Окрема думка судді № 45083114, 28.05.2015, Апеляційний суд Черкаської області

О К Р Е М А Д У М К А

судді Апеляційного суду Черкаської області Гончарука І.М. стосовно ухвали апеляційного суду Черкаської області від 28.05.2015 року у справі за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Очеретяного В.А., прокурора прокуратури Черкаської області Шарапи В.Ю., потерпілої ОСОБА_4, на вирок Жашківського районного суду Черкаської області від 17 березня 2015 року відносно ОСОБА_1

Згідно вироку Жашківського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений та за те, що він 04 березня 2012 року близько 18 години на 84 км + 150 м дороги Орадівка-Жашків-Мошни, поблизу с. Тетерівка, Жашківського району Черкаської області в порушення вимог п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись в напрямку с. Тетерівка, Жашківського району, порушив вимоги п.п. 2.3 б) та п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою та відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням транспортного засобу та зїхав з проїжджої частини дороги в кювет за правим по напрямку руху узбіччям, де здійснив наїзд на дерево.

Апеляційний суд своєю ухвалою вирок Жашківського районного суду Черкаської області від 17 березня 2015 року відносно ОСОБА_1 залишив без змін.

Постановляючи вказану ухвалу апеляційний суд керувався тим, що з показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вбачається, що вони 04.03.2012 року на власному автомобілі повертались з м. Жашків в с. Королівка Жашківського району, на дорозі їх обігнав автомобіль - іномарка червоного кольору, який через невеликий підйом на певний час зник з поля зору, через декілька секунд вони побачили, як автомобіль розвернуло на дорозі передньою частиною до поля. До нього було близько 500 метрів і, підїхавши ближче, вони побачили вказаний автомобіль на узбіччі, правим боком біля дерева, дуже розбитий, з нього через праве пасажирське вікно вибирався обвинувачений ОСОБА_1, в автомобілі на передньому пасажирському сидінні без свідомості знаходився хлопець, тіло якого було нахилено в бік водійського сидіння (ОСОБА_7.), водійське сидіння було порожнє, а на задньому сидінні знаходився ще один чоловік без свідомості ОСОБА_8.

З показів свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вбачається, що 04.03.2012 року, повертаючись на автомобілі в м. Жашків, на узбіччі дороги, в кюветі біля дерева, вони побачили пошкоджений автомобіль «Опель - Вектра» червоного кольору, біля нього ходив ОСОБА_1 та кричав, щоб викликали швидку допомогу. В автомобілі на водійському сидінні нікого не було.

Свідок ОСОБА_11, в судовому засіданні суду першої інстанції показав, що 04.03.2012 року він на автомобілі їхав в м. Жашків та побачив в лівому кюветі біля дерева пошкоджений автомобіль «Опель-Вектра», біля якого вже знаходилися люди, серед них він побачив ОСОБА_1, який бігав та розмовляв по телефону. Він та ще один невідомий чоловік через вікно передніх дверей, так як двері в автомобілі були заблоковані, дістали чоловіка, який без свідомості знаходився на передньому пасажирському сидінні та хрипів, а потім дістали ще одного чоловіка, який без свідомості знаходився на задньому сидінні автомобіля. Водійське сидіння було порожнє.

Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13, працівники швидкої допомоги, які прибули за викликом на місце ДТП , в судовому засіданні суду першої інстанції показали, що 04.03.2012 року на місці ДТП вони побачили розбитий автомобіль, на правому пасажирському сидінні якого лежав без свідомості хлопець, на задньому сидінні посередині лежав ОСОБА_8 головою до лівих дверей, також без свідомості, його нога була затиснута між сидіннями. Водійське сидіння було порожнє.

Згідно даних протоколу огляду місця події від 04.03.2012 р., план схеми та фото -таблиць до нього зафіксована обстановка на місці вчинення ДТП ( т.1 а.с.13-23).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 107/236 від 08.06.2012 року у потерпілого ОСОБА_7 виявлено тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя, між ними та настанням смерті потерпілого є прямий причинний звязок ( т.1 а.с. 83-85).

Як встановлено висновком судово-медичної експертизи № 74 від 12.06.2012 р., у потерпілого ОСОБА_8 виявлено забій правої лобної долі головного мозку з астеко -вегетативним та астеко-невротичним синдромами, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя; та закритий подвійний перелом дужок другого шийного хребця без зміщення уламків, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя ( т.1 а.с.91).

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи № 1К від 20.01.2014 року Черкаського обласного бюро судово-медичної експертизи в момент зіткнення автомобіля «Опель-Вектра» з стаціонарним обєктом (деревом), на місці пасажира заднього сидіння знаходився ОСОБА_8, на місці водія - ОСОБА_1.( тілесні ушкодження у якого внаслідок ДТП відсутні) та на місці пасажира переднього сидіння - ОСОБА_7 ( т.1. а.с. 173-191).

З показів потерпілого ОСОБА_8, вбачається, що 04.03.2012 року він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на протязі дня вживали алкогольні напої, при цьому він керував власним автомобілем «Опель-Вектра», памятає, що коли підїжджали до автовокзалу в м. Жашків - за кермом автомобіля був він, що було далі - не памятає, після ДТП прийшов до свідомості в лікарні, під час ДТП за кермом перебував ОСОБА_1, коли саме він пересів не памятає через сильне алкогольне спяніння та отриману після ДТП черепно-мозкову травму. Оскільки він є власником автомобіля «Опель-Вектра», а обставин ДТП не памятав, тому спочатку помилково вважали, що він і був за кермом власного автомобіля.

Як вбачається з показів потерпілої ОСОБА_14- матері загиблого ОСОБА_7, які вона давала під час досудового слідства та в суді 1 інстанції, після ДТП її чоловік , який помер 26.11.2012 року, пояснив, що ОСОБА_11, який допомагав витягувати потерпілих після аварії, розповідав, що її син знаходився на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_8- лежав на задньому, а ОСОБА_1 бігав по полю і казав: «Що мені робити?»

Згідно даних висновку судово-автотехнічної експертизи № 4/301 від 14.07.2014 р. в дорожній обстановці, що склалася, водій «Опель-Вектра» ОСОБА_1 для забезпечення безпеки дорожнього руху повинен був діяти у відповідності до вимог п.12.1 ПДР України ( т.2 а.с. 21-24).

Я, суддя апеляційного суду Черкаської області ОСОБА_17. при постановленні ухвали апеляційним судом від 28.05.2015 року про залишення вироку відносно ОСОБА_1 без змін залишився при окремій думці і вважаю, що вирок Жашківського районного суду від 17 березня 2015 року є незаконним, і підлягає скасуванню на підставі наступного, з показів ОСОБА_1 вбачається, що він на момент ДТП перебував на задньому сидінні автомобіля, з показів потерпілої ОСОБА_4 вбачається, що напередодні ДТП вона телефонувала своєму загиблому чоловікові і під час розмови чула, як він звертався до водія ОСОБА_15 та просив, щоб той не поспішав, вказані твердження потерпілої як органом досудового розслідування так і місцевим судом у вироку є неспростованими. Крім цього відповідно висновку судово-медичної експертизи № 74 від 12.06.2012 р., у потерпілого ОСОБА_8 виявлено забій правої лобної долі головного мозку з астеко-вегетативним та астеко-невротичним синдромами, які відносяться до середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя; та закритий подвійний перелом дужок другого шийного хребця без зміщення уламків, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя ( т.1 а.с.91), також в описовій частині вказаного висновку зазначено, що ОСОБА_15 після приходу в свідомість скаржився лікарю травматологу на головний біль, біль в передній поверхні грудної клітки, також після огляду йому було поставлено діагноз в тому числі і забій грудної клітки, що на мою думку свідчить про те що під час ДТП вказана особа перебувала на місця водія і отримала вказані пошкодження, а саме травму грудної клітки при ударі об руль, а подвійний перелом дужок другого шийного хребця без зміщення уламків під час удару автомобіля об дерево в положенні сидячи, оскільки перебуваючи на задньому сидінні в положенні лежачи такі травми отримати неможливо, оскільки там немає травмуючої поверхні об які її можна отримати, а тілесні ушкодження у вигляді закритого подвійного перелому дужок другого шийного хребця без зміщення уламків також на мою думку не могли виникнути при обставинах які розповідають свідки, щодо його перебування під час ДТП на задньому сидінні. Отримання вказаних тілесних ушкоджень також не перевірені шляхом призначення відповідної судово-медичної експертизи, щодо можливості їх отримання людиною, яка знаходилася на задньому сидінні автомобіля чи в лежачому положенні як про це зазначають деякі свідки чи в сидячому, як про це вказують інша частина свідків.

Відповідно до висновку експерта №243 від 11.07.2012 року т.1, а.с.139-144 на водійському сидінні виявлено сліди крові п.3.9.1. підсумків відповідно до якого даних про походження крові від свідка ОСОБА_1 немає, крім того на тілі вказаної особи після ДТП не виявлено будь-яких тілесних ушкоджень, що на мою думку свідчить про те що він в момент ДТП перебував на задньому сидінні автомобіля, як у самому безпечному місці.

Крім того, як в ході досудового слідства так і в ході судового розгляду місцевим судом залишилася не перевіреною та неспростованою версія та пояснення ОСОБА_1, щодо того, що після ДТП, коли він залишив заднє сидіння автомобіля через заднє праве вікно автомобіля, ОСОБА_15 з водійського сидіння перемістився на заднє. Не призначена та не проведена з цього приводу і судово-медична експертиза спроможності зробити це при наявності таких тілесних ушкоджень як у ОСОБА_15.

Також на мою думку покази свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, дані ними під час проведення досудового слідства та в ході судового слідства, щодо знаходження на задньому сидінні ОСОБА_15, який майже лежав, його голова була нахилена в бік лівих дверей, він був без свідомості, його діставали через відігнуте скло задніх лівих дверей є неспроможніми, оскільки удар прийшовся в праву частину автомобіля Опель і якби ОСОБА_15 під час цього був на задньому сидінні в положенні сидячи він би отримав травму голови вдарившись об праву задню стійку. Покази зазначених свідків також суперечать показам свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які показали, що 04.03.2012 року на місці ДТП вони побачили розбитий автомобіль, на правому пасажирському сидінні якого лежав без свідомості хлопець, на задньому сидінні посередині лежав ОСОБА_8 головою до лівих дверей, також без свідомості, його нога була затиснута між сидіннями.

Також відповідно до постанови про порушення кримінальної справи т.1, а.с.9 зазначено, що водієм автомобіля був ОСОБА_15 та відносно нього порушено кримінальну справу за ч.2 ст. 286 КК України. Відповідно до пояснень ОСОБА_14 матері загиблого ОСОБА_7 т.1, а.с.19 по приїзду на місце ДТП в день ДТП від працівників міліції її стало відомо, що за кермом автомобіля під час ДТП в якому загинув її син перебував ОСОБА_15. Крім цього відповідно до пояснень ОСОБА_15 т.1, а.с.30 він пояснив, що про обставини ДТП він нічого не памятає, але на його думку він передав кермо ОСОБА_1, тобто ствердно він це не стверджує, а висловлює припущення.

Відповідно до показів ОСОБА_1 т.1, а.с. 51 після того як він виліз з заднього сидіння автомобіля та стояв біля нього, сторонні особи викликали швидку допомогу та працівників міліції, і почали витягати водія та пасажирів, а він відійшов в сторону і не бачив кого та як витягали. Тобто водій ОСОБА_15 міг перелізти з водійського сидіння на заднє протягом проміжку часу поки ОСОБА_1 перебував біля автомобіля і до приходу до нього свідків.

Відповідно до показів свідка ОСОБА_6 т.1.а.с.72 він при підїзді до автомобіля побачив, як невідомий чоловік вибирається з автомобіля через праве переднє пасажирське вікно, що з огляду на фотокартки додані до протоколу огляду місця події та експертизи т.1, а.с.61 є неможливим, оскільки автомобіль отримав значні пошкодження правої передньої частини в тому числі і передніх дверей т.1.а.с.19-23, 65 та був прижатим до дерева і вибратися з нього в такий спосіб, як пояснює свідок є неможливо крім того на передньому пасажирському сидінні перебував Рак через тіло якого якщо свідчення свідка є правдивими ОСОБА_1 мав би перелізти, що з огляду на розміри автомобіля також є сумнівним, вказаним свідченням також судом обєктивної оцінки не надано.

Сукупність наведених вище доказів доводить, що ОСОБА_1 в момент ДТП за кермом автомобіля не перебував, а відповідно не міг керувати транспортним засобом, а тому вирок відносно нього та його засудження є незаконним.

Суддя Апеляційного суду

Черкаської області І.Гончарук