Постанова № 4508939, 23.06.2009, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2009 р. Справа № 2а-3421/09/2370

 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі - Солоха О.В.

за участю прокурора: Кондри Г.О.; представника позивача - Савчука Р.А. за довіреністю; представника відповідача - Душевіної Н.М. (керівник), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства «Красуня» про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Смілянський міжрайонний прокурор звернувся до суду з позовом в інтересах управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області до ТОВ ПП «Красуня» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій та пені.

Позивач стверджував, що за січень - квітень 2009 р. відповідач мав сплатити страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 10 466 грн. 52 коп., проте сплатив лише 874 грн. 31 коп. Далі позивач стверджував, що у зв'язку з несвоєчасною сплатою страхових внесків та приховуванням (заниженням) сум заробітної плати до відповідача були застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в загальному розмірі 23 669 грн. 58 коп. і нарахована пеня в сумі 475 грн. 96 коп.

Оскільки сума страхових внесків та фінансових санкцій в загальному розмірі 33 737 грн. 75 коп. у строки, встановлені п. 6 ст. 20, ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, відповідачем не сплачена, заявник просив стягнути її у судовому порядку.

Позивач, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав.

Відповідач позов визнав частково. Не заперечуючи проти наявності недоїмки та правомірності застосування фінансових санкцій і нарахування пені, представник відповідача звертала увагу, що позивач направив до державної виконавчої служби вимогу про стягнення недоїмки на суму 17 000 грн. Приймаючи до уваги, що відкрито виконавче провадження щодо стягнення зазначеної суми, представник вважала за необхідне, відповідно, зменшити суму позову.

Заслухавши думку прокурора, пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 67 Конституції України (№ 254к/96-ВР) закріплено обов'язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті третьої Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.97 р. № 400/97-ВР (надалі за текстом - «Закон № 400/97-ВР»), збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду України в порядку визначеному законодавством України.

Частиною першою статті першої Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - «Закон № 1058-IV»).

Статтею першою Закону № 1058-IV визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 14 Закону № 1058-IV встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до статті 15   Закону № 1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Товариство з обмеженою відповідальністю побутове підприємство «Красуня» є суб'єктом підприємницької діяльності та з 28.12.1995 р. обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (ідентифікаційний код 22796407).

З огляду на викладені вище норми Закону № 1058-IV відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та платником страхових внесків.

Відповідно до частини шостої статті 17 Закону № 1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Пунктом шостим статті 20 Закону № 1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно із ч. 4 ст. 18 Закону страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування.

Відповідно до статті четвертої Закону № 400/97-ВР страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства та відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 - 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб, які працюють на підприємстві за трудовим договором.

Судом встановлено, що відповідачем подавались до управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з січня 2009 р. по квітень 2009 р. із самостійно визначеними розмірами страхових внесків, що підлягають сплаті. Згідно вказаним розрахункам відповідач зобов'язаний був сплатити до Пенсійного фонду України внески на пенсійне страхування в розмірі 10 466 грн. 52 коп.

За цей період ТОВ ПП «Красуня» сплатило страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 874 грн. 31 коп. Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у розмірі 9 592 грн. 21 коп.

Згідно статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

За змістом статті 23 зазначеного Закону спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду в судовому порядку.

Частиною дев'ятою статті 106 Закону № 1058-IV (в редакції чинній на період виникнення спірних правовідносин) передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду застосовувати до страхувальників фінансові санкції. Зокрема, відповідно до пункту другого цієї статті за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Згідно даних картки особового рахунку страхувальника відповідач неналежним чином виконував покладені на нього обов'язки щодо сплати страхових внесків.

За таких обставин, позивачем прийнято рішення про застосування до ТОВ ПП «Красуня» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду:

• № 37 від 04.02.2009 р. за яким до відповідача застосована фінансована санкція у вигляді штрафу в розмірі 11 грн. та нарахована пеня за період з 20.08.2008 р. по 14.01.2009 р. в сумі 3 грн. 23 коп.;

• № 38 від 04.02.2009 р. за яким до відповідача застосована фінансована санкція у вигляді штрафу в розмірі 606 грн. 61 коп. та нарахована пеня за період з 20.08.2008 р. по 19.01.2009 р. в сумі 184 грн. 41 коп.;

• № 314 від 06.05.2009 р. за яким до відповідача застосована фінансована санкція у вигляді штрафу в розмірі 693 грн. 01 коп. та нарахована пеня за період з 20.08.2008 р. по 30.03.2009 р. в сумі 288 грн. 32 коп.

Рішення отримані відповідачем 06 лютого 2009 р. та 2 травня 2009 р.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 частини 9 статті 106 Закону № 1058-IV за приховування (заниження) страхувальником суми заробітної плати (виплат, доходу), на які нараховуються страхові внески, накладається штраф у розмірі всієї суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу), а в разі повторного протягом року такого порушення - штраф у триразовому розмірі суми прихованої (заниженої) заробітної плати (виплат, доходу); за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків накладається штраф у розмірі 5 відсотків зазначених сум за кожний повний або неповний місяць, за який донараховано ці суми; за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно акту перевірки № 17 від 26 травня 2009 р. відповідач занизив фонд оплати праці на суму 5 507 грн. 36 коп.

Цим же актом встановлено, що ТОВ ПП «Красуня» в 2004 -2006 р.р. не своєчасно подавало відомості, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, а подані відомості містять недостовірні дані.

Крім того, за результатами перевірки відповідачу були донараховані страхові внески.

З урахуванням викладених вище положень Закону № 1058-IV та на підставі акта перевірки № 17 від 26 травня 2009 р. відповідачем прийнято рішення:

• № 359 від 26.05.2009 р. за яким до відповідача застосована фінансована санкція у вигляді штрафу в розмірі 4 422 грн. 60 коп.;

• № 360 від 26.05.2009 р. за яким до відповідача застосована фінансована санкція у вигляді штрафу в розмірі 5 507 грн. 36 коп.;

• № 361 від 26.05.2009 р. за яким до відповідача застосована фінансована санкція у вигляді штрафу в розмірі 680 грн.;

• № 362 від 26.05.2009 р. за яким до відповідача застосована фінансована санкція у вигляді штрафу в розмірі 11 749 грн.

Зазначені рішення отримані в день їх прийняття повноважним представником відповідача, що підтверджується власноручним підписом директора ТОВ ПП «Красуня».

Частиною 13 статті 106 Закону № 1058-IV визначено, що суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Відповідач рішення про застосування фінансових санкцій не оскаржив, визначені в ньому суми штрафу та пені не сплатив.

Оцінюючи обґрунтованість заперечень відповідача, суд звертає увагу, що частиною 3 статті 106 Закону № 1058-IV передбачено право Пенсійного фонду подавати вимоги про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

При цьому реалізація цього права не позбавляє позивача права на звернення до суду з відповідним позовом.

За цих обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю побутового підприємства «Красуня» (Черкаська область, м. Сміла, вул. Свердлова, 108, ідентифікаційний код 22796407) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сміла Черкаської області (Черкаська область, м. Сміла, вул. Леніна, 45А, ідентифікаційний код 21366449) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., квітень 2009 в розмірі 9 592 грн. 21 коп., штрафні санкції в розмірі 23 669 грн. 58 коп. та пеню в сумі 475 грн. 96 коп., а всього 33 737 (тридцять три тисячі сімсот тридцять сім) грн. 75 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 23 липня 2009 р.

Суддя І.О.Лічевецький