Постанова № 4505959, 10.08.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2009 р.                                                                       справа № 2а-11231/09/0570

час прийняття постанови: 16.20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Могильницького М.С.

при секретарі                                                  Фенделєвій В.Є.

за участю представника позивача Чебаненка Є.О.

представника відповідача не з’явився

представника третьої особи не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісіда» за участю третьої особи на стороні відповідача – Донецького міського центру зайнятості, про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 18480.53 грн. та пені у сумі 561.64 грн.,

в с т а н о в и в:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісіда» за участю третьої особи на стороні відповідача – Донецького міського центру зайнятості, про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 18480.53 грн. та пені у сумі 561.64 грн.

Ухвалою суду від 14 липня 2009 року залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача Донецький міський центр зайнятості.

Позивач у позові зазначив, що Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів є територіальним органом Фонду соціального захисту інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, що наданий до Фонду відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 19 осіб. З урахуванням зазначених даних та на вимогу ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить від 8 до 25 осіб. Таким чином, на підприємстві у 2008 році повинно бути працевлаштовано 1 інвалідів. Фактично ж за даними звіту на підприємстві інваліди не працювали. Таким чином, відповідач не виконав норматив по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів на 1 особу. За не виконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році Фондом було нараховано штрафних санкцій на суму 18480.53 грн. та пеню в розмірі 561.64 грн. Тому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 18480.53грн. та пені у сумі 561.64 грн.

Представник позивача, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи суду не надав.

Представник третьої особи у судове засідання не з’явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. .

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, який був підписаний і наданий відповідачем до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства становить 19 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність – 0, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» – 1, сума адміністративно-господарських санкцій за не створені робочі місця для інвалідів в 2008 році становить 18480.53 грн.

Отже, відповідачем не виконано нормативу по створенню 1 робочого місця для інваліда.

Відповідно розрахунків заборгованість із адміністративно-господарських санкцій ТОВ «Ісіда» складає 18480.53 грн., сума пені – 561.64 грн., вказані кошти відповідачем не перераховані.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньо облікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - в кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу, встановленого частиною 1 вищезазначеної статті, і самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць.

Робоче місце інваліда, згідно з п. 1 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 № 314, яке діяло протягом 2006 року (втратило чинність на підставі Постанови КМУ № 70 від 31.01.2007) - це окреме робоче місце, або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації, незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда.

Робоче місце інваліда у відповідності з п. 3 Положення вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. На підставі п.5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів і включають їх до колективного договору.

Відповідно до пункту 10 Положення працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров`я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Таким чином, створеним робочим місцем є те, яке введено в дію шляхом працевлаштування інваліда. Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» зобов'язує відповідача відповідно до 4-відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів і інформувати центри зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів, звітувати перед відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів про їх працевлаштування, а органи працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Тобто, на підприємство хоча і не покладається обов’язок працевлаштовувати інвалідів, але покладається обов’язок створювати та належним чином атестувати робочі місця для працевлаштування інвалідів та інформувати про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування інвалідів.

Отже, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні конкретно визначений порядок працевлаштування інвалідів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», встановлено обов’язок підприємств, установ, організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньо облікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулось це порушення, сплачувати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається згідно статті 20 зазначеного Закону.

Протягом 2008 року відповідач не подавав до Донецького міського центру зайнятості звіти за формою № 3-ПН, у відповідності з якими було б зазначено наявні на підприємстві протягом 2008 року вакансії для осіб – інвалідів, що підтверджується листом Донецького міського центру зайнятості від 22.07.2009 року № 05-12/2510.

Відповідно до статті 20 зазначеного Закону та Постанови передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно – господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення.

На підставі зазначеної норми позивачем було здійснено нарахування пені відповідачу у сумі 2134.08 грн.

На підставі статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» до правовідносин із стягнення адміністративно – господарських санкцій, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Як встановлено судом під час розгляду справи, відповідачем не виконано покладений на нього чинним законодавством обов’язок по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування щомісяця відповідних органів, які займаються працевлаштуванням інвалідів, про створення таких робочих місць.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 18480.53 грн. та пеню у сумі 561.64 грн.

Керуючись ст. ст. 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 164, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

п о с т а н о в и в:

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісіда» за участю третьої особи на стороні відповідача – Донецького міського центру зайнятості, про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 18480.53 грн. та пені у сумі 561.64 грн., задовольнити повністю.                               

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісіда» (83028, м. Донецьк, вул. Майська, буд. 66; р/р 26000002300003 ВАТ «Європромбанк» м. Донецьк, МФО 377090, ЄДРПОУ 30277521) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2008 році у сумі 18480.53 гривень та пеню у сумі 561.64 гривень, а всього 19 042 (дев’ятнадцять тисяч сорок дві) гривні 17 копійок.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 10 серпня 2009 року в присутності представника позивача. Повний текст постанови складений 15 серпня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Могильницький М.С.