"05" лютого 2009 р.
Справа № 17/681/07
Одеський апеляційний господарський
суд у складі колегії суддів:
головуючого
судді Михайлова М.В.,
суддів
Тофана В.М., Журавльова О.О.
При секретарі Павленко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_6,
за довіреністю; ОСОБА_7, за довіреністю;
від відповідача 1:
не з'явився, повідомлений належним чином;
від відповідача 2: ОСОБА_8,
за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1
на рішення господарського
суду Миколаївської області від 27 листопада 2008 року
по справі
№ 17/681/07
за позовом Фізичної
особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до 1)
Відкритого акціонерного товариства "Миколаївське обласне підприємство
автобусних станцій", м. Миколаїв, пр. Леніна, 26-Б;
2) Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_2, АДРЕСА_2
про визнання
договору дійсним та усунення перешкод у користуванні орендованим майном,-
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа -підприємець
ОСОБА_1звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства
"Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" про визнання
договору дійсним та усунення перешкод у користуванні орендованим майном.
Відповідач-1 відзив на позов не
надав, у судові засіданні не з'являвся.
За заявою Фізичної особи
-підприємця ОСОБА_2 ухвалою господарського суду Миколаївської області від
07.08.2008 року її було залучено до справи в якості другого відповідача.
У відзиві на ухвалу суду про
залучення її до участі у справі відповідач 2 просить в задоволенні позову
відмовити, оскільки спірний договір нотаріально посвідчено не було, ВАТ "Миколаївське обласне підприємство
автобусних станцій" відмовилось від виконання цього договору і подальша
купівля -продаж спірного майна здійснена у відповідності до діючого
законодавства, а дії позивача направлені на порушення її прав як власника
майна.
Рішенням господарського суду
Миколаївської області від 27 листопада
2008 року по справі №17/681/07 (суддя Василяка К.Л.) в задоволенні позову
відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленим
рішенням суду першої інстанції, Фізична особа -підприємець ОСОБА_1подав
апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду
Миколаївської області від 27 листопада
2008 року по справі №17/681/07, задовольнити позов Фізичної особи -підприємця
ОСОБА_1 про визнання дійсним договору оренди приміщення автобусної станції у м.
Баштанка, укладений між ним та Відкритим акціонерним товариством
"Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій".
Свої вимоги скаржник мотивує тим,
що суд не повністю з'ясував обставини, що мають значення для справи та порушив
норми матеріального та процесуального права.
29.12.2008 року від відповідача-1
надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити апелянту -
Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1в задоволенні його позовних вимог.
29.12.2008 року від відповідача-2
надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити апелянту -
Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1в задоволенні його апеляційних вимог, залишивши
рішення господарського суду Миколаївської області від 27 листопада 2008 року по справі №17/681/07
без змін.
Свої вимоги відповідачі мотивують
тим, що апеляційна скарга є надуманою та не відповідає обставинам справи.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК
України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду
апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки, а
матеріали справи дають можливість розглянути справу у відсутності представника
відповідача 1.
У судовому засіданні відповідно до
ст.77 ГПК України оголошувалась перерва.
Від відповідача 1, представник
якого не з'явився у судове засідання апеляційної інстанції, ніякого клопотання
не надходило.
Відповідно до ст.85 ГПК України у
судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзивів, наявні
матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши
додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального
та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний
господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню
з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи,
01.04.2006 року суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 та Відкрите акціонерне товариство "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" уклали договір оренди №300-06/564, відповідно до умов якого відповідач 1 зобов'язався передати в оренду приватному підприємцю у довгострокове платне користування частину території автовокзалу площею 150 кв.м для розміщення магазину та кафе (т.1, а.с.6).
Відповідно до п.2.4 договору Орендар має право
на достовірну інформацію від Орендодавця про
наявність прав третіх осіб на отриманий в оренду об'єкт і вимагати внесення про це
застереження в договір.
Строк дії договору погоджено
сторонами до 31.03.2011 року. Початок перебігу строку договору сторони визначили з дня після підписання його сторонами та реєстрації (п.4.1
договору). Перехід права власності на орендований "Об'єкт" до іншої особи, а також реорганізація юридичної
особи Орендодавця не є підставою для зміни умов та розірвання договору (п.4.3, т.1, а.с.7).
Частиною другою статті 793 ЦК України
(в редакції, що діяла на момент укладання спірного договору) було передбачено,
що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і
більше підлягає нотаріальному посвідченню. Відповідно до Закону України №501-У (501-16) від 20.12.2006 року Договір найму будівлі або іншої
капітальної (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.
Тобто, укладаючи договір, його
учасники достеменно знали про обов'язок нотаріального посвідчення договору.
Однак, спірний договір нотаріально посвідчений не був.
Статтею 220 Цивільного кодексу
України передбачено правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне
посвідчення договору.
Частина перша названої статті
говорить, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне
посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Частина друга цієї статті зазначає,
що якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується
письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але
одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати
такий договір дійсним.
Як встановлено під час розгляду
справи спірний договір було укладено між позивачем та ВАТ "МОПАС"
01.04.2006 року.
Пунктом 2.1 договору передбачено,
що орендодавець після дати підписання цього договору в термін не пізніше 3 днів
зобов'язаний передати орендарю об'єкт у користування.
Із рішення господарського суду вбачається, що позивач в позовній
заяві стверджує, що орендоване майно було передано йому по акту
приймання-передачі, однак такого акту до суду не надано. У справі дійсно такий акт відсутній, але його копія, завірена належним чином, є у додатку до апеляційної скарги з копіями 2 листів відповідача 1, які залучені до справи. Таким чином п.2.1
договору виконаний сторонами, майно передано за актом.
Статтею 640 ЦК України передбачено
момент укладення договору.
При цьому, законодавець чітко
виписав, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній
реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної
реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної
реєстрації - з моменту державної реєстрації. Колегія суддів зазначає, що договором передбачена його державна реєстрація. Але, як зазначено вище, частиною другою статті 793 ЦК України (в редакції, що діяла на
момент укладання спірного договору) було передбачено, що договір найму будівлі
або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше підлягає
нотаріальному посвідченню. В зв'язку з
цим не може бути державної реєстрації
спірного договору без його нотаріального посвідчення.
Діючим законодавством не
передбачено конкретного строку для нотаріального посвідчення договору найму
будівлі або іншої капітальної споруди строком на один рік і більше.
Колегія суддів погоджується з господарським судом, що такий строк повинен
бути розумним, тобто з врахуванням необхідного часу для його нотаріального
посвідчення, складання необхідних документів.
Позивач стверджує, що він в усному
порядку неодноразово звертався до орендодавця з пропозицією посвідчити договір
нотаріально. Ще у лютому 2008 року йому стало відомо, цього не заперечує також представник відповідача-1, що орендоване приміщення намагається викупити гр-ка ОСОБА_2
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що гр-ни ОСОБА_3,
ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 є куми між собою, ніхто у справі цього не заперечує. А такі стосунки накладають на кумів деякі обов'язки, викликані існуючими традиціями на Україні, зокрема терпимість в стосунках між собою. Тому лише 23.07.2007 року ОСОБА_1 офіційно звернувся до відповідача-1 з запитом про можливе відчуження орендованої їм будівлі ОСОБА_2 та надання йому відповідних документів з цього приводу (т.2, а.с.46) . Аналізуючи
вказані обставини колегія суддів вважає , що вони пояснюють та підтверджують думку позивача про небажання відповідача 1
засвідчити договір нотаріально.
30.07.2007 року ОСОБА_1 знову звертається з листом до відповідача 1, в якому йдеться про його право купити орендовану частину будівлі автостанції та про її продаж ОСОБА_2(т.1, а.с.13).
Наступний лист позивача відповідачу 1 датований 08.08.2007 року (т.1, а.с.14).
У ньому знову йдеться про його право купити орендоване майно, та про права третіх осіб на нього.
Лише 02.08.2007 року відповідач 1 надав відповідь на лист від 30.07.2007 року, в якому йдеться про втрату юридичної сили договору оскільки він не був
посвідчений нотаріально, пропонується в термін до 22 серпня 2007 року звільнити орендоване
приміщення, а залишок у сумі 3826,28 грн., що є переплатою за оренду, отримати через касу
ВАТ "МОПАС" (т.1,а.с.15).
23 серпня 2007 року ОСОБА_1 звертається письмово до відповідача 1 з
пропозицією засвідчити укладений договір нотаріально у 10-денний термін (т.1, а.с.16), на що отримав лист від 30 серпня 2007 року (т.1, а.с.17), де йдеться
про заборгованість по орендній платі у сумі
6 485,31 грн. та розірвання договору з 25 вересня 2007 року. Зрозуміло, що відповідач 1, який вважав договір розірваним, не збирався посвідчити його нотаріально, у встановлений термін до нотаріуса
не з'являвся.
Відповідно до ст. 32 ГПК України,
доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких
ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають
значення для правильного вирішення господарського спору.
Ці дані встановлюються такими
засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;
поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних
випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому
процесі, мають бути викладені письмово.
Відповідно до ст. 33 ГПК України,
кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України,
господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами
доказування.
На підставі викладеного колегія суддів не може погодитися з висновком господарського суду про те, що позивачем жодних доказів щодо звернень до
орендодавця та нотаріуса з питанням нотаріального посвідчення спірного договору
позивачем не надано.
11 вересня 2007 року позивач звертається до господарського суду з позовом про визнання договору чинним та усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням.
А 16 жовтня 2007 року укладається договір купівлі-продажу нежитлової будівлі автостанції, магазину продовольчих товарів та кафе "Бистро", тобто того майна, що орендоване позивачем.
Послідовні дії відповідача 1, починаючи з лютого 2007 року до укладення договору купівлі-продажу майна від 16 жовтня 2007 року, листи сторін по справі, свідчать про стійке небажання відповідача 1 до нотаріального посвідчення договору
№300-06/564 від 01.04.2006 року.
Підсумовуючи викладене та обставини справи, стосунки громадян, що намагалися займатися сумісною підприємницькою діяльністю з позивачем, колегія суддів дійшла до висновку, що позивач не ухилявся від нотаріального посвідчення договору оренди, його вини в тому що це сталося -не має. Діючим законодавством не передбачений конкретний строк нотаріального посвідчення
договору. Термін від укладання договору оренди до звернення позивача з приводу нотаріального посвідчення договору, враховуючи обставини справи, колегія суддів вважає розумним.
Окрім зазначеного, відповідачем 1
не надано ніяких доказів стосовно того, що ним самим вживались заходи для
нотаріального посвідчення договору. Є
лише лист ВАТ "МОПАС" від 11.09.2007 року, вихід.№826 (додаток до
апеляційної скарги), яким повідомляється, що нотаріального посвідчення договору не потребується, оскільки у січні 2007 року в Цивільний кодекс України внесені зміні, відповідно до яких нотаріальному посвідченню підлягає договір оренди укладений строком на три і більше року. Цей лист ще раз свідчить про небажання нотаріального
посвідчення договору відповідачем 1.
У листі ВАТ "МОПАС" від
02.08.2007 року за вих. №697 (додаток до апеляційної скарги), направленого на
адресу ПП ОСОБА_1 товариство зазначило, що спірний договір було укладено на
строк з 1 квітня 2006 року по 31 березня 2008 року (фактично до 31.03.2011
року, (т.1, а.с.7). В листі також
зазначалось, що саме орендарем не були виконані вимоги статті 793 ЦК України
щодо нотаріального посвідчення договору, договір втратив юридичну силу з 28 лютого 2007 року і є на даний момент недіючим . Пропонується у термін до 22 серпня 2007 року звільнити орендоване приміщення. Залишок у сумі 3826,28 грн., що є переплатою за оренду, можна отримати у касі
ВАТ "МОПАС".
Представник відповідача 2 наполягав у судовому засіданні, що при складанні цього листа помилився юрисконсульт, про визнання цієї помилки він давав свідчення у судовому засіданні Баштанського районного суду Миколаївської області, доказом того свідчить диск аудіо запису судових засідань Баштанського районного суду що є у
справі. Таке пояснення колегія суддів не може прийняти до уваги, тому що тут не йдеться про арифметичну помилку, та глибоко переконана, що працівник на посаді юрисконсульта зобов'язаний відрізняти борг від залишку. Крім того наданий диск аудіо запису не є належним доказом, тому що свідченню юрисконсульта судом не надана відповідна оцінка
(справа не розглянута, рішення суду не прийняте). З цього ж приводу неможливо прийняти до уваги свідчення інших осіб на які посилається представник відповідача 2.
Що стосується доводів відповідачів, викладених у відзивах на апеляційну скаргу, то колегія суддів зазначає наступне.
Договір не посвідчений нотаріально саме з вини відповідача 1. Орендна плата позивачем вносилася, є відповідні докази. З вказаного вище листа №697 від 02.08.2007 року вбачається пропозиція звільнити орендоване приміщення та визнається переплата за оренду у сумі 3826,28 грн., якої би вистачило, приблизно,
ще на 2,5 місяці на користування приміщенням.
Пунктом 4.3 спірного договору передбачено, що перехід права власності на орендований об'єкт до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи Орендодавця не є підставою для зміни умов або розірвання даного договору оренди. Ніхто не заперечує, що відповідач 1 до продажу майна ОСОБА_2 був його власником. Але він був зобов'язаний повідомити
ОСОБА_2 про вказаний пункт договору та Орендаря, тому
що договір купівлі-продажу стосувався прав та обов'язків ОСОБА_1 та ОСОБА_2
Відповідно до ч.1 ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речи, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом 3 місяців підряд. А частиною 2-ю
цієї ж статті визначено, що у разі відмови наймодавця від договору
найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Фактично мала місце оплата та переплата за договором оренди, тому позиція відповідачів про заборгованість не заслуговує на увагу. Порушень п.п.3.1, 5.8 договору оренди апеляційним судом не встановлено.
Частиною другою ст.220 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися щодо
усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але
одна з сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення договору, суд може визнати такий договір дійсним.
Договір оренди містить в собі усі істотні умови для договору оренди, відбулося повне виконання договору: майно передане за актом від 03.04.2006 року, орендна плата позивачем сплачувалась,
встановлено ухиляння відповідача 1 від
нотаріального посвідчення договору.
Відповідно до роз'яснень Пленуму
Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11
"Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши
всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,
вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до
даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в
якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи,
висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними,
відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у
судовому засіданні.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 104 ГПК
України, підставою для скасування рішення місцевого господарського суду є
порушення або неправильне застосування норм
матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.2 ст. 104 ГПК
України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для
скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна
скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду -
скасуванню, а позов задоволенню.
На підставі ст.ст.44-46, ст. 49 ГПК
України судові витрати у справі покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105
ГПК України, апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи
-підприємця ОСОБА_1, Миколаївська обл., м. Баштанка, на рішення господарського
суду Миколаївської області від 27 листопада 2008 року по справі № 17/681/07
задовольнити.
Рішення господарського суду скасувати.
Позов задовольнити.
Визнати договір оренди № 300-06/564
від 01 квітня 2006 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством
"Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій" та Фізичною
особою -підприємцем ОСОБА_1дійсним.
Стягнути з Відкритого акціонерного
товариства "Миколаївське обласне підприємство автобусних станцій"
(54029, м. Миколаїв, пр. Леніна, 26-Б, код ЄДРПОУ 03117820, р/р 260044995 МОД
АППБ "Аваль", МФО 326182) на користь Фізичної особи
-підприємця ОСОБА_1 (56100, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на державне мито у сумі 42 (сорок дві) грн. 50
(п'ятдесят) коп., витрати на держмито за розгляд апеляційної скарги у сумі 21 (двадцять одна) грн. 25 (двадцять п'ять) коп., 59
(п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп.,-
за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Стягнути з Фізичної особи
-підприємця ОСОБА_2 (73000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (56100,
АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати на державне мито у сумі 42 (сорок дві) грн. 50 (п'ятдесят) коп., витрати на держмито за розгляд апеляційної скарги у сумі 21 (двадцять
одна) грн. 25 (двадцять п'ять) коп., 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. 00 коп.,- за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду
Одеської області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з
дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого
господарського суду України.
Головуючий суддя: М.В. Михайлов
Суддя: В.М.
Тофан
Суддя: О.О. Журавльов
Часті запитання
Який тип судового документу № 4507297 ?
Документ № 4507297 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4507297 ?
Дата ухвалення - 05.02.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4507297 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4507297 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 4507297, Одеський апеляційний господарський суд
Судове рішення № 4507297, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 05.02.2009.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Судове рішення № 4507297 відноситься до справи № 17/681/07
Це рішення відноситься до справи № 17/681/07. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
