Рішення № 45084071, 10.06.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/977/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Локоткова І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення з ПАТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів в сумі 9000,00 дол. США та судових витрат.

Вимоги мотивує тим, що 01.03.2013 року між нею та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено депозитний договір № SAMDN25000733485033 на суму вкладу 9000 дол. США зі строком на 365 днів по 01.03.2014 року включно з автоматичною пролонгацією на новий термін у разі залишення вкладу на депозитному рахунку після закінчення терміну вкладу. За укладеним договором було відкрито банківський рахунок НОМЕР_2 на який було зараховано банківський вклад.

Вона виявила бажання достроково повернути банківський вклад за договором з метою чого 12.05.2014 року особисто зявилася до відділення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», що знаходиться за адресою м. Київ, пр.-т Бажана, 36 для подачі заявки на дострокове повернення вкладу за договором. Однак, у видачі грошових коштів їй було відмовлено.

24 червня 2014 року вже письмово звернулася до відповідача, направивши письмову вимогу про видачу банківського вкладу, після цього протягом трьох місяців вона спілкувалася з представниками відповідача з приводу повернення вкладу, однак вклад повернуто не було.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, при цьому представником відповідача суду була подана заява з проханням відкласти судове засідання у звязку з розглядом справи в іншому суді.

Беручи до уваги думку представника позивача, вимоги процесуального закону щодо строків розгляду справ, викладені представником відповідача в заяві обставини щодо причин неявки представника відповідача в судове засідання та враховуючи те, що представник ПАТ КБ «ПриватБанк» завчасно був повідомлений про дату судового засідання, справа двічі призначалась до розгляду, при цьому відповідачем являється юридична особа, тому суд визнає причини неявки представника відповідача в судове засідання неповажними та ухвалив розглянути справу у відсутності представника відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.03.2013 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір № SAMDN25000733485033 (Вклад «Стандарт на 12 міс.») зі строком на 365 днів по 01.03.2014 року включно з автоматичною пролонгацією на новий термін у разі залишення вкладу на депозитному рахунку після закінчення терміну вкладу, оригінал якого представником позивача було надано в судовому засіданні для огляду.

За укладеним договором банком позивачу було відкрито банківський рахунок НОМЕР_3 на який було зараховано банківський вклад у розмірі 9000 дол. США, що підтверджується оригіналом квитанції № 33 ПАТ КБ «ПриватБанк» від 01.03.2013 року про внесення коштів (а.с. 10-12).

Згідно п. 9 договору вкладу, вкладник та Банк мають право достроково розірвати цей договір, повідомивши про це один одного за два банківських дні до дати розірвання договору.

Статтею 1 Закону України «Про банки і банківську діяльність»визначено, що вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до ч. 1ст. 1058 Цивільного кодексу України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частин 1, 2ст. 1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Частиною 3ст. 1058 ЦК Українипередбачено, що до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 3ст. 1066 ЦК Українипередбачено, що банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Згідно ч. 1ст. 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1075 ЦК України, договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

При цьому, відповідно до п. 20.7постанови Правління Національного банку України «Про затвердження Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах» від 12 листопада 2003 року N 492вкладні (депозитні) рахунки клієнтів у разі залучення строкових вкладів закриваються після закінчення строку зберігання вкладу та повернення коштів вкладнику. У разі залучення вкладу на умовах його видачі на першу вимогу вкладний (депозитний) рахунок закривається після повернення коштів вкладнику.

Судом встановлено, що позивач зверталася до відповідача з письмовою вимогою про видачу банківського вкладу, яка була отримана ПАТ КБ «ПриватБанк» 26.06.2014 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 13, 14).

Відповідачем позивачу надавалася відповідь від 27.06.2014 року з проханням зачекати та повідомленням, що для вирішення питання з позивачем звяжеться відповідальний співробітник банку. Проте кошти по даний час позивачу за депозитним вкладом не виплачені.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази, керуючись положеннями діючого законодавства України, суд дійшов висновку щодо правомірності вимог позивача про стягнення з відповідача на її користь суми банківського вкладу за договором № SAMDN25000733485033 від 01.03.2013р. в розмірі 9000,00 доларів США.

Відповідно дост. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 527 ЦК Українивстановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти зобов'язання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно достатті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому суд також бере до уваги наступні обставини.

Позивач є громадянка України, її місце реєстрації м. Сімферополь.

Відповідно до ст. 1 Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невідємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.

Отже, реєстрація місця проживання позивача на тимчасово окупованій території жодним чином не може впливати на її обсяг прав, як громадянина України, так і на визначені Конституцією України гарантії захисту прав громадян України, громадян інших держав та осіб без громадянства.

За нормою ст. 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобовязання.

Виходячи з наведеного вище, встановлено, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно дост. 88 ЦПК України, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1426 грн. 90 коп., від сплати якого звільнена позивач на підставі Закону України «Про судовий збір» (з розрахунку ціни позову та курсу НБУ станом на день предявлення позову на 22.12.2014 року за 1 дол. США 15,854396 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525-527,629,1058,1060,1066,1074, 1075 ЦК України, ст.ст.1,3,4,10,11,57-60,88,179,208,209,212-215,218, 294 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» про стягнення коштів за договором банківського вкладу задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за договором банківського вкладу № SАМDN25000733485033 від 01 березня 2013 р. суму вкладу у розмірі 9000 (девять тисяч) дол. США.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» на користь держави судовий збір у розмірі 1426 (одна тисяча чотириста двадцять шість) грн. 90 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя