоловіком ОСОБА_16 та двома дітьми. З кінця грудня 2009 року разом з ними проживає ОСОБА_9, так як в його будинку не має умов для проживання взимку. Останній дає кошти на продукти харчування та допомагає по господарству. 25 лютого 2010р приблизно о 15 год до них додому приїхали , на автомобілях ВАЗ 2107 синього кольору та ЗАЗ 1102 сірого кольору 5 співробітників міліції, одягнені у формений одяг, перебуваючи у стані алкогольного спяніння. Одним з них був ОСОБА_4, інший назвався ОСОБА_8. Інших трьох вона не знає. ОСОБА_4 пройшов до порогу будинку і сказав їй покликати ОСОБА_9 Поступово всі інші співробітники міліції почали заходити до двору. Вона запитала у ОСОБА_4, навіщо йому потрібен ОСОБА_9, на що він відповів, що його прислав начальник райвідділу міліції із вказівкою розібратись із ОСОБА_9, оскільки на останнього від пенсіонерів надійшли скарги. Вона запитала у ОСОБА_4, куди він збирається везти ОСОБА_9, на що той відповів, що ОСОБА_9 повезуть до райвідділу міліції і будуть допитувати. Вона зайшла до будинку і покликала ОСОБА_9 Останній вийшов на поріг до співробітників міліції і ті почали до нього чіплятись з претензіями. Про що між ними йшла розмова вона не чула, оскільки ОСОБА_4 сказав, щоб вона винесла паспорт ОСОБА_9, тому вона пішла за паспортом. Коли повернулась з паспортом - ОСОБА_9 і співробітників міліції вже не було, вони всі вже були на вулиці. При цьому, ОСОБА_9 вже був на землі біля машини ВАЗ 2107 синього кольору і 4-ро міліціонерів по-черзі наносили удари руками в груди ОСОБА_9 Вона підійшла до ОСОБА_4, віддала йому паспорт і запитала, за що бють ОСОБА_9, на що той відповів, щоб вона йшла до будинку і займалась дітьми. А один із співробітників міліції (зріст 175-180 см, волосся світлого кольору, коротке) на її зауваження про те, що ОСОБА_9 інвалід ІІ групи, відповів, щоб вона не вірила ОСОБА_9, оскільки останній «бачить далі, ніж чує». Вона вказала на те, що у ОСОБА_9 є посвідчення про інвалідність за зором і на вимогу співробітника міліції винесла вказане посвідчення. В цей час ОСОБА_9 посадили до автомобіля ВАЗ 2107 синього кольору на заднє сидіння. На прохання ОСОБА_9 вона винесла його курточку. Після цього всі співробітники міліції сіли до машин і поїхали у невідомому напрямку. Близько 17 години 30 хвилин ці ж працівники міліції на цих же автомобілях разом з ОСОБА_9 повернулись назад до двору. Вона з чоловіком почули, як підїхали автомобілі і вийшли до двору. ОСОБА_4 ще з двома співробітниками міліції зайшов до двору, а ОСОБА_9 разом з двома співробітниками міліції залишався сидіти в автомобілі ВАЗ 2107 синього кольору. Вона запитала у ОСОБА_4, де ОСОБА_9, на що їй було вказано, що ОСОБА_9 сидить в машині, його допитують. На її прохання ОСОБА_4 наказав іншим міліціонерам випустити з автомобіля ОСОБА_9 та почав запевняти її, щоб вона не переймалася, оскільки ОСОБА_9 привезли живим та здоровим і що з ним все гаразд. Потім співробітники міліції привели до двору ОСОБА_9 і ОСОБА_14 сказав їй та її чоловікові, щоб вони на нього подивились і сказали чи все з ОСОБА_9 гаразд. ОСОБА_15 сказала ОСОБА_4, що з ОСОБА_9 не все в порядку, оскільки в нього лице червоне, начебто, його били і на курточці кров. На що ОСОБА_14 відповів, що ОСОБА_9 заробив і отримав двічі в лице, не без причини. Після цього в її присутності, в присутності її чоловіка та інших співробітників міліції, ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_9 і запитав, чи запамятав останній, хто він такий, на що ОСОБА_9 відповів, що він запамятав його і тричі повторив прізвище останнього. При цьому кожного разу ОСОБА_4 примушував ОСОБА_9 повторювати прізвище гучніше, щоб той чув. Після цього ОСОБА_4 штовхнув ОСОБА_9 в спину і сказав, що той може іти в своє «логово» відпочивати. Один із співробітників міліції в цей час сказав, що в нього немає часу, що йому потрібно їхати, сів до автомобіля ЗАЗ 1102 і поїхав, а через декілька хвилин поїхали і інші співробітники міліції на автомобілі ВАЗ 2107. ОСОБА_9 нічого не хотів розповідати, оскільки боявся. Сказав ОСОБА_16, щоб той до нього зайшов. ОСОБА_24 пішов до ОСОБА_9 і ОСОБА_9 розповів, що з ним відбулось і де його возили. Він сказав, що його повезли на ферму і там били. Подробиць він не розповідав, оскільки був у шоковому стані. Наступного дня вони з чоловіком порадили ОСОБА_9 звернутись із заявою до прокуратури, що він і зробив.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 підтвердила свої пояснення /т.1 а.с. 174-177/, дані нею на досудовому слідстві.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що 25 лютого 2010р. вдень він знаходився вдома разом зі своєю дружиною ОСОБА_15, своїми дітьми та ОСОБА_9, який проживає у них з кінця грудня 2009 року. Близько 14 години до них додому приїхали 5 співробітників міліції і просили у його дружини, щоб ОСОБА_9 вийшов до них. З розмови між дружиною та співробітниками міліції він чув, що останні просили пенсійне посвідчення ОСОБА_9, паспорт, так як в них, нібито, є скарга якоїсь пенсіонерки на ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_9 ходив 24 лютого 2010р у нетверезому стані по вулиці. Але він заперечує даний факт, так як з тих пір, як ОСОБА_9 проживає в них, він не вживає спиртних напоїв. Після цього ОСОБА_15 покликала ОСОБА_9 і той вийшов до співробітників міліції, а він пішов на горище заносити банки. Що робили співробітники міліції з ОСОБА_9І, у дворі його домоволодіння, він не бачив. Коли він повернувся до двору, то співробітники міліції вже знаходились біля машин разом з ОСОБА_9 Коли через 2 години ОСОБА_9 привезли співробітники міліції назад до двору, ОСОБА_4 один із міліціонерів покликав їх з дружиною і запитав, чи нормальний стан у ОСОБА_9 На що ОСОБА_15 йому відповіла, що її не задовольняє зовнішній стан ОСОБА_9, так як по ньому видно, що його били. На це ОСОБА_4 посміявся і разом з іншими співробітниками міліції поїхали геть від їхнього двору. При цьому всьому співробітники міліції знаходились в стані алкогольного спяніння. Хто ще був серед співробітників міліції, окрім ОСОБА_4С, йому не відомо. (т.1 а.с.163-165).

Свідок ОСОБА_18 в судовому засіданні пояснив, що його батько - ОСОБА_25 займає одне з приміщень на фермі ЗАТ «Україна», яка знаходиться в смт. Арбузинка. Він має своє фермерське господарство, а він батьку допомагає ремонтувати техніку. 25 лютого 2010р. він, як і зазвичай, знаходився на фермі ЗАТ «Україна», ремонтував техніку. Близько 14 години до нього підійшов його помічник ОСОБА_26 і повідомив, що біля одного зі складів знаходяться дві сторонні машини. Поки він йшов до складу ферми № 1, то побачив, що біля неї знаходиться 2 автомобілі: автомобіль марки «Таврія» сірого кольору та ВАЗ 2107 синього кольору. На зустріч вийшов співробітник міліції ОСОБА_4 (ОСОБА_14 він знав раніше), якому він повідомив, що дана територія охороняється, а в складах зберігається зерно, і останній пообіцяв через 30 хвилин залишити територію. Через деякий час він побачив, що автомобілів біля складу вже не було. Близько до автомобілів він не підходив та нікого, окрім ОСОБА_4, він не знає. Хтось сказав, що там був ОСОБА_9, однак він точно цього сказати не може, оскільки бачив людину в цивільному зі спини.

Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні пояснив, що він допомагає ОСОБА_18 на фермі ЗАТ «Україна». 25 лютого 2010р близько 14 години він рубав дрова. В цей час, він побачив, що біля складу ферми № 1 знаходиться група людей. Хто конкретно і чи були біля них машини він не бачив, а відразу пішов до ОСОБА_18 і сказав йому про побачене. ОСОБА_18 взяв у нього сокиру і пішов до складу ферми № 1, щоб вияснити, що там відбувається. Про що між людьми та ОСОБА_18М, йшла мова, він не чув та не бачив, так як в цей час взяв дрова і пішов до кімнати, де зазвичай вони обідають, щоб натопити плиту. Через деякий час повернувся ОСОБА_18 і повідомив, що біля складу ферми № 1 знаходяться співробітники міліції і вирішують якісь свої питання. Про те, що з ними був ОСОБА_9, ОСОБА_18 не повідомляв. Він знаходився постійно в кімнаті, де вони обідають, і на вулицю не виходив, тому не бачив як робітники міліції залишили територію ферми, а дізнався про це від ОСОБА_18

Свідок ОСОБА_27 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає в ІНФОРМАЦІЯ_19, разом зі своєю сімєю. Вікно її будинку виходить у двір будинку № 125 по вул. Учительська, в якому мешкає ОСОБА_9 В кінці вересня 2009 року (точну дату ОСОБА_27 не памятає), до помешкання ОСОБА_9 приїхали два співробітника міліції один із них ОСОБА_4 (він був одягнений в цивільний одяг), а іншого вона не знає (він був одягнений у формений одяг, за зростом вищий ніж ОСОБА_14, інших прикмет). Вказані співробітники міліції були на автомобілі ВАЗ 2107 синього кольору. ОСОБА_4 разом з іншим співробітником міліції підійшли до фіртки і почали відкривати її. Вона в цей час разом із своїми гостями сиділа на лавочці під своїм будинком та сказала співробітникам міліції, щоб вони не ходили до двору ОСОБА_9, оскільки там нікого не має. Але, співробітники міліції на її зауваження не відреагували, пройшли до двору ОСОБА_9, почали гукати господаря і стукати до вікна, але оскільки нікого не було вдома, вони пройшли до вхідних дверей будинку і вибили їх. Хто саме із співробітників міліції вибив двері, вона не бачила, але вона чула звук як відкрились двері та вдарились об щось. Вона знову зробила зауваження співробітникам міліції і ще раз зазначила, що там нікого не має. ОСОБА_4 запитав у неї, коли ОСОБА_9 буває вдома, на що вона відповіла, що зазвичай ОСОБА_9 вдома буває ввечері. Співробітники міліції сіли до автомобілю та поїхали геть. Вона побачила ОСОБА_9 вже через тиждень, коли він прийшов із лікарні додому. У розмові, ОСОБА_9 повідомив їй, що його побили, і він знаходиться в лікарні на стаціонарному лікуванні (додому він прийшов, щоб взяти одяг), але хто його побив, ОСОБА_9 не вказував. Коли настали морози, ОСОБА_9 перейшов жити на іншу вулицю, але до кого, їй не відомо. ОСОБА_14, від людей, вона чула, що в лютому 2010 року ОСОБА_9 побили співробітники міліції, але подробиць не знає і свідком цих подій не була.

Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_12 офіційно є її чоловіком, але більше 5 років вони проживають окремо один від одного. ОСОБА_12 проживає близько останніх 2 років в м. Миколаїв. Останнього разу вона бачила ОСОБА_12 в смт. Арбузинка в грудні 2009 року, коли він приїздив на похорони до своєї бабусі. До цього, ОСОБА_12 був в смт. Арбузинка у вересні 2009 року, але до неї додому не заходив. По предявленому протоколу МИ № 001347 від 28 вересня 2009р, вона зазначила, що підпис у графах «свідки правопорушення», «у присутності понятих», навпроти прізвища «ОСОБА_29В.» не належать її чоловікові ОСОБА_12

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що з 1996 року він працює в Арбузинському РВ УМВС. З 2008 року він перебував на посаді старшого дільничного інспектора вказаного райвідділу міліції. З 2008 року як дільничний інспектор обслуговував територію смт. Арбузинка. За ним був закріплений помічник дільничний інспектор Артюх А.С. Приблизно в середині лютого 2010 року він дав завдання ОСОБА_4 зясувати, за які кошти проживає ОСОБА_9 та родина ОСОБА_15, так як ОСОБА_9 мешкає в їх родині та всі разом систематично зловживають алкогольними напоями. ОСОБА_14, до нього надійшла інформація, що вказані громадяни скоюють крадіжки в смт. Арбузинка. За його даними, ОСОБА_15 неодноразово зверталася до Арбузинського РВ з усними зверненнями на сварки в родині. Крім того, була оперативна інформація, що ОСОБА_16 систематично вживає рослини канабісу шляхом куріння. В подальшому, ОСОБА_4 повідомляв йому, що він спілкувався з ОСОБА_9, але суть розмови не передавав. В кінці вересня 2009 року до ЧЧ Арбузинського РВ надійшло повідомлення з Арбузинської ЦРЛ про звернення за медичною допомогою ОСОБА_9 При опитування вказаного громадянина, останній пояснив, що тілесні ушкодження він отримав внаслідок падіння з дерева, про що власноручно написав заяву з проханням припинити розслідування по даному факту. При цьому на ОСОБА_9 ніякого фізичного та психічного впливу з боку співробітників міліції не застосовувалось. Враховуючи те, що його стан здоровя був задовільний і ОСОБА_9 сам погодився прийти в службовий кабінет і написати заяву, він його опитував в службовому кабінеті.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснив, що він працював на посаді начальника сектора дільничних інспекторів міліції Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області в період з 22.06.2009р до 06.04.2010р. В його посадові обовязки, як начальника СДІМ, входило: контроль за виконанням своїх посадових обовязків дільничними інспекторами міліції, розглядом матеріалів в установлені законом строки, і т.д. Щодо протоколів про адміністративні правопорушення він пояснив, що в Арбузинському РВ УМВС ведеться журнал обліку видачі протоколів про адміністративні правопорушення, в якому розписуються всі співробітники міліції за отримані протоколи із зазначенням номеру протоколу та дати його отримання. Після того, як співробітником міліції виявлено адміністративне правопорушення та складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, даний протокол розглядає уповноважена на те посадова особа і виносить постанову за справою про адміністративне правопорушення. По предявленій копії протоколу про адміністративне правопорушення МИ - № 001347 від 28 вересня 2009р, складеного на ОСОБА_9 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 175 КУпАП, він пояснив, що даного протоколу не памятає. По предявленій копії постанови за справою про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 175 КУпАП, вчинене ОСОБА_9, він повідомив, що дана постанова йому знайома і підпис в графі «начальник» належить йому. Оскільки даний протокол був складений помічником ДІМ СДІМ ОСОБА_4, за вказівкою начальника Арбузинського РВ УМВС він мав право підписувати постанови за справами про адміністративні правопорушення, за скоєння яких передбачалось адміністративне стягнення у вигляді попередження або накладення штрафу. Однак, він не памятає, чи була вказана особа присутня під час розгляду адміністративної справи. Під час обрання виду адміністративного стягнення щодо ОСОБА_9 за скоєння ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КУпАП, він керувався тим, що вказана особа раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності та ніде не працювала на той момент. Крім того, він зазначив, що у разі, якщо особа була присутня під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, вона одразу ж розписується під постановою про винесення рішення. У разі, якщо особа-правопорушник не була присутня при цьому, особа повинна бути ознайомлена з даною постановою протягом доби. ОСОБА_9 міг бути ознайомлений з даною постановою пізніше, після прийняття даного рішення. Щодо заповнення граф даної постанови, він пояснив, що так як, вказаний прокол склав ОСОБА_4, то відповідно він і заповнював постанову за справою про адміністративне правопорушення.

Свідок ОСОБА_30 в судовому засіданні пояснила, що вона працює в Арбузинській ЦРЛ на посаді лікаря окуліста протягом 34 років. ОСОБА_9 знаходиться під наглядом лікаря окуліста з дитинства і до сьогоднішнього дня. З 2009 року вказана особа була визнана інвалідом ІІ групи за зором, так як йому був виставлений діагноз: часткова атрофія зорових нервів і короткозорість середньої степені. В 2010 році даний діагноз повторно був підтверджений. Гострість його зору 0,002 на обидва ока, що відповідає відстані, на якій він може бачити 1 метр. За останній рік його зір погіршився. В березні 2010 року ОСОБА_9 повинен був їхати до Миколаївської обласної очної лікарні для повторного курсу лікування. Однак, так як йому на передодні було спричинено тілесні ушкодження, згідно слів ОСОБА_9, він до м. Миколаєва не поїхав. ОСОБА_14, вона зазначила, що під час нанесення ударів ОСОБА_9 по тілу, він міг бачити і розпізнати обличчя осіб, які спричинювали йому тілесні ушкодження.

Свідок ОСОБА_31 в судовому засіданні пояснила, що з 1992 р. вона працює в Арбузинській ЦРЛ лікарем-неврологом та на 0,25 % ставки працює за сумісництвом лікарем-психіатром. Щодо ОСОБА_9, пояснила, що згідно медичної документації, з 1994 року ОСОБА_9 перебуває на обліку у психіатра. В 1994 році ОСОБА_9І був направлений до Миколаївської обласної психологічної лікарні № 1 Арбузинським районним військкоматом для обстеження, у звязку з його скаргами на стан здоровя. ОСОБА_11 йому було виставлено діагноз: психічне захворювання. Останній запис в медичній документації за 1997 рік, з тих пір і до даного часу медичка картка ОСОБА_9 не містить жодних даних щодо звернення до психіатра за консультацією чи за допомогою. ОСОБА_9 у березні 2010 року пройшов медичне обстеження у психіатра, у звязку з оформленням на МСЕК. В ході обстеження ОСОБА_9 нею не було виявлено жодних ознак присутності гострої психопатологічної симптоматики. ОСОБА_14, вона зазначила, що у ОСОБА_9 відсутні ознаки, які б вказували на присутність в нього психічної хвороби, а тому, з її слів, ОСОБА_9 є осудним і його свідчення можна враховувати в ході слідства.

Свідок ОСОБА_32 в судовому засіданні пояснила, що вона працює з 1994 року в Арбузинській ЦРЛ лікарем-неврологом, та 0,5% ставки лікарем-наркологом. Щодо ОСОБА_9 пояснила, що в 2007 році ОСОБА_9 було доставлено до Арбузинської ЦРЛ з діагнозом: алкогольна інтоксикація, отруєння угарним газом. В червні 2009 року ОСОБА_9 було взято на облік з діагнозом синдром залежності від алкоголю, з тих пір на повторний огляд ОСОБА_9 не приходив. Згідно записів в журналах реєстрації проведення експертиз на стан алкогольного спяніння, ОСОБА_9 з вересня 2009 року і до даного часу до лікарні для освідування на стан алкогольного спяніння не доставлявся і в лікарню з діагнозом алкогольна інтоксикація не звертався.

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 03 червня 2010р, потерпілий ОСОБА_9 добровільно вказав на точне місце та осіб, що спричинили йому тілесні ушкодження 25 лютого 2010р. /т.2 а.с.57-67/.

Відповідно до протоколів предявлення для впізнання осіб по фотознімках №№1,2,3,4,5 від 08 червня 2010р, потерпілий ОСОБА_9 вказав на ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, які спричинювали йому тілесні ушкодження 25 лютого 2010р. /т.2 а.с.85-87, 88-90, 91-93, 94-96, 97-99/.

Як свідчить протокол відтворення обстановки та обставин подій від 03 червня 2010р., свідок ОСОБА_15 в ході проведення даної слідчої дії вказала точне місце, де були розташовані автомобілі та розташування співробітників міліції під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 /т.2 а.с.51-55/.

З протоколів предявлення для впізнання осіб по фотознімках №№ 7,8,9,10 від 11 червня 2010р слідує, що свідок ОСОБА_15 вказала на ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_4, які спричинювали ОСОБА_9 тілесні ушкодження 25 лютого 2010р біля будинку № 14 по вул. Коцюбинського в смт. Арбузинка, шляхом нанесення ударів кулаком в груди. /т.2 а.с.181-183, 184-186, 187-189, 190-192/.

У відповідності з протоколом предявлення для впізнання особи від 24 червня 2010р, в ході проведення вказаної слідчої дії свідок ОСОБА_15 вказала на ОСОБА_6 і зазначила, що вказана особа спричинювала ОСОБА_9 тілесні ушкодження 25 лютого 2010р біля будинку № 14 по вул. Коцюбинського в смт. Арбузинка, шляхом нанесення ударів кулаком в груди. /т.3 а.с.56-57/.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_15 підтвердила обставини, викладені в вищезазначених протоколах пред'явлення особи для впізнання.

Згідно протоколу відтворення обстановки та обставин подій від 09 червня 2010р, свідок ОСОБА_18 вказав на точне місце, де були розташовані автомобілі та розташування співробітників міліції під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 /т.2 а.с.149-155/.

З протоколу огляду місця події від 26 лютого 2010р випливає, що місцем спричинення співробітниками міліції тілесних ушкоджень ОСОБА_9 25 лютого 2010р є територія ферми № 1 ЗАТ «Україна» в смт. Арбузинка та зафіксована обстановка на момент проведення огляду. /т.1 а.с.5-10/.

Висновок судово-медичної експертизи № 86 від 24 березня 2010р вказує на те, що у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження, які він отримав 25 лютого 2010р. у вигляді крововиливів, синців в області обличчя, спини, правої голені, правої кисті. Дані ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. /т.1 а.с.162/.

У відповідності з протоколом відтворення обстановки та обставин подій від 11 червня 2010р., потерпілий ОСОБА_9 вказав точне місце та осіб, що спричинили йому тілесні ушкодження в кінці вересня 2009 року. /т.2 а.с.197-199/.

З протоколу огляду місця події від 03 червня 2010р. випливає, що місцем спричинення співробітниками міліції тілесних ушкоджень ОСОБА_9 в кінці вересня 2009 року є подвіря домоволодіння по вул. Коцюбинського, 12, та зафіксована обстановка на момент проведення огляду. /т.2 а.с.69-71/.

Як свідчить висновок судово-медичної експертизи № 184 від 03 червня 2010р., у ОСОБА_9 виявлені тілесні ушкодження, які він отримав в кінці вересня 2009 року, у вигляді крововиливів в області обличчя. Дані ушкодження могли утворитися від дії тупих твердих предметів з обмеженою контактуючою поверхнею, від ударів руками, ногами та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. /т.2 а.с.46/.

Згідно з протоколами виїмки від 07 квітня 2010р., в Арбузинському РВ УМВС України вилучено документи, що містять у собі зразки підпису та почерку ОСОБА_4 та вилучено протоколи про вчинення адміністративного правопорушення МИ № 001346 від 27.09.2009р та МИ № 001347 від 28.09.2009р. /т.1 а.с.233-234, 239-241/.

Відповідно до висновку судової почеркознавчої експертизи № 431 від 30 квітня 2010р., рукописні записи у протоколі про адміністративне правопорушення МИ№001346 від 27 вересня 2009р виконано ОСОБА_4; підписи у протоколі про адміністративне правопорушення МИ№001346 від 27 вересня 2009р у графах «Свідки правопорушення», «у присутності понятих», «підписи понятих» під № 1 навпроти прізвища «ОСОБА_10А.» ймовірно виконано не ОСОБА_10, а ймовірно іншою особою з наслідуванням підпису саме ОСОБА_10; рукописні записи у протоколі про адміністративне правопорушення МИ№ 001347 від 28 вересня 2009р. виконано ОСОБА_4; підписи у протоколі про адміністративне правопорушення МИ№ 001347 від 28 вересня 2009р. у графах «Свідки правопорушення», «у присутності понятих», «підписи понятих» під № 1 навпроти прізвища «ОСОБА_33Ю.» ймовірно виконано не ОСОБА_34, а ймовірно іншою особою з наслідуванням підпису саме ОСОБА_34 /т.2 а.с.21-28/.

У відповідності до даних письмової відповіді Арбузинської ЦРЛ від 18 березня 2010р за вихідним № 471, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_20, медичне освідування в період з вересня 2009 року по березень 2009 року не проходив. /т.1 а.с.148/.

З даних письмової відповіді Арбузинського РВ УМВС області від 08 червня 2010р за вихідним № 55/3638 випливає ,що причетність ОСОБА_9 до скоєння крадіжок на території Арбузинського району не встановлено. /т.2 а.с.77/.

Як свідчить висновок за результатами службової перевірки від 18 березня 2010р., проведеної СВБ ВВБ в Миколаївській області, факти, викладені у заяві ОСОБА_9, щодо неправомірних дій окремих працівників міліції Арбузинського РВ УМВС України в Миколаївській області знайшли документальне підтвердження. Зокрема: стосовно складення адмінпротоколу на ОСОБА_9 за ст. 178 ч.1 КУпАП ОСОБА_4 проявив нещирість та в якості одного із свідків правопорушення вписав дівоче прізвище своєї дружини (ОСОБА_11М.). Відповідно з записами в книзі постових відомостей за 27 вересня 2009р. помічник дільничного інспектора міліції СДІМ ОСОБА_4 разом зі своїм наставником старшим дільничним інспектором міліції ОСОБА_19 перебував у складі слідчо-оперативної групи добового наряду. Наказом МВС України від 04.10.2004р. за №1155 членам СОГ забороняється залишати приміщення відділу міліції за винятком виїзду на місце події. Опитаний мешканець смт. Арбузинка ОСОБА_18 вказав, що 25 лютого 2010р. о 14 год 15 хвилин на територію колишньої молочнотоварної ферми заїхали дві автомашини ВАЗ-2107 синього кольору та автомобіль ЗАЗ-1102 срібного кольору. З автомобілів вийшли п'ятеро працівників міліції у форменному одязі. Автомобілі зупинилися поряд зі складом №2. Зі слів охоронця, він бачив, як працівники міліції ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, яких він знає особисто, та невідомий йому молодший сержант, наносили тілесні ушкодження інвалідові другої групи ОСОБА_9 Крім того, ОСОБА_18 вказав, що був свідком знущань працівників міліції, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, над вказаною особою. Зі слів охоронця, працівники міліції разом з ОСОБА_9 поїхали з території ферми близько 17 години. /т.1 а.с.102-106/.

В той же час свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_10 пояснили, що вони були свідками вчинення ОСОБА_9 правопорушення та підписували протокол про адміністративне правопорушення, складений ОСОБА_4

Однак, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення невірно вказано прізвище свідка ОСОБА_12, в якості свідка зазначена дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_35 з зазначенням дівочого прізвища останньої, не вказані адреси свідків, в зв'язку з чим ці пояснення суперечать дослідженим в судовому засіданні доказам, тому суд критично відноситься до таких пояснень вказаних вище свідків.

Враховуючи вищевикладене, послідовність, логічність та взаємозв'язок доказів в справі, що підтверджують вину підсудних ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованих їм злочинів, суд вважає правильною кваліфікацію дій підсудних: ОСОБА_4 за ч.2 ст.127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості, з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.365 КК України, як перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадянина, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями; за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання завідомо неправдивого документу; за ч. 3 ст. 364 КК України, як зловживання службовою особою владою та службовим становищем, тобто умисне, в особистих інтересах, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди інтересам громадянина, вчинене працівником правоохоронного органу; ОСОБА_5 за ч.2 ст.127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості, з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб; за ч.2 ст.365 КК України, як перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадянина, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями; ОСОБА_6 за ст. ч.2 ст.127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості, з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб та за ч.2 ст.365 КК України, як перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадянина, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями; ОСОБА_7 за ч.2 ст.127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості, з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб; та за ч.2 ст.365 КК України, як перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадянина, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями; ОСОБА_8 за ч.2 ст.127 КК України, як катування, тобто умисне заподіяння сильного фізичного болю чи морального страждання шляхом нанесення побоїв, мучення або інших насильницьких дій з метою примусити потерпілого, що суперечать його волі, у тому числі отримати від нього відомості, з використанням свого службового становища, за попередньою змовою групою осіб; та за ч.2 ст.365 КК України, як перевищення влади, тобто умисне вчинення службовою особою дій, які явно виходять за межі наданих їй прав чи повноважень, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам громадянина, що супроводжувалося насильством, болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

При призначенні підсудним виду і міри покарання, суд враховує дані про осіб підсудних, які позитивно характеризуються по місцю проживання та роботи, окрім ОСОБА_6, який по місцю роботи характеризується посередньо, раніше не судимі, те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_8 мають на утриманні по одній малолітній дитині, однак, враховуючи характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, частина яких відноситься до категорії тяжких злочинів, і вважає необхідним призначити покарання, пов'язане з реальним відбуттям покарання у виді позбавлення волі, передбаченої статтями, що інкримінуються підсудним, за правилами, передбаченими ст. 70 ч.1 КК України.

Оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 скоїли злочини, частина яких відноситься до категорії тяжких злочинів, вчинили злочини саме з використанням повноважень представників влади в правоохоронних органах, будучи працівниками міліції, маючи спеціальні звання, використали їх та надану їм владу для реалізації своїх злочинних намірів та скоїли злочини під час виконання ними своїх безпосередніх службових обов'язків, чим зганьбили ці звання перед громадськістю і суспільством, права та інтереси яких вони повинні охороняти від злочинних посягань, а тому суд вважає, що на підставі ст. 54 КК України ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 повинні бути позбавлені спеціальних звань.

Речові докази: оригінал протоколу про адміністративне правопорушення МИ №001346 від 27.09.09р., оригінал протоколу про адміністративне правопорушення МИ №001347 від 28.09.09р., що знаходяться в пакетах при матеріалах справи, експериментальні зразки почерку і підпису ОСОБА_4 та протокол відібрання експериментальних зразків підпису, експериментальні зразки почерку і підпису ОСОБА_10 та протокол відібрання експериментальних зразків підпису, експериментальні зразки почерку і підпису ОСОБА_35 та протокол відібрання експериментальних зразків підпису та почерку, експериментальні зразки почерку і підпису ОСОБА_34 та протокол відібрання експериментальних зразків підпису, оригінал заяви про скоєння злочину від 24.02.10р., оригінал пояснень ОСОБА_36 від 24.02.10р., оригінал пояснень ОСОБА_37 від 03.03.10р., відповідно до п.3 ч.1 ст. 81 КПК України - залишити в матеріалах справи.

На підставі ст. 93 ч.2 КПК України суд вважає необхідним стягнути з підсудних в солідарному порядку судові витрати в розмірі 1532 грн 52 коп. на рахунок науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Миколаївській області на відшкодування судових витрат за проведення судової почеркознавчої та судово-дактилоскопічної експертиз.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.366, ч.3 ст.364, ч.2 ст.365, ч.2 ст.127 КК України та призначити покарання: за ч.1 ст. 366 КК України 2 (два) роки обмеження волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 2 (два) роки; за ч.3 ст.364 КК України 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного йому майна; за ч.2 ст.365 КК України 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки; за ч.2 ст.127 КК України 7 (сім) років позбавлення волі.

Відповідно ч.1 ст.70 КК України остаточно призначити ОСОБА_4 покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворих покарань більш суворим - 7 (сім) років 6 (шість) місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади в правоохоронних органах строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього належного йому майна.