Постанова № 45085656, 15.06.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/10581/15-а

Провадження № 2-а/760/423/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2015 року, 11 годин 30 хвилин, м. Київ

Соломянський районний суд м. Києва у складі судді Шевченко Л. В.,

за участю секретаря судового засідання Квітченко Я. О.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача-1 Лича С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Київської міської митниці ДФС (відповідач-1), Державної фіскальної служби України (відповідач-2) про визнання протиправними і скасування постанов у справі про порушення митних правил, прийняв таку постанову.

Позиції осіб, які беруть участь у справі:

29.05.2015 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати постанову Київської міської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0104/10000/15 від 17.04.2015 та постанову Державної фіскальної служби від 18.05.2015.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час розгляду справи про порушення митних правил відносно ОСОБА_3 не були повно та всебічно зясовані обставини справи. Внаслідок цього посадова особа Київської міської митниці ДФС прийняла незаконну постанову та необґрунтовано притягнула до відповідальності ОСОБА_3 за статтею 485 МК, наклала адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1891100,94 грн., а посадова особа Державної фіскальної служби України залишила в силі незаконну постанову Київської міської митниці ДФС.

Зокрема, в оскаржених постановах зроблено висновки про заявлення ОСОБА_3 неправдивих відомостей в митній декларації №100250003/2015/088803 від 11.02.2015, а саме: коду товару УКТ ЗЕД 8528711500 для товару цифровий ресивер (ТВ-тюнер), арт. VOL-1720W; та про заявлення ОСОБА_3 неправдивих відомостей з метою зменшення митних платежів.

Однак, позивач зазначає, що після оформлення та подання митної декларації № 100250003/2015/088803 вона від представника органу доходів і зборів отримала інформацію про високу ймовірність того, що органом доходів і зборів для товару цифровий ресивер (ТВ-тюнер), арт. VOL-1720W буде визначено інший код УКТ ЗЕД 8528719100.

Маючи на меті не допустити можливі негативні наслідки у звязку із визначенням органом доходів і зборів іншого коду, ОСОБА_3 подала митну декларацію № 100250004/2015/088804 від 11.02.2015, в якій щодо товару цифровий ресивер (ТВ-тюнер), арт. VOL-1720W зазначила код УКТ ЗЕД 8528719100. У цей же день одержувач товару, митне оформлення якого здійснювалося за митними деклараціями № 100250003/2015/088803, №100250004/2015/088804, ТОВ «НВК «Ромсат», додатково сплатив митні платежі у розмірі 632000 грн. Товари, що декларувалися в митній декларації №100250003/2015/088803, а потім у митній декларації №100250004/2015/088804, були випущені у вільний обіг.

Таким чином, в діях ОСОБА_3 щодо внесення відомостей до митної декларації № 100250003/2015/088803 відсутній умисел на вчинення правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, як в частині наданих відомостей, так і в частині мети зменшення розміру митних платежів. Відсутність умислу свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК.

За таких обставин, оскаржені постанови належить визнати протиправними і скасувати.

На підтвердження цих обставин позивач надав такі докази: копію постанови Київської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0104/10000/15 від 17.04.2015 (а.с. 11-13 ), копію листа Державної фіскальної служби від 18.05.2015 № 4558/Л/99-99-26-03-02-14 про розгляд скарги (а.с. 14), копію постанови Фіскальної служби України від 18.05.2015 (а.с.15-19), докази отримання зазначеної постанови поштою (а.с. 20, 21), копію картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250004/2015/00021 від 03.03.2015 (а.с. 22, 23), копію рішення Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару від 12.02.2015 № КТ-100000000-0021-2015 (а.с.24,25), копію митної декларації № 100250003/2015/088803 (а.с.26,27), копію митної декларації № 100250004/2015/088804 (а.с.28-30), копію платіжного доручення № 6041 від 11.02.2015 (а.с. 31).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав і просив його задовольнити у повному обсязі. Також представник позивача додатково наголосив і на відсутності обєктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення, а саме: відсутності дій, що полягають у наданні неправдивих відомостей в митній декларації щодо коду товару УКТ ЗЕД 8528719100. Так, одержувач товару не погоджується з рішенням Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару від 12.02.2015 № КТ-100000000-0021-2015, яким визначено код товару УКТ ЗЕД 8528719100, і оскаржив його до адміністративного суду. На сьогоднішній день у провадженні Окружного адміністративного суду м. Києва перебуває справа № 826/4529/15 за позовом ТОВ «НВК «Ромсат» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування вищезазначеного рішення. Провадження у справі зупинено до одержання результатів товарознавчої технічної судової експертизи.

Представник відповідача-1 позов не визнав і у судовому засіданні подав заперечення проти позову.

Відповідач-1, заперечуючи проти позову, посилався на те, що визначальною характеристикою для зміни коду товару за артикулом VOL-1720W була відсутність у даній моделі входу DVB-C. Про те, що такий товар потрібно декларувати за кодом УКТ ЗЕД 8528719100, ОСОБА_3 знала, оскільки на подібний товар надавалося рішення від 31.10.2014 № КТ-100000003-0126-2014 за митною декларацією від 08.10.2014 №100250003/2014/086103, одержувач товару ТОВ «НВК «Ромсат», декларант ОСОБА_3 Оскільки ОСОБА_3 була обізнана з даним рішенням, вона свідомо заявила в митній декларації № 100250003/2015/088803 неправдиві відомості щодо коду УКТ ЗЕД з метою зменшення розміру митних платежів.

Щодо твердження позивача про те, що він за тимчасовою митною декларацією №100250003/2015/088804 сплатив всі митні платежі за більшою ставкою мита, представник відповідача-1 зазначив, що більша ставка мита була проставлена не з власної ініціативи декларанта, а на вимогу органу доходів і зборів (максимальна ставка відповідно до частини третьої статті 260 МК).

Отже, оскаржені рішення органів доходів і зборів є правомірними та скасуванню не підлягають.

На підтвердження цих обставин представник відповідача-1 надав такі докази: копію постанови Київської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0104/10000/15 від 17.04.2015 (а.с.50-51), копію протоколу про порушення митних правил № 0104/10000/15 від 24.02.2015 (а.с.52-54), копію митної декларації № 100250003/2015/088803 (а.с.55), копію акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.02.2015 (а.с. 56), копію договору доручення № 1044 від 11.10.2012 (а.с.57-59), копію рішення Київської міської митниці ДФС про визначення коду товару від 12.02.2015 № КТ-100000000-0021-2015 (а.с.60), копію специфікації обладнання (а.с.61), копію рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визначення коду товару від 31.10.2014 № КТ-100000003-0126-2014 (а.с.62), лист Державної фіскальної служби України від 30.10.2014 № 8936/7/99-99-25-02-02-17 про класифікацію товару (а.с.63), копію кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера № 001543/00/100, виданого ОСОБА_3 (а.с.64), копію службової записки заступника начальника Управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання від 14.04.2015 (а.с.65-66), копію постанови Фіскальної служби України від 18.05.2015 (а.с.69-71).

Представник відповідача-2 у судове засідання не зявився, хоча про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином відповідно до статті 38 КАС. За згодою присутніх у судовому засіданні представників сторін суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача-2.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи, всебічно, повно, обєктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, суд

встановив:

11.02.2015 декларант ТОВ «Інформум» ОСОБА_3 подала до Київської міської митниці ДФС митну декларацію №100250003/2015/088803.

Згідно з графами 31, 33, 47 митної декларації №100250003/2015/088803 ОСОБА_3 заявила такі відомості про товари: Цифровий ресивер (ТВ-тюнер), арт. VOL-1720W 4120 шт.; арт. VOL-1720СW 2060 шт., що є обладнанням для абонентського доступу до послуг з перегляду пакетів цифрового телебачення, обладнаний розємом для прийому кабельного цифрового телебачення DVB-C, вмонтований модем для доступу в Інтернет та мікропроцесор. Комплект ресиверів складається з:- цифровий ефірний приймач; - адаптер мережі живлення; - дистанційного керування, який місить два елемента живлення типу ААА; - зєднувальний кабель; - посібник користувача українською та російською мовами; - пакувальна коробка. Виробник: PRO BROADBAND (SHENZHEN) LTD, Торгівельна марка: ADB, Країна виробництва: CN, код товару згідно з УКТ ЗЕД 8528711500, митні платежі: мито (ставка 0%) 0 грн., ПДВ (ставка 20 %) 1610799,92 грн. (а.с. )

Відповідно до частини шостої статті 264 МК «митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом».

11.02.2015 відповідач-1 прийняв митну декларацію №100250003/2015/088803 та присвоїв їй вказаний номер.

У ході митного контролю з метою перевірки правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД Київська міська митниця ДФС прийняла рішення про визначення коду товару № КТ-100000000-0021-2015 від 12.05.2015, відповідно до якого код товару цифровий ресивер (ТВ-тюнер), арт. VOL-1720W згідно з УКТ ЗЕД 8528719100, ставка мита 10%. (а.с.24-25).

24.02.2015 Київська міська митниця ДФС у відношенні ОСОБА_3 склала протокол про порушення митних правил № 0104/10000/15 за ознаками правопорушення, передбаченого статтею 485 МК (а.с. 52-54).

17.04.2015 Київська міська митниця ДФС прийняла постанову в справі про порушення митних правил № 0104/10000/15, відповідно до якої ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 1891100,94 грн. (а.с.11-13).

Не погодившись із зазначеною постановою, 29.04.2015 ОСОБА_3 оскаржила її до Державної фіскальної служби України.

18.05.2015 Державна фіскальна служба України прийняла постанову, якою постанову від 17.04.2015 залишила без змін, а скаргу ОСОБА_3 без задоволення. (а.с. 15-19).

Встановивши усі обставини справи та здійснивши загальну оцінку доказів, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити з таких підстав.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Суд встановив, що постановою Київської міської митниці ДФС від 17.04.2015 ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за статтею 485 МК.

Стаття 485 МК передбачає адміністративну відповідальність за дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, зокрема «заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей …, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД».

Наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, є обставиною, що має юридичне значення і підлягає доведенню під час розгляду цієї справи.

Безпосереднім обєктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, є суспільні відносини в сфері регулювання сплати митних платежів.

Обєктивною стороною є дії щодо заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо, зокрема, визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Шкідливими наслідками цього є ненадходження до державного бюджету митних платежів чи надходження їх у меншому розмірі.

Частина перша статті 257 МК передбачає, що «декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення».

Відомості про товар, які вносяться до митної декларації, передбачені пунктом 5 частини восьмої статті 257 МК, серед яких, найменування товару, звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар, код товару згідно з УКТ ЗЕД і т.д.

Обовязки та відповідальність за здійснення декларування товарів відповідно до порядку, встановленого МК, покладені на декларанта (стаття 266 МК).

Суд встановив, що в графі № 31 митної декларації №100250003/2015/088803 ОСОБА_3 задекларувала товар як «цифровий ресивер (ТВ-тюнер), арт. VOL-1720W 4120 шт.; арт. VOL-1720СW 2060 шт., що є обладнанням для абонентського доступу до послуг з перегляду пакетів цифрового телебачення, обладнаний розємом для прийому кабельного цифрового телебачення DVB-C, вмонтований модем для доступу в Інтернет та мікропроцесор. Виробник: PRO BROADBAND (SHENZHEN) LTD, торгівельна марка: ABD, країна виробництва: CN».

В графі 33 зазначено код товарів згідно з УКТ ЗЕД 8528711500, заявлено до сплати митні платежі: мито (ставка 0%) 0 грн., ПДВ (ставка 20%) 1610799,92 грн.

Однак, суд звертає увагу, що відповідно до специфікації товару розєм для прийому кабельного цифрового телебачення DVB-C містить лише модель VOL-1720СW. Тому суд погоджується з висновком відповідача-1 щодо невідповідності відомостей про товар, заявлених ОСОБА_3 в графі 31 митної декларації відомостям у специфікації товарів.

Твердження представника позивача щодо неможливості визначити з товаросупровідних документів необхідну для митного декларування інформацію про товар спростовуються матеріалами справи, зокрема, копією специфікації обладнання (а.с.61), копією акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.02.2015 (а.с. 56).

Крім того, суд не погоджується і з аргументом представника позивача про те, що на момент заповнення митної декларації ОСОБА_3 не знала, що для моделі VOL-1720W, яка не має розєму для прийому кабельного цифрового телебачення DVB-C, необхідно зазначати код УКТ ЗЕД 8528719100. На подібний товар відділ контролю за класифікацією та кодуванням товарів видав рішення про визначення коду товару від 31.10.2014 № КТ-100000003-0126-2014 на запит від 08.10.2014 № 86103 за митною декларацією від 08.10.2014 №100250003/2014/086103, отримувач товару ТОВ «НВК «Ромсат», декларант ОСОБА_3 (а.с. 62).

Суд не бере до уваги твердження представника позивача про те, що вказане рішення про визначення коду товару на теперішній час оскаржується в адміністративному суді, оскільки на день подання митної декларації №100250003/2015/088803 воно не скасоване і є чинним.

Суд вважає, що також не заслуговує на увагу аргумент сторони позивача, про те, що маючи на меті не допустити можливі негативні наслідки, ОСОБА_3 у той же день, 11.02.2015, подала митну декларацію №100250003/2015/088804, в якій щодо товару цифровий ресивер (ТВ-тюнер) арт. VOL-1720W зазначила код УКТ ЗЕД 8528719100, заявила до сплати мито (ставка 10%) 525305,81 грн. У цей же день одержувач товару ТОВ «НВК «Ромсат» додатково сплатив різницю митних платежів у сумі 632000 грн.

Суд дійшов такого висновку, проаналізувавши положення статті 260 МК, яка регулює подання тимчасової митної декларації. Так, з метою випуску товару відповідно до заявленого митного режиму за тимчасовою митною декларацією застосовується найбільша ставка митних платежів з тих, під яку може підпадати товар (частина третя статті 260 МК).

Подання тимчасової митної декларації є правом декларанта, а його обовязком є подання у строк не більше 45 днів додаткової декларації, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за тимчасовою митною декларацією (частина перша статті 260 МК, стаття 261 МК).

Отже, митна декларація №100250003/2015/088804 є тимчасовою, що не заперечувалося представниками сторін, а тому сплата мита за ставкою 10 % була здійснена відповідно до вимог Митного кодексу, а не з метою не допустити негативні наслідки, що полягали у сплаті митних платежів у меншому розмірі.

Усе вищевикладене підкреслює, що у діях ОСОБА_3 є ознаки обєктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК, а саме заявлення неправдивих відомостей щодо товару, заявлення неправильного коду УКТ ЗЕД, що призвело до шкідливих наслідків у вигляді надходження до державного бюджету митних платежів у меншому розмірі.

Субєктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 МК характеризується наявністю умисної форми вини, корисливого мотиву та мети досягти настання шкідливих наслідків, а саме: звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Відповідно до статті 10 КУпАП «адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків».

Суд погоджується з представником позивача, яка звертала увагу на те, що в оскаржених постановах органи доходів і зборів дійшли висновку, що ОСОБА_3 вчинила правопорушення, передбачене статтею 485 МК з необережності, оскільки передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відведення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.

Представник відповідача-1 не зміг пояснити, чому в оскаржених постановах зазначено про вину ОСОБА_3 у формі необережності, однак у судовому засіданні стверджував про наявність в її діях умислу.

Проаналізувавши кожну з подій окремо та у своїй сукупності, суд констатує наявність в діях ОСОБА_3 вини у формі умислу, оскільки подаючи до митного органу завідомо неправдиві відомості про товар вона усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння; передбачала неминучість настання його наслідків у вигляді недобору митних платежів до державного бюджету; та бажала або свідомо допускала їх настання.

Субєктом цього адміністративного правопорушення є декларант ОСОБА_3, яка діяла на підставі договору доручення № 1044 від 11.10.2012 (а.с. 57-59) та кваліфікаційного посвідчення представника митного брокера № 001543/00/100, виданого відповідно до наказу Київської регіональної митниці від 24.06.2010 № 757 (а.с. 64).

Склад правопорушення, ознаки якого конкретно передбачені відповідною нормою права, є єдиною та головною підставою для юридичної відповідальності.

Здійснений судом аналіз дій ОСОБА_3 та митного законодавства України приводить суд до висновку про наявність в діях ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 485 МК.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС «у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку».

Суд дійшов висновку, що постанова Київської міської митниці ДФС в справі про порушення митних правил № 0104/10000/15 від 17.04.2015 та постанова Державної фіскальної служби від 18.05.2015 прийняті відповідно до частини третьої статті 2 КАС на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України.

Згідно з частиною другою статті 72 КАС «в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову».

У судовому засіданні представник відповідача-1 довів правомірність оскаржених рішень.

Зважаючи на обставини справи, досліджені у судовому засіданні докази та системний аналіз положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку про відмову в позові.

Керуючись статтями 7, 287, 288, 289 КУпАП, 257, 260, 266, 485, 529, 530 МК, 2, 69-71, 158-163, 167, 254 КАС, суд

постановив:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Київської міської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними і скасування постанов у справі про порушення митних правил відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л. В. Шевченко