Ухвала суду № 45055795, 21.05.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/447/11 Головуючий у 1 інстанції: Кирилець А.Р.

Провадження № 22-ц/783/3315/15 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

Категорія: 59

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Ванівського О.М.,

При секретарі: Жукровській Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою задоволено подання головного державного виконавця ППВР відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.

Тимчасово обмежено у праві виїзду за межі України громадянина України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_1, без вилучення паспортного документу до сплати ним заборгованості по виконавчому напису №2320 від 02.04.2008 року, виданому приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Нор Н.М.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання.

Апелянт вважає, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що в поданні державного виконавця відсутні докази на підтвердження факту його ухилення від виконання боргових зобов'язань. А відтак у суду першої інстанції не було підстав для заборони виїжджати йому за межі України.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає задоволенню.

Відповідно до п.18 ч.2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Згідно ст. 377-1 ЦПК України, питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Скориставшись наданими йому законом повноваженнями, державний виконавець ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області Тетюк Р.М. звернувся в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, мотивуючи тим, що у останнього є невиконані зобов'язання щодо погашення заборгованості.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Постановляючи ухвалу про задоволення подання про обмеження у праві виїзду за межі України, районний суд виходив з того, що наявність у ОСОБА_2 невиконаного зобов'язання по виконавчому напису нотаріуса №2320 від 02.04.2008 року, є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

Однак зазначені висновки, на думку колегії суддів є передчасними і не свідчать про наявність достатніх підстав для застосування такого обмеження.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзд в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у випадку якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) до виконання зобов`язань.

З матеріалів справи вбачається, що в підрозділі примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області на примусовому виконанні перебуває виконавчий напис №2320 від 02.04.2008 року виданий приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Нор Н.М. про звернення стягнення на транспортні засоби: марки RENAULT MAGNUM, 1998 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_4, тип ТЗ сідловий тягач Е, реєстраційний номер НОМЕР_2; - марки VAN HOOL S338/27, 1995 року випуску, шасі (кузов, рама, коляска) НОМЕР_5, тип ТЗ Н/причіп бортовий Е, реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать на праві власності ОСОБА_2 та погашення заборгованості перед ВАТ "Банк Універсальний" на загальну суму 22 572, 63 євро, що в гривневому еквіваленті становить 177382, 58 гривень та 1 774 грн. На підтвердження невиконання боржником своїх зобов`язань, виконавчою службою представлено постанову про відкриття виконавчого провадження від 14 травня 2008 року, в якій боржнику надано строк до 21 травня 2008 року добровільно виконати виконавчий документ (а.с.3).

Постановою від 10 лютого 2011 року передано виконавче провадження ЄДРВП №8217174 з примусового виконання виконавчого напису №2320 вчиненого 02.04.2010 року приватним нотаріусом ЛМНО Нор Н.М. до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.

Однак, в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б підтверджували те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання зобов'язань.

Як в поданні державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України так і в оскаржуваній ухвалі відсутні будь-які посилання, доводи і обґрунтування того, що боржник ухиляється від виконання зобов'язань, а лише робиться покликання на сам факт наявності у ОСОБА_2 невиконаного зобов'язання, покладеного на нього судовим рішенням, що само по собі не доводить факту ухилення від виконання покладених на нього зобов'язань.

Згідно ч. 1, 7 ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим

Законом чи договором.

З копії виконавчого напису нотаріуса №2320 від 02.04.2008 року вбачається, що таким не було стягнуто з боржника суми заборгованості, а лише було звернуто стягнення на вищевказані транспортні засоби, які належать ОСОБА_2 майновому поручителю на праві власності. Вказане майно передане у заставу ВАТ "Банк Універсальний" за договором застави, посвідченим приватним нотаріусом ЛМНО від 04.09.2006 року за №4693.

За виконавчим написом нотаріуса слід було звернути стягнення на предмет застави (транспортний засіб), а за рахунок коштів, отриманих від реалізації майна, задовольнити вимоги ВАТ "Універсал Банк", яке є правонаступником ВАТ "Банк Універсальний".

Проаналізувавши зібрані докази, колегія суддів вважає, що районний суд обмежив у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 без достатніх на те правових та фактичних підстав.

Таким чином, оскаржувана ухвала не може бути залишена в силі та підлягає скасуванню з ухваленням нової, якою слід відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця ППВР відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п.2. ч. 1 ст. 312, ст. 313, п.6 ч.1 ст. 314, ст.ст. 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 06 жовтня 2011 року - скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою у задоволенні подання головного державного виконавця ППВР відділу державної виконавчої служби ГУЮ у Львівській області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: