Постанова № 4509089, 09.02.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

Справа № 2-а- 8319/08/0470

Категорія стат. обліку - 2.11.13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

О 17.00 год. 09 лютого 2009 року м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р.А.

при секретарі судового засідання Черномаз О.В.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представників відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікторія» звернулося до суду із адміністративним позовом до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції в Індустріальному районі м. Дніпропетровська з проханням: скасувати рішення Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції в Індустріальному районі м. Дніпропетровська від 03.04.2008 року № 0000162307/0 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 129 271,23 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 06.03.2008 року по 21.03.2008 року Лівобережною міжрайонною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська була проведена планова документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (ідентифікаційний код 31467963) за період з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, про що складено  Акт від 21.03.2008 року №1992/23/31467963.

Актом перевірки встановлено порушення статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за що згідно статті 4 цього ж Закону нарахована пеня за   порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

На підставі зазначеного вище порушення, встановленого Актом перевірки 03.04.2008 року, Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська було прийнято Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03.04.2008 року № 0000162307/0, відповідно до якого ТОВ "Вікторія" нарахована до сплати пеня в сумі 129271,23 грн. за порушення статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

В судовому засіданні представник позивача підтримав поданий позов.

Представники відповідача проти позову заперечували.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, вивчивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним відмовити у задоволені позову з наступних підстав.

Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Вікторія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007р. по 31.12.2007р., за результатами якої складено Акт № 92/23/3146763 від 21.03.2008р., в якому, зокрема, зафіксовано порушення ст. 1, 2 Закону раїни «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», від 24.09.1994р. № 5/94 ВР, за що згідно ст. 4 цього ж закону нарахована пеня за порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Зазначене вище порушення стало підставою для винесення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000162307/0 від 03.04.2008р.

За результатами проведеної перевірки було встановлено наступне. Від уповноваженого банку - ЗАТ «Кредит-Дніпро» Лівобережною МДПІ м. Дніпропетровська були отримані повідомлення від 8 серпня 2007 року № 5/26-6155, від 9 жовтня 2007 року № 5/26-8128, від 9 листопада 2007 року № 6/26-9199, від 10 січня 2008 № 5/26-100, від 10 січня 2008 року № 5/26-109 щодо порушення резидентом (ТОВ «Вікторія») термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, в тому числі, за імпортними контрактами від 20 березня 2007 року №№ РКЗ-20/2007. РК8-20/2007, РК8 - 20/2007ТТ.

Порядок та механізм розрахунків при здійсненні суб'єктами експортно-імпортних операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності встановлено спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до статті 2 цього Закону - імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

 Порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості (стаття 4 Закону України).

Пунктом 1.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, яка затверджена Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631), день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого законодавством строку розрахунків за експортною, імпортною та лізинговою операцією або строку, встановленого відповідно до раніше одержаних за цією операцією ліцензій. Здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Пунктом 1.11 цієї ж Інструкції передбачено, що підставою для зняття банком з контролю експортної, імпортної та лізингової операцій резидента за умови надання останнім документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними та лізинговими операціями цього резидента, крім підстав, передбачених іншими розділами цієї Інструкції, може бути, зокрема, копія оформленої вантажної митної декларації, засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію (ВМД), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574 (зі змінами), у разі втрати резидентом її оригіналу надана на письмовий запит резидента (за наявності інформації про зазначену ВМД у реєстрі ВМД).

Отже, з огляду на викладені норми права, факт перетину митного кордону може свідчити про здійснення поставки товару в розумінні статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Крім того, п. 2 статті 1 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) визначено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Митним кодексом встановлені певні послідовності і обов'язкові процедури митного оформлення товару, що перемішується через митний кордон України, які мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів.

З огляду на вищевикладене, ввезений на митну територію товар, що не пройшов усіх передбачених Митним кодексом процедур митного оформлення, не може бути переданий його набувачу, і при таких умовах немає підстав вважати закінченою імпортну операцію резидента з поставки товарів.

Згідно статті 78 Митного кодексу митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу та митного режиму.

Статтею 185 Митного кодексу встановлено 13 видів митного режиму, в тому числі, імпорт. Визначення митного режиму - імпорт, визначено в статті 188 Митного кодексу, відповідно до якої, товари ввозяться на митну територію України для вільного обігу без обмеження строку їх перебування на цій території та можуть використовуватися без будь-яких митних обмежень.

При переміщенні товарів через митний кордон України, у вантажних відправленнях митне оформлення товару в режимі «імпорт» супроводжується складанням і поданням декларантом вантажної митної декларації типу ІМ - 40, форма і реквізити якої передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1997 року № 574 «Про затвердження положення про вантажну митну декларацію».

Пунктом 8 Положення про вантажну митну декларацію встановлено, що оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і права та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Згідно з п. 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, встановлено, що банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу 1М-40 «Імпорт», 1М-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», 1М-76 «Знищення або руйнування») та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, є в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг.

Датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 «Імпорт», ІМ-41 «Реімпорт», ІМ-72 «Магазин безмитної торгівлі», ІМ-75 «Відмова на користь держави», ІМ-76 «Знищення або руйнування».

Отже, посилання, на які зауважує в позовній заяві позивач, в даному випадку є безпідставними, оскільки документом, що засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортною операцією, є відповідна вантажна митна декларація, що тим самим не спростовує факту порушення строків розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія» до Лівобережної міжрайонної Державної податкової інспекції в Індустріальному районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня оголошення рішення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Постанова складена в повному обсязі 16.02.09р.

Суддя Р.А. Барановський