Рішення № 45084925, 09.06.2015, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/3916/15-ц

Категорія 56

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

09 червня 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В. В. , за участю секретаря Шабатин Н.А., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», про розірвання договору та стягнення депозиту, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (надалі за текстом відповідач), про розірвання договору та стягнення депозиту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.01.2014 р. позивач уклав з відповідачем договір строкового банківського вкладу № 300937/3043/370-14 в іноземній валюті «Пенсійний», сума вкладу становить 635 доларів США зі сплатою 9,6% річних на строк до 01.02.2015 р. По закінченню строку дії договору, відповідачем не було повернуто вклад та відсотки. Станом на 29.12.2014 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає сума вкладу у розмірі 635 доларів США - вклад. Позивач зверталася до відповідача з письмовими вимогами про повернення вкладу. Посилаючись на вищевикладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача суму банківського вкладу та розірвати договір.

До початку судового засідання позивач подала заяву про розгляд справи за її відсутності, а також вказала, що позовні вимоги підтримує та просила їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позові.

Відповідач у судове засідання не з'явився, участь свого представника не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини поважності неявки в судове засідання суду не повідомив (а.с. 20-23, 26-29, 32, 34).

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи. Зважаючи на відсутність заперечень представника позивача, суд вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, 27.01.2014 р. позивач уклав з відповідачем договір строкового банківського вкладу № 300937/3043/370-14 в іноземній валюті «Пенсійний», сума вкладу становить 635 доларів США зі сплатою 9,6% річних на строк до 01.02.2015 р. (а.с. 5)

Факт отримання відповідачем коштів підтверджується квитанцією № 14 від 27.01.2014 р. (а.с. 6).

По закінченню строку дії договору, відповідачем не було повернуто вклад.

Станом на 01.04.2015 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає сума вкладу у розмірі 635 доларів США.

Позивач зверталася до відповідача з письмовими вимогами про повернення вкладів (а.с. 7, 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних і юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Відповідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Частиною 1 статті 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 03.12.2003 р. N 516 (надалі за текстом - Положення) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Виходячи з положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4 Положення, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому, квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

При цьому, ч. 3 ст. 1058, ч. 2 ст. 1068 ЦК України встановлюють, що банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом.

Як вбачається з положень ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, тому суд не приймає до уваги посилання представника позивача на неможливість виконання зобов'язань за вищезазначеним договором, в обгрнтування своїх заперечень проти позову.

Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Розрахунки позивача, відповідачем з посиланням на належні та допустимі докази, спростовані не були.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями ( ч. 1 ст. 96 ЦК України).

Статтею 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

У зв'язку з вищевикладеним, з урахуванням повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами та дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що відповідачем не були виконані свої зобов'язання за договором банківського вкладу, а відтак, відповідач зобов'язаний виплатити вкладнику за договором строкового вкладу № 300937/3043/370-14 в іноземній валюті «Пенсійний» 635 доларів США.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 526, 625, 631, 1058 1061, 1066, 1068 ЦК України, положеннями Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про захист прав споживачів", положеннями Постанови Правління Національного банку України від 03.12.2003 р. N 516, ст. ст. 3-14, 57 - 61, 88, 213 - 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит», про розірвання договору та стягнення депозиту - задовольнити;

Розірвати договір строкового вкладу № 300937/3043/370-14 в іноземній валюті «Пенсійний» укладений 27.01.2014 року між ОСОБА_1 та публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та кредит»;

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (Код ЄДРПОУ 25745867) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором строкового вкладу № 300937/3043/370-14 в іноземній валюті «Пенсійний» 635 (шістсот тридцять пять) доларів США;

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (Код ЄДРПОУ 25745867) в дохід держави судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк